Рішення

від 15.02.2021 по справі 385/1488/20

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

385/1488/20

2/385/41/21

08.02.2021 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Гришака А.М.

за участю секретаря судового засідання Зеленко О.І.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Волощука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайвороні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в якому просить визначити для неї додатковий строк тривалістю шість місяців для подання до Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області заяви про прийняття спадщини за законом, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 . Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги. Крім неї спадкоємцями за законом першої черги є її сестра (по батьку), донька спадкодавця, ОСОБА_3 та брат (по батьку), син спадкодавця ОСОБА_2 , які прийняли спадщину шляхом подачі заяв про прийняття спадщини до Гайворонської державної нотаріальної контори. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає. На початку листопада 2020 року позивач звернулась до державного нотаріуса із заявою щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку вищезазначеної квартири, проте отримала відмову у зв`язку з пропуском строку подачі заяви про прийняття спадщини, при цьому нотаріус повідомила її, що спадщину прийняли та вже оформили на своє ім`я інші спадкоємці, відповідачі по справі.

Спадкодавець ОСОБА_4 проживав з іншою жінкою, від шлюбу з якою є діти, відповідачі по справі, через другу сім`ю постійні зв`язки з батьком були перервані. Позивач неодноразово намагалася налагодити контакт з братом і сестрою, Відповідачами по справі, але результатів не було. Позивач останнім часом, а саме з 20 травня 2018 року по 30 вересня 2020 року постійно перебувала за кордоном в Російській Федерації і про смерть батька дізналася лише тоді, коли повернулася у ОСОБА_5 , після спливу шестимісячного строку, встановленого законодавством. Повідомлення про смерть батька не друкувалось в регіональній пресі, а тому її знайомі не змогли її повідомити про його смерть. Натомість, Відповідачі по справі не тільки не повідомили її через спільних родичів про смерть батька, а й умисно не повідомили державного нотаріуса при подачі заяв про прийняття спадщини, що крім них є ще вона, донька спадкодавця. В результаті чого, державний нотаріус не вчинила дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини. В зв`язку з тим, що через існуючі об`єктивні та суб`єктивні причини їй не було відомо про смерть батька, публічні оголошення в пресі про відкриття спадщини не було та повідомлення її про це нотаріусом також не було, мала об`єктивні перешкоди у поданні заяви і вважає, що є підстави визнати такі причини поважними.

Ухвалою суду від 04.12.2020 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.01.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Волощук В.В. надав до суду відзив на позов, в якому зазначив про безпідставність позовних вимог, оскільки посилання позивача про те, що вона з 20 травня 2018 року по 30 вересня 2020 року, постійно перебувала за кордоном в Російській Федерації, не можуть бути визнані поважною причиною для визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила про безпідставність позовних вимог, оскільки посилання позивача про те, що вона з 20 травня 2018 року по 30 вересня 2020 року, постійно перебувала за кордоном в Російській Федерації, не можуть бути визнані поважною причиною для визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини. Просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити повністю з підстав зазначених в позовній заяві. Додатково вказала, що в 2015 році виїхала проживати до Російської Федерації. В Україну повернулась весною 2020 року, а в вересні жовтні 2020 року вона дізналась про смерть свого батька та звернулась до нотаріуса. З батьком не спілкувалась близько 10 років до його смерті. Просила її позов задовольнити повністю.

Відповідач, ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, зазначив, що він не знав, що в його батька, була ще одна дитини, позивач по справі ОСОБА_1 . Про наявність в нього ще однієї сестри, ОСОБА_1 , дізнався з позовної заяви. Батька похоронив він спільно з іншим відповідачем по справі, сестрою ОСОБА_3 .

Представник відповідача адвокат Волощук В.В. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та пояснив, що його довіритель та інший відповідач по справі ОСОБА_3 , не знали про те, що є інші спадкоємці після смерті ОСОБА_4 . Вказав, що не знання про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Просив в задоволені позову відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином про, що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в їх сукупності, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 6).

Позивач, ОСОБА_1 , є рідною донькою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та копією свідоцтва про зміну імені (а.с. 7, 8).

З дослідженої в судовому засіданні спадкової справи № 88/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , вбачається, що відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , шляхом подачі заяв про прийняття спадщини до Гайворонської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.10.2019 року, посвідченого державним нотаріусом Гайворонської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області, таке видано на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до якого останній успадкував після смерті ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 (ар. спадкової справи 35).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.10.2019 року, посвідченого державним нотаріусом Гайворонської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області, таке видано на ім`я ОСОБА_3 , відповідно до якого остання успадкувала після смерті ОСОБА_4 , земельну ділянку кадастровий номер 3521186200:02:000:0207, в межах згідно з планом, яка розташована на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, розміром 2,9397 гектара (ар. спадкової справи 36).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.12.2019 року, посвідченого державним нотаріусом Гайворонської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області, таке видано на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до якого останній успадкував після смерті ОСОБА_4 : акції ПАТ «Гайворонський спецкар`єр» іменних простих в кількості 12963 штуки загальною номінальною вартістю 648,15 гривень; автомобіль марки OPEL, моделі VECTRA, тип ТЗ загальний легковий загальний седан В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 1993 року випуску.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , судом підлягають застосуванню наступні норми законодавства.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У частини першій статті 1269 та частині першій статті 1270 ЦК України установлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_1 вказує, що встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для звернення із заявою про прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, зокрема вказує про те, що близько п`яти останніх років проживала в Російській Федерації, були перервані відносини з батьком, а тому позивачу не було відомо про його смерть, що є об`єктивними перешкодами у поданні заяви про прийняття спадщини.

Суд вважає, що вказані позивачем обставини не свідчать про існування поважних причин у розумінні статті 1272 ЦК України.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Наведена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №161/9998/17.

Не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, тощо. Наведена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №469/934/16-ц.

Той факт, що позивач ОСОБА_1 не знала про смерть ОСОБА_2 і дізналася восени 2020 року, не впливає на висновки суду щодо необґрунтованості позовних вимог, оскільки не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини в розумінні ст. 1272 ЦК України, що відповідає правовому висновку, викладеному в Постанові Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі №712/656/15-ц.

Крім того, відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд бере до уваги і той факт, що оглянутою в судовому засіданні спадковою справою №88/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_3 успадкувала після смерті батька ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровий номер 3521186200:02:000:0207, в межах згідно з планом, яка розташована на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, розміром 2,9397 гектара, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Гайворонської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області, зареєстрованого в реєстрі за №1357; ОСОБА_2 успадкував після смерті батька ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , акції ПАТ «Гайворонський спецкар`єр» іменних простих в кількості 12963 штуки загальною номінальною вартістю 648,15 гривень; автомобіль марки OPEL, моделі VECTRA, тип ТЗ загальний легковий загальний седан В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 1993 року випуску. Відповідачі по справі повністю вступили в управління спадковим майном.

Інших належних доказів, які б дали суду можливість ствердити про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку на подання заяви про прийняття спадщини, останньою не надано.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та у пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін як одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними, не підтверджені жодними належними доказами, які б дали суду можливість ствердити про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини; вказані позивачем обставини не свідчать про існування поважних причин у розумінні статті 1272 ЦК України, а тому суд приходить до переконливого висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст рішення виготовлено 16.02.2021 року.

Суддя: А. М. Гришак

Дата документу 16.02.2021