Постанова

від 16.02.2021 по справі 640/619/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/619/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Українська фондова біржа" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними дій та рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство Українська фондова біржа (далі - позивач, ПрАТ Українська фондова біржа ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач, Комісія), в якому просило:

- визнати протиправними дії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо пред`явлення вимоги до ПрАТ Українська фондова біржа , яке має чинну безстрокову ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, надати документи (частину документів) згідно з переліком, який ідентичний переліку документів, що подаються як додатки до заяви про видачу нової ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку;

- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №339-ДП-ФБ від 19 грудня 2019 року, прийняту у відношенні ПрАТ Українська фондова біржа ;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №339-ДП-ФБ від 19 грудня 2019 року, прийняте у відношенні ПрАТ Українська фондова біржа ;

- зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку утриматися від дій, пов`язаних із вимаганням від ПрАТ Українська фондова біржа , яке має чинну безстрокову ліцензію на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, надання документів (частини документів), що подаються як додатки до заяви про видачу нової ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку і подання яких ліцензіатом не передбачено Ліцензійними умовами провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, затвердженими рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 травня 2013 року №818.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані постанова про накладення на позивача санкції за правопорушення на ринку цінних паперів та розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери є протиправними, оскільки грунтуються на неправильному висновку Комісії про вчинення позивачем правопорушення, яке полягає у невиконанні її вимог про надання інформації та документів, що стосуються виданої в установленому порядку та в подальшому переоформленої на безстроково ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку.

Згідно з доводами позивача у нього відсутній законодавчо визначений обов`язок після переоформлення ліцензії на безстрокову подати до Комісії документи, які подаються заявником разом із заявою про видачу ліцензії.

Також позив зазначив про відсутність у відповідача підстав для витребування у нього відповідної інформації та документів поза межами заходів державного контролю, які відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та статті 19 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності можуть здійснюватися лише шляхом проведення планових та позапланових перевірок з метою додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов і які щодо нього Комісією не проводилися.

Внаслідок прийняття оскаржуваних рішень Комісією створено перешкоди у реалізації позивачем права на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку, та безпідставно застосовано санкції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2020 року даний адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що зміни, які відбулися в правовому регулюванні ліцензійної діяльності, та які застосовані відповідачем до позивача, не зумовили виникнення у позивача обов`язку надання документів згідно з переліком, визначеним п.2-13 ч.2 статті 27-1 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок та пунктами 2 та 4 розділу ІІ Порядку та умова №817.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень діяв в межах повноважень та відповідно до закону. Зокрема, вказав, що ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку позивачу видано відповідно до Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 2006 року, яке було чинне до 14 травня 2013 року. Однак, надалі Законом України Про внесенні змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери від 04 липня 2012 року №5042-ІУ передбачено, що протягом двох років після набрання ним чинності професійні учасники фондового ринку, які отримали безстрокові ліцензії на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку, зобов`язані подати Комісії інформацію, передбачену п.2-13 ч.2 статті 27-1 Закону Про цінні папери та фондовий ринок . Тобто, ліцензіати, які мали безстрокові ліцензії на провадження відповідного виду професійної діяльності на фондовому ринку надали до Комісії інформацію до 01 січня 2015 року.

Неподання інформації, передбаченої п.2-13 ч.2 статті 27-1 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок , є підставою для застосування санкції, зокрема, анулювання ліцензії, відповідно до законодавства щодо цінних паперів.

На виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2018 року у справі №826/15122/17, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року, Комісія переоформила позивачу ліцензію на безстрокову.

При цьому в Комісії відсутня інформація, необхідна для переоформлення позивачу ліцензії, передбаченої п.2-13 ч.2 статті 27-1 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок . Позивач необхідних документів не надав. У зв`язку з викладеним Комісія витребувала у позивача інформацію та документи, передбачені п.2-13 ч.2 статті 27-1 Закону України Про цінні папери та фоновий ринок . Необхідність отримання такої інформації та документів обґрунтована тим, що їх відсутність створює високий ризик порушення прав інвесторів і принципу прозорості та рівності прав щодо організації діяльності фондової біржі як професійного учасника фондового ринку України.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено про її необґрунтованість та безпідставність.

Вказано, що зміни в законодавстві, що зумовили його обов`язок подати до Комісії необхідний пакет документів у зв`язку із переоформленням ліцензії на безстрокову, не поширюється на нього та не створюють для нього обов`язку надати ці документи. Щодо твердження Комісії про те, що відсутність повної інформації про позивача створює високий ризик порушення прав інвесторів, порушує принцип прозорості та рівності прав щодо організації діяльності фондової біржі як професійного учасника фондового ринку України, то таке твердження ґрунтується на її припущеннях, оскільки, видавши позивачу ліцензію та переоформивши її на безстрокову, Комісія визнала його професійну діяльність такою, що відповідає ліцензійним умовам.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 липня 2007 року №1550 Закритому акціонерному товариству Українська фондова біржа видано ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку серії АВ №770254 строком дії з 24 липня 2007 року до 24 липня 2017 року.

Наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 квітня 2011 року №408 у зв`язку зі зміною найменування із Закритого акціонерного товариства Українська фондова бірж на Приватне акціонерне товариство Українська фондова біржа видану позивачу ліцензію від 24 липня 2007 року серії АВ №362056 переоформлено на ліцензію від 26 квітня 2011 року серії АВ №581214.

Рішенням від 18 квітня 2019 року №223 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року у справі №826/15122/17, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року, переоформлено позивачу з 19 квітня 2019 року вищевказану ліцензію на безстрокову.

Водночас цим рішенням Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку доручила Департаменту ліцензування професійних учасників фондового ринку забезпечити перевірку дотримання ПрАТ Українська фондова біржа вимог Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) та Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, затверджених рішеннями Комісії від 14 травня 2013 року №817 та №818, а також забезпечити внесення відповідних змін до ліцензійного реєстру професійних учасників ринку цінних паперів, оприлюднення цього рішення на офіційному веб-сайті Комісії, направлення ПрАТ Українська фондова біржа копії цього рішення.

Листом від 22 квітня 2019 року №11/02/9869 Комісія з посиланням на пункт 10 статті 8 та статтю 9 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні та з метою контролю за виконання позивачем вимог, встановлених Порядком та умовами видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) №817, враховуючи вимоги пункту 17 розділу І цього Порядку, зобов`язала позивача у строк до 20 травня 2019 року надати необхідну інформацію та низку документів, а саме:

- інформацію у довільній формі щодо дати державної реєстрації юридичної особи із зазначенням усіх положень статуту, засвідчену підписом керівника;

- ксерокопії сторінок паспорта ОСОБА_1 , які містять фотографію, прізвище, ім`я, по батькові (у разі наявності), дату народження, серію і номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав, реєстрацію місця проживання, інформацію про громадянство, засвідчені підписом фізичної особи;

- аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора) або висновок щодо огляду проміжної фінансової звітності, складений на підставі фінансової звітності ТОВ Український контракт та ТОВ ДЖЕСВАН за результатами 2018 року та першого кварталу 2019 року, з доданням копії фінансової звітності за 2018 рік та перший квартал 2019 року, а саме копії: звіту про фінансовий стан на кінець періоду; звіту про сукупні доходи за період звіту: звіту про зміни у власному капіталі за період; звіту про рух коштів за період; приміток, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення, засвідчені заявником;

- копії відповідних документів банку, що підтверджують сплату статутного капіталу;

- копію декларації про майновий стан та доходи ОСОБА_1 з відміткою контролюючого органу про її отримання (надається за ту кількість років, яка є необхідною для підтвердження достатності власних коштів), засвідчену підписом заявника.

У разі відсутності декларації про майновий стан та доходи необхідно надати: документи (їх копії, що підтверджують достатній (для вимог цих Порядку та умов) майновий стан, наявність власних коштів та джерела їх походження, засвідчені підписом фізичної особи; інформацію у довільній формі про джерела походження та наявність власних коштів, відсутність зобов`язань перед фінансовою установою та про можливість особи в майбутньому надавати в разі потреби додаткову фінансову підтримку професійному учаснику фондового ринку з доданням документів, що підтверджують наявність зобов`язань перед фінансовими установами (у разі їх наявності у цій інформації зазначаються склад, розмір, строк погашення, повне найменування та код ЄДРПОУ юридичної особи, що якої існує таке зобов`язання). У такій інформації необхідно зазначити таке: Стверджую, що надана інформація є правдивою, повною станом на дату її подання та не заперечую проти перевірки Комісією достовірності поданих документів та персональних даних, що в них містяться ;

- документи, що підтверджують фінансовий/майновий стан ОСОБА_1 ;

- аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора) або висновок щодо огляду проміжної фінансової звітності, складений на підставі фінансової звітності ТОВ Український контракт та ТОВ ДЖЕСВАН за результатами 2018 року та першого кварталу 2019 року, з доданням копії фінансової звітності за 2018 рік та першого кварталу 2019 року, а саме копії: звіту про фінансовий стан на кінець періоду; звіту про сукупні доходи за період звіту: звіту про зміни у власному капіталі за період; звіту про рух грошових коштів за період; приміток, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення, засвідчені заявником;

- анкети щодо ділової репутації членів органів управління юридичної особи, головного бухгалтера та керівника служби внутрішнього аудиту (додаток 4 до Порядку та умов);

- анкету щодо ділової репутації фізичної особи - власника з істотною участю у заявника (ліцензіата) та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередкований контроль за заявником (ліцензіатом) (додаток 5 до Порядку та умов), а саме ОСОБА_1 ;

- анкети щодо ділової репутації юридичної особи - власника з істотною участю у заявника (ліцензіата) та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередкований контроль за заявником (ліцензіатом) та юридичної особи, яка є членом виконавчого органу та/або наглядової ради (у разі створення) у власника з істотною участю у заявника (додаток 6), а саме: ТОВ Український контракт та ТОВ ДЖЕСВАН ;

- довідку про асоційованих осіб - членів сім`ї фізичної особи - власника з істотною участю у заявника (ліцензіата) (додаток 7 до порядку та умов);

- довідку про юридичних осіб, у яких фізична особа - власник з істотною участю у заявника (ліцензіата) є керівником та/або контролером (додаток 8 до Порядку та умов);

- довідку про прямих власників з істотною участю у структурі власності заявника (ліцензіата) (додаток 9 Порядку та умов) з додання схематичного зображення такої структури;

- копія кваліфікаційного посвідчення фахівця з питань бухгалтерського обліку професійних учасників фондового ринку щодо такої особи, засвідчена підписом керівника заявника;

- довідку про наявність (відсутність) у заявника (ліцензіата) серед учасників (акціонерів) фізичної особи, яка має непогашену або не зняту в установленому порядку судимість за злочини проти власності, у сфері господарської діяльності та /або у сфері службової діяльності та володіє прямо чи опосередковано пакетом акцій (часток) у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу заявника (ліцензіата) (додаток 11 до Порядку та умов);

- довідку про відокремлені та/або спеціалізовані структурні підрозділи заявника (ліцензіата), що провадять професійну діяльність на фондовому ринку за її окремими видами та мають інше місцезнаходження, ніж заявник (додаток 12 до Порядку та умов);

- засвідчені підписом керівника заявника копії документів, що підтверджують його право користуватися нежитловими приміщеннями за місцезнаходженням, у якому буде провадитись (провадиться) професійна діяльність на фондовому ринку (договір оренди, суборенди тощо, який укладений заявником або засновником (при створенні юридично особи) в інтересах цієї юридичної особи, з доданням акта приймання-передавання цього приміщення та плану приміщення (із зазначенням його розміру) та/або повідомлення у довільній формі щодо права власності на нежитлове приміщення за місцезнаходженням, у якому буде провадитись (провадиться) професійна діяльність на фондовому ринку, з доданням плану цього приміщення (із зазначенням його розміру);

- довідку про керівних посадових осіб та фахівців заявника (ліцензіата) та його відокремленого підрозділу, що безпосередньо здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку (ринку цінних паперів) та сертифіковані в установленому порядку (додаток 13 до Порядку та умов);

- засвідчену підписом керівника, заявника довідку у довільній формі щодо фінансових санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, якщо такі накладались на заявника протягом останніх двох років, з доданням копії платіжного документа, що підтверджує сплату таких санкцій, якщо вони не були оскаржені в судовому порядку;

- засвідчену підписом керівника, заявника копію затвердженої організаційної структури заявника з доданням відомостей щодо структурних підрозділів заявника (ліцензіата), працівники яких безпосередньо здійснюють окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) (додаток 14 до Порядку та умов);

- засвідчену підписом керівника, заявника довідку у довільній формі про наявність обладнання та програмного комплексу, який забезпечить виконання вимог, встановлених Комісією, зокрема, подання адміністративних даних та інформації у вигляді електронних документів із застосуванням електронного цифрового підпису (із зазначенням назви такого комплексу);

- засвідчену підписом керівника, заявника (ліцензіата) довідку в довільній формі про склад активів заявника із зазначенням видів фінансових інвестицій;

- засвідчений підписом керівника, заявника (ліцензіата) список членів фондової біржі, складений в алфавітному порядку, із зазначенням їх найменування, ідентифікаційного коду юридичної особи та номерів телефонів;

- засвідчену підписом керівника, заявника (ліцензіата) копію документа з відповідними додатками до нього (у разі їх наявності), що підтверджує забезпечення цілодобовою охороною приміщення, із зазначенням способів здійснення такої охорони.

Листом від 17 травня 2019 року №45 позивач відмовив Комісії в наданні запитуваної інформації та документів, обґрунтовуючи тим, що володіє чинною ліцензією, а запитувані документи стосуються видачі нової ліцензії, тоді як вищевказаним Порядком та умовами не передбачено права Комісії повторно чи неодноразово вимагати у ліцензіата всі документи, які надаються лише в разі подання заяви про видачу нової ліцензії, як і не встановлено обов`язку ліцензіата повторно подавати ці документи.

У зв`язку з ненаданням позивачем запитуваної інформації та документів Комісія постановою від 08 липня 2019 року порушила стосовно ПрАТ Українська фондова біржа справу про правопорушення на ринку цінних паперів.

Пояснення позивача про відсутність правопорушення на ринку цінних паперів, надані листом від 15 липня 2019 року, Комісія до уваги не взяла та з огляду на ненадання запитуваної інформації та документів склала акт від 16 липня 2019 року №557-ДП-ФБ про правопорушення на ринку цінних паперів, в якому встановила порушення позивачем Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), затверджених рішенням Комісії №817.

Постановою від 26 липня 2019 року №14/01/17607 Комісія призначила до розгляду на 15 серпня 2019 року справу про правопорушення на ринку цінних паперів.

Постановою від 15 серпня 2019 року №14/01/19490 Комісія зупинила провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів стосовно позивача, мотивуючи необхідністю проведення додаткової перевірки обставин справи.

Листом від 20 серпня 2019 року №107 позивач надав до Комісії перелік документів та реквізити листів, з якими ці документи були надані Комісії упродовж 2018-2019 років, зазначивши, що усі вони, а також документи за попередні роки наявні у Комісії в матеріалах ліцензійної справи. Повідомив про відсутність змін в діяльності ПрАТ Українська фондова біржа , у складі його керівників та фахівців, статутному капіталі, структурі власності, складі кінцевих беніфіціарів, кількості сертифікованих працівників тощо, що потребує надання додаткової інформації чи документів Комісії, а також надав окремі документи з тих, які вимагала Комісія.

Постановою від 11 грудня 2019 року №14/01/28487 Комісія відновила провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів щодо позивача.

За результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів Комісія видала розпорядження від 19 грудня 2019 року №339-ДП-ФБ про усунення позивачем порушень законодавства про цінні папери, яке полягає у ненаданні ним в повному обсязі запитуваних Комісією документів, зобов`язавши позивача подати частину документів з переліку документів, який містився в листі Комісії від 22 квітня 2019 року №11/02/9869.

За вказане порушення Комісія постановою від 19 грудня 2019 року №592-ДП-ФБ наклала на позивача штраф в розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 040,00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР (далі - Закон №448/96-ВР).

Вимогами статті 1 Закону №448/96-ВР визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів - державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

За нормами статті 2 Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою: реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних; створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів; забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів; гарантування прав власності на цінні папери; захисту прав учасників фондового ринку; інтеграції в європейський та світовий фондові ринки; дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства; запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів; контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.

Згідно статті 2 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів); учасники фондового ринку - емітенти (у тому числі іноземні) або особи, що видали неемісійні цінні папери, інвестори в цінні папери, інституційні інвестори, професійні учасники фондового ринку, об`єднання професійних учасників фондового ринку, у тому числі саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку.

Форми державного регулювання ринку цінних паперів визначені статтею 3 Закону №448/96-ВР.

Так, державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах, зокрема, прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю.

Відповідно до статті 5 Закону №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, комплексні заходи щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням, порушенням у цій сфері, а отже є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій на ринку цінних паперів.

Відповідно до ч.1 статті 7 цього Закону основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, серед іншого, є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Пунктом 10 статті 8 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні встановлено, що: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов`язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Згідно приписів статті 12 Закону №448/96-ВР уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов`язаними з таким правопорушенням документами протягом п`яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів.

Санкції застосовуються Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, уповноваженими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку посадовими особами після розгляду документів, що підтверджують факт правопорушення.

Уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про застосування санкції протягом 30 робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення. Рішення про застосування санкції оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, до якої застосовано санкцію.

Пунктом 7 ч.1 статті 11 Закону передбачено, що Комісія застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, судом першої інстанції вірно визначено, що позивач, як учасник фондового ринку, зобов`язаний виконувати вимоги уповноваженої особи Комісії про надання необхідних документів відповідно до законодавства, необхідних для реалізації наданих їй повноважень. При цьому здійснення Комісією контролю у вигляді планових та позапланових перевірок не є обов`язковим.

Як вбачається з листа від 22 квітня 2019 року №11/02/9869, вимогу про надання позивачем відповідного переліку інформації та документів Комісія обґрунтувала п.10 статті 8 та статтею 10 Закону та здійсненням контролю за виконанням ПрАТ Українська фондова біржа вимог, встановлених Порядком та умовами видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) №817, зокрема пункту 17 розділу І цього Порядку та умов.

Так, Порядок №817 встановлює процедуру та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (крім діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)), перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії, підстави для відмови у її видачі, порядок реєстрації внутрішніх документів (змін до них) та визначають вимоги, необхідні для отримання ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку.

Пунктами 2 та 4 розділу ІІ Порядку №817 визначено переліки документів, які подаються заявником до заяви про видачу ліцензії та до заяви про видачу ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку.

Відповідно до пункту 1 розділу І цих Порядку та умов:

- заявник - юридична особа, яка подає заяву та відповідні документи для отримання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку, у тому числі ліцензіат;

- заявник, який уперше отримує ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, - юридична особа, яка на дату подання документів для отримання ліцензії згідно з цими Порядком та умовами не має чинної ліцензії на провадження будь-якого з видів професійної діяльності на фондовому ринку.

Згідно пункту 17 розділу І Порядку №817 вимоги, установлені цими Порядком та умовами, повинні виконуватись посадовими особами ліцензіата та ліцензіатом протягом усього строку провадження професійної діяльності на фондовому ринку.

Проаналізувавши перелік документів, запитуваних відповідачем у позивача згідно з вищевказаним листом, суд дійшов висновку, що фактично він вимагав документи, які подаються заявником до Комісії разом із заявою про видачу ліцензії і перелік яких визначений пунктами 2 і 4 розділу ІІ Порядку №817, що відповідачем не заперечувалося.

Разом з тим, як вірно зазначено в оскаржуваному рішенні, зі змісту Порядку №817 не вбачається, що його дія підлягає застосуванню до осіб, які вже мають чинну ліцензію, тому витребування Комісією від позивача документів листом від 22 квітня 2019 року №11/02/0869 з посиланням на Порядок №817 є необґрунтованим.

Відповідно, вимога позивача про визнання протиправними дій Комісії щодо пред`явлення вимоги до ПрАТ Українська фондова біржа , яке має чинну безстрокову ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, надати документи (частину документів) згідно з переліком, який ідентичний переліку документів, що подаються як додатки до заяви про видачу нової ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене в акті від 16 липня 2019 року №557-ДП-ВФ про правопорушення на ринку цінних паперів Комісія необґрунтовано встановила порушення ПрАТ Українська фондова біржа Порядку №817 у зв`язку з невиконанням позивачем вимоги Комісії про надання запитуваних інформації та документів.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, під час розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, Комісія встановила часткове виконання позивачем вимоги про надання запитуваних в листі від 22 квітня 2019 року №11/02/9869 документів та дійшла висновку про часткове виконання її вимог, зазначивши в мотивувальній частині постанови додаткові підстави для їх витребування у позивача, які не були вказані у згаданому листі, а саме:

- Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери від 04 липня 2012 року №5052-УІ, який набрав чинності з 01 січня 2013 року і яким внесено зміни до Закону України Про цінні папери та фоновий ринок відповідно до норм розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень якого професійні учасники фондового ринку, які отримали безстрокові ліцензії на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку, протягом двох років після набрання чинності цим Законом зобов`язані подати в Комісію інформацію, передбачену п.2-13 ч.2 статті 27-1 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок ;

- Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, затверджені рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 травня 2013 року № 818.

Законом №5042-V внесено зміни до Закону України Про цінні папери та фоновий ринок , зокрема доповнено цей Закон статтями 27-1 і 27-2 та змінено редакцію статті 27, що стосуються умов видачі ліцензії.

Так, ч.1 статті 27 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок визначено, що ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку за її окремими видами, у тому числі вимоги до розміру статутного і власного капіталу, порядку його визначення, ліквідності, кваліфікаційні вимоги до фахівців професійного учасника фондового ринку, необхідні умови договорів, які укладаються під час провадження професійної діяльності на фондовому ринку, вимоги до приміщення, технічного та програмного забезпечення, вимоги щодо джерел походження коштів, за рахунок яких формується статутний капітал професійного учасника фондового ринку, інші вимоги та показники, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку, встановлюються цим Законом, іншими законами України, що регулюють провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, та норма

Відповідно до абзаців 2, 3 та 4 пункту 5 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №5042-VІ професійні учасники фондового ринку, які отримали строкові ліцензії на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку до набрання чинності цим Законом, провадять свою діяльність після набрання чинності цим Законом відповідно до виданих ліцензій протягом строку їх дії. Після закінчення строку дії ліцензії провадження відповідного виду професійної діяльності дозволяється за умови отримання нової ліцензії відповідно до статей 27-1 і 27-2 Закону України Про цінні папери та фондову біржу . Протягом двох років після набрання чинності цим Законом професійні учасники фондового ринку, які отримали безстрокові ліцензії на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку, зобов`язні подати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію, передбачену пунктами 2-13 частини другої статті 27-1 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок .

Однак, на думку колегії суддів, норми Закону №5042 не підлягають застосуванню до позивача в частині надання Комісії документів, передбачених пунктами 2-13 ч.2 статті 27-1 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок , оскільки такий обов`язок виник у професійних учасників фондового ринку, які отримали безстрокові ліцензії і тривав до 01 січня 2015 року, тобто впродовж двох років з дня набрання чинності Законом №5042, тоді як позивач у вказаний період безстрокову ліцензію не отримував, оскільки його ліцензія діяла до 24 липня 2017 року.

Крім того, з 29 червня 2015 року набрав чинності Закон України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02 березня 2015 року №222-ІІІ (Далі - Закон №222-ІІІ), пунктом 6 статті 21 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що ліцензії на провадження видів господарської діяльності, зазначених в статті 7 цього Закону (це стосується і професійної діяльності на фондовому ринку), які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими. Оскільки ліцензія позивача була чинною на день набрання чинності цим Законом, автоматично вона стала безстроковою в силу норм цього Закону, що надає позивачу право провадити ліцензовану професійну діяльність на фондовому ринку без подання документів, які вимагаються згаданими вище нормами Закону №5042 з відсилкою до пунктів 2-13 ч.2 статті 27-1 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок .

Таким чином, зміни, що відбулися в правовому регулюванні ліцензійної діяльності, не зумовили виникнення у позивача обов`язку надання документів згідно з переліком, визначеним пунктами 2-13 ч.2 статті 27-1 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок та пунктами 2 та 4 розділу ІІ Порядку та умова №817, оскільки порядок набуття ліцензією статусу безстрокової, встановлений пунктом 6 статті 21 Прикінцевих та перехідних положень Закону №222, має пріоритет і скасовує попередній порядок, передбачений Законом №5042.

Щодо посилання відповідача в оскаржуваній постанові на Ліцензійні умови №818 в обґрунтування вимоги про надання позивачем документів, то цими Ліцензійними умовами не передбачено обов`язок ліцензіата, який має чинну ліцензію, повторно (або неодноразово) подавати до Комісії документи, ідентичні тим, які необхідно подати заявнику при отриманні ліцензії вперше відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Порядку та умов №817.

Крім того, в листі від 22 квітня 2019 року №11/02/9869 Комісія, витребовуючи у позивача документи, не посилалася Ліцензійні умови №818; ні в постанові від 08 липня 2019 року №14/02/15978 про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, ні в акті від 16 липня 2019 року №557-ДП-ФБ про правопорушення на ринку цінних паперів Комісією не встановлено факту порушення позивачем Ліцензійних умов №818 у зв`язку з ненаданням ПрАТ Українська фондова біржа документів, передбачених цими Ліцензійними умовами.

З огляду на викладене судом першої інстанції вірно встановлено відсутність порушення позивачем Ліцензійних умов у зв`язку з ненаданням в повному обсязі запитуваних Комісією документів.

Відтак, Комісія необґрунтовано встановила порушення позивачем Порядку №817 та Ліцензійних умов №818, що призвело до прийняття нею необґрунтованих розпорядження від 19 грудня 2019 року №339-ДП-ФБ про усунення порушень та постанови від 19 грудня 2019 року №592-ДП-ФБ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді штрафу в розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 040,00 грн., що є підставою для їх визнання протиправними і, відповідно, скасування.

В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що Комісія як орган, уповноважений здійснювати владні функції щодо розгляду та вирішення адміністративних справ і видання адміністративних актів, наділена дискреційними повноваженнями.

За змістом п. 10 статті 8 та статті 9 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні право Уповноваженої особи Комісії вимагати у ПрАТ УФБ необхідні документи та іншу інформацію у зв`язку з реалізацією своїх повноважень належать до виключної компетенції Комісії.

Тобто, в даному випадку Комісії як органу, що здійснює державне регулювання на ринку цінних паперів (заходи щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері), надано можливість обирати з кількох юридично допустимих рішень найбільш доцільне за даних обставин, в тому числі щодо контролю на ринку цінних паперів, а отже, управлінські рішення які приймаються з метою реалізації покладених державою функцій є виключно дискреційними повноваженнями Комісії.

Тому суд першої інстанції при прийняті оскаржуваного рішення втрутився в дискреційні повноваження Комісії, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

На думку колегії суддів, саме це наведене відповідачем визначення дискреційних повноважень є таким, що спростовує його доводи, оскільки Комісія не має вибору юридично допустимих рішень в ситуації, коли ліцензіат вже має чинну ліцензію. Законодавством встановлено, що проходження процедури ліцензування відбувається один раз, отже ліцензіат, який має чинну безстрокову ліцензію, не повинен примушуватися органом ліцензування до повторного подання документів для отримання ліцензії. Таке примушування є юридично недопустимою, неправомірною дією.

Верховний Суд також неодноразово звертався до визначення поняття дискреційних повноважень. Зокрема, у Постанові Верховного Суду від 30 липня 2020 року по справі №826/10085/16 зазначено, що дискреційними повноваженнями є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Також у Постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року по справі №1840/3664/18 зазначено, що у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Проте, в розглядуваному випадку Відповідно, Комісія не обрала з кількох правомірних альтернатив одну, а, натомість, вчинила неправомірну дію, вимагаючи від позивача, який має чинну безстрокову ліцензію на здійснення організації торгівлі на фондовому ринку, надання документів (частини документів), що подаються як додатки до заяви про видачу нової ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку відповідно до пунктів 2 та 4 розділу II Порядку та умов, і подання яких ліцензіатом не передбачено Ліцензійними умовами.

Неправомірність таких дій Комісії вірно встановлена судом першої інстанції. З огляду на це повноваження Комісії стосовно порядку ліцензування не є дискреційними, тобто, судом першої інстанції не було здійснено втручання у дискреційні повноваження Комісії.

Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2020 року зобов`язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку утриматися від дій, пов`язаних із вимаганням від позивача, який має чинну безстрокову ліцензію на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, надання документів (частини документів), що подаються, як додатки до заяви про видачу нової ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку.

Колегія суддів погоджується з доводами Комісії стосовно того, що суд першої інстанції задовольнив вимогу, яка заявлена для уникнення можливих, прогнозованих майбутніх дій, які позивач вважає протиправними.

Відповідно до п. 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року N 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов`язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Крім того, Верховним Судом було враховано вищевказану правову позицію у постанові від 19 червня 2018 року по справі № 826/3244/15.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2020 року в частині зобов`язання Комісії утриматися від дій, пов`язаних із вимаганням від позивача, який має чинну безстрокову ліцензію на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, надання документів (частини документів), що подаються, як додатки до заяви про видачу нової ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку відповідно до пунктів 2 та 4 розділу ІІ Порядку та умов №817, і подання яких ліцензіатом не передбачено Ліцензійними умовами №817, прийняте з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а відтак підлягає скасуванню у вказаній частині.

Решта доводів сторін, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві на скаргу не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються рішення суду, не ґрунтуються на законі та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Враховуючи зазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог лише в частині.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та приймаються апеляційним судом також лише в частині зобов`язання Комісії утриматися від дій в майбутньому.

Відповідно до ч. 1 статті 317 КАС України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2020 року в частині зобов`язання Комісії утриматися від дій, пов`язаних із вимаганням від позивача, який має чинну безстрокову ліцензію на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, надання документів (частини документів), що подаються як додатки до заяви про видачу нової ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку відповідно до пунктів 2 та 4 розділу ІІ Порядку та умов №817, і подання яких ліцензіатом не передбачено Ліцензійними умовами №817 - скасувати, в задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 16 лютого 2021 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев