Постанова

від 09.02.2021 по справі 314/2084/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 09.02.2021 Справа № 314/2084/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №314/2084/17 Головуючий у 1 інстанції: Кіяшко В.О.

Провадження № 22-ц/807/225/21 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Кочеткової І.В.,

секретар: Волчанова І.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Садівничого товариства Строитель на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства Строитель про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за позовом Садівничого товариства Строитель до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до СТ Строитель про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що є власником земельної ділянки площею 0,1008 га, розташованої на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (№ НОМЕР_1 на території СТ Строитель ), своєчасно вносила необхідні платежі за спожиті послуги до СТ Строитель , у тому числі за спожиту електроенергію, проте керівництво СТ Строитель створює перешкоди у користуванні зазначеним майном, зокрема, 06.06.2014 року було відключено електропостачання та 22.08.2015 року було відключено водопостачання.

Вважала, що такі перешкоди пов`язані із незгодою СТ Строитель з тим, що вона є власником зазначеної земельної ділянки, яка знаходиться на території СТ Строитель .

На підставі зазначеного просила усунути їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,1008 га, розташованою на території Михайлівської сільської ради (№ НОМЕР_1 на території СТ Строитель , с. Михайлівка, Вільнянський район, вул. Слободчикова, 9) шляхом зобов`язання керівництва СТ Строитель поновити електропостачання та водопостачання та заборонити чинити інші перешкоди у користуванні земельною ділянкою, в тому числі перешкоджання права проходу і проїзду до належної їй земельної ділянки, судові витрати віднести на рахунок відповідача.

В лютому 2019 року СТ Строитель звернулось до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_1 про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно СТА №098564 від 25 лютого 2015 року ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 57,3 кв.м, житловою площею 25,4 кв.м. Реєстрація права власності була проведена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19615600 від 25 лютого 2015 року, яке прийнято Реєстраційною службою Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області.

Вважало, що вказане рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та свідоцтво про право власності видані з порушенням норм законодавства та порушує права товариства, оскільки земельна ділянка з номером НОМЕР_1 для ведення садівництва нікому не виділялась та в користування не перебуває, у ОСОБА_1 відсутні будь-які правовстановлюючі документи, які б підтверджували її право на будинок до моменту видачі оскаржуваного свідоцтва, рішення реєстратора є безпідставним, оскільки у ОСОБА_1 відсутні документи, які є підставою для реєстрації права власності.

На підставі зазначеного просило скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області Ревенка О.Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень інд. 19615600 від 25.02.2015 року; скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно СТА № 098564 від 25.02.2015 року (інд.34159544), видане на ім`я ОСОБА_1 щодо об`єкту нерухомого майна: садового будинку літ. А-2. за адресою: будинок НОМЕР_1 , Садівничого товариства Строитель , Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 07 листопада 2019 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Вільнянську районну державну адміністрацію Запорізької області.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 21.01.2020 року об`єднано в одне провадження справу за позовом ОСОБА_1 та справу за позовом СТ Строитель .

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано СТ Строитель поновити електропостачання та водопостачання до земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,1008 га, СТ Строитель , розташованої на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, що належить ОСОБА_1

Стягнуто з СТ Строитель на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 640 грн.

В задоволенні позову СТ Строитель відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, СТ Строитель подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом фактично не розглянуті позовні вимоги товариства, отримана ОСОБА_1 в спадщину земельна ділянка не має відношення до СТ Строитель , земельна ділянка № НОМЕР_1 ОСОБА_2 не виділялась, у ОСОБА_1 відсутні будь-які правовстановлюючі документи, які б підтверджували її право на будинок до моменту видачі оскаржуваного свідоцтва, судом не було перевірено документи, на підставі яких була здійснена державна реєстрація, в суді першої інстанції ОСОБА_1 підтвердила, що з боку товариства відсутні перешкоди у користуванні земельною ділянкою, висновки суду не відповідають обставинам справи, просило скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , позов СТ Строитель задовольнити, судові витрати покласти на ОСОБА_1

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що зазначену земельну ділянку вона отримала у спадщину від батька ОСОБА_2 , своєчасно та в повному розмірі вносила платежі за спожиті послуги до СТ Строитель , є членом товариства, позовні вимоги товариства є необґрунтованими, обмеження її доступу як члена товариства до майна товариства - системи електро- та водопостачання порушує її права, передбачені п. 2.6 Статуту.

Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що є неналежним відповідачем, рішення суду є законним та обґрунтованим.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

За приписами п.2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.ч.1,2,5 ст. 263 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За змістом ст.ст.316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути обмежений у його здійсненні.

Статтею ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1008 га, цільове призначення - ведення садівництва, яка розташована на території Михайлівської сільської ради на підставі свідоцтва на право на спадщину за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого приватним нотаріусом Запорізького міського округу Бугрім О.В. 23 жовтня 2014 року, реєстровий № 3243 (т.1, а.с.7,8).

Земельна ділянка площею 0,1008 га, цільове призначення - ведення садівництва, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на землю серії I-ЗП №049853, виданого Михайлівською сільською радою народних депутатів Вільнянського району Запорізької області 07 липня 2000року , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №815 (т.1, а.с.7).

Відповідно до Свідоцтва про право власності, виданого державним реєстратором реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області Ревенко О.Ю. 25 лютого 2015 року, ОСОБА_1 є власником садового будинку літ. А-2 №120 за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.10).

За змістом ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2015 року, ухваленим у справі 314/942/15-ц відмовлено у задоволенні позову СТ Строитель до ОСОБА_1 , Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, третя особа - управління Держземагенства України у Вільнянському районі Запорізької області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування рішення про приватизацію земельної ділянки. Зазначене рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2016 року (т.1, а.с.14-17).

Відмовляючи СТ Строитель в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області №27 про приватизацію земельної ділянки площею 0,1008 га, цільове призначення - ведення садівництва, ОСОБА_2 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, зазначив, що фактично порушення прав садівничого товариства при приватизації земельної ділянки у 2000 році є припущенням, оскільки жодними допустимими доказами не підтверджується, що у власність ОСОБА_2 перейшла ділянка, що призначалась під господарський двір садівничого товариства (т.1, а.с.17).

Крім того, Апеляційний суд Запорізької області в ухвалі від 26 січня 2016 року, перевіряючи доводи апеляційної скарги садівничого товариства, зазначив, що посилання на те, що ОСОБА_2 не був членом СТ Строитель в тому числі і на час приватизації, а тому йому не могла бути виділена земельна ділянка за рахунок земель СТ Строитель є недоведеним і спростовується відповідними доказами. Так, згідно зі списком членів СТ Строитель станом на 01 червня 1995 року, підписаним головою та бухгалтером садівничого товариства, під №120 зазначений ОСОБА_2 (а.с.94), а також таким же таким же списком за іншій період за 06 грудня 1999 року, де ОСОБА_2 зазначений під тим же №120 (а.с.95-96), відомостями про внески за земельні ділянки СТ за 1999-2000 роки, де під тим же номером зазначено ОСОБА_2 з розміром ділянки 10,8 соток (а.с.97-98).

Судом першої інстанції встановлено, що сплата внесків ОСОБА_1 підтверджується наданими квитанціями (т.1, а.с. 144-147) та свідчить про сталі правовідносини між ОСОБА_1 та СТ Строитель .

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1008 га, цільове призначення - ведення садівництва, яка розташована на території Михайлівської сільської Ради у садівничому товаристві Строитель , а надана відділом Держгеокадастру у Вільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області землевпорядна документація щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2321584000:05:001:1221 не спростовує вищезазначених висновків суду.

За приписами статей 2 , 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

За приписами ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, суд правомірно не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо вищевказаних обставин та зазначив у рішенні про те, що зазначені показання не спростовують висновків, які ґрунтуються на письмових доказах, наявних у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, з урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів , а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Звертаючись до суду із позовом Садівничого товариства Строитель до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно а саме на садовий будинок літ.А-2 за адресою: АДРЕСА_1 , а також скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, позивач не вказує в чому саме порушено право товариства за реєстрацією ОСОБА_1 зазначеного будинку.

При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви Садівничого товариства Строитель , будь-яких позовних вимог щодо земельної ділянки, на який розташований спірний будинок товариством не заявлено , належних доказів на підтвердження порушень прав, пов`язаних з реєстрацію відповідачкою права власності на будинок позивачем не надано.

Посилання Садівничого товариства Строитель на ті обставини, що земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 , нікому не виділялась та в користуванні ні у кого не перебуває, не заслуговують на увагу з огляду на наявні у матеріалах справі письмові докази (т.1, а.с.7,8,9, 15-17).

Твердження апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на спірний садовий будинок колегія суддів вважає неприйнятним, оскільки копія Свідоцтва про право власності на нерухоме майно садовий будинок літ.А-2, розташований за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, с/рада Михайлівська, Строитель садівниче товариство, міститься на аркуші справи 10 том 1.

З огляду на викладене, висновок суду в частині відмови в задоволенні позову Садівничого товариства Строитель до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є таким, що відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Садівничого товариства Строитель про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою колегія суддів виходить з такого.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зокрема в частині поновлення електропостачання, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що таке відключення відбулося у зв`язку з недодержанням порядку такого відключення, оскільки СТ Строитель не надав доказів письмового повідомлення про відключення із зазначенням підстав, дати і часу, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, врученням такого повідомлення позивачу та наданням строку для усунення споживачем порушень відповідно до п.2.8.11 Статуту та розділу 7 Правил користування електричною енергією, при цьому суд зазначив в рішенні про те, що протокол загальних зборів є неконкретизованим, з нього не вбачається, що саме ОСОБА_1 повинна сплатити платежі та укласти договір на користування об`єктами інфраструктури.

Проте з висновком суду в цій частині не погоджується колегія суддів.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України Про кооперацію .

Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (стаття 2 Закону України Про кооперацію ).

Основними принципами кооперації згідно із статтею 4 Закону України Про кооперацію є, зокрема, безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності, рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос), соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва, демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій.

За приписами статті 12 Закону України Про кооперацію основним обов`язком члена кооперативу зокрема є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом.

Статтею 15 Закону України Про кооперацію визначено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

СТ Строитель є юридичною особою, місцезнаходження якої: Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова,буд.9, керівником якої є ОСОБА_5 .

Пунктом 1.1. Статуту СТ Строитель (далі - Статут) в редакції, прийнятої загальними зборами товариства 02 травня 2000 року та діючої на час спірних правовідносин, визначено, що Садівниче товариство Строитель є складовою частиною системи кооперації. Воно здійснює свою діяльність на земельній ділянці, загальною площею 11,96 га, наданої в постійне користування розпорядженням Вільнянської райдержадміністрації №129 від 28.03.2000 року на території Михайлівської сільської ради (т.1, а.с.218-220).

Відповідно до Пункту 2.7. Статуту член товариства зобов`язаний:

*виконувати вимоги законодавства про колективне садівництво, Статуту товариства, рішень загальних зборів і правління;

*своєчасно сплачувати вступні, членські і цільові внески в розмірах і в строки, що встановлюються загальними зборами;

*брати участь в роботах, що виконуються колективно за рішенням загальних зборів чи правління товариства.

Матеріалами справи, зокрема Протоколом загальних зборів членів Садівничого товариства Строитель від 03 травня 2014 року №1, підтверджується, що зборами членів Садівничого товариства Строитель прийнято рішення з питання 6.1 повістки дня про:

-обов`язкове укладання членами товариства та користувачами земельних ділянок в строк до 15 травня 2014 року договорів на користування об`єктами інфраструктури товариства та погашення заборгованості по платежам в строк до 15 травня 2014 року;

-відключення без додаткового попередження від систем водопостачання та енергопостачання тих садоводів, якими в строк до 15 травня 2014 року не будуть укладені відповідні договори та не погашено заборгованість по платежах (т.1, 222-223).

Крім того, голова правління ОСОБА_5 по питанню 6.2 повістки дня поінформував членів кооперативу та користувачів земельних ділянок про стан виконання рішення загальних зборів членів товариства Строитель від 29 квітня 2012 року щодо заміни труб системи поливу та підсумки утилізації труб (т.1, а.с.224-225), та вказав, що користувачі ділянок №120 ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та №4 - ОСОБА_7 чинили перешкоди вирізу труб на вказаних ділянках, які за рішенням правління повинні бути утилізовані, а кошти від утилізації витрачені на придбання пластикових труб для нової системи полива, та таким чином привласнили майно, яке належить товариству, і заподіяли матеріальну шкоду в розмірах 933,84 грн. та 548,88 грн. - відповідно (т.1, а.с.223).

Загальними зборами 03.05.2014 року прийнято рішення (з питання 6.2 повістки дня) про відшкодування користувачем ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_8 матеріальної шкоди у сумі 933 грн. та позбавлення можливості користуватись об`єктами інфраструктури (енергопостачання, водопостачання для поливу) у випадку відмови від відшкодування зазначеної шкоди в строк до 30 травня 2014 року (т.1, а.с.223 зворот.).

За вказаних обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний протокол загальних зборів не містить обов`язку ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди та укладання договору на користування об`єктами інфраструктурив строк до 15 травня 2014 року , а також що вказаний протокол є неконкретизованим.

Рішення загальних зборів членів СТ Строитель ОСОБА_1 не оскаржувала в установленому законом порядку.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач не заперечувала своєї обізнаності щодо рішення загальних зборів від 03.05.2014 року про обов`язковість відшкодування нею шкоди в розмірі 933,84 грн.

Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду позивач підтвердила, що на час відключення земельної ділянки від водопостачання та електропостачання в червні 2014 року кошти на виконання рішення загальних зборів від 03.05.2014 року у сумі 933 грн. нею не сплачені.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення товариством пункту 2.8.11 Статуту , відповідно до якого у разі невиконання членом Товариства вимог Статуту, рішень правління, загальних зборів, він попереджається правлінням в письмовій формі про необхідність усунення порушення в місячний термін . В разі ігнорування попередження, правління має повноваження відключити ділянку від електромережі до усунення порушень, на що дається додатково місячний термін . Якщо порушення і в цей термін не буде усунуто, питання виноситься на загальні збори для прийняття остаточного рішення аж до виключення порушника із членів Товариства, оскільки на час виникнення спірних правовідносин (травень-червень 2014 року) Статут товариства, який містить пункт 2.8.11 ще не діяв.

Як вбачається з матеріалів справи, Статут СТ Строитель в редакції, яка містить пункт 2.8.11, на який суд послався в рішенні, був затверджений загальними зборами членів садівничого товариства 22 листопада 2016 року (Протокол №2) (т.1, а.с.211-217).

За вказаних обставин, пункт 2.8.11 Статуту в редакції від 22 листопада 2016 року не може бути застосований до спірних правовідносин, які виникли між сторонами у червні 2014 року.

Крім того, висновки суду про недодержання товариством порядку відключення від електропостачання земельної ділянки позивача ґрунтуються на положеннях розділу 7 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України за №28 від 31.07.1996 року, та є помилковими.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України Про електроенергетику , Правилами користування електричною енергією , затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України за №28 від 31.07.1996 року ( в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Правила).

Правила користування електричною енергією розроблені відповідно до Закону України Про електроенергетику , Указу президента України від 21.04.1998 року №335 Питання Національної комісії регулювання енергетики України та визначають взаємовідносини споживачів електричної енергії, постачальниками електричної енергії та електропередавальних організацій.

Дія цих правил поширюється на всіх споживачів - юридичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності , а також фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 1.2 Правил користування електричною енергією споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, мережі якого підключені до мереж електропостачальної організації або до електропередавальної організації або до магістральних (междержавних електромереж) та який передає частину електроенергії своїми електромережами субспоживачам.

Матеріали справи містять лист ПАТ Запоріжжяобленерго в особі Вільнянського району електричних мереж за №259/60 від 12.02.2018 р. (т.1, а.с.179), в якому роз`яснено наступне.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України за №28 від 31.07.1996 року (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 року №910, зі змінами та доповненнями) та чинним законодавством України.

Садівниче товариство Строитель відноситься до категорії споживачів населенні пункти .

Істотнім під час укладання договору між ПАТ Запоріжжяобленерго та садівничим товариством є розділ 5 Укладання договорів ПКЕЕ, де пунктом 5.6 передбачено, що невід`ємними частинами договору про постачання електричної енергії акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Пунктом 12.2 розділу 12 Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів ПКЕЕ визначено наступне: Точка продажу електричної енергії населеному пункту встановлюється на межі балансової належності електроустановок цього населеного пункту .

Пункт 12.4 розділу 12 Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів ПКЕЕ обумовлює: Закупівля електричної енергії у постачальника за рахунок коштів споживачів населеного пункту, умови використання електричної енергії розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів населеного пункту, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту регулюються установчими документами населеного пункту та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між споживачами населеного пункту та населеним пунктом щодо обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту .

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що взаємовідносини між СТ Строитель та членами товариства або індивідуальними користувачами земельних ділянок регулюються розділом 12 ПКЕЕ Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів , затверджених Постановою НКРЕ Про затвердження Правил користування електричною енергією №28 від 31.07.1996р., а саме установчими документами, оскільки в установленому законом порядку договори між садівничим товариством та членами кооперативу та користувачами земельних ділянок щодо користування електричною енергією на час спірних правовідносин не були укладені.

Як вбачається зі змісту Статуту Садівничого товариства Строитель в редакції від 02 травня 2000 року, яка діяла у 2014 році (т.1, а.с.218-221), положеннями Статуту не передбачено обов`язкове направлення письмового повідомлення членам товариства або користувачам земельними ділянками про відключення від водопостачання або електропостачання у випадку не виконання рішень загальних зборів.

За вказаних обставин, рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Садівничого товариства Строитель про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, згідно з п.2,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Садівничого товариства Строитель задовольнити частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 вересня 2020 року у цій справі скасувати в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Садівничого товариства Строитель про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та прийняти в цій частині нову постанову наступного змісту.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Садівничого товариства Строитель про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 12 лютого 2021 року.

Головуючий А.В. Дашковська

Судді: О.М. Кримська

І.В. Кочеткова