Ухвала

від 11.02.2021 по справі 911/2403/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

"11" лютого 2021 р. Cправа №911/2403/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали подання головного державного виконавця Галізи Ю.О. Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) № 2985 від 09.02.2021 про тимчасове обмеження у праві виїзду божника по справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія", м.Вишневе Києво-Святошинського району Київської області

до приватного підприємства "Зоря-Агро-Трейд", с.Даньківка Тульчинського району Вінницької області

про стягнення 8683,15 грн заборгованості згідно договору постачання електричної енергії

Головний державний виконавець в судове засідання не з`явився.

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №911/2403/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення з приватного підприємства "Зоря-Агро-Трейд" заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420014413 від 01.01.2019 в розмірі 8683,15 грн за січень місяць 2019 року.

19.12.2019 по вказаній справі прийнято рішення, відповідно до якого вирішено стягнути з приватного підприємства "Зоря-Агро-Трейд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" 8683,15 грн заборгованості, 1921,00 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

20.01.2020 на виконання вказаного рішення суду виданий наказ, який надісланий на адресу стягувача.

11.02.2021 до Господарського суду Вінницької області від головного державного виконавця Галізи Ю.О. Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) надійшло подання №2985 від 09.02.2021 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, керівника боржника ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього наказом №911/240319, виданим 15.01.2020 про стягнення з Приватного підприємств "Зоря-Агро-Трейд" на користь ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" 8683,15 грн, заборгованості, 1921,00 грн, відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до ч.4.ст 337 ГПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Враховуючи вказані приписи Кодексу, суд телефонограмою від 11.02.2021 повідомив головного державного виконавця Галізи Ю.О. Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), що судове засідання по розгляду подання відбудеться 11.02.2021 о 17 год. 30 хв..

На визначену судом дату (11.02.2021) державний виконавець не з`явився. При цьому суд враховує, що в додаток до подання головний державний виконавець Галіза Ю.О. подав заяву №6 від 08.02.2021 про розгляд даного подання за його відсутності.

Таким чином, розглянувши матеріали подання, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

На примусовому виконанні головного державного виконавця Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) перебуває виконавче провадження №61164435 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області у справі № 911/2403/19 відкрите постановою від 06.02.2020.

Як слідує з матеріалів подання, Приватним підприємством "Зоря-Агро-Трейд" в добровільний строк вимоги виконавчого документа не виконано, борг не погашено, що стало підставою звернення державного виконавця до суду. При цьому, відповідно до витягу з ЄДРЮОФОП, керівником Приватного підприємств "Зоря-Агро-Трейд" є Бєліков Павло Олександрович, у зв`язку із чим державним виконавцем визначено останнього, як особу відносно якої слід вжити захід забезпечення виконання судового рішення.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частинами 1, 2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому державний виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, поміж іншого: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п.п. 1, 2, 3 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно із ч.2 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Таким чином, вчинення заходів направлених на примусове виконання рішення суду, включаючи заходи передбачені ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" є обов`язком державного виконавця.

Пунктом 19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;.

Відповідно до п.1 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, за місцем виконання відповідного рішення, за поданням державного або приватного виконавця.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно із ст.337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Отже правовий аналіз змісту ст.337 ГПК України свідчить, що зазначений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Тобто за своєю суттю обмеження у праві виїзду за межі України є тим заходом, який застосовується судом по відношенню до боржника у випадку вжиття виконавцем всіх можливих від нього заходів, спрямованих на виконання рішення суду, які як наслідок залишились безрезультатними, в зв`язку з чим виникає необхідність вжиття даного заходу як виключного.

Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

З огляду на вказане, при розгляді подання необхідним є з`ясування свідомого невиконання особою належного зобов`язання в повному обсязі або частково.

У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначено, що ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Теоретично невиконання зобов`язання може бути зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Разом з тим, всупереч наведеному вище, головним державним виконавцем у поданні не наведено обставин саме для застосування виключного заходу забезпечення виконання судового рішення. Натомість висновок останнього про ухилення боржника від виконання рішення суду ґрунтується на наступних обставинах:

"Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації, наданої на запити, майно належне боржнику на праві власності відсутнє.

До відділу надійшла заява від представника стягувана Приватного Підприємства "Зоря - Агро -Трейд" адвоката Гулевич Володимира Григоровича про встановлення тимчасового обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України."

При цьому суд констатує, що державним виконавцем не надано суду документи на підтвердження вчинення виконавчих дій, що позбавляє суд можливості оцінити обсяг вжитих заходів, зокрема щодо дотримання періодичності перевірки майнового стану боржника відповідно до ч.ч. 1, 8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене, наявність лише самого зобов`язання не є безумовною підставою звернення до суду з відповідним поданням.

З огляду на вказане подання державного виконавця задоволенню не підлягає.

Принагідно суд зауважує, що відмова у задоволенні подання не обмежує право виконавця звернутися повторно до суду із таким клопотанням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні подання головного державного виконавця Галізи Ю.О. Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) №2985 від 09.02.2021 про тимчасове обмеження у праві виїзду божника по справі №911/2403/19 відмовити

2. Ухвала суду від 11.02.2021 підписана суддею та набрала законної сили 16.02.2021.

3. За приписами п.29 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвалу надіслати згідно переліку та на наступні електронні адреси: державного виконавця ( info@tl.vn.gov.ua ), позивача ( kanc@koec.com.ua ).

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (вул.Центральна, буд.6-А, с.Даньківка, Тульчинський район, Вінницька область 23610).