БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2-о/356/7/21
Справа № 356/638/20
Р І Ш Е Н Н Я (заочне)
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.02.2021 року Березанський міський суд Київської області в складі:
Головуючого судді Лялик Р. М.
При секретарі Настич Н. А.
За участю представника позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Березанської міської ради Київської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Березанської міської ради Київської області, про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Васильків Васильківського району Київської області, яка на день смерті була зареєстрована та мешкала у належній їй на праві власності квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина і позивачка, як спадкоємиця за законом відповідно до ст. 1262 ЦК України, звернулася до нотаріуса з метою прийняття та оформлення спадщини. Однак, нотаріус, оглянувши надані нею документи, повідомила, що не зможе вирішити питання щодо оформлення на ОСОБА_2 спадкового майна після смерті ОСОБА_4 , оскільки у ОСОБА_2 відсутні документи, які підтверджують її родинні відносини із спадкодавцем ОСОБА_4 , а саме позивачка не змогла надати нотаріусу свідоцтво про народження сестри ОСОБА_4 , у якому зазначено її дівоче прізвище ОСОБА_5 , а також свідоцтво про шлюб для підтвердження зміни її дівочого прізвища ОСОБА_5 на прізвище чоловіка - ОСОБА_6 .
Крім того нотаріус зазначила, що ОСОБА_2 пропустила встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, тому порадила звернутися до суду із позовною заявою про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивачка зазначила, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалася, спадкоємці, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, відсутні.
Вважає, що нею пропущений строк для прийняття спадщини після смерті її рідної сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поважних причин, оскільки позивачка протягом тривалого часу, а фактично, із 2012 року має вкрай незадовільний стан здоров`я, перенесла ряд тяжких захворювань, в результаті яких виявилася нездатною до самообслуговування і потребує стороннього догляду з боку опікуна.
Відтак, ОСОБА_2 просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною сестрою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на день смерті була зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_1 . Визначити ОСОБА_2 додатковий строк в два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Дегтяренко В.Г. в судовому засіданні пред`явлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві. Просив задовольнити.
Відповідач - Березанська міська рада Київської області, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не направила свого представника. Від відповідача не надходило заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, чи повідомлень про причини неявки представника. Відповідачем не подано відзив на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника позивачки, допитаних в судовому засіданні свідків, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з`ясованих обставин встановив наступне.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що він є чоловіком позивачки ОСОБА_2 . З нею проживає з травня 2019 року, до цього часу вона перебувала у шлюбі зі ОСОБА_8 . До одруження мала прізвище ОСОБА_5 , народилася в м. Васильків. Йому відомо, що у ОСОБА_2 була рідна сестра-близнюк ОСОБА_4 (до одруження мала прізвище ОСОБА_5 ), яка останнім часом проживала в АДРЕСА_1 . Зазначив, що ОСОБА_4 знав з часу одруження з її сестрою ОСОБА_2 , підтвердив, що вони були рідними сестрами.
Свідок ОСОБА_9 , допитаний в судовому засіданні, пояснив суду, що тривалий час знає позивачку ОСОБА_2 , підтвердив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є рідними сестрами - близнятами. Дівоче прізвище сестер - ОСОБА_5 , народилися вони у м. Васильків.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 137. Місцем смерті зазначено місто Березань Київської області (а.с. 19).
Факт смерті ОСОБА_4 03 липня 2019 року підтверджується і копією лікарського свідоцтва про смерть № 82 від 03.07.2019 року та копією довідки про причину смерті № 82 від 03 липня 2019 року (а.с. 21).
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00023993688 від 19 вересня 2019 року ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 28 березня 1958 року було зроблено актовий запис про народження за № 95, батьками якої є: ОСОБА_11 , матір`ю: ОСОБА_12 (а.с. 15).
Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 02 липня 2020 року № 00026872978, 04 жовтня 1975 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 (прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_14 ), про що зроблено актовий запис за № 1672 від 04.10.1975 року (а.с. 16).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого райвідділом ЗАГС м. Васильків 03 квітня 1974 року, батьками ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . ОСОБА_15 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 28 березня 1958 року райвідділом ЗАГС м. Васильків зроблено актовий запис за № 96 (а.с. 11).
18 серпня 1978 року ОСОБА_8 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_16 ) уклали шлюб, про що 18 серпня 1978 року було зроблено відповідний актовий запис за № 76, що слідує з повторно виданого 20 вересня 2017 року Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 12).
Позивачкою ОСОБА_2 вживалися заходи, спрямовані на отримання необхідних для підтвердження факту родинних відносин документів, на підтвердження чого нею долучено до позовної заяви копії листів-роз`яснень за підписом начальника Новокодацького районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 08.01.2020 року, 28.02.2020 року ( а.с. 17; 18).
Дійсно, з досліджених судом документів вбачається, що наявна розбіжність між написанням прізвища ОСОБА_4 у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, та у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 02 липня 2020 року № 00026872978, де вказано прізвище ОСОБА_17 .
Право особи на судовий захист гарантовано статтею 55 Конституції України.
Так, частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено, що кожен має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України , має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України ).
За приписами ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення факт ів, що мають юридичне значення, зокрема, факту родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України ).
Як роз`яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31.03.1995 року № 5 , в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
У відповідності до роз`яснень, що містяться в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31.03.1995 року № 5 , суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
За змістом ст. 1216 ЦК України , спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України ).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу .
При цьому, згідно положень ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово . Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України , суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Як вбачається з матеріалів справи, заявниця звернулась до суду з метою встановлення факту родинних відносин між нею та її померлою рідною сестрою, що необхідно їй для отримання спадщини та свідоцтва про право на спадщину після смерті рідної сестри як спадкоємиці другої черги
відтак, встановлення даного юридичного факту має правове значення для заявниці.
Аналізуючи в сукупності наявні в матеріалах справи докази, а також показання свідків, допитаних в судовому засіданні, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною сестрою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи вказане, обставини, на які посилається заявниця, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, відтак, заява в цій частині є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Щодо визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, при вирішенні цього питання виходить з наступного.
Як встановлено вище позивачка ОСОБА_2 та померла ОСОБА_4 є рідними сестрами.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина.
Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України , має право в порядку, встановленому цим Кодексом,звернутисядо суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
В силу приписів ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Так, згідно з п. 24 Постанови ПленумуВерховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування (далі - Постанова № 7 від 30.05.2008 року), особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220 , 1222 , 1270 ЦК України ).
Частиною 1 статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України ).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України , для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 , ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
При цьому, за правилами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України , предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України ).
Згідно з довідкою ВКК КНП Березанська міська лікарня Березанської міської ради № 54 від 18.05.2020 року, ОСОБА_2 , 1958 р.н., потребує стороннього догляду зі сторони опікуна. Не здатна до самообслуговування (а.с. 14).
Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої сестри ОСОБА_4 , визнаючи наведені нею причини пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України (тривала хвороба), для прийняття спадщини, поважними.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з урахуванням того, що сам по собі факт пропуску строку прийняття спадщини не може бути підставою для усунення від спадкування, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини позивачкою поважними, а позов в цій частині задоволити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України , при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15-16 , 1216-1218 , 1220-1223 , 1258 , 1262 , 1268-1270 , 1272 ЦК України , ст.ст. 4-5 , 12-13 , 76-81 , 89 , 258-259 , 263-265 , 268 , 280-284, 293-294, 315-319, 352 , 354 ЦПК України ,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , до Березанської міської ради Київської області, вул. Героїв Небесної Сотні, 1, м. Березань Київської області, про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,- задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , є рідною сестрою ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 2 (два) місяці, який рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя Р. М. Лялик
Суд | Березанський міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2021 |
Оприлюднено | 17.02.2021 |
Номер документу | 94928488 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Березанський міський суд Київської області
Лялик Р. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні