Постанова

від 16.02.2021 по справі 754/18557/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року

м.Суми

Справа №754/18557/19

Номер провадження 22-ц/816/170/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 23 жовтня 2020 року, у складі судді Моргуна О.В., ухвалене у м. Кролевець, повний текст якого складено 28 жовтня 2020 року,

в с т а н о в и в :

27 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який мотивувала тим, що з 01 серпня 2009 року по 19 травня 2017 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з яким мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення шлюбних відносин з відповідачем з вересня 2016 року дочка проживає разом з нею в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , місце їх проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач зазначала, що щомісяця вона несе витрати на утримання дочки в середньому розмірі 21000 грн, а саме: здійснює витрати на харчування, лікування дочки, на придбання одягу, взуття, забезпечення її належними житловими умовами, відвідування дочкою школи, її навчання, оплату послуг няні, яка здійснює щоденний тимчасовий догляд за дитиною, організовує дозвілля дочки, забезпечує регулярні розваги для дитини, організовує та оплачує належний відпочинок дочки, як в межах території України у дитячих літніх таборах, так і поїздки за кордон.

Відповідач проживає окремо, про дочку не піклується, участі у її вихованні та матеріальному утриманні не бере, хоча має таку можливість, офіційно працює, отримує постійний дохід, є засновником та директором ТОВ Компанія Зірекс , що здійснює оптову торгівлю та вирощування сільськогосподарських культур, має у власності автомобіль та нерухоме майно у м. Київ та м. Калуш Івано-Франківської області.

Просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 10500 грн щомісячно, починаючи з грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, та судові витрати в сумі 1000 доларів США.

Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 23 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2318 грн щомісячно, з індексацією відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів проводити з 27 грудня 2019 року.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 768 грн 40 коп судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнувши на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 10500 грн щомісячно, починаючи стягнення з грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вказує, що нею наданий повний та вичерпний перелік щомісячних витрат на дитину, розрахунок їх вартості та квитанції, які підтверджують витрати.

Доводить, що визначений судом розмір аліментів у сумі 2318 грн щомісячно не покриває і 1/4 частини загальної суми витрат на дочку, чим порушує права дитини. За відсутності з боку відповідача допомоги у догляді та вихованні дитини, вона не може обходитися без послуг няні, оскільки працює. Зазначає, що батьки повинні солідарно нести витрати на дитину, забезпечувати необхідний та достатній рівень її життя, гармонійний розвиток. Відповідач повинен нести половину витрат на оренду житла, яке є місцем проживання їх дитини.

Вважає, що судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів на дитину взагалі не враховано майновий стан відповідача.

Через складну епідеміологічну ситуацію в країні не змогла вчасно, до ухвалення рішення, надати квитанції на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, тому просить стягнути з відповідача на ї користь 13250 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Кацика І.Ю. вважає доводи позивача безпідставними, просить рішення суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначає, що судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів на дитину враховано майновий стан відповідача, розмір заробітної плати якого у 2019, 2020 роках не перевищував розмір мінімальної заробітної плати. Вказує, що квартира у м. Київ придбана відповідачем за кошти, надані його матір`ю з умовою безоплатної передачі у її власність належної йому 1/3 частини квартири у м. Калуш Івано-Франківської області, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою. На розмір орендної плати за квартиру не впливає проживання там дитини сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2019 року: 1921 грн х 100 = 192100 грн), розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 серпня 2009 року по 19 травня 2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі, мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю (т.1, а.с. 20, 21-22).

ОСОБА_1 разом з дочкою зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , а фактично проживають у АДРЕСА_3 на підставі договору оренди житлового приміщення (т.1, а.с. 13, 23, 24, 25-32).

ОСОБА_1 нерухомого майна у власності не має (т.1, а.с. 52).

30 серпня 2019 року ОСОБА_1 було укладено трудовий договір з нянею для виконання робіт по догляду за дитиною ОСОБА_3 на строк до 31 травня 2020 року. Оплата становить 2500 грн за місяць (т.1, а.с. 42-44).

ОСОБА_2 значиться зареєстрованим у АДРЕСА_4 (т.1, а.с. 18).

Відповідач з 07 грудня 2018 року працює на посаді директора у ТОВ Компанія Зірекс , де отримує заробітну плату, розмір якої у 2019, 2020 роках не перевищував розмір мінімальної заробітної плати, сума його доходу за період з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2020 року становить 93596 грн 74 коп (т.1, а.с. 57, 224).

У період із 4 кварталу 2019 року по 2 квартал 2020 року ОСОБА_2 отримав доходи: 13689 грн 60 коп - заробітна плата ТОВ Компанія ЗІРЕКС 4 квартал 2019 року, 160 грн 90 коп - додаткове благо, 14220 грн 48 коп - заробітна плата ТОВ Компанія ЗІРЕКС 1 квартал 2020 року, 300 грн - благодійна допомога, 15000 грн - заробітна плата ТОВ Компанія ЗІРЕКС 2 квартал 2020 року (т.1, а.с. 154).

ОСОБА_2 має у власності двокімнатну квартиру у АДРЕСА_5 , також йому належить право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_6 (т.1, а.с. 46, 47, 237, 238-239).

Також, відповідач є власником автомобіля FORD FUSION, 2010 року випуску (т.1, а.с. 53).

ОСОБА_2 не має коштів на банківських рахунках (т.1, а.с. 125,127, 134, 145, 150, 157, 166, 168, 184).

Відповідачем надано квитанції за 2019-2020 роки про придбання дитині одягу, ліків, оплату відпочинку, перерахунок коштів (т.1, а.с. 205-213).

Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_1 мотивоване тим, що неповнолітня дочка сторін проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні, потребує матеріальної допомоги на своє утримання з боку батька, який в силу ст. 180 СК України зобов`язаний та, являючись працездатним, маючи задовільний стан здоров`я, може її утримувати шляхом сплати аліментів щомісячно. За недоведеності позивачем щомісячних витрат на дитину у розмірі 21000 грн, суд, врахувавши такі істотні обставини, як наявність у відповідача щомісячного офіційного стабільного доходу, який не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, наявність нерухомого майна, відсутність на його утриманні інших осіб, факт участі батька у матеріальному утриманні дитини шляхом надання грошових коштів та участь у додаткових витратах, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, визначив до стягнення аліменти на утримання дочки у твердій грошовій сумі у розмірі 2318 грн щомісячно з індексацією відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України Про охорону дитинства , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Згідно з ст. 7 Зaкoну України Про Державний бюджет України нa 2020 рік встановлено прожитковий мінімум для дітей вікoм від 6 до 18 років з 1 січня 2020 року - 2318 гривень.

З урахуванням наведених норм права, встановлених обставин справи, визначеного Законом розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років та наявності рівного обов`язку кожного із батьків утримувати дитину, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дочки та вважає, що суд правильно визначився із способом їх стягнення та розміром, присудивши аліменти на дитину у твердій грошовій сумі 2318 грн щомісячно.

Доводи апеляційної скарги про те, що визначення судом аліментів на дитину розмірі 2318 грн порушує права дитини, так як не компенсує і четвертої частини загальної суми щомісячних витрат на дочку, не є підставою для скасування рішення, оскільки всупереч вимогам ст.ст. 13, 81 ЦПК України позивачем не надано суду належних та допустимих доказів понесення нею щомісячних витрат на дитину у заявленому розмірі - 21000 грн.

Так, на підтвердження користування послугами няні для догляду за дитиною ОСОБА_1 надала трудовий договір від 30 серпня 2019 року, при цьому, суду не надані докази сплати нею щомісяця обумовленої у цьому договорі суми (т.1, а.с. 42-44).

Та обставина, що разом з позивачкою в орендованій квартирі проживає дитина і це впливає на розмір орендної плати за житло, ОСОБА_1 не доведено.

Позивачем не надано суду і інформації про розмір своїх доходів та її фінансову можливість витрачати щомісяця на утримання дитини заявлену суму.

При цьому відповідачем на підтвердження своєї участі в утриманні дочки надано квитанції за 2019-2020 роки про придбання одягу, ліків, оплату відпочинку, у тому числі за кордоном, перерахунок коштів із зазначенням призначення платежу Аліменти на ОСОБА_3 (т.1, а.с. 205-213).

За таких обставин, за наявності рівного обов`язку кожного із батьків утримувати неповнолітніх дітей, визначений судом розмір аліментів відповідає вимогам виваженості, розумності, справедливості, інтересам дитини та відповідає мінімально гарантованому розміру аліментів, встановленому ч. 2 ст. 182 СК України.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до роз`яснень п. 48 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 користувалася юридичними послугами Адвокатського об`єднання Юридична фірма АСТЕРС на підставі договору про надання правової допомоги № 3173/01 від 15 травня 2019 року (т.1, а.с. 74), однак не дано суду доказів надання їй обумовлених договором послуг (акт приймання-передачі виконаних робіт) та оплати нею цих послуг (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення, касовий чек) .

У зв`язку з відсутністю документального підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 23 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О.Ю. Кононенко

Судді : В.І. Криворотенко

С.С. Ткачук