Рішення

від 22.02.2021 по справі 385/1488/20

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

385/1488/20

2-др/385/1/21

22.02.2021 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання - Зеленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайвороні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ,-

В С Т А Н О В И В:

08.02.2021 року рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено повністю, питання про судові витрати не вирішено.

15.02.2021 року представник відповідача ОСОБА_3 надіслав суду заяву про винесення додаткового рішення по справі для вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу з позивача, що поніс відповідач на загальну суму 11846 грн.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву в якій зазначила, що не визнає вимоги відповідача ОСОБА_3 та просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення з неї витрат на правничу допомогу в розмірі 11846 грн. Крім того, зазначає, що заява повинна бути залишена без розгляду, оскільки представник відповідача подав докази про розмір витрат на правничу допомогу з порушенням строків передбачених ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу є не співмірним та необґрунтованим з обсягом наданих адвокатом послуг.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з`явилися. ОСОБА_3 надав до суду заяву в якій просить розглянути справу без його участі та участі його представника, заяву підтримує та просить її задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду даної заяви.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування у справі.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч. 3 ст. 27 ЗУ Про адвокатуру і адвокатську діяльність , до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.

Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ст. 30 ЗУ Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та\або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що 14.12.2020 року між ОСОБА_3 та адвокатом Волощуком В.В. укладено Договір про надання правової допомоги № 65, відповідно до якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах, справах про адміністративні правопорушення, які могли би бути пов`язані з клієнтом, незалежно від його процесуального чи іншого статусу в них, використовуючи передбачені у ЦПК України, КПК України, КАС України, ГПК України, КУпАП та в інших законодавчих актах засоби, способи і методи захисту інтересів клієнта (а.с. 94).

Відповідно до розділу 4 даного договору, обсяг і вартість наданої правової допомоги за цим договором визначається за кількістю годин витрачених адвокатом на вчинення процесуальних дій та підготовку процесуальних документів. На виконання умов даного розділу договору позивачем надано до суду розрахунок суми судових витрат від 08.02.2021 року, який становить 11846 грн., та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 08.02.2021 року на суму 11846 грн. (а.с. 93, 96).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат.

На підставі викладеного та враховуючи, що представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом Волощуком В.В. надано договір про надання правової допомоги, розрахунок суми судових витрат від 08.02.2021 року, який становить 11846 грн., та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 08.02.2021 року на таку ж суму, тому в суду відсутні підстави для відмови у стягненні даного розміру витрат.

Щодо твердження позивача про пропущення представником відповідача строків для подання доказів про розмір витрат на правничу допомогу передбачених ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З протоколу судового засідання від 08.02.2021 року вбачається, що під час судових дебатів представником відповідача ОСОБА_3 заявлено клопотання щодо наміру подати ним докази про розмір понесених ОСОБА_3 судових витрат по справі. Судове рішення було ухвалено 08.02.2021 року, в зв`язку з тим, що п`ятий день під час якого може бути подано докази щодо розміру судових витрат припадає на 13.02.2021 року, що є суботою, тобто вихідним днем, то останній день подачі таких доказів є перший робочий день, тобто понеділок 15.02.2021 року. Враховуючи викладене, строки передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України для подачі доказів про розмір судових витрат відповідачем не пропущені.

Внаслідок наведеного, оскільки відповідачем ОСОБА_3 понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11846 грн., докази щодо понесення таких витрат подано у строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у задоволені позову судом відмовлено у повному обсязі, а відтак, такі судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись Законом України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , ст.ст. 15, 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Ухвалити додаткове рішення у справі позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 11846 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. М. Гришак

Дата документу 22.02.2021