Постанова

від 11.02.2021 по справі 640/24604/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24604/20 Головуючий у 1 інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Глущенко Я.Б.

Черпіцької Л.Т.

За участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФАК УКРАЇНА" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФАК УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІФАК УКРАЇНА" звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року залишено без розгляду позовну заяву.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІФАК УКРАЇНА" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, жодних інших вимог процесуальне законодавство не містить.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява від ТОВ ІФАК УКРАЇНА підписана адвокатом Васильчук С.С., однак, відповідно до відомостей з Єдиного Реєстру Адвокатів України, інформації щодо Васильчук С.С. не встановлено.

Також, судом першої інстанції зазначено, що, відповідно до листа Ради адвокатів м. Києва від 03.12.2019 року №844, повідомлено, що в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості щодо адвоката Васильчук С.С. та до бази ЄРАУ інформація щодо адвоката Васильчук С.С. не вносилась. Радою адвокатів м. Києва свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №5943 від 15.08.2017 Васильчук С.С. не видавалось на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва від 13.07.2017 №65. Відтак, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №5943 від 15.08.2017 та посвідчення адвоката Васильчук С.С. видано в незаконний спосіб, його використання є незаконним.

З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 1 статті 240 КАС України закріплено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Частиною 1 статі 42 КАС України визначено, що здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно ч. 3 ст. 43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

У відповідності до частини 1 статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За приписами ч. 1 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 3 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 року № 5076-VI передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно частини 4 статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Положеннями ч.ч. 1-2 ст. 12 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність закріплено, що особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Враховуючи вищезазначене, особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 06 липня 2019 року у справі №855/229/19.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було долучено до позовної заяви належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.08.2017 року серії КВ №5943, виданого на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва від 13.07.2017 року №65 на ім`я Васильчук Світлани Станіславівни та оригінал ордеру серії КВ №350825 від 05.10.2020 року на надання правової допомоги (а.с. 67-68).

Колегія суддів вважає, що вищевказаними документами підтверджено право Васильчук С.В. на представництво інтересів ТОВ ІФАК УКРАЇНА в суді першої інстанції.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що позовна заява від ТОВ ІФАК УКРАЇНА підписана адвокатом Васильчук С.С., однак, відповідно до відомостей з Єдиного Реєстру Адвокатів України, інформації щодо Васильчук С.С. не встановлено, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 17 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Отже, внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що представник позивача не є суб`єктом, який здійснює внесення чи вилучення інформації з Єдиного реєстру адвокатів України, на нього не покладено обов`язок відслідковувати ведення такого реєстру.

З приводу того, що листом Ради адвокатів м. Києва від 03 грудня 2019 року №844 повідомлено про те, що Радою адвокатів м. Києва свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №5943 від 15.08.2017 Васильчук С.С. не видавалось на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва від 13.07.2017 №65, а тому, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №5943 від 15.08.2017 та посвідчення адвоката Васильчук С.С. видано в незаконний спосіб, його використання є незаконним, слід зазначити наступне.

Колегія суддів наголошує на тому, що матеріали справи, в тому числі, лист Ради адвокатів м. Києва від 03.12.2019 року №844, не містять жодних доказів того, що вказане свідоцтво представника ТОВ ІФАК УКРАЇНА було анульоване, а право на зайняття адвокатською діяльністю припинено, в порядку ст. 32 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Так само, матеріали справи не містять доказів того, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №5943 від 15.08.2017 р. визнане, у передбаченому законом порядку, недійсним або є скасованим

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі Bellet v. France, Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа Мушта проти України ).

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, залишення позовної заяви без розгляду унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 320, 321, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФАК УКРАЇНА" задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Глущенко Я.Б.

Черпіцька Л.Т.

Повний текст постанови виготовлено 16.02.2021 р.