Ухвала

від 16.02.2021 по справі 903/705/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

16 лютого 2021 року Справа № 903/705/17 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Світ , с. Лище, Луцький район, Волинська область

про банкрутство Суддя Шум М. С.

Секретар с/з Вижовець М. О.

Представники сторін:

від кредиторів: н/з

ліквідатор: н/з

Встановив: ухвалою господарського суду від 25.09.2017 в порядку ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Світ , (45638, Волинська область, Луцький район, с. Лище, вул. Центральна 80, код 32313299).

26.09.2017 оприлюднено на офіційному сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення справи про банкрутство ТзОВ Топ Світ № 46190.

Постановою суду від 10.10.2017 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю Топ Світ , (45638, Волинська область, Луцький район, с. Лище, вул.Центральна 80, код 32313299), відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено Рабана Микиту Тарасовича.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 01.10.2020 у справі №903/705/17 (суддя Дем`як В. М.) затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Світ , ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Топ Світ . Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Світ закрито. Зобов`язано державного реєстратора вчинити дії, передбачені Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і спрямовані на припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Світ . Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , Кодексом України з процедур банкрутства строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства ВТБ Банк на ухвалу Господарського суду Волинської області від 01 жовтня 2020 року у справі №903/705/17 задоволено. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 01 жовтня 2020 року у справі №903/705/17 скасовано та передано справу на розгляд до Господарського суду Волинської області на стадію ліквідаційної процедури.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, наступним:

21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018р. № 2597-VIII.

Відповідно до частини другої статті 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

У ст. 61 КУзПБ визначені повноваження ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Крім документів безпосередньо визначених у статті 65 Кодексу, для доведення правомірності та повноти своїх дій у ліквідаційній процедурі ліквідатором можуть бути додані до звіту та відображені у ньому інші відомості, які спрямовані на доведення господарському суду, комітету кредиторів та окремим кредиторам виконання, покладених на ліквідатора обов`язків належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 КЗпПБ, ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, а стягнені, за результатом проведеної роботи, суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Оскільки положення ч. 2 ст. 61 КУзПБ не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, відтак, саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Виходячи з вимог Кодексу ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), а також з`ясування наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб.

Відтак, суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевим судом при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не досліджувалось питання щодо наявності або відсутності підстав покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника та не встановлювалось чи містить ліквідаційний звіт поданий на затвердження до суду аналіз фінансового становища банкрута в частині дослідження наявності або відсутності доведення боржника до банкрутства.

Зі змісту ухвали місцевого господарського суду про закриття провадження у справі у зв`язку із затвердженням ліквідаційного балансу банкрута вбачається, що аналіз фінансового становища банкрута не був предметом розгляду підсумкового засідання, отже докази того, що ліквідатором було вжито усіх можливих заходів щодо реалізації передбаченого ч.2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства права стосовно з`явлення вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, на момент затвердження судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не були предметом судового розгляду місцевим господарським судом.

Отже, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі.

Таким чином, оскаржувана ухвала не містить дослідження аналізу фінансового стану боржника під час проведення підсумкового засідання в суді першої інстанції, перевірки наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб, а відтак висновки про вичерпність та повноту здійснення дій у ліквідаційній процедурі та вжиття належних заходів є такими, що не ґрунтуються на доказах, які були досліджені в судовому засіданні судом першої інстанції.

22.01.2021 матеріали справи №903/705/17 повернуті на адресу суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №903/705/17 розприділено судді Шуму М. С.

Ухвалою суду від 26.01.2021 розгляд справи №903/705/17 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Світ про банкрутство прийняти до провадження Господарським судом Волинської області у складі судді Шума М. С. на стадію ліквідаційної процедури: розгляд звіту ліквідатора від 14.07.2020 №1 та ліквідаційного балансу ТзОВ Топ Світ призначено в судовому засіданні на 16.02.2021 на 11:00 год., постановлено кредиторам банкрута до наступного судового засідання подати суду при наявності пояснення щодо звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ліквідатор банкрута Рабан М. Т. в клопотанні від 02.02.2021 просить суд розгляд справи 16.02.2021 провести без своєї участі.

Кредитор - АТ ВТБ Банк в клопотанні від 15.02.2021 просить суд відкласти розгляд звіту ліквідатора на іншу дату. При цьому, зазначає, що ліквідатор не надіслав звіт та ліквідаційний баланс на адресу банку, а тому кредитор не має можливості надати обґрунтовані пояснення без ознайомлення з відповідними документами, а також повідомляє суд про неможливість забезпечити явку свого представника в судове засідання.

Суд відмовляє в задоволенні відповідного клопотання банку.

Доводи кредитора про неознайомлення зі звітом ліквідатора від 14.07.2020 №1 та ліквідаційного балансу ТзОВ Топ Світ не є переконливими для відкладення розгляду справи. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс подані суду 14.07.2020 . Ухвала про затвердження звіту та ліквідаційного балансу винесена судом першої інстанції 01.10.2020 . При цьому, за апеляційною скаргою АТ ВТБ Банк постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 ухвалу Господарського суду Волинської області від 01.10.2020 скасовано та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури. Відтак, кредитор АТ ВТБ Банк мав достатньо часу для ознайомлення зі звітом та ліквідаційним балансом, проте таким правом протягом півроку не скористався, клопотання про надіслання відповідних матеріалів справи в електронному вигляді не подавали. В свою, чергу неявка представника кредитора в судове засідання не є перешкодою для розгляду звіту та ліквідаційного балансу по суті з врахуванням зазначених в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 обставин справи.

Суд розглянувши звіт ліквідатора банкрута від 14.07.2020 №1 з підтверджуючими документами та ліквідаційного балансу ТзОВ Топ Світ дійшов висновку про відмову у затвердженні такого звіту та ліквідаційного балансу з огляду на таке:

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII.

Відповідно до частини другої статті 65 КУзПБ якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

Частиною третьою статті 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

У ст. 61 КУзПБ визначені повноваження ліквідатора у ліквідаційній процедурі. Зокрема, у ч. 1 та ч. 2 наведеної норми Кодексу визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Разом з тим, у ч.1 ст. 65 Кодексу передбачені вимоги до звіту ліквідатора, а саме: після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.

Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.

Правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього законом повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Тобто, Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Необхідність дотримання зазначеного принципу викладена у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №904/5948/16, від 02.07.2019 у справі №5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі №914/3812/15, від 28.11.2019 у справі №18/1971/12, від 27.02.2020 у справі №910/21227/16).

Крім документів безпосередньо визначених у статті 65 Кодексу, для доведення правомірності та повноти своїх дій у ліквідаційній процедурі ліквідатором можуть бути додані до звіту та відображені у ньому інші відомості, які спрямовані на доведення господарському суду, комітету кредиторів та окремим кредиторам виконання, покладених на ліквідатора обов`язків належним чином.

Беручи до уваги положення статей 61, 65 КУзПБ господарський суд, розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, перевіряє у судовому засіданні обґрунтованість, правомірність та безсумнівну повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника, а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно з аналізом даних роботи ліквідатора, що підтверджуються фактичними даними (запити, відповіді на запити, витяги з державних реєстрів, акти інвентаризації майна), судом встановлено, що у боржника відсутні будь-які активи, за рахунок яких можливо задовольнити вимоги кредиторів.

Як уже зазначалось вище, відповідно до ч. 2 ст. 61 КЗпПБ, ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, а стягнені, за результатом проведеної роботи, суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, належним чином проведені ліквідатором дієві заходи щодо встановлення осіб, які, у разі доведеності їх шкідливих для боржника дій або бездіяльності, несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника є можливістю для наповнення ліквідаційної маси банкрута і, як наслідок відновлення майнових прав кредиторів щодо задоволення їх кредиторських вимог.

Частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною 3 цієї статті Кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Оскільки законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб із наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, у даному випадку особи в силу спеціального припису Кодексу притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення.

Слід зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута, який, здійснивши, на виконання своїх повноважень (ч. 1 ст. 61 Кодексу) аналіз фінансового становища банкрута, зобов`язаний звернутись до суду із відповідним позовом.

Оскільки положення ч. 2 ст. 61 КУзПБ не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, відтак, саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Відповідна заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Отже, ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Підсумовуючи наведене, слід зазначити, що у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута, тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута, а під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута (постанова Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №49/164-б).

Виходячи з вимог Кодексу ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), а також з`ясування наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб.

Судом встановлено, що у наданому на затвердження суду звіті ліквідатора від 14.07.2020 №1 не міститься аналізу фінансового становища банкрута в частині дослідження наявності або відсутності доведення боржника до банкрутства, а відтак без відповідної інформації у суду не має можливості дослідити питання щодо наявності або відсутності підстав покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника .

Так, на момент розгляду судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу за відсутності аналізу фінансового становища банкрута в частині дослідження наявності або відсутності доведення боржника до банкрутства, у суду не має доказів того, що ліквідатором було вжито усіх можливих заходів щодо реалізації передбаченого ч.2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства права стосовно заявлення вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника.

Суд не може залишити поза увагою відсутність у звіті інформації щодо вчинення ліквідатором дій щодо дослідження наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб, що є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі.

Поряд з цим, суд бере до уваги ту обставину, що кошти, отримані від реалізації ліквідаційної маси банкрута є недостатніми для задоволення вимог кредиторів.

Відтак, суд із наданого на затвердження звіту ліквідатора від 14.07.2020 №1 та долучених до нього документів не може дійти висновку про вичерпність та повноту здійснення дій арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі та вжиття належних заходів.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статей 74, 78, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд вважає, що затвердження наданого суду звіту ліквідатора від 14.07.2020 №1, ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Світ є передчасним.

Керуючись ст. ст. 60, 61, 62, 65 Кодексу України з процедур банкрутства, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. У затвердженні звіту ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Світ Рабана М. Т. від 14.07.2020 №1 та ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Світ відмовити.

2. Ліквідатору банкрута Рабану М. Т.: здійснити всю повноту дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, після чого подати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс з підтверджуючими документами.

Ухвала господарського суду у справі про банкрутство набирає законної сили в порядку п.4 ст. 9 КУзПБ з моменту її прийняття.

Ухвала суду підписана 17.02.2021.

Ухвала суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя М. С. Шум