Ухвала
від 16.02.2021 по справі 826/13541/17
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 826/13541/17

адміністративне провадження № К/9901/3427/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі №826/13541/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮН-І-ТЕК до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу й рішення,

УСТАНОВИВ :

29.01.2021 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.

Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Отже аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній процитовано частину четверту статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, без конкретизації відповідного пункту (ів) останньої як на підставу (ви), на якій (яких) саме подається касаційна скарга.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із наданою судами правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим доказам, утім такі доводи не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин касаційна скарга Головного управління ДПС у м.Києві підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

До того ж як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", заявник раніше вже реалізовував своє право на касаційне оскарження у цій справі, однак ухвалою Верховного Суду від 13.01.2021 касаційну скаргу було повернуто скаржнику як таку, що не містила підстав касаційного оскарження.

Вдруге подана касаційна скарга за своїм змістом є ідентичною попередньо поданій скарзі та не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом, скаржником не приведено касаційну скаргу у відповідність із нормами процесуального закону, зокрема, в частині належного обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі №826/13541/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮН-І-ТЕК до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу й рішення повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Пасічник

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення16.02.2021
Оприлюднено17.02.2021
Номер документу94904750
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/13541/17

Ухвала від 29.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 30.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 16.02.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 13.01.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Постанова від 01.12.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Постанова від 01.12.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 05.10.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 05.10.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 25.09.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 25.09.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні