Постанова

від 15.02.2021 по справі 914/2209/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2021 р. Справа №914/2209/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Мирутенка О.Л.

Скрипчук О.С.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалена Бджілка", б/н від 11.11.2020 (вх. №01-05/3305/20 від 17.11.2020)

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 (повне рішення складено 06.11.2020)

у справі №914/2209/20 (суддя Горецька З.В.)

за позовом: Фізичної особи - підприємця Любашевського Олександра Олеговича, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалена Бджілка", с. Милошевичі, Пустомитівський район, Львівська область

про: стягнення заборгованості в сумі 84 726,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Любашевський Олександр Олегович ( далі - ФОП Любашевський О. О.) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалена Бджілка"( далі - ТзОВ "Шалена Бджілка") 84 726,25 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки № 2705 від 27.05.2020 позивач перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 67 781 грн., однак відповідач всупереч умовам договору не здійснив поставку товару у встановлений договором строк. Відтак, відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України відповідач має повернути зазначену суму попередньої оплати, а також відповідно до пункту 7.4. договору сплатити штраф за затримку поставки товару в розмірі 16 945,25 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 у справі №914/2209/20 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТзОВ "Шалена Бджілка" на користь ФОП Любашевського О.О. 67 781 грн. суми попередньої оплати, 16 945,25 грн. штрафу, 2 102 грн. сплаченого судового збору та 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач свої зобов`язання за договором поставки не виконав та не поставив товар у встановлений договором строк, не повідомив позивача, що товар, який підлягав поставці може бути переданий в розпорядження покупця в обумовленому місці, належні та допустимі докази вчинення будь яких дій з метою передачі товару позивачу в матеріалах справи відсутні, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 у справі №914/2209/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що розділом третім Договору передбачені умови поставки товару, але в даному розділі відсутні положення про те ким здійснюється поставка, місце передачі товару від Постачальника Покупцю. Натомість, в Рахунку про оплату №4 від 28.05.2020, вказано "Оплата цього рахунку означає погодження з умовами поставки товарів, повідомлення про оплату є обов`язковим, в іншому випадку не гарантується наявність товарів на складі. Товар відпускається за фактом надходження коштів на п/р Постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорта". Здійснивши оплату за даним рахунком, Покупець погодився з умовами поставки товару самовивозом. Товар міг бути переданий Покупцеві вже після отримання Продавцем передоплати. Крім того, Покупець був повідомлений по телефону про наявність товару на складі.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що позивач не здійснив жодних дій, щоб забрати товар в місці його знаходження, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно задоволив позовні вимоги у даній справі.

04.01.2021 до суду від ФОП Любашевського О.О. поступив відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 у справі №914/2209/20 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення, стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Зокрема, позивач зазначає, що навіть за умови самовивозу товару, продавець має виконати свій обов`язок щодо поставки ( поставити товар, належним чином повідомити покупцz про готовність товару до передання покупцеві у належному місці та передати товар). Однак, відповідачем не було здійснено ані доставку товару, ані передання товару у розпорядження покупця у встановлений договором строк, як того вимагає ч.1 ст. 664 ЦК України. Відповідачем не подано суду належних та допустимих доказів повідомлення позивача, що товар готовий до передання у належному місці. Рахунок на оплату №4 від 28.05.2020 року не можна вважати належними повідомленням про наявність товару на складі та можливість надання його у розпорядження замовника, оскільки останній спрямований виключно на попередню оплату 20 % від суми договору №2705 від 27.05.2020 року.

Окрім того, позивач зазначає, що з моменту отримання суми попередньої оплати відповідач не звертався до нього з вимогами прийняти та оплатити товар, як це передбачено ч.4 ст. 690 ЦК України, що вказує на невиконання продавцем зобов`язання щодо передачі товару покупцю.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/2209/20 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Мирутенка О.Л. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалена Бджілка" на рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 у справі №914/2209/20 залишено без руху, зобов`язано скаржника протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі.

07.12.2020 до суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Шалена Бджілка" на рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 у справі №914/2209/20 та ухвалено здійснити розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2020 між ТзОВ "Шалена Бджілка" ( далі - Постачальник) та ФОП Любашевським О.О. (далі - Покупець) укладено договір поставки №2705 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Під товаром у даному Договорі розуміється мед бджолиний фасований ( п.1.2. Договору).

Згідно з п.1.3. Договору Постачальник зобов`язується поставити товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у Заявках Замовлення Покупця, що є невід`ємними частинами даного Договору.

Відповідно до п.3.1.1. Договору Покупець направляє Постачальникові Заявку на поставку товару, в якій вказуються: товар та вид тари, кількість товару, що поставляється, а також вказується спосіб доставки ( силами Постачальника або силами Покупця). Заявка здійснюється по телефону, факсу або за допомогою електронної пошти.

Відповідно до п. 3.4 Договору поставка замовленого товару здійснюється Постачальником протягом не більше двадцяти днів з моменту отримання відповідного замовлення або протягом строку визначеного у самому замовленні.

За змістом п.3.8. Договору Постачальник буде вважатись таким, який виконав зобов`язання з поставки товару, якщо він поставив товар в місце, зазначене у замовленні Покупця, із усією супроводжувальною документацією, яка вимагається даним Договором. Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання належним чином згідно умов Договору, якщо Покупець підписав видаткову накладну.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору оплата товару здійснюється наступним шляхом:

- 20 % (передоплата) вартості поставки оплачується в день виставлення Постачальником рахунку

- 80 % вартості поставки оплачується в день поставки (відгрузки) товару Постачальником Покупцю.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що у разі затримки поставки Товару понад встановлені договором строки, Постачальник сплачує штраф у розмірі 5% від суми поставки.

Позивач зазначає, що на наступний день після укладення Договору здійснив заявку на поставку товару, а саме меду натурального 0,950 кг ( скляна банка) у кількості 4 210 шт. на загальну суму 338 905 грн. Відповідач прийняв вказану заявку позивача та надав відповідний рахунок на оплату №4 від 28.05.2020 на суму 67 781 грн. Вказана обставина відповідачем не заперечується.

28.05.2020 позивач згідно рахунку на оплату №4 від 28.05.2020 перерахував на р/р відповідача грошові кошти в сумі 67 781,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1720668176.1 від 28.05.2020 року (попередня оплата в розмірі 20% від вартості поставки замовленого товару).

Однак, як зазначає позивач, відповідач не поставив товар у визначений в Договорі строк.

З огляду на наведене, позивачем на адресу відповідача скеровано претензію від 31.07.2020 з вимогою про відшкодування попередньої оплати в розмірі 67 781 грн. та штрафу в розмірі 16 945,25 грн. Однак така претензія залишена відповідачем без задоволення.

Вказані обставини слугували підставою для звернення ФОП Любашевського О. О. до суду з позовом у даній справі.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, які містять аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ч. 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 633 ЦК України визначає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 3.4 Договору сторони погодили, що поставка замовленого товару здійснюється Постачальником протягом не більше двадцяти днів з моменту отримання відповідного замовлення або протягом строку визначеного у самому замовленні.

В матеріалах справи відсутнє письмове замовлення позивача на поставку товару. Однак, позивач зазначає, що здійснив заявку на поставку товару 28.05.2020. Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Водночас частиною 4 статті 690 Цивільного кодексу України передбачено право продавця вимагати від покупця прийняття товару, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з його прийняттям.

За змістом п.3.8. Договору Постачальник буде вважатись таким, який виконав зобов`язання з поставки товару, якщо він поставив товар в місце, зазначене у замовленні Покупця, із усією супроводжувальною документацією, яка вимагається даним Договором. Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання належним чином згідно умов Договору, якщо Покупець підписав видаткову накладну.

Відповідно до п.3.1.1. Договору Покупець направляє Постачальникові Заявку на поставку товару, в якій вказуються: товар та вид тари, кількість товару, що поставляється, а також вказується спосіб доставки ( силами Постачальника або силами Покупця). Заявка здійснюється по телефону, факсу або за допомогою електронної пошти.

Як зазначалось вище, в матеріалах справи відсутня письмова заявка позивача на поставку товару з зазначенням способу доставки. Відповідач зазначає, що здійснивши оплату за рахунком №4 від 28.05.2020, позивач погодився з умовами поставки товару самовивозом.

Водночас, за змістом ст. 664 ЦК України у випадку погодження сторонами умови про поставку товару самовивозом обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент повідомлення покупця про те, що товар готовий до передання у належному місці.

Однак в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо поставки товару позивачу у погоджений строк, в тому числі докази повідомлення позивача про готовність до передання товару у належному місці, а також докази звернення відповідача до позивача із вимогою про прийняття ним товару.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рахунок на оплату №4 від 28.05.2020 не можна вважати належними повідомленням про наявність товару на складі та можливість надання його у розпорядження замовника, оскільки останній спрямований виключно на попередню оплату товару.

Покликання апелянта на те, що Покупець був повідомлений по телефону про наявність товару на складі судом до уваги не приймається, оскільки таке не підтверджене належними та допустимими доказами.

Надані відповідачем прінт скріни електронної переписки не можуть братись до уваги, оскільки з даного листування не вбачається, що таке здійснювалось на виконання договірних відносин між ФОП Любашевьким О.О. та ТзОВ "Шалена Бджілка". Особи, які проводили дану переписку не були уповноважені на вчинення будь-яких дій в межах Договору та на його виконання, в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Окрім того, відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язазння настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що у разі затримки поставки Товару понад встановлені договором строки, Постачальник сплачує штраф у розмірі 5% від суми поставки.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність та обгрунтованость позовних вимог про стягнення з відповідача 67 781 грн. суми попередньої оплати та 16 945,25 грн. штрафу.

З огляду на все викладене вище в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 у справі №914/2209/20 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не можуть слугувати підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Окрім того, у відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлено про стягнення з відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 3000 грн.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В матеріалах справи наявні подані позивачем копії:

- договору про надання правничої допомоги №20 від 04.08.2020, укладеного між ФОП Любашевським О.О. та Адвокатським бюро Василика В.В. ;

- додатку №2 від 21.12.2020 до договору про надання правничої допомоги №20 від 04.08.2020, укладеного між ФОП Любашевським О.О. та Адвокатським бюро Василика В.В. ;

- ордеру серії КВ №810945 від 04.08.2020, виданого АБ Василика В.В. на надання правової допомоги ФОП Любашевському О.О. у Західному апеляційному господарському суді адвокатом Луценко Р.О.;

- акту №2 від 29.12.2020 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги №20 від 04.08.2020, в якому сторонами зафіксовано вид наданих юридичних послуг (аналіз рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 у справі №914/2209/20 та апеляційної скарги ТзОВ Шалена Бджілка на нього; підготовка та подання до Західного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу ТзОВ Шалена Бджілка на рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 у справі №914/2209/20; представництво інтересів клієнта у Західному апеляційному господарському суді у справі №914/2209/20 з підготовкою усіх необхідних процесуальних документів) та їх вартість ( 3 000 грн.);

- рахунку №2 від 29.12.2020 на оплату послуг за надання правничої допомоги в розмірі 3 000 грн.;

- квитанції №1272554 від 30.12.2020 про сплату ФОП Любашевським О.О. 3 000 грн. за надання правничої допомоги АБ Василика В.В. .

З матеріалів справи вбачається, що відзив на апеляційну скаргу підписаний представником ФОП Любашевського О.О. - адвокатом Луценко Р.О.

Відтак, позивачем доведено факт понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі №902/347/18.

Від відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно неспівмірності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із апеляційним розглядом справи, не надходило.

Зважаючи на все викладене вище в сукупності, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3 000грн. судових витрат на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 у справі №914/2209/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалена Бджілка" - без задоволення.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалена Бджілка" (81169, Львівська обл., Пустомитівський р-н., с. Милошевичі, вул. Радванська, 1; ідентифікаційний код 41102839) на користь Фізичної особи-підприємця Любашевського Олександра Олеговича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. На виконання постанови Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

5. Порядок і строк оскарження встановлені ст.ст. 288-289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Мирутенко О.Л.

Суддя Скрипчук О.С.