Постанова

від 17.02.2021 по справі 520/9819/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Сагайдак В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 р. Справа № 520/9819/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі № 520/9819/2020

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 28.05.2020:

№ 68864-5105-2014, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем «Орендна плата з фізичних осіб» у розмірі 59 166,01 грн;

№ 68865-5105-2014, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем «Орендна плата з фізичних осіб» у розмірі 318 358,45 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 28.05.2020 № 68864-5105-2014 в частині визначення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем "Орендна плата з фізичних осіб" у розмірі 4 930,50 грн, № 68865-5105-2014 частині визначення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем "Орендна плата з фізичних осіб" у розмірі 26 529,87 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Головне управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), не погоджуючись з судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про не врахування судом першої інстанції, що Податковим кодексом України не передбачено здійснення контролюючим органом перерахунку земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності фізичним особам за період з 01 по 31 березня 2020 року, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки оформлено на фізичних осіб та така земельна ділянка використовується ними в господарській діяльності.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі положень ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що позивач є засновником та керівником фермерського господарства «Золота нива+» , основним видом економічної діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с. 18-20).

13.11.2014 між позивачем (орендар) та Головним управлінням Держземагентства у Харківській області (орендодавець) укладено договори оренди землі, згідно п. 1 яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 49.0315 га, які знаходяться за межами населених пунктів Комарівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, та площею 269.4327 га, які знаходяться за межами населених пунктів Червонооскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області (а.с. 9-12).

Позивач використовує орендовані земельні ділянки у господарській діяльності та є платником плати за землю - орендної плати за земельні ділянки державної власності з кадастровими номерами: 6322888000:02:000:0488 площею 32.1138 га, 6322888000:02:000:0480 площею 95.5780 га, 6322888000:02:000:0481 площею 43.2034 га, 6322888000:02:000:0479 площею 98.5375 га, 6322885000:02:000:0143 площею 49,0315 га.

Відповідно до п.п. 2, 5, 9-11 Договору від 13.11.2014 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № 6322885000:02:000:0143 площею 49.0315 га складає 1166983.21 грн; орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки в сумі 46 679,33 грн на рік з урахуванням коефіцієнтів індексації; орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати.

Відповідно до п.п. 2, 5, 9-11 Договору від 13.11.2014 від 13.11.2014 нормативна грошова оцінка земельних ділянок загальною площею 269.4327га в тому числі, з кадастровим № 6322888000:02:000:0488 площею 32.1138 га кадастровим № 6322888000:02:000:0480 площею 95.5780 га кадастровим № 6322888000:02:000:0481 площею 43.2034 га кадастровим № 6322888000:02:000:0479 площею 98.5375 га складає 6 516 239,76 грн; орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки в сумі 260 649,59 гривень на рік з урахуванням коефіцієнтів індексації; орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № 6322885000:02:000:0143 з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 147150,36 грн, що підтверджується Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.07.2020 (а.с. 17).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № 6322888000:02:000:0488 з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 967 583,60 грн, з кадастровим № 6322888000:02:000:0480 - 3 379 591,46 грн, з кадастровим № 6322888000:02:000:0481 - 1 298 832,32 грн, з кадастровим № 6322888000:02:000:0479 - 2 312 954,02 грн, всього за чотири ділянки - 7 958 961,25 грн, що підтверджується Витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.07.2020 (а.с. 13-16).

Головним управлінням ДПС у Харківській області позивачу визначено орендну плату з фізичних осіб за земельну ділянку з кадастровим № 6322885000:02:000:0143 на 2020 рік - 59 166,01 грн (щомісячний платіж 4 930,50 грн) та складено податкове повідомлення-рішення № 68864-5105-2014 від 28.05.2020 на суму податкового зобов`язання 59 166,01 грн (а.с. 8).

Також відповідачем визначено позивачу орендну плату з фізичних осіб за земельні ділянки з кадастровими № 6322888000:02:000:0488, №6322888000:02:000:0480, №6322888000:02:000:0481, №6322888000:02:000:0479 на 2020 рік - 318 358,45 грн (щомісячний платіж 26 529,87 грн) та складено податкове повідомлення-рішення № 68865-5105-2014 від 28.05.2020 на суму податкового зобов`язання 318 358,45 грн (а.с. 7).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з відсутності у позивача обов`язку сплачувати орендну плату з фізичних осіб за березень 2020 року, у зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення № 68864-5105-2014 від 28.05.2020 в частині визначення грошового зобов`язання у розмірі 4 930,50 грн, та № 68865-5105-2014 від 28.05.2020 в частині визначення грошового зобов`язання у розмірі 26529,87 грн. є неправомірними та підлягають скасуванню. В іншій частині оскаржувані рішення відповідача прийняті в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п. 288.4 ст. 284 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 268.1 ст. 286 ПК України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 268.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно п.287.5ст.287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що позивачу земельні ділянки передані у користування, як фізичній особі, а відповідно, нарахування податку проводиться контролюючим органом.

Отже, у зв`язку з перебуванням земельних ділянок державної власності в оренді у позивача згідно договорів оренди землі від 13.11.2014, останній має обов`язок щодо справляння орендної плати за них за 2020 рік.

Разом з тим, 30.03.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» , який набув чинності 02.04.2020.

Зазначеним Законом, підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-4 такого змісту:

«Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому, платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року".

Отже, законодавець у пункті 52-4 звільнив від зобов`язань з плати за землю за період з 1 березня по 31 березня 2020 року платників такої плати, які використовують земельні ділянки в господарській діяльності.

Тобто, фактично законодавець надав можливість не сплачувати зобов`язання за березень 2020 року тим особам, які використовують земельні ділянки в господарській діяльності, проте не могли вести таку діяльність у зв`язку із запровадженим в Україні жорстким карантином.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що положення пункту 52-4 підрозділу 10 розділу XX ПК України розповсюджуються на позивача, оскільки останній є фізичною особою, яка використовує орендовані земельні ділянки в господарській діяльності.

Отже, у позивача не виникло обов`язку щодо сплати орендної плати з фізичних осіб за земельні ділянки за березень 2020 року.

Доводи апелянта про те, що пільги, встановлені п. 52-4 підрозділу 10 розділу XX ПК України не розповсюджуються на позивача, оскільки він не зареєстрований як ФО-П та орендує земельні ділянки як фізична особа, колегія суддів вважає помилковими з тих підстав, що положення вказаної норми не містять застережень щодо перебування особи у статусі фізичної особи-підприємця, навпаки, зазначено про перебування земельних ділянок у користуванні фізичних або юридичних осіб.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення відповідача в частині нарахування орендної плати з фізичних осіб за березень 2020 року (№ 68864-5105-2014 в частині визначення суми грошового зобов`язання у розмірі 4 930,50 грн, № 68865-5105-2014 - у розмірі 26 529,87 грн) є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази по справі, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції та з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі № 520/9819/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий В.В. Катунов