Постанова

від 09.02.2021 по справі 308/2720/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/2720/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 лютого 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Куштана Б.П., Бисаги Т.Ю.

з участю секретаря - Купар Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Закарпатської обласної державної адміністрації на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17 серпня 2020 року (головуючий суддя Данко В.Й.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій , Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в :

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій , Закарпатської обласної державної адміністрації, в якому просила:

- скасувати та визнати незаконним наказ від 26.12.2019 №27 Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника навчально-методичного відділу Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій ;

- стягнути з Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Уточнюючи в процесі розгляду справи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 просила стягнути з Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.12.2018 по 17.08.2020 у розмірі 208 634,54 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 04.02.2002 працювала на посаді начальника навчально-методичного відділу ДНЗ Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій . 29 грудня 2018 року, наказом від 26.12.2018 № 27, її було звільнено із вказаної посади відповідно до Розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації № 691 від 29.10.2018 Про припинення (ліквідацію) державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією організації. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 у справі № 260/169/19, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020, визнано нечинним та скасовано розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації № 691 від 29.10.2018 Про припинення (ліквідацію) державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.

Позивач вказувала, що з 05.02.2020 відпала правова підстава для винесення наказу про її звільнення, а відтак таке вважає здійснене незаконно.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 17 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано Наказ Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій від 26.12.2019 № 27 Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника навчально-методичного відділу Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій .

Стягнуто з Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.12.2018 по 29.12.2019 у розмірі 113285,04 грн. з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць.

Стягнуто з відповідачів в дохід держави по 420 гн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

25.09.2020 за заявою представника позивачки Ужгородським міськрайонним судом було ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій та Закарпатської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі по 5125 грн.

На рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17 серпня 2020 року позивачкою ОСОБА_1 та Закарпатською обласною державною адміністрацією подано апеляційні скарги.

ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просить змінити рішення Ужгородського міськрайонного суду в частині вирішення вимоги про стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу - просить стягнути з Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій на її корись середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.12.2018 по 17.08.2020 у розмірі 208 634,54 грн., а в іншій частині рішення залишити без змін. Доводи апеляційної скарги позивачки зводяться до того, що суд першої інстанції не правильно визначив суму, яка підлягає стягненню за вимушений прогул, оскільки не включив у даному періоді до рахунку коефіцієнт підвищення розміру тарифної ставки і посадових окладів відповідно до Єдиної тарифної сітки, що передбачено п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого КМУ від 08.02.1995 №100. Щодо періоду, за який підлягає стягненню середній заробітку за час вимушеного прогулу, вказує, що заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року не з її вини, а тому сума відшкодування підлягає до стягнення за весь період вимушеного прогулу - з дня її звільнення по день ухвалення судового рішення.

Відповідач Закарпатська обласна державна адміністрація у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17.08.2020 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування своєї апеляційної скарги Закарпатська обласна державна адміністрація вказує, що оскаржуваним рішенням не обґрунтовано позовні вимоги саме до облдержадміністрації; рішення ухвалено з неповним з?ясуванням обставин і недоведеністю обставин, що мають значення для справи; не правильно застосовано норми матеріального права. Зазначає, що Закарпатська обласна державна адміністрація, як засновник зазначеного навчального закладу, є неналежним відповідачем у цій справі та не відповідає за зобов`язаннями щодо цієї юридичної особи, оскільки позивач не перебувала у трудових правовідносинах із Закарпатською ОДА, і судом першої інстанції безпідставно стягнуто із Закарпатської ОДА 420 грн. судового збору, оскільки жодної вимоги до цього відповідача заявлено та задоволено не було. Зазначає, що суд безпідставно поновив позивачці строк звернення до суду щодо вирішення трудового спору.

На апеляційну скаргу ОСОБА_1 Закарпатська обласна державна адміністрація подала відзив, у якому зазначає, що безпідставними є доводи позивачки щодо необхідності розрахунку виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу більш ніж за один рік, оскільки вказана справа розглядалась судом менше одного року (18.03.2020 - 17.08.2020); вказує на недоведеність відповідними доказами підвищення розміру тарифних ставок і посадових окладів за період від звільнення позивачки до її поновлення на роботі.

На апеляційну скаргу Закарпатської ОДА подала відзив ОСОБА_1 , в якому звертає увагу на поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом про захист трудових прав. Стверджує, що Закарпатська ОДА є належним відповідачем у вказаній справі, оскільки саме скасованим розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації були порушені її трудові права.

Встановлено, що Державний навчальний заклад Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій фактично не працює, оскільки з 29 грудня 2018 року всі працівники цієї установи були звільнені, проте, згідно даних ЄДРПОУ, запис про припинення цієї юридичної особи до ЄДРПОУ не внесено, в процесі припинення така юридична особа - не перебуває.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та її представника, пояснення представника Закарпатської ОДА, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 04.02.2002 позивачка ОСОБА_1 працювала на посаді начальника навчально-методичного відділу Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (згідно з відомостей з копії трудової книги а.с. 6-7)

29.10.2018 позивачка ОСОБА_1 була попереджена про звільнення з роботи згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з припиненням юридичної особи шляхом ліквідації державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій відповідно до Розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 29.10.2018 № 691 Про припинення (ліквідацію) державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (далі Розпорядження № 691) (а.с.10).

Відповідно до Розпорядження № 691, наказом Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій від 26.12.2018 № 27 Про звільнення ОСОБА_1 , звільнено ОСОБА_1 29 грудня 2018 року з посади начальника навчально-методичного відділу Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією організації. (а.с. 9).

10.10.2019 рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/169/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання розпорядження нечинним, позовні вимоги задоволено - розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації № 691 від 29.10.2018 Про припинення (ліквідацію) державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій - визнано нечинним та скасовано. Вказане судове рішення залишено без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020, набрало законної сили. (а.с. 12 - 22, 23 - 33).

08.04.2020 Закарпатською обласною державною адміністрацією на звернення ОСОБА_1 надано відповідь про можливість відновлення роботи ДНЗ Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій та поновлення позивачки на роботі виключно при наявності фінансування вказаного закладу (а.с. 77).

Тобто, відповідачем - Закарпатською ОДА - не заперечується право позивача на її поновлення на роботі, проте вказується на відсутність фінансування такого закладу.

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані, зокрема, з`ясувати, чи мала ліквідація установи; чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Як зазначено вище, Розпорядження № 691, на підставі якого проводилась ліквідація Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій та, відповідно, проводено звільнення працівників цієї установи - скасовано в судовому порядку, і судове рішення набрало законної сили 05.02.2020.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що ліквідація державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій не була проведена, тому має місце порушення трудових прав позивачки - її було звільнено без законної підстави.

Відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.

Разом із тим, якщо строк звернення до суду, установлений статтею 233 КЗпП України, пропущено без поважних причин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском зазначеного строку.

Таким чином, стаття 233 КЗпП повторює загальне правило про те, що строк для звернення обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Доводи Закарпатської ОДА щодо пропуску позивачем строку звернення до суду колегія до уваги не бере, оскільки з позовом про поновлення її на роботі позивач зверталась в порядку адміністративного судочинства, разом із позовом про визнання нечинним та скасування Розпорядження № 691 (справа № 260/169/19), і ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року провадження в частині вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було закрито, оскільки такі вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с.55-56).

Позивач звернулась до суду з даним позовом після ухвалення судового рішення у адміністративній справі № 260/169/19, вказуючи, що зникла правова підстава її звільнення. У даній справі позивач подала клопотання, в якому просила визнати поважною причину пропуску строку, встановленого у ст 233 КЗпП, та поновити їй строк звернення до суду з даним позовом (а.с.32-33).

Встановлено, що про порушення свого трудового права ОСОБА_1 достеменно дізналась 05 лютого 2020 року - в день набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 260/169/19, будучи присутньою в судовому засіданні Восьмого апеляційного адміністративного суду (а.с.24).

З даним позовом до суду першої інстанції вона звернулася 05 вересня 2020 року - позовна заява була направлено поштою, що підтверджується відбитком поштового штампу на конверті, приєднаному до матеріалів справи (а.с.35).

Відтак, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлення такого строку.

За таких обставин, висновки місцевого суду в частині визнання незаконним та скасування наказу Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій від 26.12.2019 № 27 Про звільнення ОСОБА_1 , та поновлення позивача на роботі є вірними і підстав для скасування судового рішення в цій частині - немає.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 22.05.2019 по справі № 572/2429/15-ц, тлумачення частини другої статті 235 КЗпП, пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, свідчить, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу і законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Дана справа розглядалась не більше одного року, проте, оскільки питання законності Розпорядження голови Закарпатської ОДА № 691 вирішувалась в судовому порядку, а отже, тривалість розгляду питання поновлення позивача на роботі не залежала від ОСОБА_1 , тому виплату середнього заробітку слід провести за весь час вимушеного прогулу, яким вважається період від дня незаконного звільнення до дня постановлення судом рішення про поновлення на роботі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач була звільнена 29 грудня 2018 року Наказом №27 від 26.12.2018. Поновлена на роботі рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 17.08.2020.

Оскільки 31 грудня 2018 року, у зв`язку з перенесенням робочого дня, був вихідним, тому кількість днів вимушеного прогулу позивача становить 406 днів - 250 днів у 2019 році та 156 днів у 2020 році (включаючи 17.08.2020 - день ухвалення судового рішення).

Отже, місцевий суд не вірно встановив період для стягнення середнього заробітку за вимушений прогул.

Судом першої інстанції правильно, з врахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100 (далі - Порядок №100), визначено середньоденну заробітну плату позивача.

Так, згідно Довідки про доходи ОСОБА_1 за 2018 рік (а.с.46), заробітна плата позивачки за останні два календарні місяці роботи (жовтень-листопад 2018 року) становила 20 016,95 грн. (11391,75+8625,20); кількість робочих днів за вказаний період складає - 44 дні. Таким чином, середньоденна заробітна плата позивачки складає 454,93 грн. (20016,95/44).

Щодо доводів апеляційної скарги позивачки про застосування коефіцієнта підвищення розміру тарифної ставки і посадових окладів відповідно до Єдиної тарифної ставки, то такі є безпідставними, оскільки сторонами визнається, що працівники Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій були звільнені 29 грудня 2018 року, а відтак, за час вимушеного прогулу позивача не здійснювалося підвищення розміру тарифних ставок і посадових окладів працівників такої установи.

З огляду на вищезазначене, відповідно до ст. 235 КЗпП України, на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути з Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій середній заробіток за весь період вимушеного прогулу у розмірі 184701,58 грн.(406 робочих днів * 454,96грн.),

Щодо доводів апеляційної скарги Закарпатської ОДА щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивач - це особа, на захист суб`єктивних прав і охоронюваних інтересів якої порушено цивільний процес, а відповідач - це особа, на яку вказує позивач, як на порушника своїх прав, і до якого звернено вимогу позивача.

Зазначаючи відповідачем Закарпатську обласну державну адміністрацію, позивач будь-яких вимог до цього відповідача не заявляла.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки будь-якої вимоги позивача до Закарпатської ОДА пред?явлено не було, а отже, судовим рішення вимоги до такого відповідача не вирішувались та, відповідно, не задовольнялись, відтак безпідставним є стягнення із Закарпатської ОДА судових витрат, та, зокрема, судового збору.

В той же час, колегія суддів констатує, що додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25 вересня 2020 року, яким вирішено питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, Закарпатською обласною державною адміністрацією не оскаржувалось.

Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції, через порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, слід змінити, стягнувши на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 184701,58 грн., та скасувавши рішення місцевого суду в частині стягнення із Закарпатської ОДА в дохід держави судового збору.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст 374, п.п.3,4 ч. 1 ст 376, 381-384, ЦПК України апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Закарпатської обласної державної адміністрації - задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17 серпня 2020 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - змінити.

Стягнути з Державного навчального закладу Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14; код ЄДРПОУ - 22104875) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 184701,58 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі сімсот одна гривня п`ятдесят вісім копійок).

Присуджена сума визначена без утримання обов`язкових податків та платежів.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17 серпня 2020 року в частині стягнення із Закарпатської обласної державної адміністрації в дохід держави судового збору в сумі 420 грн.- скасувати.

У решті рішення Ужгородського міськрайонного суду 17 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено15 лютого 2021 року.

Головуюча

Судді