Рішення

від 16.02.2021 по справі 420/10677/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10677/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айвін до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, карток відмови в прийнятті митних декларацій,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 13.08.2020 №№ UA500000/2020/000014/2, UA500000/2020/000013/1, картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00388, UA500020/2020/00389.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що декларантом подано дві митні декларації на товар, який надійшов на умовах CFR на виконання умов зовнішньоекономічних контрактів. Разом з митними деклараціями до митного органу подані зовнішньоекономічні контракти, інвойси, коносаменти, ТТН, прайс-листи, сертифікати відповідності, договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню та ін. документи, які підтверджують дані про митну вартість. Однак спірними рішеннями збільшено вартість товару та застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості. В той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм Митного Кодексу. Усі документи, які зазначені у вищевказаної статті 53 МКУ як основні, були надані декларантом. Позивач вважає, що митний орган не надав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов, що підтверджує необґрунтованість оскаржуваних рішень про коригування митної вартості та карток відмови.

Ухвалою судді від 20.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

09.11.2020 до суду від Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що під час митного контролю товарів за митною декларацією програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Також під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товарів - пакування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; різні особи зазначені у контракті та додатковій угоді до контракту, що свідчить про наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів; у графі 8 Джерела інформації... декларації митної вартості джерелом визначення митної вартості зазначено консультації з митними органами , проте не зазначено, яке саме джерело інформації (раніше оформлена митна декларація, висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, інформація біржових організацій про вартість товару або сировини тощо); у поданому коносаменті не визначені умови оплати фрахту: freight collect, freight prepaid, freight as arranged тощо; у поданому інвойсі загальна вартість товарів становить відрізняється від вартості у поданій митній декларації; контрактом передбачена специфікація, де вказується ціна за товар, строки поставки та інше, також положення контракту передбачає перелік документів, який передається покупцю, серед яких специфікація та копія митної декларації країни відправлення, які до митного контролю та оформлення не надані; наданий інвойс не містить банківських реквізитів для здійснення оплати; наявність розбіжностей стосовно умов оплати. Зазначені обставини у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідь на відзив до суду від позивача не надійшла.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 15.08.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю Айвін та компанією CADAN MAKINA YEDEK PARCA SAN.VE.TIC.LTD.STI (Туреччина) був укладений зовнішньоекономічний контракт № CD-AW-08/2019 про поставку товару в порядку та на умовах контракту згідно специфікацій, інвойсів до нього.

На виконання зазначеного контракту та додаткових угод до нього компанією CAD AN MAKINA YEDEK PARCA SAN.VE.TIC.LTD.STI (Туреччина) на умовах поставки CFR поставлено на адресу позивача товар:

1. Паяльники для поліпропіленових труб побутового призначення в наборах, в асортименті: Набір паяльників для поліпропіленових труб арт. СМ-06 SEX дo складу набору входять: паяльник, ніжка, насадка 4шт, заглушка 2шт, ножиці, рівень, рулетка, Ключ (для насадок) - 150 шт.; Набір паяльників для поліпропіленових труб СМ-06 SET-MINI до складу набору входять: паяльник, ніжка. Код товару: 85158090. Вага брутто (кг): 1034,52. Вага нетто (кг): 997,05. Ціна товару: 4269,4000.

2. Ножиці ручні для поліпропіленових труб в асортименті: Ножиці (алюміній) арт. CM ОТС-42 - 370 шт.. Торгівельна марка: С AND AN Виробник: С AND AN MAKINA YEDEK PARCA SAN. VE TIC. LTD. STL. Країна виробництва: Туреччина. Див. електронний інвойс . Код товару: 82034000. Вага брутто (кг): 195,33. Вага нетто (кг): 181,98. Ціна товару: 1209,9000.

