Ухвала

від 11.02.2021 по справі 910/2000/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/2000/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О.О., Погребняка В.Я.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кваліті Оіл",

відповідач - Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України та Державна казначейська служба України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Прокуратура Київської області та Головне управління Національної поліції в Київській області,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Київській області за вх. № 700/2021

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020

у складі колегії суддів: Мальченко А.О. (головуючий), Агрикової О.В., Козир Т.П.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2020

у складі судді Баранова Д.О.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кваліті Оіл"

до Держави України в особі Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Прокуратури Київської області та Головного управління Національної поліції в Київській області

про стягнення майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кваліті Оіл" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України про стягнення майнової та моральної шкоди, обґрунтовуючи вимоги незаконними діями та бездіяльністю Прокуратури Київської області та Головного управління Національної поліції в Київській області, внаслідок яких позивач був позбавлений належного йому майна, у зв`язку з чим останньому заподіяно матеріальної шкоди у розмірі 169 000 грн та спричинено моральну шкоду у розмірі 114 000 грн.

03.06.2019 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 911/2000/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.

24.02.2020 постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

15.07.2020 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/2000/19 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кваліті Оіл" матеріальну шкоду в розмірі 114 000 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

11.11.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Київській області, Кабінету Міністрів України та Першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 у справі № 910/2000/19 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 у справі № 910/2000/19 залишено без змін. Поновлено дію рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 у справі № 910/2000/19. Матеріали справи № 910/2000/19 повернуто до Господарського суду міста Києва.

13.01.2021 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Головним управлінням Національної поліції в Київській області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 у справі № 910/2000/19 та ухвалити нове рішення, яким позов Головного управління Національної поліції в Київській області задовольнити повністю.

22.01.2021 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, який набрав чинності з 08.02.2020, внесено зміни до законодавчих актів України, у тому числі, у ГПК України, зокрема у частину п`яту статті 12 ГПК України.

Так, частиною п`ятою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини першої статті 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 установлено у розмірі 1 921 грн.

Предметом позову у даній справі є відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 169 000 грн та моральної шкоди у розмірі 114 000 грн, що загалом менше ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час подання позову у 2019 році (1 921 грн х 500 = 916 500 грн).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку вказана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судами, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду апеляційної інстанції тільки через те, що таке рішення оскаржено і скаржник вважає його незаконним, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області немає.

Верховний Суд зазначає, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині другій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З урахуванням наведеного Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області за вх. № 700/2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 та на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 у справі № 910/2000/19, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/2000/19 за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області за вх. № 700/2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 та на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк