Постанова

від 16.02.2021 по справі 362/5866/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3046/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м. Київ

Унікальний номер 362/5866/20

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шахової О.В., суддів: Вербової І.М., Саліхова В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національного наукового центру Інститут механізації та електрифікації сільського господарства , подану його представником Олександровим Олексієм Петровичем,

на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області, постановлену 23 листопада 2020 року в приміщенні суду під головуванням судді Ковбель М.М.,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року представник ННЦ Інститут механізації та електрифікації сільського господарства звернувся з позовом до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , державний реєстратор Глевахівської селищної ради Кияниці Н.М., третя особа НААНУ, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації.

Ухвалою Васильківського міскрайонного суду Київської області від 23 листопада 2020 року позовну заяву ННЦ Інститут механізації та електрифікації сільського господарства визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник ННЦ Інститут механізації та електрифікації сільського господарства звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд не встановив обставин направлення позовної заяви через особистий кабінет у системі Електронний суд, користування яким здійснюється з використанням особистого електронного цифрового підпису.

Вказує, що місцеві суди включені у перелік пілотних судів, які тестують можливість використання системи Електронний суд, що дозволяє звернення до суду в електронній формі, а суди зобов`язані приймати до розгляду такі документи.

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку статті 360 ЦПК України учасниками справи не подано.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи ухвалою Васильківського міськрайонного Київської області від 20.11.2020 без руху позовну заяву ННЦ Інститут механізації та електрифікації сільського господарства , подану його представником Олександровим О.П. через систему Електронний суд , суд першої інстанції зазначив, що оскільки на день подачі позовної заяви Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала, вказане унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису заявника (його представника).

Представником позивача заявлено вимоги, які не відповідають ст. 16 ЦК України.

Також позивачем не надано копію позовної заяви разом з усіма додатками долученими до неї та не надано оригінал квитанції про сплату судового збору.

На виконання вимог вказаної ухвали представником позивача ОСОБА_29 подано заяву на усунення недоліків від 23.11.2020, зареєстровану судом за № 21917, в якій він зазначав, що відповідно до ЗУ Про електронні довірчі послуги , кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Окрім цього, вказував, що документи можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС. Тому вважав, що подане з модулю - офіційної електронної адреси позовної заяви з додатками, скріплених електронним цифровим підписом є правомірним, а вимоги суду про усунення недоліків такого позову - є надмірним формалізмом.

Крім того, зазначав, що в прохальній частині позовної заяви, а саме з пункту 4 по пункт 22 заявлено позовні вимоги до відповідачів, які і становлять предмет позову. Помилково азначаючи, що пункти 1-3 позову не є належним способом захисту порушеного права, суд не звернув уваги на те, що вказані вимоги є клопотаннями з процесуальних питань, які суд повинен вирішити на стадії відкриття провадження та/або в підготовчому судовому засіданні.

Щодо судового збору, то представник позивача зазначав, що він надав скановано копію платіжного доручення і відповідно до висновків Верховно Суду, жодна норма закону не передбачає подачі оригіналу квитанції про сплату судового збору, тоді як суд в свою чергу має перевірити сплату та зарахування судового збору, використовуючи способи, передбачені законом.

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву за ухвалою Васильківського міськрайонного Київської області від 23.11.2020, суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача ОСОБА_29 не усунув недоліки позовної заяви, жодних причин неможливості усунення недоліків не навів.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 174 ЦПК України:

1. При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

2. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має установити, чи відповідає позовна заява встановленим вимогам і правилам.

Позовна заява, як форма звернення до суду, повинна відповідати встановленим законом вимогам. Дотримання вимог до її форми повинно забезпечувати повне ознайомлення із її змістом, переліком учасників справи, установлення питань, які потребуватимуть вирішення в ході розгляду справи та ухвалення судового рішення у справі. Копії позовної заяви та додані до неї матеріали надсилаються особам, які беруть участь у справі.

Встановивши, що позовна заява не відповідає встановленим вимогам, суд має керуватися статтею 185 ЦПК України.

Посилання суду першої інстанції на те, що оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не почала функціонувати, встановлення вимог вказаних вище ухвалою про залишення без руху позовної заяви і як наслідок визнання її неподаною та повернення, помилкові, з огляду на наступне.

Згідно із окремими положеннями статті 14 ЦПК України:

1. У судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

4. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

8. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

13. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Право на подачу документів в електронній формі із використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначено у статті 43 ЦПК України.

Станом на дату подання позовної заяви Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не почала функціонувати.

Згідно із підпунктом 15 розділом ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України:

15) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

15.1) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;

15.2) позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів;

15.3) розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі;

Поряд з цим, згідно із окремими положеннями розділу ІХ "Підсистема електронного суду" Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції на дату подання позову), затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30, передбачено наступне:

1. Обмін електронними документами між судом, ОСП, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду.

2. Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

6. Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД. Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки.

14. Всі електронні документи, що надходять до суду та ОСП автоматично розміщуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції АСДС. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства

15. Відповідальний працівник суду або ОСП перед реєстрацією документів, що надійшли в електронній формі, повинен переконатися в тому, що електронний документ доступний для перегляду, адресований органу та оформлений відповідно до вимог законодавства. У разі реєстрації отриманого документу його авторові автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку авторові надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа.

Згідно із окремими положеннями розділу ХХ "Прикінцеві положення" Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції на дату подання позову), затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30, передбачено наступне:

1. Це Положення набирає чинності з 15 березня 2018 року для органів системи правосуддя у наступному порядку:

1.2. Норми цього Положення щодо використання інших передбачених цим Положенням підсистем, використання яких не є обов`язковим для роботи модулю автоматизованого розподілу, набирають чинності для відповідних судів з наступного дня після дати запровадження підсистем у такому суді згідно з Графіком запровадження підсистем автоматизованої системи документообігу суду в тестову (пілотну) експлуатацію, затвердженого ДСА України.

1.3. Норми цього Положення щодо використання інших передбачених цим Положенням підсистем, використання яких не є обов`язковим для роботи модулю автоматизованого розподілу, набирають чинності для інших судів у разі неприйняття Вищою Радою правосуддя Положення про Єдину інформаційно-телекомунікаційну систему у встановлений законом строк з наступного дня після відповідної календарної дати. Всі підсистеми та модулі, зазначені в цьому Положенні, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи можуть перейти до її складу.

1.4. Підключення судів загальної юрисдикції до модулю автоматизованого розподілу та інших підсистем, передбачених цим Положенням проводиться адміністратором поступово з 15 березня до 1 грудня 2018 року згідно затвердженого ДСА України Графіка запровадження підсистем автоматизованої системи документообігу суду в пілотну (тестову) експлуатацію.

1.5. Для судів загальної юрисдикції, до їх підключення до модуля автоматизованого розподілу та інших підсистем, є чинними норми цього Положення в редакції від 15.09.2016 року.

Згідно графіку (Додаток 1 до наказу ДСА України від 02 липня 2018 року №339) місцеві загальні суди міста Києва підключенні до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем автоматизованої системи документообігу суду 10 липня/серпня 2018 року.

З зазначеного слідує, що подання документів, зокрема позовних заяв, в електронній формі передбачено чинним розділом "Підсистема електронного суду" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, а відтак у разі дотримання особою необхідних умов такі звернення є оригіналами і підлягають розгляду.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, вирішуючи питання про те чи підписана позовна заява, чи містить належним чином завірені копії документів, а також копії позовної заяви разом з додатками для інших учасників справи і чи підлягає вона прийняттю до розгляду як оригінал, мав перевірити спосіб її подання, а саме: через систему "Електронний суд", доступ до якої можливий з використанням особистого ключа (електронного підпису), що ідентифікує особу на етапі реєстрації в системі, чи іншим чином, який не може бути визнаний допустимим способом звернення до суду.

Аналогічні висновки містяться в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 06 серпня 2020 року у справі №160/1841/19.

З 22 грудня 2018 року отримані місцевими судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему Електронний суд мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19.

Поряд з цим, подання документу на електронну адресу суду та подання документу через Підсистему електронного суду є різними способами подання. Подання документу через Підсистему електронного суду забезпечує ідентифікацію особи та така можливість регулюється Положенням про автоматизовану систему документообігу суду і визнається як належний спосіб звернення до суду.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд , розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18, від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19, від 21 грудня 2019 року у справі № 910/12245/19, від 17 червня 2020 у справі № 910/8423/19 та від 29 липня 2020 року у справі № 629/740/19.

Тому, вимоги надання позовної заяви в паперовій формі із власноручно проставленим підписом представника позивача, є надмірним формалізмом, який створює перешкоди позивачу та його представнику на доступ до правосуддя, оскільки, як вбачається, ОСОБА_29 є користувачем сервісу Електронний суд , позовна заява подана через електронний кабінет з використанням ним особистого електронного підпису.

Вимога щодо надання копій позовної заяви з додатками для інших учасників справи суперечить цивільному процесуальному законодавству, оскільки дійшовши вказаного висновку, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позовну заяву з додатками було подано через підсистему Електронний суд .

Тому відсутні підстави вважати, що у суду існує необхідність в отриманні копій позовної заяви, яка сформована і подана у вигляді електронного документу, оскільки електронний документ - позовна заява може бути направлена відповідачам у підсистемі Електронний суд , або на офіційні електронні адреси відповідачів - органів державної влади, що містяться в Єдиній базі електронних адрес суб`єктів владних повноважень, або працівники апарату суду за допомогою функції друку електронного документа мають можливість сформувати належну кількість копій позовної заяви, а відтворення копії позовної заяви потребує використання однієї й тієї ж функції друку документа.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі 629/740/19.

Стосовно встановленої невідповідності позовних вимог та способу захисту слід зазначити, що в прохальній частині позовних вимог міститься 22 вимоги. 1-3 вимога стосується процесуальних питань, які відповідно до ст.ст. 53, 91, 187 та 197-198 ЦПК України суд повинен вирішувати на стадії відкриття провадження та/або в підготовчому судовому засіданні.

Щодо невідповідності порядку сплати судового збору та ненадання оригіналу квитанції щодо сплати судового збору, колегія суддів зауважує, що до позовної заяви додано сканкопію платіжного доручення платіжне доручення.pdf (ас.28)

Згідно із частиною другою статті 9 Закону України Про судовий збір суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції не ґрунтується на положеннях процесуального закону, а відтак підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Національного наукового центру Інститут механізації та електрифікації сільського господарства задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: