Ухвала

від 16.02.2021 по справі 12/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

16 лютого 2021 року м. Чернігівсправа № 12/55

Господарський суд Чернігівської області в складі судді В.В. Шморгуна, розглянувши матеріали заяви № б/н від 29.12.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс" (код ЄДРПОУ 38962392, вул. Велика Васильківська, 77 а, м. Київ, 03150) про заміну сторони (стягувача та боржника) виконавчого провадження по справі №12/55

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Банк "Демарк",

код ЄДРПОУ 19357516, вул. Комсомольська, 28, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Фізична особа-підприємець Биховець Раїса Федорівна,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Заінтересована особа: Новозаводський відділ державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми),

вул. Шевченка, 118, м. Чернігів, 14030

Предмет спору: про стягнення заборгованості 16 468,44 грн,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» надійшла заява про заміну сторони (стягувача та боржника) у виконавчому провадженні, в якій заявник просить: замінити стягувача у справі № 12/55 - Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» ; замінити у виконавчому провадженні № 30809519, яке відкрито 23.01.2012 Новозаводським ВДВС у м. Чернігові Північно-Східного МУМЮ (м. Суми), сторону виконавчого провадження (стягувача) - Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» ; замінити боржника у справі № 12/55 Фізичну особу-підприємця - Биховець Раїсу Федорівну на правонаступника - громадянку ОСОБА_1 ; замінити у виконавчому провадженні № 30809519, яке відкрито 23.01.2012 Новозаводським ВДВС у м. Чернігові Північно-Східного МУМЮ (м. Суми), сторону виконавчого провадження (боржника) Фізичну особу-підприємця - Биховець Раїсу Федорівну на правонаступника - громадянку ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданої заяви ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» посилається на умови договору № 171 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 14.05.2019, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк «Демарк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» , за яким право грошової вимоги за Кредитним договором № 171 від 18.02.2008, укладеним між ПАТ «Банк «Демарк» та ФОП Биховець Р.Ф., перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» . Також зазначає, що відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 15.12.2016 державним реєстратором проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Биховець Раїси Федорівни, номер запису: 20640060003001737, підстава: власне рішення. У зв`язку з припиненням підприємницької діяльності боржника ФОП Биховець Раїси Федорівни відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження і її заміна правонаступником - фізичною особою ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 09.02.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про заміну сторони (стягувача та боржника) виконавчого прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 16 лютого 2021 о 14:00. Також цією ухвалою повідомлено заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» , стягувача - Публічне акціонерне товариство "Банк "Демарк", боржника - Фізичну особу-підприємця Биховець Раїсу Федорівну та заінтересовану особу - Новозаводський відділ державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про час та місце розгляду вказаної заяви; явка учасників справи та заінтересованої особи у судове засідання не визнавалась обов`язковою.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копії вказаної вище ухвали від 09.02.2021 учасникам справи в паперовій формі засобами поштового зв`язку не направлялись.

10.02.2021 суд направив копію ухвали від 09.02.2021 на електронні адреси ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» та Новозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові.

Оскільки інші засоби зв`язку з Биховець Р.Ф. ані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ані в наявних у суді матеріалах справи не зазначені, на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України було розміщено повідомлення Биховець Р.Ф. про призначення заяви про зміну сторони виконавчого провадження до розгляду на 16.02.2021 о 14:00.

Відповідно до ч. 2 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Зазначена норма права кореспондується з положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» , згідно з якою у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Частиною 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Сторони та заінтересована особа у судове засідання 16.02.2021 не з`явились.

За приписами ст. 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, а тому заява розглядається за їх відсутності.

Розглянувши у судовому засіданні подану ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» заяву про заміну сторони (стягувача та боржника) виконавчого провадження суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2011 у справі № 12/55 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Биховець Раїси Федорівни, АДРЕСА_2 (р/р № НОМЕР_2 в Банку „Демарк» , МФО 353575, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» , 14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28 (ідентифікаційний код 19357516, МФО 353575, відомості про банківські реквізити відсутні) 10 000 грн. основного боргу по кредиту, 5779 грн 91 коп. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, 420 грн 40 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 236 грн 35 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом, 164 грн 37 коп. витрат по сплаті держмита та 235 грн 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08.06.2011 на примусове виконання рішення від 24.05.2011 у справі № 12/55 Господарським судом Чернігівської області було видано наказ.

14.05.2019 між ПАТ Банк Демарк (банк) та ТОВ Фінансова компанія Паріс (новий кредитор) укладено договір №171 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (далі - Договір №171), згідно якого банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку первісного кредитора до позичальників/іпотекодавців/заставодавців/поручителів, зазначених у додатку №1 до договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами застави та договорами іпотеки з відповідними змінами та доповненнями до них, згідно реєстру у додатку №1 до договору. Новий кредитор сплачує банку за Права вимоги грошові кошти в сумі та у порядку, визначеному договором.

Сторони погодили, що новий кредитор в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання первісним кредитором у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1 цього договору , набуває наступні права кредитора за основними договорами включаючи (але не обмежуючись): право вимагати належного виконання боржником зобов`язань за основним договором, сплати боржником грошових коштів, сплати процентів, вказаних у додатку №1 до договору та сплати штрафних санкцій у розмірах, розрахованих відповідно до вимог чинного законодавства України, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань (п. 2.2 Договору № 171).

У п. 4.1 договору №171 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти в сумі 25,67 грн (ціна договору). Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до п. 6.5 цього договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

У додатку №1 до договору №171 Реєстр договорів, прав вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами визначено перелік договорів, за якими відбувається відступлення прав вимоги, зокрема вказано кредитний договір №171 від 18.02.2008, укладений між Банк Демарк та ФОП Биховець Р.Ф.

Актом прийому-передачі документів від 14.05.2019 до договору № 171 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 14.05.2019 банк передав, а новий кредитор прийняв документи, зокрема, кредитний договір № 171 від 18.02.2008, укладений між Банк Демарк та ФОП Биховець Р.Ф., лист банку від 14.05.2019 щодо розміру права вимоги, що відступається по кредитному договору № 171 від 18.02.2008, документи юридичної/кредитної справи, документи з претензійно-позовної роботи, виписки банку по позичкових рахунках та рахунках, відкритих для обліку нарахованих та прострочених процентів, штрафів, пені по кредитному договору № 171 від 18.02.2008.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно зі статтею 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Положенням частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

В обґрунтування необхідності здійснення заміни сторони (стягувача) виконавчого провадження у цій справі заявник зазначає, що згідно договору № 171 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 14.05.2019, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк «Демарк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» , право грошової вимоги за Кредитним договором № 171 від 18.02.2008, укладеним між ПАТ «Банк «Демарк» та ФОП Биховець Р.Ф., перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» .

Водночас підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається зі змісту п. 2.2. Договору № 171 право вимагати належного виконання боржником зобов`язань за основним договором новий кредитор набуває не раніше моменту отримання первісним кредитором у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1 цього договору.

В той же час, встановлено, що заявником не надано доказів на підтвердження обставин здійснення оплати згідно п. 4.1 Договору № 171, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання новим кредитором своїх зобов`язань за зазначеним договором.

Суд не приймає до уваги додану до заяву копію платіжного доручення № 197 від 17.04.2019 на суму 5 000 000 грн, оскільки з призначення платежу вбачається, що це є оплатою за лот F23GL41900, покупець ТОВ ФК Паріс , згідно протоколу електронного аукціону №UA-EA-2019-04-02-000005-b від 11.04.2019.

Тобто, зазначені кошти не є ціною договору у розумінні п. 4.1 Договору № 171, а отже її сплата не підтверджує перехід права вимоги у розумінні п. 2.2 цього договору.

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують перехід права вимоги за Договором № 171 до ТОВ Фінансова компанія Паріс .

Наведені обставини є підставою для відмови заявнику у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у цій справі.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 910/16109/14.

Щодо строку звернення заявника із заявою про заміну стягувача на його правонаступника суд зазначає наступне.

Спеціальним нормативним актом з питань виконання судових рішень є Закон України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент виникнення спірних правовідносин (наказ Господарського суду Чернігівської області від 21.09.2009 у справі №19/115) були врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 (далі - Закон N 606-XIV).

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 21 Закону N 606-XIV виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 24 Закону N 606-XIV обов`язковою умовою прийняття виконавчого документа до виконання є звернення із заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

Як встановив суд, 08.06.2011 на примусове виконання рішення від 24.05.2011 у справі № 12/55 Господарським судом Чернігівської області було видано наказ зі строком пред`явлення до виконання - протягом одного року, до 04.06.2012.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII від 02.06.2016.

Згідно з п. 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII від 02.06.2016 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Водночас положення п. 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII від 02.06.2016 не розповсюджують свою дію на виконавчі документи, строк виконання за якими сплив на час набрання чинності зазначеним законодавчим актом (така правова позиція викладена у п. 4.2.7 постанови Верховного Суду від 02.05.2018 у справі N 5016/149/2011 (17/6).

На момент звернення ТОВ ФК Паріс із заявою про заміну стягувача річний строк пред`явлення наказу до виконання сплинув, а заявник звернувся із заявою вже після закінчення строку, встановленого для пред`явлення наказу до виконання.

У своїй заяві ТОВ ФК Паріс зазначає про наявність відомостей в Автоматизованій системі виконавчих проваджень щодо відкриття 23.01.2012 2012 Новозаводським ВДВС у м. Чернігові Північно-Східного МУМЮ (м. Суми) виконавчого провадження №30809519, стягувачем за яким є ПАТ Банк Демарк , а боржником - фізична особа ОСОБА_1 .

За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до положень ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Навіть якщо вони є у вільному доступі.

Однак позивач не надав належних доказів, навіть електронних, за яким можна достовірно встановити наявність такого відкритого виконавчого провадження, так само як того, що ВП №30809519 відкрито на виконання рішення суду саме у цій справі.

Відповідно до ч. 1 та ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N 1404-VIII, пункт 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року N 606-XIV). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Така правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/10031/13, від 30.07.2019 у справі №5/128.

Оскільки Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс відмовлено у задоволенні заяви в частині заміни стягувача у даній справі, то відповідно воно не набуває права звернення до суду щодо заміни боржника у цій справі.

За наведених обставин у їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс про заміну сторони (стягувача та боржника) виконавчого провадження по справі № 12/55 необхідно відмовити.

Керуючись ст. 52, 233-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс про заміну сторони (стягувача та боржника) виконавчого провадження по справі № 12/55.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 16.02.2021. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Суддя В.В. Шморгун