3. Інструмент змінний до паяльників для труб з поліпропілену насадки змінні в асортименті: насадка (алюміній) модель CM WS-20-1200 шт.; насадка (алюміній) модель CM WS-25-1400 шт.; насадка (алюміній) модель CM WS-50-30 шт.; Код товару: 85159080. Вага брутто (кг): 405,96. Вага нетто (кг): 398,38. Ціна товару: 2175,0100.

На підставі договору про надання послуг по декларуванню та митному оформленню № 0210/19 від 26.09.2019, укладеного між ТОВ АЙВІН та ФОП ОСОБА_1 , брокером з метою митного оформлення товару позивача для підтвердження його митної вартості Одеської митниці Держмитслужби була подана електронна митна декларація № UA500020/2020/222648 від 10.08.2020, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом за ціною зовнішньоекономічного контракту.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав документи, які підтверджують митну вартість товару: зовнішньоекономічний контракт та доповнення до нього; інвойс;коносамент; товарно-транспортна накладна; прейскурант (прайс- лист) результати зважування;договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню та інші документі, які підтверджують митну вартість товару.

Під час митного контролю товарів за митною декларацією № UA500020/2020/222648 від 10.08.2020 митний орган надіслав декларанту електронне повідомлення, де було вказано, що подані документи містять розбіжності та було запропоновано надати протягом 10 календарних днів пояснення щодо розбіжностей та надати додаткові документи на підтвердження вартості товару.

У відповідь на вищевказане повідомлення щодо розбіжностей декларант зазначив щодо відсутності у наданих документах розбіжностей, відсутності додаткових документів та проханням провести митне оформлення на підставі наданих документів.

13.08.2020 митним органом було ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2020/000014/2, де вказано, що подані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують чистові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. Згідно п. 4.3. контракту витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) у пункті 1.2. контракту зазначається, що ТОВ Айвін становиться ексклюзивним дилером торгової марки Канадан . Проте в екземплярі контракту на англійській мові зазначено торгову марку . Зазначене свідчить про наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів;

3) у графі 8 Джерела інформації... декларації митної вартості джерелом визначення митної вартості зазначено консультації з митними органами . Проте, не зазначено яке саме джерело інформації (раніше оформлена митна декларація, висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, інформація біржових організацій про вартість товару або сировини тощо);

4) у поданому коносаменті не визначені умови оплати фрахту: freight collect, freight prepaid, freight as arranged тощо;

5) у п. 14 контракту печатка турецького контрагента не читається чи взагалі відсутня. Крім того, підписи директора Dormus Candan у контракті та у додатковій угоді до контракту є абсолютно різними. Зазначене свідчить про наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів;

6) п. 2.2. контракту передбачена специфікація, з сум яких складається сума контракту також п. 8.1. контракту передбачений перелік документів, які передаються покупцю, серед яких специфікація та копія митної декларації країни відправлення, які до митного контроля та оформлення не надані;

7) відповідно до п. 5.1. контракту оплата товару здійснюється згідно інвойсів, проте наданий інвойс не містить банківських реквізитів для здійснення оплати;

8) наявність розбіжностей стосовно умов оплати: в інвойсі передбачено 90 днів після отримання товару, п. 5.1. контракту 10 тижнів після отримання.

У зв`язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом на підставі аналізу баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України за митною вартістю подібних (аналогічних) товарів та становив: для товару 1, вартість інвойсу 2,60 дол/кг та 25,32 дол/шт., змінена до 11,6304 дол/кг та 44,60 дол/шт.; для товару 2, вартість інвойсу 16,87 дол/кг, змінена до 19,4784 дол/кг.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів митний орган також видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00388.

Після винесення митницею рішення про корегування митної вартості товар розмитнено за новою декларацією №UA500020/2020/223154 від 14.08.2020 зі сплатою фінансової гарантії у формі грошової застави -142161,07,00 грн. (ввізне мито та ПДВ) для випуску товару у вільний обіг, замість 75616,29 грн. (ввізне мито та ПДВ).

Крім того, 15.08.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю Айвін та компанією FORMUL PLASTIK VE METAL SAN.A.S. (Туреччина) був укладений зовнішньоекономічний контракт № FR-AR-02/2019 про поставку товару в порядку та на умовах контракту згідно специфікацій, інвойсів до нього.

На виконання зазначеного контракту та додаткових угод до нього компанією FORMUL PLASTIK VE METAL SAN.A.S. (Туреччина) на умовах поставки CFR поставлено на адресу позивача товар:

1. Труби жорсткі з полімерів пропілену безшовні довжина який перевищує максимальний розмір поперечного перетину з необробленою поверхнею без фітінгів для мереж побутового водопостачання та опалення в асортименті: ППР труба арт. FR-01BR-DUZ- 200020, діаметр 20 ММ - 5040 м.; ППР труба армована алюмінієм арт. FR-01BR-OFL-250025, діаметр 25 ММ - Код товару: 39172290. Вага брутто (кг): 7820,27. Вага нетто (кг): 7691,18. Ціна товару: 9673,0400.

2. Фітінги з полімерів пропілену для пластикових труб які використовуються в системах водопостачання побутового призначення, фітінги комбіновані та не комбіновані з металом, може мати внутрішню різьбу (в/р) або зовнішню різьбу (з/р), в асортименті: ППР фітінг муфта apT.FR-OlFT-MAN-200000 , діаметр 20 ММ - 3000 шт.;Код товару: 39174000. Вага брутто (кг): 2421,75. Вага нетто (кг): 2287,92. Ціна товару: 3464,1700.

3. Вироби будівельні з пластмас. Ппр кріплення тримач труби в асортименті: ППР фітінг кріплення арт. FR-01AS-TKP-200000, діаметр 20 ММ - 9000 шт.; ППР фітінг кріплення арт. FR-01AS-TKP-250000, діаметр 25 ММ - 5500 шт.; ППР фітінг кріплення подвійне арт. Код товару: 39259080. Вага брутто (кг): 149,23. Вага нетто (кг): 139,03. Ціна товару: 200,6000.

4. Вироби санітарно технічні побутового призначення крани та вентилі: ппр кран з металом кульовий ппр кран з металом в асортименті: ППР кран кульовий з металом арт. FR- 01MN-KSV-200012, діаметр 20 ММ - 3000 шт.; ППР кран кульовий з металом арт. FR-Q1MN- KSV-250034, діаметр 25 ММ - 800 шт.; ППР кран кульовий з металом арт. FR-01MN-KSV- 320100, діаметр 32 ММ. Код товару: 84818019. Вага брутто (кг): 516,81. Вага нетто (кг): 499,82. Ціна товару: 771,2300.

5. Вироби санітарно технічні побутового призначення ветилі для радіаторів центрального опалення вентиль для радіатора в асортименті: ППР кран радіаторний прямий з металом прямий арт. FR-01MN-KRN-200012, діаметр 20 1/2" - 150 шт.; ППР кран радіаторний прямий з металом кутовий арт. FR-01MN-KRD-200012, діаметр 20 1/2" - 100 шт.. Не військового призначення. Код товару: 84818039. Вага брутто (кг): 39,51. Вага нетто (кг): 38,7. Ціна товару: 59,8000.

6. Санітарно пластикові труби ПВХ безшовні, з ущільнювачем, каналізаційні, довжина яких перевищує діаметр поперечного перетину працюють без тиску: пвх труба арт. FR-00AB- ТР1-050025, діаметр 50/250 - 80 шт.; пвх труба арт. FR-00AB-TP2-050300, діаметр 50/3000 - 20 шт.; пвх труба арт. FR-00AB-TP2-075050. Кот товару: 39172310. Вага брутто (кг): 153,4. Вага нетто (кг): 152,2. Ціна товару: 191,7400.

На підставі договору про надання послуг по декларуванню та митному оформленню № 0210/19 від 26.09.2019, укладеного між ТОВ АЙВІН та ФОП ОСОБА_1 , брокером з метою митного оформлення товару позивача для підтвердження його митної вартості Одеської митниці Держмитслужби була подана електронна митна декларація № UA500020/2020/222654 від 10.08.2020 р., де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом за ціною зовнішньоекономічного контракту.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав документи, які підтверджують митну вартість товару: зовнішньоекономічний контракт та доповнення до нього; інвойс; коносамент; товарно-транспортна накладна; прейскурант (прайс-лист); сертифікат відповідності; договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню та інші документі, які підтверджують митну вартість товару.

Під час митного контролю товарів за митною декларацією № UA500020/2020/222654 від 10.08.2020 митний орган надіслав декларанту електронне повідомлення, де було вказано, що подані документи містять розбіжності та було запропоновано надати протягом 10 календарних днів пояснення щодо розбіжностей та надати додаткові документи на підтвердження вартості товару.

У відповідь на вищевказане повідомлення щодо розбіжностей декларант зазначив щодо відсутності у наданих документах розбіжностей, відсутності додаткових документів та проханням провести митне оформлення на підставі наданих документів.

13.08.2020 митним органом було ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2020/000013/1, де вказано, що подані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують чистові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. Згідно п. 4.3. контракту витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) в екземплярі контракту на російській мові директором підприємства FORMUL PLASTIK VE METAL SAN.A.S. значиться Латиф Жана, а в екземплярі на англійській мові - Haydar Sahin . Крім того у п. 11 контракту директором цього підприємства зазначено Hayday Sahin. Такі ж самі різні особи зазначені й у додатковій угоді до контракту. Зазначене свідчить про наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів;

3) у графі 8 Джерела інформації... декларації митної вартості джерелом визначення митної вартості зазначено консультації з митними органами . Проте, не зазначено яке саме джерело інформації (раніше оформлена митна декларація, висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, інформація біржових організацій про вартість товару або сировини тощо);

4) у поданому коносаменті не визначені умови оплати фрахту: freight collect, freight prepaid, freight as arranged тощо;

5) у поданому інвойсі загальна вартість товарів становить 14360,582 дол. США, а у поданій митній декларації задекларовано 14360,58 дол. США;

6) п. 3.1. контракту передбачена специфікація, де вказується ціна за товар, строки поставки та інше, у п. 3.2. контракту зазначено, що з сум специфікацій складається сума контракту,також п. 7.4. контракту передбачений перелік документів, який передається покупцю, серед яких специфікація та копія митної декларації країни відправлення, які до митного контролю та оформлення не надані;

7) відповідно до п. 4.1. контракту оплата товару здійснюється згідно інвойсів, проте наданий інвойс не містить банківських реквізитів для здійснення оплати;

8) наявність розбіжностей стосовно умов оплати: в інвойсі передбачено 90 днів після отримання товару, п. 4.1. контракту - після отримання. Більш того пунктом 5.2. передбачено, що поставка товарів здійснюється протягом ЗО днів з дати оплати товарів покупцем.

У зв`язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом на підставі аналізу баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України за митною вартістю подібних (аналогічних) товарів та становив: для товару 1, вартість інвойсу 2,71 дол/кг, змінена до 3,1151 дол/кг; для товару 2, вартість інвойсу 2,51 дол/кг, змінена до 6,1161 дол/кг; для товару 4, вартість інвойсу 4,55 дол/кг, змінена до 13,7455 дол/кг.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів митний орган також видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00389.

Після винесення митницею рішення про корегування митної вартості товар розмитнено за новою декларацією №UA500020/2020/223147 від 14.08.2020 р. зі сплатою фінансової гарантії у формі грошової застави - 321106,91 грн. (ввізне мито та ПДВ) для випуску товару у вільний обіг, замість 215461,06 грн. (ввізне мито та ПДВ).

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 13.08.2020 №№ UA500000/2020/000014/2, UA500000/2020/000013/1, та картками відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00388, UA500020/2020/00389, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначені рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, про що вказано в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 по справі № 826/18258/13-а.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митних органів контракт, в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, надані інвойси, які містять дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митних декларацій та не суперечить умовам контракту, відомості прас-листів, пакувальних листів не суперечать один одному та відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості, умов поставки товару тощо.

В оскаржуваних рішеннях відповідач зазначає про відсутності даних щодо складової митної вартості товару, а саме вартості пакування та маркування у наданих до митного оформлення документах.

Суд оцінює критично зазначений висновок, оскільки до митного оформлення товарів були надані усі документи, які підтверджують фактурну (інвойсну) вартість товару, а саме: Контракт з додатками, Інвойс, прайс-лист тощо.

Згідно до умов контракту № CD-AW-08/2019 від 15.08.2019, укладеного між ТОВ Айвін та компанією CAD AN MAKINA YEDEK PARCA SAN.VE.TIC.LTD.STI (Туреччина) були визначені наступні умови.

Відповідно до п. 4.3 контракту ціна товару включає вартість товару, упаковки, навантаження товару на транспорт та оплати за оформлення усіх документів та митних процедур по експорту товару із Турції.

Згідно з п. 6.3 контракту , з урахуванням додаткової угоди №1 від 09.04.2020, поставка по дійсному Контракту здійснюється на умовах поставки CFR згідно Інкотермс 2010 .

Згідно до умов контракту № FR-AR-02/2019 від 15.08.2019, укладеного між ТОВ АЙВІН та компанією FORMUL PLASTIK VE METAL SAN.A.S. (Туреччина) були визначені наступні умови.

Відповідно до п. 3.3 контракту вартість експортної упаковки, манкіровки входить у вартість товару.

Згідно з п. 5.1 контракту, з урахуванням додаткової угоди №1 від 09.04.2020, поставка по дійсному Контракту здійснюється на умовах поставки CFR згідно Інкотермс 2010 .

Вказане свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включалась до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, понесені не покупцем, а продавцем. Тобто твердження відповідача в спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості за першим методом з причини того, що до митної вартості не додана вартість упаковки, є необґрунтованим.

Таким чином, відповідно до договорів, вартість упаковки включена у вартість товару, якій поставлений в Україну, а тому вимога надати будь-які додаткові документи щодо вартості упаковки, яка включена у вартість товару є неправомірною.

Суд критично оцінює твердженняконтролюючого органу про те, що контракти містять ознаки підробки, оскільки у п. 1.2. контракту № CD-AW-08/2019 від 15.08.2019 зазначається, що ТОВ Айвін становиться ексклюзивним дилером торгової марки Канадан . Проте в екземплярі контракту на англійській мові зазначено торгову марку ; у п. 14 контракту печатка турецького контрагента не читається чи взагалі відсутня. Крім того, підписи директора Dormus Candan у контракті та у додатковій угоді до контракту є абсолютно різними. Зазначене, на думку митного органу, свідчить про наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів; у контракті № FR-AR-02/2019 від 15.08.2019 в екземплярі контракту на російській мові директором підприємства FORMUL PLASTIK VE METAL SAN.A.S. значиться Латиф Жана, а в екземплярі на англійській мові - Haydar Sahin . Крім того у п. 11 контракту директором цього підприємства зазначено Hayday Sahin. Такі ж самі різні особи зазначені й у додатковій угоді до контракту; у поданому інвойсі загальна вартість товарів становить 14360,582 дол. США, а у поданій митній декларації задекларовано 14360,58 дол. США. При цьому суд виходить з наступного.

Так, вищевказані розбіжності є суто технічними описками та не є законними підставами для перегляду митної вартості, оскільки не передбачені законодавством. Натомість, розбіжностями, що перешкоджали б встановленню митної вартості за основним методом, у цьому випадку могли б виступати розбіжності в числових значеннях складових митної вартості щодо ціни товару, виду товару, що в даному випадку відсутні.

Зазначені технічні описки, на яких митним органом акцентовано увагу, ніяким чином не могли вплинути на встановлення та/або зміну (коригування) ціни на товар, який підлягає розмитненню. Тобто про наявність технічної помилки в документі та зміст правильної інформації, яка зазначено помилково або не була вказана, можна зробити висновок виходячи з аналізу сукупності решти відомостей, що викладені у цьому ж документі або з інших документів, поданих до митного контролю. Наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься та не впливає на його доказову силу.

Відповідачем не взято до уваги приписи ст.8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.

Отже, укладені контракти, які містять технічні описки, є допустимими засобами доказування митної вартості, допоки митний орган не доведе, що такі документи отримано із порушенням закону. Це ж саме стосується нібито невідповідності підпису Dorm us Candan на контракті та додатковій угоді.

Щодо зазначення в інвойсі загальної вартість товарів у розмірі 14360,582 дол. США, а у поданій митній декларації задекларовано 14360,58 дол. США., то це зазначено на підставі правил округлення сотих та тисячних в ціні товару, а тому не є помилкою.

Крім того, в світлі посилань відповідача на те, що у графі 8 Джерела інформації... декларації митної вартості джерелом визначення митної вартості зазначено консультації з митними органами , проте, не зазначено яке саме джерело інформації (раніше оформлена митна декларація, висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, інформація біржових організацій про вартість товару або сировини тощо), суд враховує, що митному органу надавались дані щодо раніше оформлених митних декларацій по контрагентам CAD AN MAKINA YEDEK PARCA SAN.VE.TIC.LTD.STI, FORMUL PLASTIK YE METAL SAN.A.S. та розмитнення ідентичного товару за заявленою митною вартістю, проте вказані документи не були взяті до уваги.

Зокрема щодо CAD AN MAKINA YEDEK PARCA SAN.VE.TIC.LTD.STI: МД № UA500010/2019/033431 від 22.11.2019, інвойс від 01.11.2019 та щодо FORMUL PLASTIK VE METAL SAN.A.S.: МД № UA500010/2019/033430 від 22.11.2019, інвойс від 01.11.2019; МД № UA500020/2020/209156 від 26.03.2020 інвойс від 13.03.2020, коносамент від 19.03.2020, міжнародно-транспортна накладна №996, у зв`язку із чим вказані зауваження митного органу є неспроможними.

З приводу зауважень митного органу стосовно не визначення у коносаменті умов оплати фрахту: freight collect, freight prepaid, freight as arranged, слід зазначити, що відповідно до умов контрактів поставка здійснюється на умовах CFR згідно Інкотермс 2010 , згідно з якими продавець оплачує доставку товару в порт, вантаження і фрахт судна, а також забезпечує проходження митних процедур при експорті товару. За умовами коносаментів доставка здійснюється у порт Одеса, а тому вказані зауваження митного органу також є цілком безпідставними.

Крім того, не заслуговують на увагу зауваження митного органу про те, що п.п. 2.2., 3.1 Контрактів передбачена специфікація, де вказується ціна за товар, строки поставки та інше, а п.п. 8.1 та 7.4 контрактів передбачений перелік документів, які передаються покупцю, серед яких специфікація та копія митної декларації країни відправлення, які до митного контролю та оформлення не надані, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.1 контрактів продавці зобов`язуються поставити, а покупець зобов`язується сплатити та прийняти вироби у відповідності до специфікацій та інвойсів. Пунктами 4.1., 5.1. контрактів визначено, що покупець сплачує товар по Специфікації (Інвойсі), тобто за умовами контрактів специфікації та інвойси прирівняні один для одного, та останній містить усі дані про товар, що дають змогу визначити його митну вартість.

Також не заслуговують на уваги доводи митного органу щодо неподання саме під час декларування товару позивачем експортної митної декларації продавця.

Так, до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, експортну митну декларацію продавця не включено. Копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати у разі, якщо документи, зазначені у ч. 2. ст.53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті зі ці товари (і) на письмову вимогу органу доходів і зборів.

В оскаржуваних рішеннях відповідач також зазначає, що відповідно до п.п. 4.1., 5.1. контрактів оплата товару здійснюється згідно інвойсів, проте надані інвойси не містять банківських реквізитів для здійснення оплати.

Слід зазначити, що банківські реквізити сторін вказані у контрактах та доповненнях до них, а інвойси - надаються продавцем покупцеві та містять перелік товарів і послуг, їх кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити.

В першу чергу в інвойсі вказуються умови поставки, порти відвантаження і постачання, посилання на контракт під яким виписується даний інвойс, підпис та печатку сторін контракту. Зазначення в інвойсі банківських реквізитів взагалі не є обов`язковим, так як зазвичай банківські реквізити вказуються в контракті (що й має місце в даному випадку), а при їх зміні направляється відповідний офіційний лист, на підставі чого може бути укладена додаткова угода до контракту, в якій предметом буде зміна платіжних реквізитів постачальника.

Щодо зауваження відповідача про невідповідність строків оплати, а саме: контракту № СD-АW-08/2019 від 15.08.2019 - наявність розбіжностей стосовно умов оплати: в інвойсі передбачено 90 днів після отримання товару, п. 5.1. контракту 10 тижнів після отримання; у контракті № FR-AR-02/2019 від 15.08.2019 - наявність розбіжностей стосовно умов оплати: в інвойсі передбачено 90 днів після отримання товару, п. 4.1. контракту - після отримання. Більш того пунктом 5.2. передбачено, що поставка товарів здійснюється протягом ЗО днів з дати оплати товарів покупцем, суд виходить з наступного.

Укладені контракти містять загальні умови щодо господарських взаємовідносин між сторонам, проте самими контрактами, а саме п.п. 4.1, 5.1, передбачено, що оплата товару здійснюється згідно інвойсів, а тому конкретні умови оплати кожної партії визначаються саме інвойсами.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

У постанові від 01.10.2013 по справі N 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, яких дотримується й сучасна судова практика (постанова від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625, постанова від 11 лютого 2021 року по справі № 826/8228/16), що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Посилання у відзиві на врахування відповідачем встановлених фактів подання до митного оформлення документів, що містять неправдиві данні під час митного оформлення подібних (аналогічних) товарів, що надходили на адресу ТОВ Арсан (лист ДФС від 27.11.2019 № 500020/2020/222654 та ТОВ Айвін , які мають однакову адресу (м. Одеса, вул. Бабеля, 34) та посадову особу Росі А.Ю., - суд також оцінює критично, так як жодного іншого факту митним органом з цього приводу не повідомлено, а саму інформацію (як зазначена як встановлений факт) жодним чином не розкрито, рівно як і не надано лист, на який відповідач посилається у відзиві.

В той же час, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зокрема зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 МК України.

Відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

За таких обставин, митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Згідно з ч.11 ст.5 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб`єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Відповідно до ст.6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Крім того, Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. 25 лютого 2020 року справа №260/718/19; 27 квітня 2020 року справа №140/804/19.

У постанові від 30.04.2020 по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування(якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі Звежинський проти Польщі позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися справедливої рівноваги між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі Pressos Compania Naviera S. А. та інші проти Бельгії). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі Беєлер проти Італії ). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення у справі TOB Полімерконтейнер проти України , будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати справедливого балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Айвін (65005, м. Одеса, вул. Бабеля, 34; ЄДРПОУ 43157214) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А; ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, карток відмови в прийнятті митних декларацій задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості від 13.08.2020 №№ UA500000/2020/000014/2, UA500000/2020/000013/1 та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00388, UA500020/2020/00389.

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Айвін сплачений судовий збір у розмірі 8434,09 (вісім тисяч чотириста тридцять чотири грн 09 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк