Постанова

від 16.02.2021 по справі 819/861/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року

м. Київ

справа №819/861/18

адміністративне провадження №К/9901/10923/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року (головуючий суддя - Затолочний В.С., судді: Бруновська Н.В., Матковська З.М.) у справі №819/861/18,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.05.2015 №0058191702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 115197,08грн, з яких 92157,66грн за основним платежем та 23039,42грн за штрафними (фінансовими) санкціями; №0058151702 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 162631,50грн, з яких 108421,00грн за основним платежем та 54210,50грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю проведення ФОП ОСОБА_1 донарахувань з податку на доходи фізичних осіб та з податку додану вартість згідно спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на те, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Ветек (далі - ТОВ Торговий дім Ветек ) здійснювались на підставі належним чином оформлених первинних документів, які дають можливість встановити реальність здійснених операцій та підтвердити їх зв`язок із господарською діяльністю платника податків, чим спростовується висновок контролюючого органу щодо порушення положень податкового законодавства та безпідставного формування даних податкового обліку. Також, позивач зауважив, контролюючим органом без всебічного розгляду та вивчення первинної бухгалтерської документації, яка надавалася ФОП ОСОБА_1 до перевірки, здійснено помилкові висновки, щодо неправомірного формування витрат та податкового кредиту за господарськими операціям з контрагентом-постачальником, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2015 №0058191702 та №0058151702.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та проведення позивачу вказаних донарахувань, оскільки наявність вироку у кримінальній справі, яким контрагента позивача у ланцюгу постачання визнано винним за фактом фіктивного підприємництва є обґрунтованою підставою для висновку, що фінансово-господарські операції позивача з ТОВ Торговий дім Ветек , який придбавав спірний товар у суб`єкта фіктивного підприємництва, є лише формальним оформленням документообігу з метою одержання економічної вигоди за рахунок неправомірного формування витрат та податкового кредиту по операціях з придбання палива дизельного.

4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про задоволення позовних вимог, апеляційний адміністративний суд виходив з протиправності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на те, що належними первинними документами, складеними за результатом фактично проведених взаємовідносин позивача з його контрагентом підтверджено настання реальних правових наслідків, зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю позивача. Суд дійшов висновку щодо безпідставності проведення позивачу донарахувань з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість у спірному періоді, у зв`язку з недоведеністю контролюючим органом порушення ФОП ОСОБА_1 податкової дисципліни.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі №819/861/18 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України, Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , наказу Головного управління ДФС у Тернопільській області від 08.04.2015 №76, плану-графіка проведення планових перевірок суб`єктів господарювання на ІІ квартал 2015 року, посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , зокрема з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 174.4, 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за період, що перевірявся, на суму 92157,66грн, у тому числі за 2014 рік - 92157,66грн (завищення позивачем документально підтверджених витрат між витратами, відображеними в податковій декларації про майновий стан і доходи і в додатку 5 до розділу III декларації за 2014 рік в сумі 542104,17грн, та витратами, встановленими в ході перевірки); пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 108421,00грн, у тому числі по періодах: у січні 2014 року - 61895,00грн, лютому 2014 року - 46526,00грн (формування позивачем податкового кредиту на підставі витрат, не підтверджених належним чином документально).

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 13.05.2015 №3356/19-15-17-02-23/ НОМЕР_1 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.05.2015 №0058191702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 115197,08грн, з яких 92157,66грн за основним платежем та 23039,42грн за штрафними (фінансовими) санкціями; №0058151702 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 162631,50грн, з яких 108421,00грн за основним платежем та 54210,50грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, став висновок контролюючого органу щодо неправомірного формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій по придбанню у ТОВ Торговий дім Ветек товару (паливо-мастильні матеріали), з огляду на відсутність реального здійснення задокументованих операцій. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач послався на неможливість підтвердження фактичного проведення фінансово-господарських операцій у ланцюгу постачання товару до кінцевого споживача, оскільки, як стверджує відповідач, службові особи ТОВ Торговий дім Ветек відображали в податковому обліку підприємства операції з ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 , які носили формальний характер, з метою ухилення від сплати податків та уникнення вподальшому відповідальності. Відповідач вважає, що такі дії є лише формальним оформленням документообігу з метою одержання підприємством економічної вигоди за рахунок неправомірного формування витрат та податкового кредиту по операціях з придбання палива дизельного.

Також, обґрунтовуючи свою позицію відповідач послався на наявність вироку Червонозаводського районного суду міста Харкова від 09.04.2015 у кримінальній справі №646/3810/15-к, яким встановлено факт фіктивної діяльності ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 .

Як встановлено судами, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №250132, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, 01.05.2005 зареєстрований як платник податку на додану вартість. Вид економічної діяльності: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Так, при оцінці оспорюваних господарських операцій судами попередніх інстанцій встановлено, що господарські операції позивача з придбання-продажу нафтопродуктів, що охоплені перевіркою, здійснювались на підставі договору поставки нафтопродуктів №221-13/11/13 від 13.11.2013, укладеного між ТОВ Торговий дім Ветек (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець), а також договорів поставки нафтопродуктів №10 від 02.01.2014, №11, №15 від 02.01.2014, №35 від 09.01.2014, №46 від 01.02.2014 укладених між ФОП ОСОБА_1 та контрагентами-покупцями.

У підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій, ФОП ОСОБА_1 було надано копії первинних документів, зокрема договорів поставки, договору оренди резервуару для зберігання нафтопродуктів, видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностей, ліцензії на внутрішнє перевезення небезпечних вантажів, сертифікатів відповідності дизельного палива та паспортів якості товару, платіжних доручень про оплату придбаного позивачем у ТОВ Торговий дім Ветек товару, банківських виписок про надходження коштів за реалізований позивачем товар контрагентам-покупцям.

Розглядувані правовідносини в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача. ФОП ОСОБА_1 було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги Головне управління ДФС у Тернопільській області вказує, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятих податкових повідомлень-рішень. Зокрема, контролюючий орган посилається на безпідставність формування позивачем даних податкового обліку за наслідком взаємовідносин з ТОВ Торговий дім ВЕТЕК з огляду на відсутність ркального здійснення господарських операцій. Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано посилання контролюючого органу на ненадання платником податку до перевірки належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, документів щодо якості товару, а також проігноровано той факт, що паливно-мастильні матеріали ТОВ Торговий дім ВЕТЕК придбавало у ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 , яке було створено особами для надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту та щодо яких наявний вирок Червонозаводського районного суду міста Харкова від 09.04.2015 у справі №646/3810/15-к, яким встановлено факт фіктивної діяльності ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 , та той факт, що згідно отриманої податкової інформації ТОВ Торговий дім ВЕТЕК є суб`єктом кримінального провадження за №32014100000000036. На переконання відповідача, у розглядуваному випадку відбулося документування операцій між сторонами за відсутності їх фактичного здійснення. В касаційній скарзі контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених обставин справи та наявних в її матеріалах доказів.

9. У свою чергу ФОП ОСОБА_1 не скористався своїм правом та не подав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку.

10.2. Пункт 44.1 статті 44

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.3 Пункт 138.1 статті 138

Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

10.4. Пункт 138.2 статті 138

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

10.5. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

10.6. Пункти 177.1-177.4 статті 177

Доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

10.7. Пункт 198.1 статті 198

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

10.8. Пункт 198.2 статті 198.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

10.9 Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.10. Пункт 198.6 статті 198

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Пункт 2 статті 3

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

11.3. Стаття 9

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід незалежно від форми (грошова чи не грошова) його отримання.

13. Чистий оподатковуваний дохід визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними із проведенням господарської діяльності такої фізичної особи-підприємця.

14. Витрати, що пов`язані з проведенням господарської діяльності фізичної особи-підприємця мають бути підтверджені належно оформленими первинними документами.

15. Платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

16. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

В первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

17. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

18. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

19. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

20. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

22. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на апеляційну скаргу, та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку встановленим обставинам справи.

23. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, представлених позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства щодо формування витрат та податкового кредиту. Зокрема, судом досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент вчинення судами процесуальної дії) є підставою для податкового обліку, та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

24. Застосовуючи вищезазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, апеляційний адміністративний суд встановив, що вони є реальними та підтверджуються долученими ФОП ОСОБА_1 до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та які містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Зокрема, судом апеляційної інстанції під час дослідження долучених до матеріалів справи письмових доказів встановлено, що первинні документи, на підставі яких позивачем було сформовано витрати та податковий кредит стосуються господарських операцій за участі контрагента - ТОВ Торговий дім Ветек та фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, а саме придбання паливно-мастильних матеріалів (дизпалива) на підставі договору укладеного з метою здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку, що узгоджується з основними видами економічної діяльності останнього.

25. На підтвердження зміни майнового стану у результаті здійснення господарських операцій з контрагентом, ФОП ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень про перерахування коштів за постановлений товар, що свідчить про понесення позивачем витрат на їх придбання.

26. Досліджені судом первинні документи, складені за результатом проведених операцій між позивачем та ТОВ Торговий дім Ветек відповідають вимогам первинних документів встановлених податковим законодавством України, зокрема містять всі необхідні реквізити, виписані суб`єктом господарювання, який, на момент взаємовідносин з позивачем був зареєстрований платником податку на додану вартість, не був виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебував на обліку в органах державної фіскальної служби. Контролюючий орган у встановленому законом порядку не довів факту підробки, недостовірності чи неналежного оформлення цих документів.

27. Посилання контролюючого органу на недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних, як на підставу для невизнання реальності господарських операцій, обґрунтовано відхилено апеляційним адміністративним судом, оскільки певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер та у розглядуваному випадку не ставлять під сумнів реальність фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ Торговий дім Ветек .

До того ж, як зазначив суд апеляційної інстанції, жодних порушень при оформленні саме первинних документів, у тому числі і товарно-транспортних накладних, або ж відсутності таких документів в процесі розгляду справи не встановлено, а ФОП ОСОБА_1 правомірно були сформовані на їх підставі витрати та податковий кредит.

28. Щодо посилань контролюючого органу на наявність вироку Червонозаводського районного суду міста Харкова від 09.04.2015 у кримінальній справі №646/3810/15-к за яким встановлено факт фіктивної діяльності ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 за статтею 205 Кримінального кодексу України, то як встановлено апеляційним адміністративним судом вказаний вирок жодним чином не стосується позивача та його взаємовідносин з ТОВ Торговий дім Ветек . Вказаним вироком встановлено виключно фіктивність ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 по ланцюгу взаємовідносин з іншими суб`єктами підприємницької діяльності.

29. Посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що ТОВ Торговий дім Ветек є суб`єктом кримінального провадження за №32014100000000036, Суд вважає безпідставним, оскільки наявність порушеного кримінального провадження відносно контрагента позивача не були підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у цій справі, а акт перевірки не містить жодної вказівки на вказану обставину. До того ж, наголошуючи в акті перевірки щодо проведення позивачем ризикових фінансово-господарських операцій з ТОВ Торговий дім Ветек , контролюючим органом не надано жодних доказів на підтвердження фіктивності даного контрагента позивача.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу, як вирок, надано не було.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження наявності рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлено фіктивність ТОВ Торговий дім Ветек , що має безпосереднє значення для надання висновку щодо діяльності господарюючих суб`єктів, в процесі розгляду справи відповідачем надано не було. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

30. Судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеним контрагентом, за якими ФОП ОСОБА_1 було сформовано витрати та податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно. Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Враховуючи встановлені обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ФОП ОСОБА_1 підтвердив факт реальності господарських операцій з контрагентом, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій. З урахуванням досліджених апеляційним адміністративним судом первинних документів, які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності підприємства, та враховуючи висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки, надані сторонами докази, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно якого негативні наслідки можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи (позивача), та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), висновок Восьмого апеляційного адміністративного суду щодо реальності проведених операцій з придбання позивачем у контрагента товару є правильним.

32. На переконання Верховного Суду, судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеним контрагентом, за результатом проведення яких було сформовано дані податкового обліку, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом в акті перевірки, у відзивах на позовну заяву та апеляційну скаргу, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно.

33. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, враховуючи норми Податкового кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, апеляційний адміністративний суд не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, що свідчить про необхідність залишення касаційної скарги Головного управління ДФС у Тернопільській області без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

34. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

35. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі №819/861/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова