Ухвала

від 15.02.2021 по справі 404/3429/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 404/3429/18

провадження № 61-1601ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 липня 2020 року

та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Агромонтаж Акціонерного товариства закритого типу Кіровоградбудматеріали , директора Дочірнього підприємства Агромонтаж Акціонерного товариства закритого типу Кіровоградбудматеріали , третя особа - Департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства Агромонтаж Акціонерного товариства закритого типу Кіровоградбудматеріали (далі - ДП Агромонтаж АТЗТ Кіровоградбудматеріали ), директора ДП Агромонтаж АТЗТ Кіровоградбудматеріали Кіровоградбудматеріали , третя особа - Департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, в якому просив визнати протиправною бездіяльність директора ДП Агромонтаж АТЗТ Кіровоградтрансбудматеріали Вассалатій В. В., яка полягає у ненаданні довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, а також первинних документів, які її підтверджують; зобов`язати відповідача видати

ОСОБА_1 довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, форма якої затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України

від 03 вересня 2012 року № 536, а також завірені належним чином копії первинних документів, які її підтверджують.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 липня

2020 року (у склад судді Павелко І. Л.) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності директора

ДП Агромонтаж АТЗТ Кіровоградтрансбудматеріали Вассалатій В. В. , яка полягає у ненаданні довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, а також первинних документів, які її підтверджують, відмовлено.

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 липня

2020 року провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання ДП Агромонтаж АТЗТ Кіровоградтрансбудматеріали видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, форма якої затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України

від 03 вересня 2012 року № 536, а також завірені належним чином копії первинних документів, які її підтверджують, закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року

(у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Мурашка С. І., Письменного О. А.) рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 липня

2020 року залишено без змін.

28 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда

від 07 липня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду

від 22 грудня 2020 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій даній справі є вимоги про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у ненаданні довідки про заробітну плату (грошове забезпечення).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином

(рішення у справі Зубац проти Хорватії , заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Отже, справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 липня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірного підприємства Агромонтаж Акціонерного товариства закритого типу Кіровоградбудматеріали , директора Дочірного підприємства Агромонтаж Акціонерного товариства закритого типу Кіровоградбудматеріали , третя особа - Департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв