Постанова

від 29.04.2021 по справі 686/5553/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/5553/20

Провадження № 22-ц/4820/496/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.

секретар судового засідання Чебан О.М.

з участю : позивача та її представника

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/5553/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2021 року у складі судді Козак О.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліни Анатоліївни, приватного підприємства ФРІ ВЕСТ , треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та її представника, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просила суд ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.10.2019 року приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., зобов`язати приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. видати ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, а саме : на частку 33,5/100 нежитлового приміщення, літ. А-2 загальною площею 510,1 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1 та частку 50/100 нежитлових приміщень літ. І , і загальною площею 272,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 вказала, що вона з 12.10.2007 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 12 жовтня 2007 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. На момент смерті він був єдиним учасником Приватного підприємства ФРІ ВЕСТ , що підтверджується Статутом ПП ФРІ ВЕСТ та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Позивачка вказувала, що як дружина є спадкоємцем першої черги, крім того, постійно проживала з чоловіком, в тому числі й на момент його смерті - відкриття спадщини, тому є такою, що прийняла спадщину.

В зв`язку з цим звернулась до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. із заявою про видачу їй свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя відповідно до приписів ст.71 Закону України Про нотаріат . При цьому, нотаріусу були надані всі необхідні документи, які підтверджують її право на отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, зокрема: свідоцтво про шлюб з ОСОБА_5 , свідоцтво про смерть ОСОБА_5 , Статут ПП ФРІ ВЕСТ , договори купівлі-продажу майнового комплексу будівель від 05.12.2007 року.

Однак, 25.10.2019 року нотаріус винесла постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, та відмовила їй у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, посилаючись на те, що між подружжям був укладений шлюбний договір.

ОСОБА_1 не погоджуючись з такою постановою нотаріуса вказувала, що відмова не відповідає приписам ст. 49 Закону України Про нотаріат , і відповідно є незаконною. Нотаріусом в оскаржуваній постанові не вказані причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 16.10.2020 року позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ПП ФРІ ВЕСТ в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. від 25.10.2019р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, залишено без розгляду.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 16.10.2020 року ПП ФРІ ВЕСТ залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2021 року в задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його до апеляційного суду. В апеляційній скарзі апелянт вважає, що оскаржуваним судовим рішенням не лише не відновлено її порушені права, а й не захищено її права.

ОСОБА_1 не погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні її позовних вимог, оскільки ПП ФРІ ВЕСТ було зареєстровано як юридична особа ще до укладення шлюбу між нею та ОСОБА_5 . На думку апелянта, такий висновок суду не відповідає положенням чинного законодавства, а також зроблений судом без належної оцінки обставин справи. Так, вказує, що хоч ПП ФРІ ВЕСТ і було створено до їх шлюбу і єдиним засновником його був ОСОБА_5 , суд не взяв до уваги, що майно було набуте цим підприємством уже під час їх шлюбу, за її, ОСОБА_1 , участі та за кредитні кошти. Зазначає, що суд також безпідставно відмовив в позові, оскільки спірне нерухоме майно не було зареєстровано за фізичною особою ОСОБА_5 , не придбавалось за його особисті кошти. Суд проігнорував, що саме завдяки управлінським помноженням керівника - ОСОБА_1 , її діяльності - з оформлення документів, відповідних звернень, переговорів з банком, а також за її поручительства був отриманий кредит та придбано спірні нежитлові приміщення ПП ФРІ ВЕСТ . Оскільки, нежитлові приміщення не були зареєстровані за ОСОБА_5 , не є його особистою приватною власністю, тому посилання на положення шлюбного контракту, як на підставу відмови у виданні відповідного свідоцтва нотаріусом, а також як підставу відмови в задоволенні позову, апелянт вважає неправомірним.

Також апелянт зазначає, що судове рішення протирічить правовим позиціям Верховного Суду при розгляді подібних справ. Зокрема, висновкам, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 372/504/17 де визначено презумпцію спільності права власності подружжя, яка може бути спростована одним із подружжя; висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду у справі №607/6271/17 від 09.02.2021, постанові Верховного Суду від 04.09.2019 по справі №450/624/15-ц.

Також апелянт вказує, що суд першої інстанції, відмовляючи в позові у зв`язку з не доведеності режиму спільної власності майна подружжя, придбаного ПП Фрі Вест , безпідставно вказує на можливість для позивачки звернутися до суду із іншим позовом - про визнання права власності на частину майна подружжя.

ОСОБА_2 подав відзив на вказану апеляційну скаргу, де вважає рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2021 року законним і обґрунтованим. Вказує, що суд правильно відмовив в задоволенні позовних вимог, оскільки майно, яке є власністю ПП ФРІ ВЕСТ не може бути об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Також зазначає, що застосовуючи норму ст. 60 СК України, не достатньо встановити лише факт придбання майна в період перебування в шлюбі, необхідно також довести, що джерелом його набуття були спільні кошти або спільна праця подружжя. Тому сам по собі факт придбання майна під час шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Крім того вказує, що при зверненні до нотаріуса позивач не надала письмових доказів, які б достовірно підтверджували факт належності спірного мана подружжю на праві спільної сумісної власності. Отже, постанова нотаріуса є правомірною.

Також зазначає, що оскільки майно належить ПП ФРІ ВЕСТ , тому входить до корпоративних прав (майнових) прав цього підприємства. Корпоративні права є різновидом майнових прав, пов`язаних із правом на частку у статутному капіталі та частку в майні господарського товариства і не можуть відчужуватися окремо одне від одного.

ОСОБА_2 зазначає, що статутний капітал ПП ФРІ ВЕСТ сформований до укладення шлюбу між позивачкою та ОСОБА_5 і не за рахунок спільної сумісної власності подружжя. В подальшому статутний капітал не збільшувався. За рішенням Конституційного Суду України від 19 вересня 2021 року №17-рп/2012 у справі за конституційним зверненням ПП ІКІО щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 61 СК України, суд дійшов висновку, що коли статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, лише тоді вони є об`єктом їх спільної сумісної власності. Отже, ОСОБА_2 вважає, що суд правомірно відмовив позивачці в задоволенні її позовних вимог, корпоративні права ПП ФРІ ВЕСТ , єдиним власником та засновником якого є ОСОБА_5 належать останньому, що виключає частку ОСОБА_1 у праві власності на об`єкти нерухомості належних вищезазначеній юридичній особі.

Перевіривши матеріали справи, колегія судді вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом правильно встановлено, що ОСОБА_5 25 січня 2001 року зареєстрував Приватне підприємство ФРІ ВЕСТ та був його єдиним засновником, підприємство засноване на приватній власності.

П.п. 4.3 Статуту ПП Фрі Вест в редакції 2016 року передбачено, що підприємство є власником майна, яке передане йому Засновником у власність, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством України

11 жовтня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 уклали нотаріально посвідчений шлюбний договір, за п.1 якого майно, нажите подружжям під час шлюбу, яке підлягає державний реєстрації є особистою приватною власністю кожного з подружжя, на чиє ім`я зареєстровано рухоме або нерухоме майно.

12 жовтня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується актовим записом №2328 у Відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції,

05 грудня 2007 року між Державною акціонерною компанією Національна мережа аукціонних центрів в особі заступника Генерального директора Сурмача О.М. та ПП ФРІ ВЕСТ в особі директора Чупріної І.А. було укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу, за умовами якого ПП ФРІ ВЕСТ придбав у власність майновий комплекс будівель Хмельницької фармацевтичної фабрики загальною площею 1040,5 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . До складу даного майнового комплексу входять нежитлові приміщення літери І , і , загальною площею 272,6 кв.м., А-2 , загальною площею 510,1 кв.м.

На підставі вказаного договору за ПП "ФРІ ВЕСТ" було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення літери І , і , загальною площею 272,6 кв.м. та на 67/100 частки нежитлового приміщення А-2 , загальною площею 510,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

19 грудня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ПП "ФРІ ВЕСТ" було укладено кредитний договір №11270752000, згідно якого банк зобов`язується надати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 1767500 грн. в порядку і на умовах, визначених цим договором.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Спадщину після його смерті у встановленому законом порядку прийняли спадкоємці першої черги за законом: дружина спадкодавця - ОСОБА_1 , його мати ОСОБА_4 , його діти - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. про видачу їй свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.

Постановою приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. від 25 жовтня 2019 року відмовлено ОСОБА_6 у видачі свідоцтва в спільному майні подружжя після смерті її чоловіка - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки між подружжям був укладений шлюбний договір, яким встановлений правовий режим спільного майна подружжя.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Згідно ст. 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України Про нотаріат вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Згідно 71 Закону України "Про нотаріат" (в редакції на час винесення нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії), у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 71 Закону України "Про нотаріат" (в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020), у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя (колишнього з подружжя), що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті другого з подружжя видається за умови подання документів, що підтверджують право власності на таке майно, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При видачі свідоцтва нотаріус перевіряє факт належності майна подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності.

Згідно п.п. 1, 2 глави 11 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року в редакції на час вчинення оскаржуваної нотаріальної дії у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину.

Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини. Якщо до складу майна, на частку якого видається свідоцтво, входить майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності подружжя на таке майно. При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя на житловий будинок, квартиру та інше нерухоме майно нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.49 Закону України Про нотаріат , нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Таким чином за вказаними нормами чинного законодавства у разі смерті одного з подружжя Свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя та, оскільки позивач просить видати Свідоцтво на частину нерухомого майна, в даному випадку - на підставі документів, які підтверджують право власності подружжя на таке майно, якими є правовстановлюючі документи про право власності одного з подружжя на вказане майно або інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про дану обставину.

Як встановлено судом, майно на частину якого позивач просить зобов`язати нотаріуса видати їй Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у вигляді нежитлових приміщень літери І , і , загальною площею 272,6 кв.м., А-2 , загальною площею 510,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності юридичній особі ПП ФРІ ВЕСТ та право власності на це нерухоме майно за жодним з подружжя ОСОБА_7 не зареєстроване, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже нотаріусу не було надано та не могло бути надано правовстановлюючі документи про право власності одного з подружжя на спірне нерухоме майно або інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про дану обставину.

За таких обставин на підстав норм Закону Про нотаріат , Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус не могла видати ОСОБА_1 . Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у вигляді нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому посилання позивача, що нотаріус мала керуватись рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2012 від 19.09.2012 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки чинним законодавством передбачено порядок вчинення нотаріальної дії і нотаріус не може сама визначати чи є майно Приватного підприємства спільним майном подружжя в кожному конкретному випадку окремо в залежності від обставин заснування приватного підприємства, набуття ним право власності на майно, в тому числі і нерухоме, тощо за наявності спору між спадкоємцями одного з подружжя.

При цьому ч. 1 ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 391, 392 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів даної справи, між спадкоємцями померлого засновника та власника ПП ФРІ ВЕСТ ОСОБА_8 - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 існує спір з приводу частки спадкоємців та дружини померлого у спадковому майні у вигляді нежитлових приміщень літери І , і , загальною площею 272,6 кв.м., А-2 , загальною площею 510,1 кв.м. в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 не визнають права позивачки на Ѕ частину спірного майна як спільного майна подружжя.

Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 50 Закону України Про нотаріат нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Тлумачення статті 50 Закону України Про нотаріат свідчить, що навіть при задоволенні позову про оспорення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії суд не може зобов`язати нотаріуса вчиняти нотаріальні дії, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України Про нотаріат і належать до його компетенції.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 березня 2021 року по справі № 761/36415/18.

У справі, що переглядається позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії була залишена без розгляду ухвалою суду, що набрала законної сили, а суд розглядав лише позовну вимогу про зобов`язання нотаріуса видати Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.

За таких обставин у відповідності до правових позицій Верховного Суду, норм ст.ст. 391, 392 ЦК України належним способом захисту порушеного права позивача є позов ОСОБА_9 до спадкоємців ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про визнання за нею права власності на частині спірного нерухомого майна, а обраний спосіб захисту шляхом зобов`язання нотаріуса до вчинення дій є неналежним.

При цьому, саме в такому спорі має надаватись оцінка чи є спірне нерухоме майно спільним майном подружжя в розумінні вимог сімейного законодавства.

Крім того, за наявності спору між спадкоємцями ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 мають приймати участь в справі як відповідачі, а не треті особи, оскільки вимоги позивача безпосередньо впливають на їх права як спадкоємців померлого на спадкове майно у вигляді спірного нерухомого майна.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про відмову в позові з підстав неналежного способу захисту порушеного права є законними та обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги, що сама реєстрація нерухомого майна на праві власності за ПП ФРІ ВЕСТ дає право позивачці на отримання половини цього майна у власність у вибраний нею спосіб з посиланням на норми Сімейного кодексу та рішення Конституційного суду України слід відхилити з підстав, які зазначені вище в мотивувальній частині даної постанови.

Не можуть бути підставою для задоволення позову і посилання апелянта на ту обставину, що майно було набуте Приватним підприємством уже під час їх шлюбу, за її, ОСОБА_1 , участі та за кредитні кошти, завдяки управлінським помноженням керівника - ОСОБА_1 , її діяльності - з оформлення документів, відповідних звернень, переговорів з банком, за її поручительства отримання кредиту та придбання спірний нежитлових приміщеннь, оскільки вказані дії позивач вчиняла, виконуючи обов`язки директора підприємства як посадова особа юридичної особи та як фізична особа забезпечувала договором поруки кредит, а не як дружина власника приватного підприємства.

Також суд не приймає до уваги твердження апелянта, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права в частині застосування презумпції спільності власності подружжя на майно, а висновки суду про недоведеності позивачем режиму спільної власності подружжя та про можливість звернення позивачки з іншим позовом про визнання права власності безпідставні.

В оскаржуваному рішенні відсутній висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем режиму спільної власності подружжя, в мотивувальній частині рішення лише зазначено, що нотаріусу були надані документи, які достовірно не підтверджують факт належності спірного майна до спільної сумісної власності подружжя.

Дійсно як констатує апеляційний суд нотаріусу не було надано та не могло бути надано правовстановлюючі документи про право власності одного з подружжя на спірне майно або інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про дану обставину відповідно до норм Закону Про нотаріат , Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, однак за наявності спору між спадкоємцями і дружиною померлого спадкодавця щодо майна приватного підприємства позивач не позбавлена можливості захищати своє право власності у спосіб вказаний вище.

Отже, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції в цій справі з врахуванням позовних вимог та обраного способу захисту порушеного права, не дає та не може давати оцінку доведеності вимог позивача про належність спірного майна до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_7 і не робить відповідних висновків з цього питання.

Рішення суду ґрунтується на повно й всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 травня 2021 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Л.М. Грох