УХВАЛА
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 520/5764/2020
адміністративне провадження № К/9901/3219/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі №520/5764/2020 за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Прибуток до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України про скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Приватне сільськогосподарське підприємство Прибуток звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України про скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1460645/41441386 від 19 лютого 2020 року та №1462188/41441386 від 20 лютого 2020 року; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №7 від 21 січня 2020 року на суму 260395,10грн з урахуванням податку на додану вартість та №8 від 29 січня 2020 року на суму 93119,96грн з урахуванням податку на додану вартість, складені та подані на реєстрацію Приватним сільськогосподарським підприємством ПРИБУТОК .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Харківській області 25 січня 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №520/5764/2020 є вимоги про скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1460645/41441386 від 19 лютого 2020 року та №1462188/41441386 від 20 лютого 2020 року та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №7 від 21 січня 2020 року на суму 260395,10грн з урахуванням податку на додану вартість та №8 від 29 січня 2020 року на суму 93119,96грн з урахуванням податку на додану вартість, складені та подані на реєстрацію Приватним сільськогосподарським підприємством ПРИБУТОК .
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що зупинення реєстрації спірних податкових накладних, як передумови прийняття відповідних рішень Комісії про відмову у їх реєстрації, було здійснено відповідачем безпідставно, оскільки у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено посилання на критерії ризиковості.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається.
Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №520/5764/2020 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Отже, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року у справі щодо скасування рішення, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі №520/5764/2020 за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Прибуток до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України про скасування рішення.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2021 |
Оприлюднено | 18.02.2021 |
Номер документу | 94938171 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні