Постанова

від 16.02.2021 по справі 320/7058/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року

м. Київ

справа №320/7058/19

адміністративне провадження №К/9901/25193/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 320/7058/19

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Рокитнянський спецкар`єр

до Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2019 року Товариство з додатковою відповідальністю Рокитнянський спецкар`єр звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області, в якому просило:

- визнати бездіяльність Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області щодо незатвердження Детального плану території для будівництва асфальтобетонного заводу в межах Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області протиправною;

- зобов`язати Рокитнянську районну державну адміністрацію Київської області затвердити Детальний план території для будівництва асфальтобетонного заводу в межах Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року позов задоволено. Визнано бездіяльність Рокитнянської районної державної адміністрації щодо не затвердження Детального плану території для будівництва асфальтобетонного заводу в межах Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області протиправною. Зобов`язано Рокитнянську районну державну адміністрацію Київської області затвердити Детальний план території для будівництва асфальтобетонного заводу в межах Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області.

3. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року апеляційну скаргу Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області на рішення суду першої інстанції залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено п`ятиденний строк на усунення недоліків, який обчислюється з дня закінчення строку дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

4. 27 серпня 2020 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду повернуто апеляційну скаргу відповідача у справі №320/7058/19.

5. Повертаючи апеляційну скаргу відповідачу, апеляційний суд виходив з того, що у строк до 06 серпня 2020 року та протягом наступних п`яти днів скаржник мав право усунути недоліки апеляційної скарги, однак станом на час прийняття судового рішення недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання не сплачено. Таким чином, не усунення недоліків апеляційної скарги є підставою для повернення апеляційної скарги у відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 05 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року, в якій скаржник просить скасувати ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким встановити дату відрахування строку для усунення недоліків при подачі апеляційної скарги.

7. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що 26 серпня 2020 року КМ України ухвалив рішення, яким адаптивний карантин в Україні продовжено до 31 жовтня 2020 року. Тобто фактично термін для усунення недоліків ще не настав, однак в ухвалі суду від 27 серпня 2020 року суд посилається на іншу дату, що прямо суперечить резолютивній частині оскаржуваної ухвали.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. 05 жовтня 2020 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 жовтня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

10. Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року касаційну скаргу Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року по справі №320/7058/19 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Рокитнянський спецкар`єр до Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом належного обґрунтування наявності підстав для поновлення такого строку та направлення до суду документа про сплату судового збору.

11. У визначений судом строк скаржник усунув недоліки касаційної скарги, встановлених в ухвалі Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року, у зв`язку з чим ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року.

12. Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 16 лютого 2021 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13 . Дослідивши в межах, визначених частиною першою статті 341 КАС, наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

14. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296, частини другої статті 132 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

15. У відповідності до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

16. З матеріалів справи вбачається, що Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 квітня 2020 року апеляційну скаргу Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року залишив без руху. Встановив п`ятиденний строк, який обчислюється з дня закінчення строку дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), протягом якого скаржник має право, протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі. Також суд вказав, що у разі якщо недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, вона буде повернута скаржнику.

17. Резолютивна частина ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року була викладена з урахуванням розділу VI Прикінцеві положення КАС України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон № 540-ІХ).

18. При цьому процесуальні строки, визначені КАС України в редакції Закону № 540-ІХ, що діяла на час постановлення ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року, не могли бути меншими, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

19. Проте Законом України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон № 731-ІХ), який набрав чинності 17 липня 2020 року, пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України викладено в новій редакції, відповідно до якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

20. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України в редакції Закону № 540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

21. Отже, з набранням чинності Законом № 731-ІХ законодавець обмежив процесуальні строки, раніше продовжені судами відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України в редакції Закону № 540-ІХ, зокрема й строк для виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, до 06 серпня 2020 року (20 днів після 17 липня 2020 року, тобто після набрання чинності Законом № 731-IX).

22. Таким чином, строк, встановлений Законом № 731-IX, закінчується 07 серпня 2020 року.

23. Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 9901/77/20.

24. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що визначений відповідачу ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 07 серпня 2020 року.

25. Крім того, Законом України від 18 червня 2020 року №731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) було встановлено, що з огляду на введені у країні протиепідемічні заходи процесуальні строки продовжуються не автоматично, а тільки можуть бути продовжені за заявою сторони, у разі доведення нею неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк внаслідок обмежень, зумовлених впровадженим карантином.

26. У зв`язку з вказаним, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо повернення апеляційної скарги у зв`язку з неусуненням недоліків цієї скарги, оскільки встановлений після набрання 17 липня 2020 року чинності Законом від 18 червня 2020 року №731-IX двадцятиденний строк сплив, а відповідачем не було подано заяви (клопотання) про його поновлення або про його продовження.

27. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

28. Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

29. Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

30. Згідно Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, серед іншого, звертається увага, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

31. Водночас, відповідно до даного Висновку згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, від різних правових положень, звичаїв, доктринальних принципів, а також ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

32. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах Салов проти України (заява № 65518/01; п. 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; п. 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

31. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а тому ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року слід залишити без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій