Постанова

від 01.02.2021 по справі 903/512/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року Справа №903/512/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.

за участю представників сторін:

позивача - Ющук Р.В., рішення №1/2 від 30.11.2020 (міський голова), Оніщук М.В.рішення №1/5 від 30.11.2020 (заступник міського голови по виконавчій роботі)

відповідача - Білицький Б.М., довіреність від 20.07.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-ринок" на рішення Господарського суду Волинської області від 07.10.2020 р. у справі № 903/512/20 (суддя Вороняк А.С., повний текст рішення складено 19.10.2020 р.)

за позовом Любомльської міської ради Волинської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-ринок"

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державного реєстратора Литвинюка Андрія Миколайовича

про скасування запису про державну реєстрацію права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.10.2020 р. позов задоволено. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис номер 13276314 від 11.02.2016 р. про державну реєстрацію права власності ТзОВ "Любомль-ринок" на торговий павільйон, площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, Волинської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850153507233. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2102 грн. та витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 7 191,36 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити. Стягнути з позивача витрати по сплаті судового збору.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також суд не вірно застосував норми як матеріального так і процесуального права.

Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не з`ясовано обставин, які мають значення для справи, а саме чи Позивач мав право та повноваження щодо здійснення контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Положеннями частини 5 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт.

За змістом статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

В процесі такого контролю відповідні органи наділені повноваженнями, зокрема, реєструвати або повертати на доопрацювання декларацію про початок будівельних робіт (стаття 36 Закону, в редакції, чинній станом на початок будівництва), реєструвати або повертати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (стаття 39 Закону).

Згідно з пунктом 1 Положення про державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року №294 (далі - Положення), ДАБІ є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до пункту 3 цього Положення основними завданнями ДАБІ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування у визначених законодавством випадках.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації (частина 5 статті 39 Закону).

Відповідно до частини 9 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою, серед іншого, для оформлення права власності на нього.

Отже, зареєструвавши декларацію, органи ДАБІ діяли як суб`єкт владних повноважень та в силу покладених на них законом обов`язків перевірити як сам об`єкт нерухомого майна, який вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також відомості зазначені в самій декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Зі змісту положень статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку №553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

А відтак, не може визнаватись законною та підставною перевірка та акти оформлені за її результатами комісією Любомльської міської ради.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції також не взяв до уваги, що Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта який належить до ІІ категорії складності не скасовано, вона є чинна, що в свою чергу призвело до невідповідності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні.

Також, суд першої інстанції не взяв до уваги, той факт, що дії державного реєстратора на момент розгляду даної справи не оскаржувалися, тобто є законними, що в свою чергу призвело до невідповідності зроблених висновків.

Окрім того, апелянт посилається на те, що позивач мав можливість дізнатися про порушене право - а саме наявність торгового павільйону загальною площею 56,2 кв.м., розташованого по вул. 1-го Травня, 32 в м. Любомль на земельній ділянці, що належить позивачу з технічної документації, яку було виготовлено на підставі укладеного договору між Любомльським виробничим відділом Волинської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" та Любомльською міською радою № 07-11-09-121 від 26.05.2017 року.

Тобто, позивач знав про існування даного павільйону від 26 травня 2017 року, а тому позовна давність закінчилася 27 травня 2020 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 р. апеляційну скаргу ТОВ "Любомль-ринок" на рішення господарського суду Волинської області від 07.10.2020 р. у справі № 903/512/20 залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали скаржник має право усунути недоліки, а саме подати до Північно-західного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 3153,00 грн. Попереджено скаржника, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

14.12.2020 р. на адресу апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява, до якої долучено платіжне доручення №859 від 01.12.2020 р. про сплату судового збору в сумі 3153,00 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-ринок" на рішення господарського суду Волинської області від 07.10.2020 р. у справі № 903/512/20 та призначено її до розгляду на 11 січня 2021 р. об 12:00 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 року Залучено до участі у справі державного реєстратора Реєстраційної служби Любомльського районного управління юстиції Волинської області Литвинюка Андрія Миколайовича (44300, м. Любомль вул. Богдана Хмельницького, 12), як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд апеляційної скарги відкладено на 01 лютого 2021 р.

01.02.2021 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій зазначає, що з квітня 2016 після ліквідації Реєстраційної служби Любомльського районного управління юстиції і по даний час він не є державним реєстратором.

Щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно по суб`єкту ТОВ "Любомль-ринок" нічого повідомити не може, оскільки матеріали справи після ліквідації служби були передані до ЦНАП Любомльської райдержадміністрації, а рішення про реєстрацію права власності приймалося у відповідності до вимог законодавства та поданих документів заявником.

Також у заяві ОСОБА_1 просить проводити розгляд справи №903/512/20 за його відсутності, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

В судове засідання 01.02.2021 з`явилися голова Любомльської міської ради Волинської області, заступник міського голови по виконавчій роботі, представник відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Голова Любомльської міської ради Волинської області та його заступник апеляційну скаргу заперечили.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши в судовому засіданні пояснення присутніх представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Любомль-ринок» звернулося до Любомльської міської ради Волинської області із заявою про передачу в оренду земельної ділянки кадастровий №0723310100:01:000:1076, площею 0.0922 га строком на 49 років для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться під їхнім нерухомим майном (торговий павільйон) за адресою м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, Волинської області до даної заяви було долучено копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №92975758 від 27.07.2017 (а.с. 24, 25).

01.04.2020 розпорядженням Любомльського міського голови від 01.04.2020 №18-рв було утворено комісію по обстеженню даного торгового павільйону (а.с. 34).

03.04.2020 комісією було проведено візуальне обстеження торгового павільйону загальною площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, Волинської області за результатами якого було складено акт, у висновках якого зазначено, що приміщення торгового павільйону розташоване на земельній ділянці із кадастровим номером 0723310100:01:000:1076, є одноповерховою спорудою, що виготовлена з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд і встановлена без улаштування фундаменту. Для більш детального та точного визначення категорії будівлі (споруди), комісією рекомендовано отримати висновок відповідної ліцензованої організації або сертифікованого спеціаліста (а.с.35).

23.04.2020 Любомльська міська рада звернулася з клопотанням до судового експерта з проханням виконати судову будівельно-технічну експертизу торгового павільйону загальною площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, Волинської області та надати відповідь на питання: чи відноситься даний торговий павільйон до об`єктів нерухомого майна капітальної споруди чи це є рухоме майно, тобто, тимчасова споруда? З якого матеріалу зроблені стіни торгового павільйону? Яка площа торгового павільйону? На чому встановлений даний торговий павільйон (фундамент чи залізо-бетонна плита)? Та яка висота цієї основи? (а.с. 48).

15.05.2020 судовим експертом проводився огляд об`єктів дослідження, за результатами якого було складено висновок №15 від 26.05.2020 судової будівельно-технічної експертизи, в якому зазначено, що торгові павільйони загальною площею 56,2 кв.м. на вул. 1-го Травня, 32 м. Любомль, Волинської області за ознаками є тимчасовими спорудами для здійснення підприємницької діяльності. Стіни торгових павільйонів виконані з полегшених конструкцій сандвіч-панелі. Торгові павільйони встановлені на бетонному цоколі висотою до 15 см. (а.с. 50-54).

15.07.2020 Любомльська міська рада Волинської області звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Любомль-ринок» про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис номер 13276314 від 11.02.2016 про державну реєстрацію права власності ТОВ «Любомль-ринок» на торговий павільйон, площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, Волинська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850153507233.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що проведення державної реєстрації права власності є втручанням у право територіальної громади міста Любомль на мирне володіння комунальним майном, обмеження її у правових та організаційних основах містобудівної діяльності, обмеження сталого розвитку території по вул. 1-го Травня з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів населення міста. Любомльська міська рада вважає, що запис про право власності на торговий павільйон вчинено з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з огляду на те, що фактично право власності зареєстровано на торговий павільйон, тобто тимчасову споруду.

Такими діями по реєстрації речових прав порушуються права територіальної громади міста в особі Любомльської міської ради на землю, оскільки у зв`язку із набуттям у власність спірного торгового павільйону за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, Волинської області, відповідачем 25.03.2020 подано заяву про надання оренду земельної ділянки кадастровий №0723310100:01:000:1076, площею 0.0922 га строком на 49 років для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 20.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.08.2020.

06.08.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову.

В підготовчому засіданні 12.08.2020 судом було оголошено перерву до 03.09.2020.

31.08.2020 на адресу Господарського суду Волинської області від відповідача надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому відповідач просив суд застосувати позовну давність і відмовити в позові.

Розглянувши позовні вимоги Господарський суд Волинської області дійшов висновку про задоволення позову.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов Любомльської міської ради Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Любомль-ринок» про скасування запису про державну реєстрацію права власності підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений та доведений позивачем належними та допустимими доказами.

В клопотанні відповідача про застосування строку позовної давності суд першої інстанції відмовив, у зв`язку з тим, що, про порушене право Любомльській міській раді стало відомо 25.03.2020 - з дня розгляду заяви ТОВ «Любомль-ринок» про передачу в оренду земельної ділянки кадастровий №0723310100:01:000:1076, площею 0.0922 га строком на 49 років для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться під їхнім нерухомим майном (торговий павільйон) за адресою м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, Волинської області, до якого було долучено копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №92975758 від 27.07.2017 року.

Як свідчать матеріали справи, земельна ділянка за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32 перебуває в комунальній власності.

13.09.2011 між Любомльською міською радою Волинської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Любомль-ринок» було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства, який затверджено рішенням Любомльської міської ради №10/138 від 28.09.2011 (а.с. 14-16).

30.09.2011 між сторонами було укладено акт приймання-передачі об`єктів, зокрема павільйону на продовольчому ринку, земельної ділянки продовольчого ринку площею 0,3044 га та земельної ділянки речового ринку площею 1,5638 га (а.с. 17).

24.12.2012 між Любомльською міською радою Волинської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Любомль-ринок» було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Любомль та зареєстровано в реєстрі за №1975.

Відповідно до п. 1.1. даного Договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування наступні приміщення:

- Адміністративне приміщення загальною площею 171м 2 літера А-1, в м. Любомль по вул. 1-го Травня, 32.;

- М`ясний павільйон, загальною площею 269,9 м 2 літера В-1, в м. Любомль по вул. 1-го Травня, 32.;

- Молочний павільйон, загальною площею 352 м 2літера Б-1, в м. Любомль по вул. 1-го Травня, 32.

Дане нерухоме майно знаходиться на земельних ділянках, які були передані відповідно до договору оренди цілісного майнового комплексу від 13.09.2011.

ТОВ "Любомль-Ринок", відповідно до договору купівлі-продажу від 04.09.2017 було викуплено в Любомльської міської ради м`ясний павільйон, загальною площею 269,9 м 2 літера В-1., по вул. 1-го Травня, 32., відповідно до договору купівлі-продажу від 24.02.2020 було викуплено в Любомльської міської ради адміністративне приміщення загальною площею 195,3м 2 літера А-1, в м. Любомль по вул. 1-го Травня, 32.

В подальшому рішеннями Любомльської міської ради №32/20-12 від 26.09.2018, №50/43-30 від 30.04.2020 передано земельні ділянки кадастровий номер 0723310100:01:000:1073, кадастровий номер 0723310100:01:000:1072 по вул. 1-го Травня, 32. м Любомль в оренду строком на 49 років ТОВ "Любомль-Ринок".

06.11.2018 та 20.05.2020 між Любомльською міською радою та ТОВ "Любомль-Ринок" було укладено договори оренди на вище зазначені земельні ділянки №12 та №203.

Також, матеріали справи свідчать, що 10 серпня 2015 року керівником ТОВ "Любомль - Ринок" на адресу голови Любомльської міської ради було надіслано лист про початок встановлення торгових павільйонів по вул. 1-го Травня, 32., вище зазначений лист Любомльською міською радою було отримано 18.08.2015 (Вхід. №238), тобто ТОВ "Любомль-Ринок" було повідомлено позивача про початок підготовчих робіт (а.с. 85).

21.04.2017 року керівником ТОВ "Любомль-Ринок" на адресу голови Любомльської міської ради було надіслано лист №31 про проведення розподілу земельної ділянки вул. 1-го Травня, 32., в м. Любомль - 0,03044 га у зв`язку з виставленням на аукціон об`єктів нерухомості, що знаходяться на даній земельній ділянці, вище зазначений лист Любомльською місткою радою було отримано 24.04.2017 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції - (вхід. №160 від 24.04.2017) (а.с. 86).

За погодженням з Любомльською міською радою виробничим відділом Волинської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" проведено розподіл вище зазначеної земельної ділянки про що було виготовлено технічну документацію на підставі укладеного договору між Любомльським виробничим відділом Волинської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" та Любомльською міською радою № 07-11-09-121 від 26.05.2017 року.

З долученої до матеріалів справи копії сторінки з технічної документації вбачається, що на відведеній земельній ділянці площею 0,0922 га є побудований об`єкт, а саме торговий павільйон площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, Волинської області (а.с.87).

В матеріалах справи міститься декларація про початок виконання будівельних робіт (нове будівництво торгових павільйонів) по вул. 1-го Травня в м. Любомоль (а.с. 92 - 93).

Відповідно відділом містобудування та архітектури Любомльської районної адміністрації було надано містобудівні умови на обмеження забудови земельної ділянки №38 від 17.06.2015 року (а.с. 91).

Після завершення будівництва 20.01.2016 року в Управлінні ДАБІ у Волинській області було зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта (нове будівництво торгових павільйонів), по вул. 1-го Травня в м. Любомоль код 1230,2, категорії складності ІІ.

16.02.2016 року Державним реєстратором Литвинюком Андрієм Миколайовичем Реєстраційної служби Любомльського районного управління юстиції Волинської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на торговий павільйон площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32., за ТОВ "Любомль-Ринок", номер запису про право власності 13276314.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення (ч.2 ст.16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Скасування державної реєстрації на підставі рішення суду передбачено ч .2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1127.

Відповідно до пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до норм ч.1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Способом захисту свого цивільного права (інтересу) у даній справі Любомльською міською радою визначено скасування запису скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно зі ст.2 цього Закону, державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; а Державним реєстром речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Положеннями ч.4 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Крім того, умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015.

Згідно з п.п.6, 7 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Частиною 2 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

При розгляді вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності, суд перевіряє, в тому числі, факт наявності або відсутності у державного реєстратора законних підстав для внесення записів до Державного реєстру прав на підставі ст.ст.26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ч. 4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. На виконання повноважень, встановлених вказаною нормою закону, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України наказом №244 від 21.10.2011 затверджено «Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» .

У відповідності до пунктів 2.1, 2.20, 2.21, 2.30, 2.31 Порядку підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди. Встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив`язки; у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу; розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Із технічного паспорта на торгові павільйони, виготовленого ТзОВ «Арт Буд Проект» , станом на 18.12.2015 (а.с. 29) вбачається, що на поверховому плані, об`єкт утворений групою (чотири штуки) торгових павільйонів без спільних внутрішніх стін, з окремим входом в кожний павільйон. Внутрішня площа павільйонів 14,5 кв.м. - 2 шт., 13,6 м.кв. - 2 шт., що в загальному становить 56,2 кв.м.

З даного технічного паспорта на торгові павільйони вбачається, що у ньому відсутня інформація або опис (характеристика) про будівельні матеріали, з яких створені основні конструктивні елементи павільйонів, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держкомітету будівництва України №127 від 24.05.2001. Зазначено тільки опис одного елементу - стіни (сандвіч-панелі). Крім того, торговий павільйон зареєстрований на земельній ділянці, яка входить до складу цілісного майнового комплексу комунального підприємства.

Згідно з Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007 об`єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, єдині майнові комплекси, що належать на праві власності і розташовані на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об`єкти нерухомого майна. Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Відомостей про виділення вказаного майна зі складу цілісного майнового комплексу, так і самостійного об`єкта цивільно-правових відносин, як і присвоєння йому адресного номера у встановленому законом порядку, суду не подано.

Місцевий суд встановив, що з копії довідки, поданої відповідачем 03.09.2020 не можливо встановити, що саме на спірний об`єкт присвоєно адресу, крім того за адресою: вул. 1-го Травня,32, м. Любомль знаходиться цілісний майновий комплекс.

В силу вимог ч.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

А тому, місцевий суд дійшов висновку про відсутність у державного реєстратора підстав для прийняття рішення та внесення до Державного реєстру прав запису про державну реєстрацію права власності ТОВ «Любомль-ринок» на торговий павільйон, загальною площею 56,2кв.м., розташований за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, Волинської області, яке не має ознак нерухомого майна.

Факт відсутності у спірного павільйону ознак нерухомого майна підтверджується і висновком експерта, відповідно до якого торгові павільйони загальною площею 56,2 кв.м. на вул. 1-го Травня, 32 м. Любомль, Волинської області за ознаками є тимчасовими спорудами для здійснення підприємницької діяльності. Стіни торгових павільйонів виконані з полегшених конструкцій сандвіч-панелі (а.с. 50-54).

Аналізуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як захист права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (Близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц).

Як свідчать матеріали справи, предметом спору у даній справі є скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №13276314 від 11.02.2016 про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Любомль-ринок» на торговий павільйон, площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, Волинської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850153507233.

Підставою позову позивач визначив порушення державним реєстратором ст.ст. 10, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яке полягає у відсутності підстав для проведення державної реєстрації на торговий павільйон.

Обставинами, на які позивач посилався при поданні позову про скасування запису про державну реєстрацію, є втручання у право територіальної громади міста Любомль на мирне володіння комунальним майном, обмеження територіальної громади міста Любомль у її правових та організаційних основах містобудівної діяльності, обмеження стралого розвитку території по вул. 1-го Травня з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів населення міста.

При цьому позивач зазначив, що вчинення реєстратором запису щодо реєстрації права власності на приміщення - торговий павільйон, площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, порушує права позивача, як власника земельної ділянки на розпорядження землею.

У силу ст.ст. 3, 169 та 172 ЦК України органи місцевого самоврядування є органами, через які територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки як учасники цивільних відносин.

За змістом ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування

Як вже зазначалося вище, земельна ділянка, що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Любомль, розпорядження якою здійснює Любомльська міська рада.

Таким чином, позивач уповноважений здійснювати функції власника земельної ділянки, зокрема вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Відповідно до ст. 152 ЗК України Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22.04.2020 №207233894 вбачається, що підставою виникнення права власності ТОВ "Любомль-Ринок" на торговий павільйон загальною площею 56,2 кв.м., розташованого по вул. 1-го Травня, 32 в м. Любомль є декларація про готовність об`єкта до експлуатації ВЛ №142160201131 видана 20.01.2016, технічний паспорт №839-2015 виданий 18.12.2015, довідка №48 Виконавчого комітету Любомльської міської ради від 08.02.2016.

Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 28265979 від 16.02.2016 (а.с. 49).

Колегія суддів зазначає, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, водночас державна реєстрація не має самостійного значення для виникнення права власності.

Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

А тому, скасування запису щодо державної реєстрації речового права на торговий павільйон, площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32., не призведе до відновлення права на земельну ділянку, за захистом якого звернулася міська рада, оскільки правочин, на підставі якого відбулася реєстрація, в установленому законом порядку не скасовано.

В матеріалах справи відсутні докази скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 28265979 від 16.02.2016 на торговий павільйон, площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач - Любомльська міська рада, не позбавлений права відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України звернутися до суду з позовом про захист права власності на земельну ділянку.

Вище зазначені висновки узгоджується з позицією ВП ВС (постанова від 07.04.2020 року у справі № 916/2791/13, постанова від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц).

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що частиною 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції, чинній до 16.01.2020, було встановлено порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Зокрема, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час розгляду позовної заяви судом першої інстанції), на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Викладене свідчить, що з 16.01.2020, такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає, а тому скасування запису про державну реєстрацію речового права в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачеві відновлення порушеного права, а отже неспроможний надати особі ефективний захист її прав.

Колегія суддів також зазначає, що у пункті 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16.01.2020 цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права та не забезпечує реального поновлення права Любомльської міської ради на розпорядження земельною ділянкою за захистом якого вона звернулася до суду, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з аналізу зазначених норм процесуального права, обов`язок доказування тих обставин, на які посилаються учасники судового процесу, як на підставу своїх вимог або заперечень покладено на сторони. При цьому, суд позбавлений прав самостійно збирати докази, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 07.10.2020 р. у справі №903/512/20 прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-ринок" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Волинської області від 07.10.2020 р. у справі № 903/512/20 - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-ринок" на рішення Господарського суду Волинської області від 07.10.2020 р. у справі № 903/512/20 задоволити.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 07.10.2020 р. у справі №903/512/20 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким в позові Любомльської міської ради Волинської області про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис номер 13276314 від 11.02.2016 про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Любомль-ринок» (вул. 1-го Травня, 32, м. Любомль, Волинської області, код ЄДРПОУ 37626748) на торговий павільйон, площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, Волинської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850153507233 відмовити.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/512/20 повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "10" лютого 2021 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Савченко Г.І.