Ухвала

від 17.02.2021 по справі 922/2409/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про залишення без розгляду скарги

17 лютого 2021 року м. ХарківСправа № 922/2409/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши скаргу Приватного підприємства Логістік Компані (вх. № 3855 від 16 лютого 2021 року) на бездіяльність державного виконавця у справі

за позовом Приватного підприємства Логістік Компані , місто Дніпро,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Аквітенс , місто Харків,

про стягнення 25 110,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді господарського суду Харківської області перебувала справа за позовом Приватного підприємства «Логістік Компані» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аквітенс» про стягнення суми заборгованості 20 000,00 грн., 4 162,10 грн. штрафу, 864,67 грн. пені та 83,24 грн. інфляційних збитків. Рішенням господарського суду від 07 жовтня 2020 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аквітенс» на користь Приватного підприємства «Логістік Компані» штраф в сумі 4 162,10 грн., пеню в сумі 864,67 грн., інфляційні втрати в сумі 83,24 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., а також судові витрати (сплачений судовий збір) в сумі 427,77 грн. Закрито провадження у справі № 922/2409/20 в частині стягнення основного боргу в сумі 20 000,00 грн. 28 жовтня 2020 року на виконання рішення суду видано наказ.

16 лютого 2021 року через відділ діловодства господарського суду зареєстровано скаргу Приватного підприємства «Логістік Компані» на бездіяльність державного виконавця (вх. № 3855) у відповідності до якої просить суд визнати бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) з виконання наказу господарського суду Харківської області у справі № 922/2409/20, а саме - бездіяльність щодо перерахування стягнутих грошових коштів стягувачу - протиправною. Разом з тим, у прохальній частині поданої скарги викладено клопотання про відновлення строку на звернення до суду зі скаргою.

Положеннями статті 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Зі змісту означеної скарги слідує, що 12 листопада 2020 року Приватне підприємство «Логістік Компані» направлено на адресу Шевченківського відділу ДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) заяву про примусове виконання рішення з оригіналом наказу господарського суду Харківської області від 28 жовтня 2020 року у справі № 922/2409/20. 16 листопада 2020 року Шевченківським відділом ДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) отримано вказану вище заву стягувача про примусове виконання рішення.

Як зазначає стягувач, станом на 11 лютого 2021 року, постанова про відкриття виконавчого провадження не отримана, до електродної скриньки також жодних електронних листів від Шевченківського відділу ДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) не надходило. Втім, 10 січня 2021 року з Автоматизованої системи виконавчих проваджень стягувачу стало відомо про те, що 19 листопада 2020 року було відкрито виконавче провадження № 63659227, яке на той час вже було завершено.

13 січня 2021 року стягувач звернувся до начальника Шевченківського відділу ДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та, зі слів стягувача, вона залишена без реагування.

Всі означені дії державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), а саме не направлення на адресу стягувача постанови про відкриття виконавчого провадження, відсутність перерахування грошових коштів на банківський рахунок стягувача (при статусі виконавчого провадження: завершено), відсутність відповіді на скерована скаргу послугували підставою для формування та представлення скарги до суду.

Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (частина друга статті 341 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, десятиденний строк, зазначений у пункті "а" частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України, слід обчислювати в календарних днях. Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/18.

За приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку. Процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування. З даного слідує висновок, при вирішенні питання про дотримання скаржником 10-денного строку на подання скарги слід виходити з того, чи визначений в законі строк здійснення певної дії державним виконавцем чи ні. У випадку, якщо законом передбачено строк вчинення державним виконавцем певних дій, але по закінченню цього строку така дія державним виконавцем не вчинена, строк на оскарження такої бездіяльності державного виконавця і початок його перебігу визначається за правилами статті 341 Господарського процесуального кодексу України. Тобто, аналіз наведеного поряд із заявленою бездіяльністю виконавця у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення вказує, що стягувач, який подав до відповідного органу або приватному виконавцю заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження (аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 квітня 2018 року по справі №20/54).

Про наявність відкритого виконавчого провадження стягувач довідався 10 січня 2021 року із даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень.

Разом з цим, стягувач звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця 12 лютого 2021 року, підтвердженням чому є штамп поштової установи на поштовому конверті, у якому скаргу скеровано до суду.

Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права самостійно збирати докази, а відповідно до частин 3 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на передбачений нормами Господарського процесуального кодексу України строк звернення зі скаргою, скаржником строк звернення зі скаргою є пропущеним. Належних та обґрунтованих підстав відновлення даного строку скаржником не наведено а ні у скарзі, а ні у окремій заяві щодо наявності поважних причин пропущеного строку, а суд, в силу принципу диспозитивності, не має права самостійно визначати (обґрунтовувати) за скаржника підстави для поновлення (відновлення) пропущеного процесуального строку, оскільки це буде порушенням принципу пропорційності та дотримання балансу інтересів всіх учасників справи (навіть під час стадії виконання рішення суду).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

В даному разі процедура звернення зі скаргою на бездіяльність державного виконавця обумовлена, в тому числі статтею 341 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює імперативний строк для звернення зі скаргою до суду та визначає випадки коли цей строк може бути поновлений - наведення поважних причин, що в даному разі стягувачем не було зроблено (доказів протилежного скарга не містить). Стягувач формально підійшов до формулювання скарги в частини пропущеного процесуального строку без зазначення причин для його (строку) поновлення і який був пропущений (оскільки про порушення свого права останній довідався 10 січня 2021 року, а лише через місяць звернувся до суду зі скаргою).

Враховуючи наведене, оскільки з матеріалів скарги не вбачається, що остання подана з дотриманням строків, встановлених у статті 341 Господарського процесуального кодексу України, частини 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", а скаржником не наведено жодних обґрунтувань з документальним підтвердженням підстав для відновлення (поновлення) цього процесуального строку, суд залишає без розгляду скаргу Приватного підприємства «Логістік Компані» на бездіяльність державного виконавця.

Суд звертає увагу скаржника, що він не позбавлений можливості повторно звернутись до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця з наданням відповідних доказів, які можуть підтвердити підставність відновлення (поновлення) процесуального строку, передбаченого статтею 341 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 118, 232-236, 339, 341 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області,-

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду скаргу Приватного підприємства Логістік Компані (вх. № 3855 від 16 лютого 2021 року) на бездіяльність державного виконавця.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, в порядку статей 255-257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвалу підписано 17 лютого 2021 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/2409/20