Рішення

від 16.09.2021 по справі 640/24604/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року м. Київ № 640/24604/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Іфак Україна до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Іфак Україна (далі також - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві (далі також - відповідач) у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.05.2020 №2492615572, 2502615572.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки прийняті з порушенням порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки така перевірка була проведена без дослідження первинних документів, які були вилучені правоохоронними органами на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2017 у справі №757/72302/17-к. Зазначив про невчинення дій контролюючим органом, що передбачені п.85.9 ст.85 ПК України.

Також зазначає, що висновок контролюючого органу про те, що первинні документи укладені між ТОВ Іфак Україна та ТОВ Пакром , ТОВ БК Профітван складені всупереч вимогам діючого законодавства України, зроблений лише на підставі дослідження податкової звітності контрагентів, а не на підставі дослідження самих первинних документів позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва суду від 17.11.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

На адресу суду представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в порядку п.1 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного суду України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва суду від 09.12.2020 залишено без розгляду позовну заяву ТОВ "Іфак Україна" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2021 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2020 скасовано, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, зазначає наступне.

Так, податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Іфак Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ Пакром за червень 2017 року, ТОВ БК Профітван за липень 2017 року показників декларацій з податку на додану вартість.

За результатами проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 19.03.2020 №83/26-15-05-07-02-10/35393974 (надалі - акт перевірки) та встановлено порушення вимог:п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 222 458,00 грн., в тому числі по періодах: за червень 2017 року у сумі 214 458,00 грн., за липень 2017 року у сумі 8 000,00 грн. та п.44.1, п.44.6 ст.44, п.85.2, п.85.4 ст.85 ПК України, а саме: не надано документи до перевірки.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві принято податкові повідомлення-рішення від 19.05.2020 № 2492615572, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 278 073,00 грн. (222 458,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 55615,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 2502615572, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Іфак Україна" оскаржило їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 03.09.2020 № 26901/6/99-00-06-02-02-06 оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 19.05.2020 № 2492615572 та № 2502615572 залишені без змін, скарга позивача - без задоволення.

Однак, не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправним та такими, що прийняті на підставі протиправно проведеної перевірки, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в редакції, чинній на момент призначення та проведення документальної перевірки, встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом норм п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Зокрема, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За змістом пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до п.78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Аналізуючи зміст норм пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України суд дійшов висновку, що Кодексом визначені певні обставини (юридичні факти), з настанням яких законодавець пов`язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки. А саме такою обставиною є ненадання або надання не у повному обсязі платником пояснень та документальних підтверджень протягом п`ятнадцяти календарних днів на письмовий запит податкового органу.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано ст. 73 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок №1245). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Так, відповідно до п.73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

За змістом п. 10 Порядку № 1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

При цьому, у разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 03.03.2020 №2447 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Іфак Україна" (код 35393974) призначено провести зазначену перевірку позивача з 05.03.2020 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.

Листом-повідомленням від 04.03.2020 №41799/10/26-15-05-07-02-15 підприємству повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також зазначено про необхідність надати наявні документи, що стосуються предмету перевірки, а саме: забезпечити надання всіх наявних необхідних документів по взаємовідносинах з ТОВ БК Профітван , ТОВ Пакром , які використовувались в бухгалтерському обліку та податковому обліку та пов`язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС України, про що свідчить підпис представника ТОВ "Іфак Україна" за дорученням (а.с.111).

Однак, з текстів позовної заяви, відзиву на позов та наявних у матеріалах справи документів вбачається, що в рамках проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (з 05.03.2020 по 12.03.2020) позивачем не надано витребувані документи з посиланням на їх вилучення правоохоронними органами на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2017 у справі №757/72302/17-к, про що викладено у листі позивача від 12.03.2020 №1-03 (вх. ГУ ДПС у м. Києві 40389/10).

Згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2017 у справі №757/72302/17-к та відповідно до протоколу Опис до речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді встановлено, що у ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві вилучено договори, акти виконаних робіт, податкові накладні та звіти про результати виконаних послуг по взаємовідносинах з ТОВ Пакром , ТОВ БК Профітван . Однак, як зазначає у відзиві на позов представник відповідача, регістри бухгалтерського обліку, платіжні доручення по взаємовідносинах з ТОВ Пакром , ТОВ БК Профітван , наказ про облікову політику ТОВ Іфак Україна правоохоронними органами не вилучались та до перевірки останнім надано не було.

На думку контролюючого органу, у зв`язку з ненаданням позивачем первинних документів до перевірки, є порушення вимог п.44.1, п.44.6 ст.44, п.85.2, п.85.4 ст.85 ПК України.

Суд погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на наступне.

Податковим законодавством передбачено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для ненадання документів, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, у встановлені Податковим кодексом України терміни.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (абзац перший пункту 44.3 цієї статті).

Згідно з абз.1 п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абзац другий цього пункту).

Тобто, обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці.

Не надання відповідних документів, відповідно до положень п.44.6 ст.44 ПК України, прирівнюється до їх відсутності.

Неподання документів в порядку та у строки визначені п.п.44.6, 44.7 ПК України, не зобов`язує фіскальний орган враховувати їх при складанні акту перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Платник податків втрачає право подати їх до суду.

Відповідно до ч.1 п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п.85.4 ст. 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п.85.9 ст.85 ПК України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Згідно з п.121.1 ст.121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Тобто, нормами Податкового кодексу України передбачено фінансову відповідальність платників податку за неподання, або несвоєчасне подання до контролюючого органу документів при здійсненні податкового контролю.

З акту перевірки вбачається, що станом на дату його складання товариством не надано жодних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ Пакром за червень 2017 року, ТОВ БК Профітван за липень 2017 року.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України, у ході проведення перевірки ТОВ Іфак Україна вручено під розписку представнику Товариства Мисник М.Г. повідомлення від 04.03.2020 №41799/10/26-15-05-07-02-15 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також зазначено про необхідність надати наявні документи, що стосуються предмету перевірки, а саме: забезпечити надання всіх наявних необхідних документів по взаємовідносинах з ТОВ БК Профітван , ТОВ Пакром , які використовувались в бухгалтерському обліку та податковому обліку та пов`язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС України. На вказаний запит підприємством документів не надано, про що складено акти ненадання документів від 12.03.2020 №269/26-15-05-07-02-22.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки контролюючим органом використана інформація з даних податкових декларацій з податку на додану вартість позивача згідно до інформаційної бази даних ДПС України ІС Податковий блок , архіву електронної звітності (ЄРПН) по ряду контрагентів-постачальників ТОВ Іфак Україна , а саме: ТОВ БК Профітван (код РНОКПП 3249709254), ТОВ Пакром ( код ЄДРПОУ 3509801090).

З аналізу вказаної інформації контролюючий орган дійшов до висновку, що вказані контрагенти позивача зареєстровані на підставних осіб, мають ознаки фіктивності, здійснюють господарські операції без реального їх виконання та без настання правових наслідків, відсутнє реальне джерело походження послуг, формування штучного податкового кредиту з ПДВ та ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Суд наголошує, що в силу приписів ч.1 п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинним документом є документ, що містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених таким платником договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для підтвердження факту здійснення фінансово-господарської діяльності позивача з контрагентами повинні бути належним чином складені та оформленні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

З урахуванням того, що позивач не надав податковому органу до прийняття рішення за результатами перевірки документи (оригінали чи належним чином завірені копії), що підтверджують реальність здійснення ним господарських операцій з його контрагентами в перевіряємий період, відтак, суд приходить до висновку, що вказані документи були відсутні у позивача, а відповідно контролюючий орган правомірно встановив факт непідтвердженості відповідними первинними документами господарських операцій позивача з його контрагентами.

Надання первинних документів згодом, в тому числі під час звернення до суду з вказаним позовом, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження достовірності та реальності здійснених господарських операцій.

Жодних доводів та обґрунтувань неможливості наданні первинних документів до перевірки (під час перевірки) чи до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач в позові також не наводить.

При цьому контролюючий орган, не маючи необхідних первинних документів по таким операціям, прийняв до уваги податкову інформацію по контрагентам товариства, з якої зробив висновок, що такі юридичні особи фактично не ведуть податковий облік та не здійснюють прибуткової господарської діяльності за виключенням правовідносин з позивачем.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №820/6564/17.

Згідно із частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій