Рішення

від 27.08.2007 по справі 5/173-07-4174

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/173-07-4174

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2007 р.Справа  № 5/173-07-4174

За позовом: Комунальне підприємство „Теплові мережі „Ізмаїлтеплокомуненерго”, Одеська область, м. Ізмаїл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Жемчужіна”, Одеська область, м. Ізмаїл.

про стягнення 20 536, 10 грн.

                                                                                                 Суддя С.К. Могил

Представники:  

Позивача: не з'явився

Відповідача: Черната П. С., на підставі довіреності.

У судових засіданнях оголошувались перерви з 20.06.2007 року до 11.07.2007 року та з 06.08.2007 року до 27.08.2007 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.    

Суть спору: Комунальне підприємство „Теплові мережі „Ізмаїлтеплокомуненерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Жемчужіна” про стягнення 20 536, 10 грн. - п'ятикратної вартості спожитої теплової енергії.

Позивачем до суду була подана заява від 18.06.2007 року №789 відповідно до якої позивач повідомив суд про те, що заборгованість відповідача перед позивачам залишилась незмінною, а також про те, що відповідно до рішення Ізмаїльської міської ради найменування Державного комунального підприємства теплових мереж „Ізмаїлтеплокомуненерго” було змінено на Комунальне підприємство „Теплові мережі „Ізмаїлтеплокомуненерго”.

Подана позивачем заява судом була прийнята до уваги та при винесенні рішення по суті спору суд вважає за необхідне здійснити заміну назви відповідача з Державного комунального підприємства теплових мереж „Ізмаїлтеплокомуненерго” на Комунальне підприємство „Теплові мережі „Ізмаїлтеплокомуненерго”.

Відповідачем до суду був поданий відзив від 15.06.2007 року №72 відповідно до якого відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, в зв'язку з чим просить суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідачем до суду був поданий додатковий відзив від 04.07.2007 року №106 відповідно до якого відповідач також позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі та просив суд у задоволенні позову відмовити з підстав та доводів викладених у додатковому відзиві.

Позивачем до суду була подана заява від 03.08.2007 року №1079 відповідно до якої позивач уточнив позовні вимоги та з урахуванням строків позовної давності просив суд стягнути з відповідача на свою користь 17 364, 65 грн. - п'ятикратну вартість спожитої теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.08.2007 року строк розгляду справи було продовжено до 04.09.2007 року.

В процесі розгляду справи з боку позивача та відповідача до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були розглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Між державним комунальним підприємством „Ізмаїлтеплокомуненерго” (нині - Комунальне підприємство „Теплові мережі „Ізмаїлтеплокомуненерго”) та товариством з обмеженою відповідальністю „Жемчужіна” був укладений договір на відпуск теплової енергії в гарячій воді № И-125 від 20.08.2002 року. У відповідності з умовами укладеного договору позивач зобов'язався надавати теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надану теплову енергію в гарячій воді у термін згідно договору.

За даними зазначеними у таблиці п. 1.1 договору позивача було зобов'язано постачати теплову енергію на об'єкт відповідача „магазин №14”, який розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Рєпіна, 24. Відповідно до відомостей зазначених у договорі площа опалення становила 25,9 мІ.

У відповідності з пунктами 7.1, 7.2 договору, договір було укладено строком на один рік і він набрав чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за 30 днів до закінчення строку не надійде заява від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

У матеріалах справи відсутні будь які заяви або листи однієї з сторін по договору про відмову від договору або припинення його дії, таким чином станом на дату подання позову договір є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.

Як видно з матеріалів справи, теплопостачальником у 1997 році було проведено часткове від'єднання від мереж централізованого опалення, що підтверджується актом від 16.01.1997 року який складено між представниками ТОВ „Жемчужіна” та тепломереж. З відомостей зазначених у акті видно, що частина торгівельного залу площею 110 мІ була відключена від центральної опалювальної системи.

З документальних доказів, що наявні у матеріалах справи вбачається, що відключення від центральної опалювальної системи було здійснено на вимогу відповідача. Проте слід зазначити, що позивач у своїх листах від 06.03.1996 року №176 та 19.12.1996 року №874 повідомляв відповідача про необхідність після відключення від центральної опалювальної системи здійснити ізоляцію стояків системи центрального опалення. Однак, відповідач вимоги позивача щодо здійснення ізоляції не виконав.

Як видно з матеріалів справи, під час проведення перевірки відповідача представниками позивача при обстеженні приміщення бару, що розташований за адресою: Рєпіна, 24 було виявлено факт порушення правил користування тепловою енергією, а саме: приміщення бару –зал №1 розміром 12,0 х 5,50 х 3,5м; приміщення бару –зал №2 4,0 х 7 х 3,50; побутове приміщення 3,5 х 2,5 х 3,5, у залі №1 підключено два нагрівальних пристроя, 8 та 14 секцій, проходять два транзитних стояка (незаізольовано), підключення радіаторів к центральному опаленню проведено метало пластиковими трубами. На підставі виявленого порушення був складений акт б/н від 25.01.2007 року про порушення Правил надання послуг централізованого опалення та водопостачання гарячої та холодної води. Одночасно зі складанням акту відповідача було повідомлено про час та місце розгляду акту про порушення. З відомостей зазначених у акті видно, що відповідач від підписання складеного акту відмовився, причини такої відмови у акті не зазначені.

Виходячи з наведеного та пояснень відповідача викладених у відзиві можна зробити висновок про те, що складений акт фактично є погодженим з боку відповідача, а факт відмови від підпису може лише свідчити про спробу відповідача уникнути відповідальності за порушення які були встановлені під час проведення перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.02.2007 року складений акт був розглянутий на засіданні комісії, якою було вирішено стягнути з споживача за актом вартість спожитої теплової енергії та зобов'язано надати сертифікати відповідності металопластикових труб та укласти договір на постачання теплової енергії.

Факт самовільного підключення до теплових мереж та споживання теплової енергії також підтверджується актом обстеження від 27.01.2007 року №29, який було складено Південно –західним відділенням державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Одеській області. З відомостей зазначених Держенергонаглядом у акті вбачається, що теплопостачання відповідача відбувається відповідно до договору №И-125 від 20.08.2002 року який укладено з позивачем. Відповідно до договору площа приміщень, яка опалюється складає 25,9 мІ. Під час проведення обстеження також встановлено самовільне підключення до централізованої системи опалення нагрівальних приладів не зазначених у договорі.

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про теплопостачання” основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання приладів комерційного обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації за умови пред'явлення відповідного  посвідчення  при  виконанні службових обов'язків. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами  споживання теплової енергії згідно із законом.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму  її  використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та у додатку до нього судом не приймаються до уваги та відхиляються, оскільки є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було надано жодного документального доказу який би спростував порушення засвідчені у акті про порушення, або свідчив про необґрунтованість та невідповідність обставин засвідчених у акті фактичним обставинам.

Відповідно до п. 9.2.11 Правил користування тепловою енергією затверджених наказом Міністерства енергетики та електрифікації СРСР від 6 грудня 1981 року № 310 які є діючими на підставі Постанови Верховної Ради України „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” від 12 вересня 1991 року №1545-ХІІ за самовільне підключення систем теплоспоживання або підключення їх до приборів обліку споживач сплачує енергопостачальній організації п'ятикратну вартість, включаючи тарифну за теплову енергію, спожиту цими  системами. Оплата здійснюється з моменту останньої перевірки споживача (а для опалювальних установок –з початку опалювального сезону до моменту встановлення самовільного підключення), але не більше строку позовної давності. Відмова споживача від підписання акту не звільняє його від оплати у встановленому порядку. Аналогічні умови, щодо сплати п'ятикратної вартості передбачені п. 4.1 укладеного договору.

Відповідно до розрахунку здійсненого позивачем, з урахуванням заперечень відповідача та строків позовної давності та наведеного у уточненнях позовних вимог, п'ятикратна вартість, включаючи тарифну, за спожиту теплову енергію системами відповідача становить 17 364, 65 грн.

Виходячи з відомостей зазначених у акті про порушення та приймаючи до уваги умови договору, а також доводи позивача та відповідача викладені у ході судового розгляду справи, суд вважає що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за вчинені порушення 17 364, 65 грн.    

У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, у відповідності з частинами 1, 3 ст. 179 Господарського кодексу майново –господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами –юридичними  особами на підставі господарських договорів, є господарсько –договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 25, 33, 44, 49, 69, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Заяву Комунального підприємства „Теплові мережі „Ізмаїлтеплокомуненерго” від 18.06.2007 року №789 задовольнити.

2.          Здійснити заміну у назві відповідача з Державного комунального підприємства теплових мереж „Ізмаїлтеплокомуненерго” на Комунальне підприємство „Теплові мережі „Ізмаїлтеплокомуненерго”.

3.          Позов задовольнити

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Жемчужіна”, код 22488462 (Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Рєпіна, 24), р/р 2600730101605 в ВАТ „Державний ощадний банк України” Ізмаїльське відділення №6708, МФО 388120 на користь Комунального підприємства „Теплові мережі „Ізмаїлтеплокомуненерго”, р/р 260033133601 в ФАБ „Південний”, МФО 328890 (Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Клушина, 5а), код 05514413

- 17 364 (сімнадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 65 коп. п'ятикратну вартість спожитої теплової енергії;

- 173 (сто сімдесят три) грн. 64 коп. державного мита;

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 06.09.2007 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя