Справа № 686/5553/20
Провадження № 2/686/524/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої- судді Козак О.В.,
при секретарі - Слободянюк А.Ю.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представників третіх осіб - Лозінського М.В., Матківського Т.О., Місяця А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліни Анатоліївни, Приватного підприємства Фрі Вест , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя,
встановив:
В лютому 2020 року позивач звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., Приватного підприємства Фрі Вест , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправною та скасування постанови нотаріуса, зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя. В обґрунтування позову позивач вказала, що вона з 12.10.2007 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті він був єдиним учасником приватного підприємства Фрі-Вест , що підтверджується Статутом приватного підприємства Фрі Вест , та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Вона як дружина померлого ОСОБА_6 є спадкоємцем за законом першої черги відповідно до приписів ст. 1261 ЦК України. Так як вона постійно проживала з ОСОБА_6 на час відкриття спадщини і не заявляла про відмову від спадщини, відповідно до приписів ч.3 ст. 1268 ЦК України, вона вважається такою, що прийняла спадщину померлого ОСОБА_6 ..
В зв`язку зі смертю ОСОБА_6 , вона звернулась до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., з заявою про видачу їй свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя відповідно до приписів ст.71 Закону України Про нотаріат . При цьому нотаріусу були надані всі необхідні документи, які підтверджують її право на отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, зокрема: свідоцтво про шлюб з ОСОБА_6 , свідоцтво про смерть ОСОБА_6 , Статут приватного підприємства Фрі Вест , договори купівлі-продажу майнового комплексу будівель від 05.12.2007 року.
На день смерті ОСОБА_6 у власності приватного підприємства Фрі Вест перебували нежитлові приміщення, а саме: частка 67/100 нежитлового приміщення літ. А-2 , загальною площею 510,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення літ І , і загальною площею 272,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначені нежитлові приміщення були придбані приватним підприємством Фрі Вест за договором купівлі-продажу майнового комплексу будівель шляхом викупу від 05.12.2007 року, тобто під час її перебування у шлюбі з ОСОБА_6 ..
На той час вона працювала на посаді директора приватного підприємства Фрі Вест , і як керівник приватного підприємства Фрі Вест вона від імені приватного підприємства Фрі Вест підписувала договір купівлі-продажу майнового комплексу будівель шляхом викупу від 05.12.2007 року.
Відповідно до приписів ст. 61 Сімейного Кодексу України, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 17-рп/2012 від 19.09.2012 року, вищезазначені нежитлові приміщення є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя її та чоловіка - ОСОБА_6 ..
Відповідно до приписів ст.ст.61, 70 Сімейного кодексу України, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 17-рп/2012 від 19.09.2012 року, щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 61 Сімейного кодексу України, ст. 71 Закону України Про нотаріат , п. 1.1. Глави 11 (Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя) Розділу II (Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій) Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595 від 22.02.2012року, їй на праві спільної сумісної власності подружжя належить 1/2 частки спільної сумісної власності подружжя, в тому числі і 1/2 частина вищезазначених нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 . Решта 1/2 частини нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , як власність померлого ОСОБА_6 мають бути розподілені порівну між всіма його чотирма спадкоємцями.
Однак, 25.10.2019 року нотаріус винесла постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, та відмовила їй у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, посилаючись на те, що між подружжям був укладений шлюбний договір. Така відмова не відповідає приписам ст. 49 Закону України Про нотаріат , і відповідно є незаконною.
Так, між нею та її чоловіком - ОСОБА_6 11.10.2007 року був укладений шлюбний договір за реєстраційним номером 152.
Відповідно до приписів ст. 93 Сімейного кодексу України, в укладеному шлюбному договорі в пункті 1, вона та її чоловік ОСОБА_6 , стосовно майна, домовились про те, що: Майно, нажите подружжям під час шлюбу, яке підлягає державній реєстрації є особистою приватною власністю кожного з подружжя, на чиє ім`я зареєстровано рухоме, або нерухоме майно .
Отже сторони шлюбного договору від 11.10.2007 року погодили що майно нажите під час шлюбу, і яке підлягає державній реєстрації є особистою власністю кожного з подружжя лише при умові його реєстрації за цим членом подружжя.
Так як вищезазначені нежитлові приміщення не були зареєстровані на праві власності ні за нею, ні за її чоловіком - ОСОБА_6 , а були зареєстровані на праві власності за приватним підприємством Фрі Вест , частка 67/100 нежитлового приміщення літ. А-2 , загальною площею 510,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлові приміщення літ І , і загальною площею 272,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Внаслідок цього відмова відповідачки, викладена в постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.10.2019р., видати їй свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, є незаконною. Крім того, нотаріусом в постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.10.2019 року не вказані причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство. У відповідачки не було правових підстав визначених приписами ст.49 Закону України "Про нотаріат" для відмови у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. Так як протиправна відмова відповідачки у видачі їй свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, порушує її право власності , вона вимушена звернутись до суду.
З врахуванням наведеного, позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.10.2019 року приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А.; зобов`язати приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. видати їй свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, а саме: на частку 33,5/100 нежитлового приміщення, літ. А-2 загальною площею 510,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , та частку 50/100 нежитлових приміщеннь літ. І , і загальною площею 272,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 16.10.2020 року позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Приватне підприємство Фрі Вест в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. від 25.10.2019р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 16.10.2020 року ПП Фрі Вест залучено до участі у справі в якості співвідповідача.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові, суду пояснили, що майно було придбано під час шлюбу і завдяки зусиллям позивачки, яка була директором товариства, тому нотаріус зобов`язана була видати свідоцтво на половину майна.
Приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, при вирішенні справи покладається на думку суду.
Представник відповідача ПП Фрі Вест в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
Представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, суду пояснив, що майно було набуто підприємством, яке було зареєстроване до шлюбу з позивачкою. Доказів, що статутний капітал підприємства збільшився суду не надано
Представник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, суду пояснив, що позивач внесків до статутного капіталу не вносила, тому не може претендувати на майно підприємства.
Представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, суду пояснив, що спірне майно не підлягає поділу як спільне майно подружжя, через те що належить юридичній особі ПП Фрі Вест , статутний капітал якого був сформований до укладення шлюбу між позивачем та ОСОБА_6 і не за рахунок їх спільної сумісної власності. В подальшому статутний капітал підприємства не збільшувався.
Заслухавши пояснення позивача, її представника, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 12.10.2007 року зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції, актовий запис №2328.
11.10.2007 року ОСОБА_6 та ОСОБА_11 уклали шлюбний договір, який було посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., згідно п.1 якого майно, нажите подружжям під час шлюбу, яке підлягає державний реєстрації є особистою приватною власністю кожного з подружжя, на чиє ім`я зареєстровано рухоме або нерухоме майно.
Відповідно до п.п.4,8 Шлюбного договору акції та цінні папери, придбані під час шлюбу, а також дивіденди до них, будь-які корпоративні права набуті під час шлюбу, а також до моменту його укладення, чи сумісного проживання - належать у випадку його розірвання тому з подружжя, на ім`я котрого оформлене придбання акцій та інших цінних паперів чи корпоративних прав. Майно належне одному з подружжя - за даруванням, спадщиною, або придбане іншим шляхом до реєстрації шлюбу або у відповідності з положенням даного договору, не може бути визнане сумісною власністю подружжя, і при відчуженні ( продаж, міна, дарування, здача в оренду, найом) згода другого з подружжя не потрібна.
25.01.2001 року ОСОБА_6 на його приватній власності було засновано та зареєстровано ПП Фрі Вест , тобто до укладенні шлюбу з позивачем ОСОБА_1 ..
Згідно Статуту ПП Фрі Вест від 25.01.2001 року (чинного на момент укладення шлюбу з позивачем) власником і засновником підприємства є ОСОБА_6 , який на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном підприємства. У разі смерті власника майнові права переходять до його спадкоємців (п.п. 4.1, 4.3, 5.4 Статуту).
Згідно договору купівлі-продажу майнового комплексу шляхом викупу від 05.12.2007 року, укладеного між Державною акціонерною компанією Національна мережа аукціонних центрів в особі заступника Генерального директора Сурмача О.М. та ПП Фрі-Вест в особі директора Чупріної І.А., продавець зобов`язується передати у власність покупця майновий комплекс будівель Хмельницької фармацевтичної фабрики загальною площею 1040,5 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області, а покупець зобов`язується прийняти зазначений майновий комплекс будівель і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі, та пройти реєстрацію приміщення у бюро технічної інвентаризації (БТІ). Характеристика майнового комплексу будівель Хмельницької фармацевтичної фабрики наводиться в технічному паспорті, який видається бюро технічної інвентаризації і є додатком до цього Договору. Майновий комплекс будівель Хмельницької фармацевтичної фабрики загальною площею 1040,5 кв.м. розташований на земельній ділянці пл. 0,14 га, право постійного користування якою підтверджується Державним актом на право постійного користування землею, виданого Хмельницькою міською Радою 25.12.1996 року за ХМ № 472. На цій земельній ділянці знаходяться в тому числі нежитлові приміщення літери І , і , загальною площею 272,6 кв.м., належить на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Управлінням ЖКГ Хмельницької міської ради 21.11.2006 року на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №822-Ж від 10.11.2006 року та зареєстровані в Хмельницькому БТІ під р.№16823507. Оцінка приміщення відповідно до витягу №16913989, виданого Хмельницьким БТІ становить 413323 грн..
На підставі вказаного договору за ПП "Фрі-Вест" було зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення літери І , і , загальною площею 272,6 кв.м. та на 67/100 частки нежитлового приміщення А-2 , загальною площею 510,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
19.12.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ПП "Фрі Вест" було укладено кредитний договір №11270752000, згідно якого банк зобов`язується надати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 1 767 500 грн. в порядку і на умовах, визначених цим договором.
Згідно п.п.1.2.2, 1.4 вказаного договору позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до договору (якщо сторонами визначено такий графік погашення та укладено Додаток №1 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше 18 грудня 2014 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п.2.3,5.3,5.5,5.6,5.9,5.10,5.11,7.4 Договору. Цільове призначення (мета) кредиту: придбання нежитлових приміщень.
З трудової книжки на імя ОСОБА_1 , форми ОК-5, вбачається, що позивач працювала в ПП "Фрі-Вест" з 2004 по 2013 рік на посадах директора та головного бухгалтера, та отримувала заробітну плату за виконану роботу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, і з заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_1 на час смерті ОСОБА_6 (відкриття спадщини) була зареєстрована з ним за однією адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.10.2019 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва в спільному майні подружжя після смерті її чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки між подружжям був укладений шлюбний договір, яким встановлений правовий режим спільного майна подружжя.
Вказані обставини підтверджуються: Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №198268296 від 29.01.2020 року; довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 04.03.2019 року; шлюбним договором від 11.10.2007 року; статутом ПП Фрі-Вест , затвердженим 25.01.2001 року; Договором купівлі-продажу майнового комплексу будівель шляхом викупу від 05.12.2007 року; свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ; свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 ; постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.10.2019 року; кредитним договором №11270752000 від 19.12.2007 року; копією трудової книжки ОСОБА_1 ; формою ОК-5; заявами про прийняття спадщини ОСОБА_5 від 10.04.2019 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 26.02.2019 року; Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №338757; Інформацією про юридичну особу від 30.09.2019 року.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною першою статті 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.
Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:
1) час набуття майна;
2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).
Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.
У зв`язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч.1 ст.93 СК України, шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов`язки.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону України Про нотаріат вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Згідно ст.70 Закону України "Про нотаріат" (в редакції на час винесення нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії), у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ст.71 Закону України "Про нотаріат" (в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020), у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя (колишнього з подружжя), що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті другого з подружжя видається за умови подання документів, що підтверджують право власності на таке майно, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При видачі свідоцтва нотаріус перевіряє факт належності майна подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.49 Закону України Про нотаріат , нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Згідно ст.50 Закону України Про нотаріат , нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що нею нотаріусу були надані всі необхідні документи, які підтверджують її право на отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, зокрема: свідоцтво про шлюб з ОСОБА_6 , свідоцтво про смерть ОСОБА_6 , Статут приватного підприємства Фрі Вест , договори купівлі-продажу майнового комплексу будівель від 05.12.2007 року.
Відповідно до ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З вищевикладеного та досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що на час звернення позивача до приватного нотаріуса Оксанюк А.А. нежитлові приміщення, а саме: частка 67/100 нежитлового приміщення літ. А-2 , загальною площею 510,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення літ І , і загальною площею 272,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності були зареєстровані не за спадкодавцемОСОБА_6 , а за приватним підприємством Фрі Вест , яке було засновано та зареєстровано ОСОБА_6 25.01.2001 року , тобто до укладенні шлюбу з позивачем ОСОБА_1 ..
Згідно п.2.1 Договору купівлі-продажу майнового комплексу будівель від 05.12.2007 року, покупець зобов`язаний внести 1 714 178 грн., в т.ч. ПДВ - 285696,40 грн. за придбаний об`єкт протягом 30 календарних днів з моменту переходу до нього права власності на об`єкт приватизації. Плата за об`єкт вноситься на підставі цього договору та приватизаційних платіжних доручень встановленого зразка, які видає продавець.
На час укладення вказаного договору ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували в шлюбі близько 2-х місяців і між ними було укладено шлюбний договір, який визначав правовий режим майна.
У зв`язку з чим, надані позивачем нотаріусу документи (на які позивач посилається в позовній заяві) достовірно не підтверджують факт належності вищевказаного майна подружжю на праві спільної сумісної власності, що передбачено положеннями ст.71 Закону України "Про нотаріат". Постанова приватного нотаріуса Оксанюк А.А. на час розгляду справи не скасована. У зв`язку з наведеним позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають. Разом з тим, позивач з метою захисту порушеного права, не позбавлена права звернутись до суду з позовом про визнання права власності на частину майна подружжя.
Так, за змістом статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
У постанові від 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13-ц Велика палата Верховного Суду наголосила, що зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (пункт 57 постанови від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у частині другій статті 16 ЦК України, серед яких є і визнання права.
Принцип ефективності закріплений і у діючому ЦПК України, відповідно до правил статей 2, 5 якого застосований судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., Приватного підприємства Фрі Вест , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1217, 1221, 1258, 1261 ЦК України, ст.ст.57,60,70, 193 СК України, Законом України Про нотаріат , суд, -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліни Анатоліївни, Приватного підприємства Фрі Вест , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_3 , жителька: АДРЕСА_3 ).
Відповідачі: ОСОБА_12 ( АДРЕСА_4 ); Приватне підприємство Фрі Вест (код ЄДРПОУ 31285905, адреса: 29013, м.Хмельницький, вул.Кам`янецька, 16).
Треті особи: ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_4 , житель: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_4 (ІПН: НОМЕР_5 , житель: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 (ІПН: НОМЕР_6 , жителька: АДРЕСА_6 ).
Дата складання повного тексту рішення суду - 15.02.2021 року.
Суддя:
Суд | Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2021 |
Оприлюднено | 17.02.2021 |
Номер документу | 94922696 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Козак О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні