Рішення

від 15.02.2021 по справі 340/4412/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Кропивницький справа № 340/4412/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом

за позовомПриватного сільськогосподарського підприємства "Агролан" ( 28600, Кіровоградська область, смт. Устинівка, вул. Мазуренка, 123, код ЄДРПОУ - 31934544 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області ( 25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606 ) провизнання протиправним та скасування наказу №1289 від 29.09.2020 року, а також, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00001210900 від 23.10.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Агролан" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративними позовами в яких просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Кіровоградській області №1289 від 29.09.2020 року "Про проведення фактичної перевірки ПСП "Агролан";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 23.10.2020 року №00001210900.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу ГУ ДПС в Кіровоградській області №1289 від 29.09.2020 року посадовими особами контролюючого органу здійснено фактичну перевірку ПСП "Агролан" з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального за результатами якої складено акт №109/11-28-09-01/31934544 від 01.10.2020 року.

За результатами фактичної перевірки, на підставі висновків викладених в акті складено податкове повідомлення - рішення №00001210900 від 23.10.2020 року, яким до ПСП "Агролан" застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1000000,00 грн. за правопорушення передбачене ч.1 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового. Алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Представник позивача вважає, що наказ про проведення перевірки є протиправним та незаконним у зв`язку із чим просить скасувати наказ та податкове повідомлення рішення.

Представником позивача до канцелярії суду подано відзиви на адміністративні позови, в яких заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, вважає їх необґрунтованим, та таким, що не підлягають задоволенню. Відповідач вказує, що контролюючим органом від ДПС України отримано інформацію щодо отримання ПСП "Агролан" пального за відсутності відповідної ліцензії на його зберігання. На підставі отриманої інформації контролюючим органом винесено наказ про проведення перевірки за результатом здійснення якої складено акт та винесено податкове повідомлення - рішення.

Таким чином, податковий орган вважає, що оскаржуваний наказ прийнято відповідно до вимог Податкового кодексу України, а відтак позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року відкрито провадження у справі №340/4112/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (а.с.15).

17.11.2020 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.23).

23.11.2020 року до суду надійшла відповідь не відзив (а.с.37-38).

30.12.2020 року від відповідача надійшли додаткові пояснення (а.с.42-43).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року відкрито провадження у справі №340/5194/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (а.с.100).

Ухвалою суду від 11.01.2021 року адміністративні справи №340/4412/20 та №340/5194/20 об`єднано в одне провадження (а.с.67).

12.01.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.106-108).

29.01.2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.130-131).

Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи перебування головуючого судді по справі у відпустці, з урахуванням положень ч.ч.1, 6 ст.120, ст.193 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст.193, 263 КАС України.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, листом ДПС України від 11.08.2020 року №13939/7/99-00-07-05-03-07 ГУ ДПС у Кіровоградській області отримано інформацію щодо отримання пального (код УКТЗЕД 2710194300) Приватним сільськогосподарським підприємством "Агролан" (а.с.29-30).

На підставі отриманої інформації ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено наказ №1289 від 29.09.2020 року "Про проведення фактичної перевірки ПСП "Агролан"" (а.с.6, 30, 114).

На підставі направлень №1435 та №1436 від 29.09.2020 року та наказу 1289 від 29.09.2020 року посадовими особами контролюючого органу здійснено фактичну перевірку ПСП "Агролан" з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального (а.с.31).

За результатами перевірки складено акт №109/11-28-09-01/31934544 від 01.10.2020 року (а.с.45-48, 76-77).

Перевіряючими в акті перевірки зафіксовано, що на місці здійснення діяльності за адресою: смт. Устинівка, вул. Леніна 123 розташований господарський двір у якому зберігається с/г техніка та ємність для зберігання пального об`ємом 5 тисяч літрів, в якій на момент перевірки зберігалося 1860 літрів дизельного пального (ємність облатана електронним лічильником пального). Також на господарському дворі знаходилася автоцистерна ємністю 5 тисяч літрів, в якій зберігалося 5 тисяч літрів дизельною пального.

Крім того, на господарському дворі за адресою: смт. Устинівка, вул. Ювілейна,18 знаходяться три резервуари для зберігання пального які належать ПСП "Агролан" на правах оренди. Дана інформація підтверджується звітністю підприємства наданою до органу ДПС (форма 20-ОПП). На момент перевірки у вказаних резервуарах знаходилося 30000 літрів дизельного пального, яке належить ПСП "Агролан".

Перевірка проведена у присутності директора підприємства, про що свідчать його підписи у направленнях, акті та поясненнях (а.с.110-112).

Отже, в ході проведення фактичної перевірки встановлено порушення ПСП "Агролан" вимог частини 1 статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (із змінами та доповненнями) в частині зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

На підставі висновків викладених в акті перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення №00001210900 від 23.10.2020 року, яким до ПСП "Агролан" застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1000000,00 грн. (а.с.78, 116).

Не погоджуючись з прийнятим наказом та податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПК України).

Статтею 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; надають інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 20.1.4 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, а згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 вказаної статті фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 ст.80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп.80.2.1 п. 80.2 ст. 80 ПК України);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (пп.80.2.6 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп.80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Отже, статтею 80 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для проведення фактичної перевірки, однією з яких є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства у сфері обігу пального.

Пункт 80.5 статті 80 ПК України передбачає, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 80 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного наказу представник позивача зазначив, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам статті 81 Податкового кодексу України, оскільки в ньому не зазначені підстави для проведення перевірки, які передбачені п.80.2 ст.80 ПК України.

Як встановлено вище судом, фактичну перевірку згідно оскаржуваного наказу, призначено відповідачем на підставі інформації ДПС України у листі від 11.08.2020 року №13939/7/99-00-07-05-03-07, яким повідомлено Головне управління ДПС у Кіровоградській області, що у відповідності до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) з 01.04.2020 на території України запроваджено ліцензування зберігання пального.

ДПС проведено аналіз баз даних (АІС Податковий блок , Реєстр акцизних накладних, Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним) та встановлено перелік суб`єктів господарювання, які починаючи з 01.04.2020 року отримували через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою, при цьому не реєстрували акцизні склади, не отримували ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального.

Враховуючи вищевикладене, зобов`язано провести детальний аналіз наданої ДПС інформації:

- дослідити фактичні обсяги отриманого суб`єктами господарювання пального;

- встановити можливі місця його зберігання за адресами, вказаними в додатку 1 до цього листа;

- провести фактичні перевірки за адресами отримання пального на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що з аналізу пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі наказу у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З урахуванням зазначеного та з аналізу наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 29.09.2020 року №1289, судом вбачається, що спірний наказ містить посилання на підстави проведення перевірки із вказівкою приписів ПК України, зокрема пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що оскаржуваний наказ містить зазначення мети (з метою здійснення контролю з питань дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства України у сфері обігу пального).

Досліджуючи спірний наказ на відповідність вимогам п.81.1 ст.81 ПК України, суд зазначає, що в ньому містяться всі необхідні реквізити, а саме - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися, підпис керівника.

Судом також встановлено, що згідно рішення четвертої сесії сьомого скликання Устинівської селищної ради від 12.02.2016 року №61 "Про перейменування вулиць селища Устинівка" вулиця Леніна перейменована у вулицю О. Мазуренка.

Враховуючи наведене суд вказує на те, що зазначення у оскаржуваному наказі старої назви вулиці не є самостійною підставою для скасування наказу.

Суд при розгляді даної справи також враховує висновки Верховного Суд висловлені в постанові від 14.03.2019р. у справі №806/616/17, відповідно до яких, якщо оскаржуваний наказ прийнято на підставі отриманої в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства позивачем, підстави вважати наказ про проведення фактичної перевірки таким, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України - відсутні.

З урахуванням встановлених в ході розгляду даної справи обставин, посилання позивача на невідповідність оскаржуваного наказу вимогам статті 81 ПК України, оскільки в ньому не зазначені підстави для проведення перевірки, які передбачені п.80.2 ст.80 ПК України суд вважає не обґрунтованим, з огляду на те що підставою призначення фактичної перевірки позивача стало отримання відповідачем в установленому законодавством порядку інформації про порушення позивачем вимог законодавства у сфері обігу пального.

При цьому, посилання представника позивача що передбачені у пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України підстави для проведення фактичної перевірки пов`язані виключно із фактом отримання конкретної інформації про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері виробництва/обігу підакцизних товарів, судом не можуть бути взяті до уваги в якості належної підстави для визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, оскільки з аналізу положень вказаного пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, вбачається наявність підстав для проведення фактичної перевірки: як у разі наявності порушення вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, так і у випадку отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів (тобто невстановленого порушення, яке підлягає перевірці).

На підставі вищевказаного, суд доходить висновку, що Головне управління ДПС у Кіровоградській області, при прийнятті наказу від 29.09.2020 року №1289, діяло в межах та у спосіб визначених ПК України.

Щодо винесення податкового повідомлення - рішення від 23.10.2020 року №00001210900 суд зазначає наступне.

Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (далі - Закон №481/95-ВР) визначено основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Відповідно до ст.1 Закону №481/95-ВР у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Статтею 15 цього Закону встановлено вимоги щодо імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального.

Відповідно до положень ст. 15 Закону №481/95-ВР, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Відповідно до ст. 16 Закону №481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Статтею 17 Закону №481/95-ВР передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Згідно до ст.15 Закону № 481/95-ВР, для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Судом встановлено, що позивачем до контролюючого органу подано повідомлення Форми №20-ОПП про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (а.с.80-81).

24.01.2020 року позивачем до контролюючого органу надіслано платіжне доручення від 24.01.2020 року №5 (#435668050212), призначення платежу: плата за ліцензію на зберігання пального та заяву щодо видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання) разом з пакетом документів (а.с.83-85).

Згідно із частиною дев`ятою статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Частиною сорок шостою статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" встановлено, що ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Станом на час проведення перевірки та на момент розгляду справи контролюючий орган не вирішив питання щодо надання чи не надання позивачу ліцензії на право зберігання пального.

Отже, суд доходить висновку, що контролюючий орган завідомо знаючи про ненадання позивачу ліцензії на право зберігання пального здійснив перевірку на її явність.

Також необхідно зазначити, що згідно розрахунку (штрафних) фінансових санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення 500000,00 грн. позивачу нараховано за зберігання пального без наявності ліцензії за адресою: Кіровоградська область, смт. Устинівка, вул. Ювілейна, 18, тоді як, наказом про проведення перевірки на передбачена перевірка об`єкту за такою адресою.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04 ): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29 ).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а ).

Згідно з вимогами статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З аналізу зазначених норм права, спосіб захисту та предмету позову, суд дійшов до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00001210900 від 23.10.2020 року.

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні із даним позовом до суд за позовну вимогу майнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 15000,00 грн. (а.с.74, 95).

Таким чином, враховуючи матеріали справи та докази, наданні до суду, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 15000,00грн.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Агролан" ( 28600, Кіровоградська область, смт. Устинівка, вул. Мазуренка, 123, код ЄДРПОУ - 31934544 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області ( 25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606 ) про визнання протиправним та скасування наказу №1289 від 29.09.2020 року, а також, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00001210900 від 23.10.2020 року задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №00001210900 від 23.10.2020 року.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Агролан" ( 28600, Кіровоградська область, смт. Устинівка, вул. Мазуренка, 123, код ЄДРПОУ - 31934544 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області ( 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук