Рішення

від 31.01.2021 по справі 911/2601/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/2601/19

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/2601/19

за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління, м. Київ

до1. Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської

області, м. Переяслав

2. Приватного підприємства «Румб-07», м. Київ

3. Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства оборони України, м. Київ

провизнання незаконним та скасування наказу, договору оренди землі, додаткової

угоди та скасування державної реєстрації

за участю представників:

від позивача: Сажієнко І.О., наказ № 310 від 18.11.2016;

від відповідача 1:не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: не з`явився;

від третьої особи:Сажієнко І.О., довіреність № 220/6/Д від 14.01.2020, витяг з наказу № 52 від 19.02.2020, положення про юридичний департамент Міністерства оборони України, витяг з наказу № 259 від 15.05.2016, витяг із наказу № 744 від 30.12.2016.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київське квартирно-експлуатаційне управління (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до 1. Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (надалі-відповідач 1), 2. Приватного підприємства «Румб-07» (надалі-відповідач 2), 3. Головного управління Держгеокадастру у Київській області (надалі-відповідач 3) в якому позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області № 614 від 30.08.2007 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП «Румб-07»;

- визнати недійсним Договір оренди землі від 30.08.2007, укладений між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством «Румб-07», який зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі № 19 Київської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2007;

- визнати недійсною Додаткову угоду до договору оренди землі від 30.08.2007 укладену між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством «Румб-07, яку було зареєстровано в реєстрі за № 639 (номер правочину 3427500);

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис у поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3223387200:06:027:0159 та перенести відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 3223387200:06:027:0159 до архівного шару Національної кадастрової системи України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що Київське квартирно-експлуатаційне управління є правонаступником Квартирно-експлуатаційної частини району, якій на підставі Державного акта на право користування землею серії Б № 025630, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979, була відведена в безоплатне і безстрокове користування для державних потреб земельна ділянка площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Позивач стверджує, що за моніторингом даних Публічної кадастрової карти України виявлено, що в межах зазначеної земельної ділянки площею 515,9 га військового містечка в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159 площею 0,95 га, цільове призначення - для рибогосподарських потреб (код КВЦПЗ 10.07.), форма власності - державна, вид речового права - право оренди земельної ділянки, орендар - ПП «Румб-07» (код ЄДРПОУ 34976754).

За словами позивача, 13.12.2018 по даному факту Київським КЕУ було складено Акт про виявлення самовільного зайняття (неправомірного вилучення) земель оборони.

Стверджуючи про те, що Київське КЕУ, як правонаступник Київської квартирно-експлуатаційної частини району, є постійним користувачем вказаної земельної ділянки загальною площею 515,9 га, позивач посилається на незаконність передачі в оренду спірної земельної ділянки площею 0,95 га за рахунок земельної ділянки площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка, відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованого в Книзі державних актів на право користування землею від 13.03.1979 № 1, надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині для державних потреб.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2019 відкрито провадження у справі № 911/2601/19, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 20.11.2019.

12.11.2019 через канцелярію господарського суду від Приватного підприємства «Румб-07» надійшов відзив б/н від 07.11.2019 (вх. № 21610/19) на позовну заяву, в якому останній не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить відмовити в їх задоволенні.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач 2 посилається, зокрема на те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом. На думку відповідача 2 позивач знав або принаймні міг дізнатись про передання земельної ділянки в оренду ПП Румб-07 ще з 10.02.2009 - моменту оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19.03.2008 у справі № 2-а-60/2008 за позовом Переяслав-Хмельницької РДА до Переяслав- Хмельницького відділу № 19 Київської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, треті особи: ПП Дніпровський краєвид 07, ПП РУМБ -07, ПП Переяслав-туризм, ПП Яхт-клуб Переяслав-Дніпро, ПП Золотий берег, ТОВ Колор Дизайн Плюс про скасування державної реєстрації договорів оренди землі, у тому числі Договору оренди землі від 30.08.2007, укладеного з ПП Румб-07.

Крім того, як зауважує відповідач 2, у 2012 році з позовом звертався Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Київській області та Переяслав-Хмельницької РДА до ПП Румб-07 про визнання недійсним Договору оренди землі від 30.08.2007 та додаткової угоди до договору оренди, зобов`язання вчинити дії.

Відповідач 2 вважає, що позивач був зобов`язаний здійснювати своєчасний, повний та достовірний контроль за обліком, цільовим використанням та збереженістю земель, які використовують Збройні Сили України.

Заперечення відповідача 2 також мотивовані тим, що позивач не довів належним чином правонаступництва між Київським КЕУ та Київською квартирно-експлуатаційною частиною, що, на думку відповідача 2, свідчить про припинення права користування земельною ділянкою, площею 515,9 га, у зв`язку з припиненням діяльності підприємства-землекористувача на підставі п. 3 ч. 1 ст. 27 ЗК УРСР від 1990 року.

Також відповідач 2 стверджує, що ПП Румб-07 набуло право оренди земельної ділянки площею 0,95 га у повній відповідності з діючим на той момент законодавством, на підставі відповідних рішень Переяслав-Хмельницької РДА та належно розробленої документації із землеустрою. Відповідач 2 зауважує, що на момент прийняття розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА та укладення договору оренди земельна ділянка площею 515,9 га не була зареєстрована у Державному реєстрі земель, а право постійного користування нею не було належним чином оформлено та не посвідчувалось жодним належним правовстановлюючим документом, зареєстрованим у Книзі записів реєстрації, що, на думку відповідача 2, унеможливлювало як самого факту існування такої земельної ділянки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, так і суб`єктів прав на неї.

Відповідач 2 вважає, що позивачем не було надано жодних належних доказів накладення земельних ділянок, а його посилання на Викопіювання з плану меж масштабу 1:25 000 Проекту формування території і встановлення меж Стовп`язької сільської ради народних депутатів та населених пунктів: Стовп`яги, Гречаники, Кавказ, Веселе, Комуна та Соснова Переяслав-Хмельницького району Київської області не може вважатись таким доказом, оскільки питання щодо фактичного розташування земельних ділянок на місцевості, їх конфігурації, меж та накладення чи не накладення одна на одну потребує спеціальних знань та може бути досліджено і вирішено лише в рамках проведення судової земельно-технічної експертизи на підставі правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на відповідні земельні ділянки.

20.11.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь № 517/7259 від 19.11.2019 (вх. № 22181/19) на відзив, в якій позивач підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх, а також заперечував проти доводів відповідача 2, викладених у відзиві на позов. Так, позивач не погоджується з твердженнями відповідача 2 щодо застосування до спірних правовідносин строку позовної давності та зауважує, що Київське КЕУ не було учасником жодної з указаних відповідачем 2 судових справ, а тому в силу положень ст. 19 Конституції України та Законів України, не мав встановленого законом обов`язку моніторити чи відслідковувати відомості Єдиного державного реєстру судових рішень на предмет наявності/відсутності судових спорів щодо тієї чи іншої земельної ділянки, яка обліковується за Київським КЕУ, в тому числі й щодо справ № 2-а-60/2008 та № 3/019-12, в яких Київське КЕУ не було залучене в якості сторони чи учасника процесу. Крім того позивач зауважив на те, що спірна земельна ділянка була зареєстрована та з`явилась в Державному земельному кадастрі, а отже й у Публічні кадастровій карті, з моменту її державної реєстрації - 02.11.2016, з огляду на що, на думку позивача,встановити порушення прав позивача на спірну земельну ділянку до її реєстрації не було можливим.

Також позивач вважає твердження відповідача 2 щодо не доведення правонаступництва такими, що суперечать положенням законодавства, що діяло в період 1978-2001 роки, в частині необхідних для того нормативно-визначених передумов та підстав для припинення права користування земельними ділянками оборонного відомства. Позивач, зокрема, вважає, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ чи організацій допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, натомість, як зазначено вище, припинення юридичної особи внаслідок реорганізації не припиняє діяльності новоствореного підприємства, до якого перейшли права, в т.ч. право користування земельною ділянкою підприємства, що припинилося.

Ухвалою суду від 20.11.2019 відкладено підготовче засідання у справі № 911/2601/19 на 11.12.2019.

26.11.2019 через канцелярію суду від Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшов відзив б/н, б/д (вх. № 22617/19) на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Так, Головне управління Держгеокадастру у Київській області вказує на те, що згідно з інформації з Національної кадастрової системи (НКС) земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159, площею 0,9500 га, обліковується за ПП «Румб-07» та зареєстрована 02.11.2016 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ТОВ «Землевпорядкування та кадастр». Також останнім повідомлено, що у державному фонді документації із землеустрою (архіву місцевого фонду документації із землеустрою) наявний державний акт на право користування землею, виданий Київській квартирно-експлуатаційній частині району, серії Б№025630, зареєстрований за № 1 13.03.1979. Однак, межі вищезазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлювались, заяв щодо реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не надходило, відомості щодо неї у Державному земельному кадастрі відсутні.

03.12.2019 через канцелярію суду від Приватного підприємства «Румб-07» надійшли заперечення б/н від 02.12.2019 (вх. № 24028/19) на відповідь на відзив.

04.12.2019 через канцелярію суду від Київського квартирно-експлуатаційного управління надійшла заява № 217/7565 від 02.12.2019 (вх. № 24100/19) про уточнення відомостей, зазначених у позовній заяві.

04.12.2019 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання № 517/7570 від 02.12.2019 (вх. № 24105/19) про залучення Міністерства оборони України у справу у якості третьої особи. Своє клопотання позивач обґрунтовує тим, що Міністерство оборони України є уповноваженим органом управління військовим майном, на який покладено обов`язок здійснювати відповідні функції, зокрема, у сфері реалізації права державної власності на земельні ділянки.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2019 продовжений строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 10.01.2020, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство оборони України.

23.12.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 517/7826 від 16.12.2019 (вх. № 25548/19) Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якій позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх та заперечує проти доводів відповідача 3, викладених у відзиві на позов.

02.01.2020 через канцелярію суду від Приватного підприємства «Румб-07» надійшли додаткові заперечення б/н від 30.12.2019 (вх. № 44/20) на відповідь на відзив.

09.01.2020 через канцелярію суду від Київського квартирно-експлуатаційного управління надійшли додаткові письмові пояснення № 517/8135 від 28.12.2019 (вх. № 431/20).

10.01.2020 до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 10.01.2020 (вх. № 487/120) про призначення у справі земельно-технічної експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Мотивуючи своє клопотання, позивач вказує на те, що призначення експертизи у справі полягає у встановлені факту накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159 на земельну ділянку площею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, та яка перебуває у безстроковому користуванні Київської квартирно-експлуатаційній частині, правонаступником якої є Київське квартирно-експлуатаційне управління на підставі Державного акту на право користування землею серія Б № 025630, зареєстрованого в Книзі державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979.

Ухвалою суду від 10.01.2020 підготовче засідання у справі було відкладено на 27.01.2020.

20.01.2020 через канцелярію суду від Приватного підприємства «Румб-07» надійшли заперечення б/н від 20.01.2020 (вх. 1301/20) на додаткові письмові пояснення позивача.

В судовому засіданні 27.01.2020 представником позивача та третьої особи підтримане клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи; представники відповідачів 1, 2 в судове засідання 27.01.2020 не з`явились, письмових пояснень з приводу клопотання позивача про призначення у справі земельно-технічної експертизи до суду не надходило; представник відповідача 3 залишив питання щодо призначення у справі земельно-технічної експертизи на розсуд суду.

Ухвалою суду від 27.01.2020 призначено у справі № 911/2601/19 земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; винесено на вирішення експертизи наступне питання: - чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159, площею 0,95 га, яка перебуває в оренді Приватного підприємства «Румб-07», на земельну ділянку площею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині, для державних потреб відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 025630, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979?.

28.09.2020 до господарського суду повернулись матеріали справи № 911/2601/19, разом із супровідним листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 6291/20-41 від 14.08.2020 та висновком експерта.

Ухвалою суду від 20.10.2020 поновлено провадження у справі № 911/2601/19, підготовче засідання призначено на 18.11.2020.

16.11.2020 через канцелярію суду від ПП «Румб-7» надійшли заперечення б/н від 11.11.2020 (вх. № 25337/20) на додаткові письмові пояснення позивача.

17.11.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення № 517/6371 від 16.11.2020 (вх. № 25476/20) з урахуванням висновків експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 18.11.2020 підготовче засідання у справі № 911/2601/19 відкладено на 14.12.2020.

Ухвалою суду від 14.12.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/2601/19, а справу призначено до розгляду по суті на 18.01.2021.

18.01.2021 через канцелярію суду від Київського КЕУ надана заява № 517/227 від 15.01.2021 (вх. № 1118/21) про розмір судових витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, та їх розподіл у встановленому законодавством порядку.

Ухвалою суду від 18.01.2021 розгляд справи по суті відкладений на 01.02.2021.

В судовому засіданні 01.02.2021 представниками позивача та третьої особи підтримані позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представники відповідачів 1, 2, 3 в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про місце і час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши присутніх представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Державного акту на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованого 13.03.1979 за № 1 в Книзі записів державних актів на право користування землею, Київська квартирно-експлуатаційна частина району набула право безстрокового і безоплатного користування 515,9 га землі в межах згідно з планом землекористування, для державних потреб.

На підставі директиви начальника Генерального Штабу Збройних Сил України від 02.04.1994 № 115/1/3440 та наказу начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва від 24.06.1994 № 162, зокрема, розформовано Київську квартирно-експлуатаційну частину району (індекс 07872039) та сформовано Квартирно-експлуатаційний відділ /міста Києва/ (індекс частини 07872039), який вирішено розмістити на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району і підпорядкувати Центральному квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України.

Також наказом начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва від 24.06.1994 № 162, зокрема, призначено склад ліквідаційно-організаційної комісії.

З наявної у матеріалах справи копії ліквідаційного акту Київської квартирно-експлуатаційної частини району, складеного комісією, призначеною наказом начальника ЦКЕУ Міністерства оборони України № 162 від 24.06.1994, та затвердженого начальником ЦКЕУ Міністерства оборони України, вбачається, що «Казарменно-жилищный фонд и земельные участки переданы КЭО г. Киева в составе: 2934 здания в 123 военных городках на 125 земельных участках общей площадью 3510,39 га». При цьому, у вказаному акті зазначено, що «Комисия пришла к выводу, что Киевская КЭЧ района ликвидирована полностью, задолженностей не виявлено» (мовою оригіналу).

Суд зазначає, що станом на момент розформування Київської квартирно-експлуатаційної частини району сфера застосування інституту правонаступництва у цивільних правовідносинах не обмежувалася реорганізацією юридичної особи. Відповідно до чинної на той час ч. 1 ст. 4 Цивільного кодексу Української РСР цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки.

Зокрема, згідно ч. 4 ст. 223 Цивільного кодексу Української РСР передбачалося, що Законодавством Союзу РСР або Української РСР виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи може бути покладено на іншу юридичну особу.

Порядок створення військового господарства при формуванні та ліквідація його при розформуванні військової частини (з`єднання) станом на 1994 рік врегульовано наказом Міністра оборони СРСР від 22.02.1977 № 105 «Про введення в дію Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил СРСР».

У главі Х вказаного Положення, зокрема, зазначено наступне:

- військова частина (з`єднання) розформовується на підставі директиви (наказу) відповідного командування, у якій вказується: строк розформування; час закриття поточного рахунку та закінчення ревізування військової частини (з`єднання); порядок передачі особового складу, озброєння, техніки та інших матеріальних засобів частини (з`єднання); порядок передачі казармено-житлового фонду, комунальних споруд, земельних ділянок та квартирного майна; порядок здавання справ і документів, що підлягають зберіганню, та порядок знищення справ і документів на місці; порядок знищення печаток і штампів; строки подачі акта ліквідаційної комісії;

- для контролю за дотриманням встановленого порядку розформування і точним виконанням директиви (наказу) вищого командира (командуючого), а також для надання допомоги командиру частини (з`єднання) при ліквідації військового господарства наказом вищого командира (командуючого) призначається ліквідаційна комісія;

- ліквідаційна комісія по закінченні розформування військової частини (з`єднання), складає за встановленою формою ліквідаційний акт. У ліквідаційному акті окремими розділами зазначається: куди і в якому складі (кількості) передано особовий склад (солдати, матроси, сержанти, старшини, прапорщики, мічмани, офіцери, робітники і службовці); куди, в якій кількості та в якому стані передані озброєння, бойова техніка, майно та інші матеріальні засоби, а також казармено-житловий фонд, комунальні споруди, земельні ділянки, квартирне майно і обладнання, секретне діловодство, документи обліку.

Вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов`язує перехід майнових прав та обов`язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу. Отже у разі виникнення питань, пов`язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов`язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину. Аналогічна правова позиція викладена у роз`ясненнях Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/334 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств».

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що Директива Генерального Штабу Збройних Сил України від 12.04.1994 № 115/1/3440, наказ Центрального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 162 від 24.06.1994, а також Ліквідаційний акт Київської квартирно-експлуатаційної частини району є достатньою підставою для переходу права на майно та інші матеріальні засоби Київської квартирно-експлуатаційної частини району Української РСР в порядку правонаступництва до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва.

Згідно з Директивою Міністра оборони України від 27.01.2001 № 115/1/050 та наказу начальника квартирно-експлуатаційного управління (м. Київ) від 25.01.2001 № 20 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва переформовано у Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) та переведено на новий штат - № 41/051-51(01).

На підставі Директиви Міністра оборони України № 115/1/0120 від 27.03.2001 та наказу Київського квартирно-експлуатаційного управління від 10.04.2001 № 72 Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) перейменоване в Київське квартирно-експлуатаційне управління.

Таким чином, враховуючи: формування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району, зі збереженням індексу частини (07872039), що свідчить про переформування (перетворення) Київської квартирно-експлуатаційної частини району у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва; відображення в Ліквідаційному акті окремим розділом: куди і в якому складі (кількості) передано особовий склад; куди, в якій кількості та в якому стані передані озброєння, бойова техніка, майно та інші матеріальні засоби, а також казармено-житловий фонд, комунальні споруди, земельні ділянки, квартирне майно і обладнання тощо, відповідно до вимог спеціального нормативного акта станом на 1994 рік - наказу Міністра оборони СРСР від 22.02.1977 № 105 Про введення в дію Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил СРСР, суд зазначає, що припинення Київської квартирно-експлуатаційної частини району жодним чином не свідчить про припинення прав постійного користування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Київ, до якого передані усі майнові права та активи для подальшого здійснення подальшої господарської діяльності.

Отже, суд дійшов висновку, що Київське КЕУ є правонаступником Квартирно-експлуатаційної частини району, яка у відповідності до Державного акту набула право безстрокового і безоплатного користування 515,9 га землі для державних потреб.

27.06.2007 Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області прийнято розпорядження № 431 «Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місяця розташування земельної ділянки ПП «Румб-07», відповідно до якого надано ПП «Румб-07» дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки орієнтовно площею 0,95 га, розташованої в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, для організації риболовецького стану.

Як вбачається з матеріалів справи розпорядженням Переяслав-Хмельницької РДА «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП Румб-07 від 30.08.2007 № 614 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Підприємству для організації риболовецького стану в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області; надано Підприємству земельну ділянку площею 0,95 га на умовах довгострокової оренди терміном 49 років, яка знаходиться в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області для організації риболовецького стану за рахунок земель лісогосподарського призначення; встановлено розмір річної орендної плати за земельну ділянку при укладанні договору оренди 1,5 % від її нормативної грошової оцінки; доручено Підприємству зареєструвати договір оренди земельної ділянки відповідно до порядку державної реєстрації договорів оренди землі, виконувати обов`язки землекористувача згідно з вимогами ст. 96 Земельного кодексу України; Попереджено землекористувача про можливість припинення права користування земельною ділянкою відповідно до ст.ст. 141, 143 Земельного кодексу України.

На підставі вказаного розпорядження 30.08.2007 між Переяслав-Хмельницькою РДА (орендодавець) та ПП «Румб-07» (орендар) укладено Договір оренди землі, який зареєстровано у Переяслав-Хмельницькому відділі № 19 Київської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2007.

На підставі розпорядження голови Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації від 30.08.2007 за № 614 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП Румб-07, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області для організації риболовецького стану (землі комерційного використання) (п. 1 договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,95 га (п. 2 договору).

Договір укладено на 49 років, який набирає чинності з часу державної реєстрації (п. 4 договору).

На підставі укладеного договору оренди, 30.08.2007 між орендодавцем та орендарем складено та підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку лісогосподарського призначення для організації риболовецького стану.

30.04.2009 Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією та ПП Румб-07 укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі від 30.08.2007, згідно якої сторони вирішили погодити умови щодо зміни розміру орендної плати орендованої земельної ділянки площею 0,95 га, яка знаходиться в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, а договір викладено в новій редакції.

Зазначена додаткова угода зареєстрована у Переяслав-Хмельницькому структурному відокремленому підрозділі «Київський обласний реєстраційний центр» Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.04.2009 № 637.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 15.08.2016 ПП «Румб-07» звернулось до ТОВ Землевпорядкування та кадастр із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка знаходиться на території Стовп`язької сільської ради, Переяслав-Хмельницького району, Київської області для рибогосподарських потреб, загальною площею 0,9500 га, згідно Договору оренди землі від 30 серпня 2007 року № 040733200005, Додаткової угоди від 30 квітня 2009 року № 637 до Договору оренди землі.

На замовлення Підприємства ТОВ Землевпорядкування та кадастр було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для рибогосподарських потреб приватному підприємству Ромб-07 на території Стовп`язької сільської ради, Переяслав-Хмельницького району, Київської області.

Надалі Управлінням Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області 02.11.2016 здійснено реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.11.2016 № НВ-3207617682016.

З вказаного витягу вбачається, що за ПП Румб-07 зареєстровано право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159 площею 0,9500 га за цільовим призначенням - для рибогосподарських потреб, форма власності - державна, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, дата державної реєстрації речового права 30.08.2007.

Позивач звертаючись до суду стверджує, що Пересялав-Хмельницька РДА всупереч вимогам ст.ст. 20, 77, ч. 5 ст. 116, 141, 149 Земельного кодексу України та за відсутності згоди Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління на вилучення земельної ділянки із земель оборони, прийняла спірне розпорядження та уклала із Підприємством договір оренди землі.

За змістом статей 13, 19 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 77 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Згідно із статтею 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать зокрема землі оборони.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про Збройні Сили України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Пунктом 5 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України наділено повноваженнями здійснювати управління об`єктами державної власності відповідно до закону.

Згідно з наявного у матеріалах справи листа Держгеокадастру від 02.11.2018 № 10-10-0.223-16776/2-18 вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомило позивача, про те, що згідно Державної статистичної звітності Про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях у Переяслав-Хмельницькому районі (форма 6-зем) станом на 01.01.2016 загальна площа земельної ділянки, що рахується в користуванні Київської квартирно-експлуатаційної частини (війська частина А 0473) на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області становить 515,0 га земель, номер рядка - 6.1. Міністерство оборони, шифр рядка - 76, графа 22 -514,0 га лісових земель, графа 34 -1,0 га забудованих земель.

Відповідно до статті 3 Закону України Про Збройні Сили України Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування (ч. 2 ст. 2 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України).

Згідно із п.п. 44, 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основних правил користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Таким чином, землі оборони знаходяться в управлінні та користуванні Міністерства оборони України, тоді як власником цих земель є держава в особі Кабінету Міністрів України, який ними розпоряджається.

При цьому, суд зазначає, що істотною передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, які закріплені за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшої передачі таких ділянок у власність або у користування іншим особам є прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення за поданням МОУ.

Статтею 92 Земельного кодексу України передбачено право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 10 ст. 149 Земельного кодексу, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що розпорядження земельною ділянкою, а саме надання її у користування іншій особі за наявності чинного права користування, можливо лише після припинення права такого користування останнім у встановленому порядку.

Суд зазначає, що Державний акт серії Б № 025630, як правовстановлюючий документ підтверджує належність Київській квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої, як встановлено судом, є позивач, права постійного користування земельною ділянкою площею 515,9 га, яка відноситься до земель оборони. При цьому, незважаючи на той факт, що зазначений Державний акт було видано до набрання чинності Земельним кодексом України, правовий статус даного акту після прийняття даного законодавчого акту залишився незмінним.

Згідно з пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте, положення пункту 6 розділу X Земельного кодексу України втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005.

Відповідно до абзацу 11 п. 5.3 цього рішення стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Крім того, у п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою (із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 926 від 16.10.2008, в редакції постанови КМ № 1019 від 12.11.2008) визначено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Отже, право користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його непереоформлення підприємством, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства як за правонаступником того землекористувача, якому було видано державний акт на право постійного землекористування.

Таким чином, оскільки позивач не позбавляється права постійного користування земельною ділянкою внаслідок непереоформлення вказаного права, таке (право) не є припиненим.

Суд зазначає, що факт приналежності спірної земельної ділянки до земель оборони підтверджується інформацією Держгеокадастру викладеної у листі від 02.11.2018 № 10-10-0.223-16776/2-18, за змістом якого загальна площа земельної ділянки, що рахується в користуванні Київської квартирно-експлуатаційної частини (війська частина А 0473) на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області становить 515,0 га земель, номер рядка - 6.1. Міністерство оборони, шифр рядка - 76, графа 22 -514,0 га лісових земель, графа 34 -1,0 га забудованих земель.

Крім того, належність земельної ділянки загальною площею 515,0 га на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області до земель оборони підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки Державного агентства земельних ресурсів України від 08.10.2008 № 320/58.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази припинення права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,95 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області або докази надання згоди МОУ на вилучення земельної ділянки та її передачі у власність чи користування Переяслав-Хмельницькій районній державній адміністрації, суд прийшов до висновку, що РДА незаконно розпорядилась земельною ділянкою, яка є державною власністю та за цільовим призначенням відноситься до земель оборони.

Відтак, доводи ПП «Румб-07» щодо неналежності спірної земельної ділянки до земель оборони та недоведеності факту правонаступництва між Київським квартирно-експлуатаційним відділом та Квартирно-експлуатаційної частини району відхиляються судом, та спростовуються вищенаведеними обставинами.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області № 614 від 30.08.2007 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди Приватному підприємству Румб-07 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про визнання недійсним Договору оренди землі від 30.08.2007 та Додаткової угоди від 30.04.2009 до договору оренди землі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно до вимог частин 1, 5 ст. 116 Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент укладення спірного договору, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Проте, як вже зазначалося судом, матеріали справи не містять доказів добровільної відмови Міністерства оборони України або Кабінету Міністрів України від права користування земельною ділянкою, яка належить Київському квартирно-експлуатаційному управлінню, як правонаступнику Київської квартирно-експлуатаційної частини району, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Б № 025630, при цьому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області № 614 від 30.08.2007 Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди Приватному підприємству Румб-07 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відтак Договір оренди землі від 30.08.2007 та Додаткова угода від 30.04.2009 до договору оренди землі, укладенні між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством Румб-07 підлягають визнанню недійсними з моменту їх вчинення, оскільки є похідними від розпорядження.

Щодо неможливості встановлення факту накладення земельної ділянки площею 0,95 га на земельну ділянку площею 515,9 га, які розташовані в межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, як про це вказував відповідач 2 суд приходить до наступних висновків.

З метою встановлення наявності/відсутності факту накладення земельної ділянки площею 0,95 га на земельну ділянку площею 515,9 га, суд ухвалою від 27.01.2020 призначив у справі № 911/2601/19 судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої було поставлено наступне питання «Чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159, площею 0,95 га, яка перебуває в оренді Приватного підприємства «Румб-07», на земельну ділянку площею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині, для державних потреб відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 025630, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979?».

За результатом проведеного експертного дослідження, судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України складено висновок від 14.08.2020 № 6291/20-41.

В силу положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до вказаного висновку судовим експертом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159 площею 0,9500 га, яка перебуває в оренді Приватного підприємства Румб-07, повністю накладається на земельну ділянку площею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області і була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині, для державних потреб відповідно до державного акту на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979.

Виходячи з наведеного, суд зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159 накладається на земельну ділянку, яка належить на праві користування позивачу, право, на яку посвідчено Державний акт серії Б № 025630, та яка сформована раніше ніж земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159.

Стосовно позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159 та зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159 та перенести відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159 до архівного шару Національної кадастрової системи України, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

У відповідності до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Згідно ст. 1 Закону України Про державний земельний кадастр державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 6 Закону України Про державний земельний кадастр).

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 9 Закону України Про державний земельний кадастр внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності) (ч. 10 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр).

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 № 1051 (надалі Порядок) відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Позивач, з метою забезпечення об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі, звернувся з вимогою про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159 та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159 та перенести відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159 до архівного шару Національної кадастрової системи України.

Відповідно п. 60 Порядку запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

З огляду на викладене вище та враховуючи те, що позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис у Поземельній книзі та перенести відомості щодо земельної ділянки до архівного шару Національної кадастрової системи України є похідними від вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області № 614 від 30.08.2007 Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди приватному підприємству Румб-07, визнання недійсними Договору оренди землі від 30.08.2007 та Додаткову угоду від 30.04.2009 до договору оренди землі, щодо яких суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заяви позивача про застосування строку позовної давності.

Підприємство у своїх заявах по суті справи також вказувало на те, що окремою підставою для відмови у задоволенні позову є наслідки спливу позовної давності, про застосування якої ним було заявлено.

Підприємство зокрема вказувало на те, що позивач знав або міг дізнатись про передачу спірної земельної ділянки в оренду відповідачу 2 з 10.09.2009, тобто з моменту оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19.03.2008 у справі № 2-а- 60/2008, постанови Вищого господарського суду від 04.09.2012 у справі № 8/027-12, оскільки, як вказує відповідач 2, у вказаних справах досліджувалась правомірність укладення Договору оренди землі 30.08.2007 та додаткової угоди до цього договору.

Підприємство посилаючись на пункти 1.1.-1.3. Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 № 483, за змістом яких, зокрема передбачено, що облік земель повинен бути своєчасним, повним, достовірним і точним; облік земель в органах квартирно-експлуатаційної служби ведеться, серед іншого з метою своєчасного забезпечення відповідних посадових осіб, відповідних рад, в адміністративних межах яких знаходиться землекористувач, даними про наявність, рух і якісний стан земель, контролю за збереженістю, законністю, доцільністю і ефективністю використання земель, зазначає, що позивач був зобов`язаний здійснювати своєчасний, повний та достовірний контроль за обліком, цільовим використанням та збереженістю земель, які використовують Збройні Сили України. Адже у разі виконання позивачем наведених норм, останній з інформації Державного земельного кадастру та Державного реєстру земель міг би своєчасно виявити факт свого порушеного права користування спірною земельною ділянкою.

Наведені вище доводи відповідача 2, на його думку, безумовно свідчать про те, що у разі постійного моніторингу позивачем за земельними ділянками, останній своєчасно міг довідатись про порушення свої прав.

Твердження позивача про те, що останній міг дізнатися про порушення своїх прав з моменту реєстрації Підприємством земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, тобто не раніше 02.11.2016, на переконання відповідача 2 є безпідставними, оскільки до моменту реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі така була зареєстрована у Державному реєстрі земель (Книзі записів реєстрації), про що свідчать відповідні відмітки про реєстрацію та лист Держгеокадастру № 10-10-0.223-16776/2-18 від 02.11.2018.

Досліджуючи питання пропуску позивачем строку позовної давності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно ст. 253 цього ж Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому у випадку пред`явлення позову особою, право якої порушене відлік позовної давності обчислюється з моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до ч. 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно з п. 196 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, на офіційному веб-сайті Держгеокадастру за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру, зокрема, про: межі адміністративно-територіальних одиниць; кадастрові номери земельних ділянок; межі земельних ділянок; цільове призначення земельних ділянок; розподіл земель між власниками, користувачами (форма власності, вид речового права); суб`єкта права власності на земельну ділянку; суб`єкта речового права на земельну ділянку; державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельної ділянки, права постійного користування, права оренди (суборенди) земельною ділянкою; дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що здійснив державну реєстрацію.

Оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держгеокадастру здійснюється автоматизовано з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру.

Як підтверджується наявним у матеріалах справи Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3207617682016 від 02.11.2016, державна реєстрація земельної ділянки із кадастровим номером 3223387200:06:027:0159 здійснена 02.11.2016.

Відтак, у зв`язку із реєстрацією земельної ділянки із кадастровим номером 3223387200:06:027:0159 - 02.11.2016, та враховуючи, що відомості про її реєстрацію у Державному земельному кадастрі та, відповідно, її відображення у Публічній кадастровій карті з`явились саме 02.11.2016, то саме з цієї дати позивач міг довідатись про наявність зареєстрованого права оренди відповідачем 2 на підставі оспорюваного договору оренди та відповідно про порушення свого права.

Таким чином перебіг строку позовної давності у цій справі починається з 03.11.2016, тобто з дня наступного за днем коли відповідач 2 здійснив реєстрацію земельної ділянки, а позивач своєю чергою саме з цієї дати міг дізнатися про порушення своїх прав.

Водночас, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права 18.10.2019, тобто в межах трирічного строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Судом відхиляються доводи відповідача 2 стосовно можливості КЕУ дізнатись про порушення його права шляхом ознайомлення з судовими рішеннями за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 2-а-60/2008 та у справі № 8/027-12, оскільки ані КЕУ, ані МОУ не були учасниками жодної з вказаних відповідачем 2 судових справ та не мали встановленого законом обов`язку відслідковувати відомості Єдиного державного реєстру судових рішень на предмет наявності чи відсутності судових спорів щодо тієї чи іншої земельної ділянки, яка обліковується за КЕУ. При цьому у справах, на які посилається відповідач 2, встановлювались обставини щодо правомірності укладеного ним договору та державної реєстрації договору оренди землі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що заява відповідача про застосування строку позовної давності до заявлених позовних вимог задоволенню не підлягає, а порушене право позивача підлягає судовому захисту.

З урахуванням встановлених судом обставин, та оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням наведеного суд також зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно п. 2 ч. 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеної норми процесуального закону, витрати позивача, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору, у зв`язку з задоволенням позову покладаються на відповідачів у повному обсязі порівну - по 3 201,67 грн.

Крім того Київським КЕУ було понесено витрати у зв`язку з проведенням земельно-технічної експертизи, обов`язок зі сплати яких було покладено на позивача на підставі ухвали суду від 27.01.2020.

Так, судом встановлено, що платіжним дорученням № 568 від 17.09.2020 позивачем було перераховано 20 920,32 грн. з призначенням платежу: «проведення судової експертизи по спр. № 911/2601/19; дог. № 34-1020058 від 25.03.2020 акт № 34-432 від 16.09.2020».

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Таким чином витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, які понесені позивачем в сумі 20 920,32 грн. покладаються на відповідачів порівну - по 6 973,44 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області № 614 від 30.08.2007 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП «Румб-07».

3. Визнати недійсним Договір оренди землі від 30.08.2007, укладений між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством "Румб-07", який зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі № 19 Київської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2007.

4. Визнати недійсною Додаткову угоду від 30.04.2009 до Договору оренди землі від 30.08.2007, укладену між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством "Румб-07", зареєстровану в реєстрі за № 637 (номер правочину 3427500).

5. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159.

6. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, код ЄДРПОУ 39817550) скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159 та перенести відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0159 до архівного шару Національної кадастрової системи України.

7. Стягнути з Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького, буд. 53, код ЄДРПОУ 24219983) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 30; код ЄДРПОУ 22991617) 3 201 (три тисячі двісті одну) грн. 67 коп. судового збору та 6 973 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн. 44 коп. витрат на проведення судової експертизи.

8. Стягнути з Приватного підприємства Румб-07 (04053, м. Київ, вул. Некрасівська, 6, кв. 13, код ЄДРПОУ 34976754) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 30, код ЄДРПОУ 22991617) 3 201 (три тисячі двісті одну) грн. 67 коп. судового збору та 6 973 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн. 44 коп. витрат на проведення судової експертизи.

9. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, код ЄДРПОУ 39817550) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 30, код ЄДРПОУ 22991617) 3 201 (три тисячі двісті одну) грн. 67 коп. судового збору та 6 973 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн. 44 коп. витрат на проведення судової експертизи.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.02.2021.

Суддя О.О. Христенко