Постанова

від 02.09.2021 по справі 340/4412/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 340/4412/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі № 340 / 4412 /20 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Агролан до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу № 1289 від 29.09.2020 року та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 00001210900 від 23.10.2020 року. ,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Агролан" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративними позовами в яких просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Кіровоградській області №1289 від 29.09.2020 року "Про проведення фактичної перевірки ПСП "Агролан";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 23.10.2020 року №00001210900.

Ухвалою суду першої інстанції від 11.01.2021 року справи за вказаними позовами об`єднано в одне провадження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що на підставі наказу ГУ ДПС в Кіровоградській області №1289 від 29.09.2020 року посадовими особами контролюючого органу здійснено фактичну перевірку ПСП "Агролан" з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального за результатами якої складено акт №109/11-28-09-01/31934544 від 01.10.2020 року.

За результатами фактичної перевірки, на підставі висновків викладених в акті перевірки складено податкове повідомлення рішення №00001210900 від 23.10.2020 року, яким до ПСП "Агролан" застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1000000,00 грн. за правопорушення передбачене ч.1 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Вважаючи, що наказ про проведення перевірки є протиправним та незаконним позивач просив суд скасувати наказ та відповідно податкове повідомлення рішення, яким до позивача застосовано фінансову санкцію.

За результатами розгляду суд першої інстанції рішенням від 15 лютого 2021 року адміністративний позов приватного сільськогосподарського підприємства Агролан задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 23.10.2020 року № 000012100900, в задоволенні решти вимог відмовив.

Відмовляючи у задоволенні вимог щодо скасування наказу про проведення перевірки, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки контролюючим органом проведено перевірку, до якої позивач допустив посадових осіб відповідача, за наслідками перевірки прийнято рішення про застосування штрафних санкцій, то оскаржуваний наказ, як акт індивідуально-правової дії, вичерпав свою дію, а отже належним способом захисту права, у такому випадку, є оскарження наслідків самої перевірки, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення, яким до підприємства застосовані штрафні санкції.

Суд зазначив, посилання позивача, що передбачені у пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України підстави для проведення фактичної перевірки пов`язані виключно із фактом отримання конкретної інформації про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері виробництва/обігу підакцизних товарів, судом не можуть бути взяті до уваги в якості належної підстави для визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, оскільки з аналізу положень вказаного пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, вбачається наявність підстав для проведення фактичної перевірки: як у разі наявності порушення вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, так і у випадку отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів (тобто невстановленого порушення, яке підлягає перевірці).

З приводу заявлених вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач достеменно знаючи про відсутність у позивача ліцензії на право зберігання пального, оскільки 24.01.2020 року позивачем надіслано пакет документів щодо видачі ліцензії на право зберігання пального, здійснив перевірку на її наявність. Крім того, суд зазначив, що згідно розрахунку фінансових санкцій позивачу нараховано санкцію за зберігання пального без наявності ліцензії за адресою : смт. Устинівка, вул. Ювілейна, 18, тоді як наказом про проведення перевірки не передбачена перевірка за такою адресою. Оцінюючи аргументи сторін в контексті наявних матеріалів справи та доведених сторонами обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, податковий орган звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач висловлює свою незгоду з висновками суду першої інстанції як в частині дотримання відповідачем процедури проведення фактичної перевірки так і в частині доведеності факту зберігання позивачем пального без відповідної ліцензії.

Позивач своїм правом на подання апеляційної скарги на рішення суду, не скористався.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке:

Як вбачається з матеріалів справи, листом ДПС України від 11.08.2020 року №13939/7/99-00-07-05-03-07 ГУ ДПС у Кіровоградській області отримано інформацію щодо отримання пального (код УКТЗЕД 2710194300) Приватним сільськогосподарським підприємством "Агролан".

На підставі отриманої інформації ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено наказ №1289 від 29.09.2020 року "Про проведення фактичної перевірки ПСП "Агролан"" .

На підставі направлень №1435 та №1436 від 29.09.2020 року та наказу 1289 від 29.09.2020 року посадовими особами контролюючого органу здійснено фактичну перевірку ПСП "Агролан" з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним

За результатами перевірки складено акт №109/11-28-09-01/31934544 від 01.10.2020 року (а.с.45-48, 76-77).

Перевіряючими в акті перевірки зафіксовано, що на місці здійснення діяльності за адресою: смт. Устинівка, вул. Леніна 123 розташований господарський двір у якому зберігається с/г техніка та ємність для зберігання пального об`ємом 5 тисяч літрів, в якій на момент перевірки зберігалося 1860 літрів дизельного пального (ємність облатана електронним лічильником пального). Також на господарському дворі знаходилася автоцистерна ємністю 5 тисяч літрів, в якій зберігалося 5 тисяч літрів дизельною пального.

Крім того, на господарському дворі за адресою: смт. Устинівка, вул. Ювілейна,18 знаходяться три резервуари для зберігання пального які належать ПСП "Агролан" на правах оренди. Дана інформація підтверджується звітністю підприємства наданою до органу ДПС (форма 20-ОПП). На момент перевірки у вказаних резервуарах знаходилося 30000 літрів дизельного пального, яке належить ПСП "Агролан".

Перевірка проведена у присутності директора підприємства, про що свідчать його підписи у направленнях, акті та поясненнях .

Посадовими особами за результатами проведеної перевірки встановлено порушення ПСП "Агролан" вимог частини 1 статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (із змінами та доповненнями) в частині зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

На підставі висновків викладених в акті перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення рішення №00001210900 від 23.10.2020 року, яким до ПСП "Агролан" застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1000000,00 грн.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити:

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заявлених вимог, в частині визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки, і враховуючи , що з цього приводу позивач з апеляційною скаргою не звертався, судова колегія не переглядає рішення суду в цій частині.

Щодо задоволення судом першої інстанції вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, з огляду на доводи апеляційної скарги, судова колегія зазначає, що фактичну перевірку згідно оскаржуваного наказу, призначено відповідачем на підставі інформації ДПС України у листі від 11.08.2020 року №13939/7/99-00-07-05-03-07, яким повідомлено Головне управління ДПС у Кіровоградській області, що у відповідності до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) з 01.04.2020 на території України запроваджено ліцензування зберігання пального.

ДПС проведено аналіз баз даних (АІС Податковий блок , Реєстр акцизних накладних, Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним) та встановлено перелік суб`єктів господарювання, які починаючи з 01.04.2020 року отримували через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою, при цьому не реєстрували акцизні склади, не отримували ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального.

Як зазначає в апеляційній скарзі відповідач, станом на 01.10.2020 року Приватне сільськогосподарське підприємство Агролан ліцензію на зберігання пального виключно для власного споживання не отримувало, відповідно не мало права зберігати пальне.

Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (далі - Закон №481/95-ВР) визначено основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкоголю. Відповідно до положень ст. 15 Закону №481/95-ВР, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Відповідно до ст. 16 Закону №481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Згідно до ст.15 Закону № 481/95-ВР, для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Судом першої інстанції при наданні оцінки фактичним матеріалам справи встановлено, що позивачем до контролюючого органу подано повідомлення Форми №20-ОПП про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (а.с.80-81).

Також суд зазначив, що 24.01.2020 року позивачем до контролюючого органу надіслано платіжне доручення від 24.01.2020 року №5 (#435668050212), призначення платежу: плата за ліцензію на зберігання пального та заяву щодо видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання) разом з пакетом документів .

З посиланням на частину сорок шосту статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" якою встановлено, що ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів, суд першої інстанції зазначив, що станом на час проведення перевірки та на момент розгляду справи контролюючий орган не вирішив питання щодо надання чи не надання позивачу ліцензії на право зберігання пального.

З огляду на вищезазначене, суд зауважив, що контролюючий орган завідомо знаючи про ненадання позивачу ліцензії на право зберігання пального здійснив перевірку на її наявність. Застосувавши практику ЕСПЛ, з урахуванням матеріалів справи, суд першої інстанції скасував застосовані до позивача штрафні санкції.

Погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням та правовим обґрунтуванням, застосованим судом, колегія суддів, з огляду на доводи, викладені в апеляційній скарзі, зазначає, що контролюючий орган при застосуванні до позивача штрафних санкцій допустився припущень, не підтверджених доказами.

Так, ГУ ДПС у Кіровоградській області отримано інформацію щодо отримання позивачем пального відповідно до акцизних накладних від 23.04.20р. , 12.05.20р., 10.07.20р., 21.07.20 р. Фактичну, кількісну наявність пального в процесі проведення фактичної перевірки відповідач не перевіряв. Більш того, як вірно зазначив суд першої інстанції , відповідач при визначенні та застосуванні штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії вказав , що перевірка проводилася на об`єкті вул. Ювілейна, 18 в смт. Устинівка , в той час як в наказі на проведення перевірки значиться інший об`єкт.

Таким чином, такі висновки контролюючого органу, які фактично і стали підставою для нарахування спірних штрафних санкцій носять характер припущень та жодними доказами, крім акту перевірки, не підтвердженні.

Так, фактичну перевірку контролюючим органом проведено 29.09.2020р., висновки відповідача щодо зберігання позивачем пального без ліцензії стосуються періоду з квітня по липень 2020 року. Доказів того, що при проведенні перевірки контролюючим органом встановлювалась фактична наявність пального, немає. В той же час встановлення таких обставин (фактичне зберігання пального) є обов`язковим для вирішення питання щодо наявності правових підстав для застосування фінансових санкцій, в контексті того, що як поняття зберігання пального так і поняття місце зберігання пального визначено Законом №481 і саме оцінка фактично встановлених обставин із законодавчо визначеними категоріями, є обов`язковою умовою для висновків щодо дотримання чи недотримання суб`єктом господарювання умов зберігання пального.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції із застосуванням вимог статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, вірно визначився, що відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність прийняття рішення стосовно позивача про застосування штрафних санкцій та прийняття податкового повідомлення -рішення, з огляду на що дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову. Колегія суддів погоджується з такою правовою позицією суду і вважає , що в межах доводів апеляційної скарги підстав для скасування рішення суду, не існує.

Керуючись ст.ст. 240, 243, 250, 308, 311, 315,316, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 року у справі №340/4412/20 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02 2021 року у справі №340/4412/20, - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскарженою до касаційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко