Постанова

від 16.02.2021 по справі 911/1561/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2021 р. Справа№ 911/1561/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енівей"

на рішення Господарського суду Київської області від 31.08.2020 (повний текст рішення складено 07.09.2020)

у справі №911/1561/20 (суддя Лутак Т.В.)

за позовом Державного спеціалізованого підприємства "Північна Пуща"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енівей"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області

прo стягнення 196476,77 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване підприємство "Північна Пуща" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енівей" 196476,77 грн заборгованості за договором оренди №1656 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2015.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо сплати орендної плати.

Відповідач у своїх письмових поясненнях заперечував проти задоволення позову, вказуючи про те, що до матеріалів справи не додано документів, які б підтверджували повноваження директора Державного спеціалізованого підприємства "Північна Пуща" видавати довіреність із переліком повноважень; до матеріалів справи не додано додаткову угоду №1 до договору оренди; з копії додаткового договору №3 неможливо встановити підписанта зі сторони орендодавця та на якій підставі діяла ця особа; інформація про об`єкт оренди в державному реєстрі відсутня, а тому право розпорядження нерухомим майном - об`єктом оренди не підтверджено жодними доказами; відсутність інформації щодо належності орендодавця ставить під сумнів проведення оцінки нерухомого майна; індексація орендної плати у 2016 році була зупинена Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"; за 2017 рік всі платежі були оплачені відповідачем на підставі актів здачі-приймання робіт (надання послуг); в акті звірки, що міститься у матеріалах справи, не розшифровано початкове сальдо та не враховано здійснену відповідачем у 2019 році оплату в розмірі 10000,00 грн; у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували заміну кредитора у зобов`язанні чи достатній обсяг повноважень у ДПС "Північна Пуща" для звернення з позовом про стягнення орендної плати з відповідача.

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.08.2020 у справі №911/1561/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енівей" на користь Державного спеціалізованого підприємства "Північна Пуща" 183523,29 грн заборгованості за договором оренди №1656 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2015 та 2752,85 грн судового збору. В частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енівей" на користь Державного спеціалізованого підприємства "Північна Пуща" 12953,48 грн заборгованості за договором оренди №1656 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2015 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з встановлених обставин стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати орендної плати за договором оренди №1656 від 02.02.2015 в розмірі 183523,29 грн. При цьому суд дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення індексації орендної плати за лютий-грудень 2016 року у розмірі 2953,48 грн задоволенню не підлягає у зв`язку з частковим припиненням на 2016 р. виконання зобов`язання в частині індексації орендної плати, що визначено пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік".

Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енівей" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 31.08.2020 у справі №911/1561/20 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині про відмову у позові.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що до матеріалів справи долучено документи, які подані представниками Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (код ЄДРПОУ 43173325), який не має жодного правового статусу у справі №911/1561/20, оскільки учасником у справі - третьою особою у даній справі є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (код ЄДРПОУ 19028107). Також апелянт зазначає, що Державне спеціалізоване підприємство "Північна Пуща" не є належним позивачем, оскільки чинне законодавство не надає право балансоутримувачу виступати орендодавцем щодо орендованого майна та мати право орендодавця, відповідно балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про стягнення заборгованості з орендної плати; в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували зміну кредитора у зобов`язанні. Крім того, апелянт стверджує, що розмір орендної плати, яка була виставлена за 2017 рік сплачено в повному обсязі, що підтверджується актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного спеціалізованого підприємства "Північна Пуща" №10-30/383 від 24.05.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енівей" на рішення Господарського суду Київської області від 31.08.2020 у справі №911/1561/20; постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи в письмовому провадженні.

04.11.2020 через канцелярію суду від представника третьої особи надійшли пояснення, в яких зазначено про те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є правонаступником позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енівей" на рішення Господарського суду Київської області від 31.08.2020 у справі №911/1561/20 у зв`язку із перебуванням на лікарняному судді Козир Т.П. сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги по суті спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий суддя, доповідач), суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г., яка призначена протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020; постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи в письмовому провадженні.

Відповідно до частини десятої статті 270 ГПК України розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

02.02.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енівей", як орендарем, укладено договір оренди №1656 нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого третя особа передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення, площею 834,4 кв.м, що розташоване за адресою: Київська обл., Зона відчуження, Денисовецьке лісництво, реєстровий номер 37197165.5.ЯНЖПВЛ162 (далі - майно), що перебуває на балансі ДСП "Чорнобильський спецкомбінат" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна на 31.10.2014 і становить за незалежною оцінкою 1652800,00 грн без врахування ПДВ.

Відповідно до п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення виробничих приміщень.

Згідно з п. 2.1 договору відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у відповідача права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а відповідач користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995, і становить за базовий місяць розрахунку - жовтень 2014 року 20660,00 грн згідно розрахунку орендної плати, який додається.

Згідно з п. 3.2 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Відповідно до п. 3.5 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі істотної зміни стану об`єкту оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно з п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється плата, у наступному співвідношенні 70 % - до державного бюджету та 30 % - балансоутримувачу.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди відповідач сплачує оренду плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє відповідача від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Згідно з п. 3.12 договору сторони домовились, що всі платежі, які надходять від відповідача по даному договору зараховуються в рахунок погашення прострочених грошових зобов`язань в порядку черговості виникнення заборгованості.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що відповідач зобов`язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу, компенсувати експлуатаційні витрати на утримання майна, у тому числі податку на землю, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до п. 5.9 договору відповідач зобов`язався на вимогу третьої особи або балансоутримувача проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Згідно з п. 7.1 договору третя особа зобов`язалася передати за участю балансоутримувача відповідачу в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір укладено строком на 2 роки та 11 місяців, що діє з 02.02.2015 до 02.01.2018 включно.

10.06.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енівей", як орендарем, укладено додатковий договір №2 про внесення змін до договору оренди №1656 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2015, яким сторони, враховуючи наказ № 128 від 24.11.2015 Державного агентства України з управління зоною відчуження, акт приймання-передачі основних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів № 2 від 01.02.2016 щодо зміни балансоутримувача об`єкта оренди, виклали п. 1.1 договору в такій редакції: третя особа передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 834,4 кв.м., що розташоване за адресою: м. Вільча, вул. Лісна, 77, Поліський район, Київська область, інвентарний номер с-16481 (далі - майно), що перебуває на балансі ДСП "Північна Пуща" (балансоутримувач - позивач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.10.2014 і становить за незалежною оцінкою 1652800,00 грн. без врахування ПДВ.

Відповідно до п. 2 та п. 3 додаткового договору № 2 сторони визначили, що у додатку № 1 до договору слова "що обліковується на балансі ДСП "Чорнобильський спецкомбінат" замінити словами "що обліковується на балансі ДСП "Північна Пуща", а у додатку № 2 до договору, а саме акті № 1 приймання-передачі державного майна, слова "що розташоване за адресою: м. Вільча, вул. Лісна, 77, Поліський район, Київська область, інвентарний номер с-16481, що перебуває на балансі ДСП "Чорнобильський спецкомбінат" замінити словами "що розташоване за адресою: м. Вільча, вул. Лісна, 77, Поліський район, Київська область, інвентарний номер с-16481, що перебуває на балансі ДСП "Північна Пуща".

Пунктом 4 додаткового договору № 2 передбачено, що відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що положення цього додаткового договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.02.2016.

16.03.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енівей", як орендарем, укладено додатковий договір № 3 про внесення змін до договору оренди № 1656 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2015, яким сторони погодили викласти п. 1.1 та п. 3.1 договору в такі редакції:

- п. 1.1. третя особа передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 834,4 кв.м. (далі - майно), що розміщене за адресою: Київська обл., Поліський р-н, м. Вільча, вул. Лісна, 77 та перебуває на балансі ДСП "Північна Пуща" (балансоутримувач - позивач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31.12.2017 і становить за незалежною оцінкою 1698821,00 грн без врахування ПДВ.

- п. 3.1. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2017 року - 21235,26 грн.

Відповідно до п. 3 додаткового договору № 3 сторони домовились, що термін дії договору продовжено на 2 роки і 11 місяців до 02.12.2020 включно.

Згідно з п. 4 додаткового договору № 3 всі інші умови договору залишаються незмінними.

Пунктом 5 додаткового договору № 3 передбачено, що відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що положення цього додаткового договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 03.01.2018.

З наявних в матеріалах справи актів здачі-приймання робіт (надання послуг) вбачається, що загальна сума орендної плати, нарахованої позивачем відповідачу згідно договору оренди №1656 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2015, за період січень-травень 2018 року, липень-грудень 2018 року та січень-грудень 2019 року становить 196588,19 грн.

Проте, як стверджує позивач, в порушення своїх договірних зобов`язань, відповідач орендну плату за період січень-травень 2018 року, липень-грудень 2018 року та січень-грудень 2019 року сплатив частково, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 171588,19 грн.

Крім того, в травні 2018 року посадовими особами Північного офісу Держаудитслужби було проведено ревізію з окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного спеціалізованого підприємства "Північна Пуща" за період з 24.11.2015 по 01.02.2018, про що складено акт №10-30/383 від 24.05.2018, у відповідності до якого ревізією дотримання законодавства в частині законності проведення процедур при здачі майна в оренду встановлено, що протягом періоду з 10.06.2016 по 01.02.2018 в ДПС "Північна Пуща" діяли договори оренди укладені з орендарями, зокрема, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енівей" договір оренди №1656 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2015; ревізією дотримання вимог законодавства при визначенні та нарахуванні орендної плати за користування індивідуально визначеним (нерухомим) майном, що належить до державної власності, встановлено, що при визначенні орендної плати ТОВ "Енівей" в період з 01.02.2016 по 01.02.2018 допускалися помилки, протягом періоду з 01.01.2017 по 01.02.2018 по ТОВ "Енівей" не проводилося коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. В ході ревізії проведено перерахунок розміру орендної плати, за результатами якого встановлено, що внаслідок допущених порушень ДПС "Північна Пуща" недоотримано доходів від орендної плати на загальну суму 24888,58 грн, в тому числі за лютий-грудень 2016 року - 2953,48 грн, за 2017 рік - 14071,84 грн та за січень 2018 року - 7863,26 грн, чим порушено вимоги частин 4, 13 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995.

30.05.2019 та 07.04.2020 позивач звертався до відповідача з претензіями № 01-15/689 та № 01-15/2171 про сплату заборгованості з орендної плати за договором оренди №1656 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2015.

Проте, відповідач не виконав свого зобов`язання щодо сплати заборгованості з орендної плати, відповідей на претензії не надав.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди №1656 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2015 з оплати орендних платежів.

Статтею 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відносини щодо оренди державного майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об`єктами оренди за цим Законом є, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Статтею 287 Господарського кодексу України передбачено, що орендодавцями щодо державного та комунального майна є: 1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо єдиних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом; 2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності; 3) державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом; 4) державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна цього підприємства.

Аналогічні положення містяться і в ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема, орендодавцями нерухомого майна, яке є державною власністю є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відсутність в державному реєстрі інформації про індивідуально визначене нерухоме майно, передане за договором оренди № 1656 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2015 та додаткових договорів до нього, не може свідчити про те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області є неналежним орендодавцем.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря. Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов чи розірвання договору оренди.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оцінка об`єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Так, згідно договору оренди №1656 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2015 та додаткових договорів, відповідачу передано в оренду майно з метою розміщення виробничих приміщень за плату, яка визначена в п. 3.1 договору.

Доводи відповідача про неможливість встановлення підписанта додаткового договору №3 зі сторони орендодавця та на якій підставі діяла ця особа, є безпідставними, оскільки зі змісту додаткового договору №3 вбачається, що зі сторони орендодавця його підписано в.о. начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області Спіріною О.Д., яка діє на підставі Положення.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження заперечення відповідачем факту укладення договору оренди №1656 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2015, додаткового договору № 2 та додаткового договору № 3 з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, та/або оспорення відповідачем умов цих договорів, заперечення факту користування об`єктом оренди.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 було затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу (далі - Методика), у відповідності до якої орендна плата розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди. Розрахунок орендної плати за базовий місяць затверджується орендодавцем (п. 4 Методики).

Відповідно до пунктів 13 та 14 Методики розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Терміни внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з п. 17 Методики у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується: за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій (крім підприємств, установ та організацій галузі кінематографії, що належать до сфери управління Мінкультури, - на період до 31 грудня 2021) - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.

Отже, умови договору оренди №1656 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2015 в частині визначення та сплати орендної плати відповідають нормам чинного законодавства, а тому позивач має право отримувати 30 % орендної плати згідно вказаного договору, а відповідач зобов`язаний її сплачувати.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про те, що Державне спеціалізоване підприємство "Північна Пуща" є неналежним позивачем у даній справі з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державне спеціалізоване підприємство "Північна Пуща" було створено відповідно до наказу Державного агентства України з управління зоною відчуження № 128 від 24.11.2015 шляхом виділу з Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильський спецкомбінат" Відділення лісового господарства "Чорнобильська Пуща" та є правонаступником майна, прав та обов`язків Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильський спецкомбінат" у частині майна, прав та обов`язків, пов`язаних з діяльністю Відділення лісового господарства "Чорнобильська Пуща", згідно з розподільчим балансом.

Так, враховуючи вищезазначений наказ № 128 від 24.11.2015 та акт приймання-передачі основних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів №2 від 01.02.2016, третьою особою та відповідачем було укладено додатковий договір №2 від 10.06.2016, яким змінено балансоутримувача з Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильський спецкомбінат" на Державне спеціалізоване підприємство "Північна Пуща".

Вказані обставини свідчать про достатній обсяг повноважень у ДПС "Північна Пуща" для звернення з позовом про стягнення орендної плати за договором оренди №1656 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2015.

Отже, позивач як балансоутримувач правомірно звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача належної йому 30 % орендної плати з урахуванням індексу інфляції, а саме: 171588,19 грн - орендної плати за період січень-травень 2018 року, липень-грудень 2018 року та січень-грудень 2019 року і 24888,58 грн - індексації орендної плати за лютий-грудень 2016 року, 2017 рік та січень 2018 року.

Відповідачем не надано контррозрахунку заборгованості зі сплати орендних платежів за визначений позивачем період.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено вище, у відповідності до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) загальний розмір орендної плати, нарахованої позивачем відповідачу згідно договору оренди №1656 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2015, за період січень-травень 2018 року, липень-грудень 2018 року та січень-грудень 2019 року становить 196588,19 грн.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за договором №1656, з урахуванням додаткового договору №3, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2019 становить 171588,19 грн. Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін.

Зі змісту акту звірки вбачається, що відповідачем у 2019 році сплачено на користь позивача 25000,00 грн.

Натомість, відповідно до наданої позивачем банківської виписки за період з 21.02.2015 по 09.07.2020 вбачається, що відповідачем у 2019 році було сплачено на користь позивача 35000,00 грн, сплата здійснена відповідачем 23.12.2019 (10000 грн) не відображена в акті звірки.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за період січень-травень 2018 року, липень-грудень 2018 року та січень-грудень 2019 року складає 161588,19 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги позивача про стягнення індексації орендної плати за лютий-грудень 2016 року у розмірі 2953,48 грн задоволенню не підлягає у зв`язку з частковим припиненням на 2016 р. виконання зобов`язання в частині індексації орендної плати, що визначено пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік".

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди №1656 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2015 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 183523,29 грн. Позовні вимоги в частині стягнення 12953,48 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апелянта про те, що до матеріалів справи долучено документи, які подані представниками Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (код ЄДРПОУ 43173325), який не має жодного правового статусу у справі №911/1561/20, оскільки учасником у справі - третьою особою у даній справі є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (код ЄДРПОУ 19028107), є безпідставними з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що у відповідності до наказу Фонду державного майна України "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" №786 від 05.08.2019 утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Київ, реорганізувавши шляхом злиття Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області. Установлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області.

Наказом Фонду державного майна України "Про визначення дня початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях" №935 від 16.09.2019 днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях визначено 17.09.2019.

Отже, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є правонаступником третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на скаржника у відповідності до статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енівей" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 31.08.2020 у справі №911/1561/20 залишено без змін.

Матеріали справи №911/1561/20 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз