Рішення

від 08.08.2019 по справі 405/4498/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/4498/17

Провадження №2/405/1053/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2019 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Береді Я.І., Лисонь В.В., Шумейко Ю.В.

за участю учасників справи:

представника позивача Міністерства економічного розвитку

і торгівлі України - Семенюка П.А.

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

та представника третьої особи державного підприємства

Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології

та сертифікації - Волосян Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницький цивільну справу №405/4498/17 за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державне підприємство Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до відповідача ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державне підприємство Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , в якому (позові) просив стягнути з ОСОБА_1 на користь державного підприємства Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації 147 183,54 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач у даній справі був призначений на посаду директора ДП Кіровоградстандартметрологія та здійснював свої повноваження відповідно до укладеного контракту від 18.11.2013 року № 19. Згідно з пунктом 1.1 Контракту Директор зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію Підприємства здійснювати поточне управління Підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за Підприємством державного майна . Пунктом 7.5 Статуту ДП Кіровоградстандартметрологія , затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 28.03.2017 року № 473 передбачено, що Директор відповідно до покладених на нього завдань: здійснює керівництво Підприємством; несе персональну відповідальність за стан та діяльність Підприємства; вирішує питання добору, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, призначає на посади та звільняє з посад працівників Підприємства . Крім того, положеннями ст.43 Конституції України кожному гарантується право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та зазначеною статтею громадянам також гарантується захист від незаконного звільнення. Тим самим, враховуючи наведені вище положення трудового контракту, Статуту та Основного Закону, вважає, що на відповідача покладається обов`язок здійснювати управління підприємством в такий спосіб, який би не допускав порушення прав (зокрема, трудових) найманих працівників. Вказав, що всупереч наведеним нормам відповідачем допущено незаконні звільнення працівників, що мали правові наслідки у вигляді їх поновлення на роботі та завдання підприємству збитків у вигляді стягнення з підприємства вимушеного прогулу. Зокрема, рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 18.06.2014 року у справі №404/2166/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ДП Кіровоградстандартметрологія про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.05.2014 про відмову у задоволенні позову скасовано та ухвалено нове рішення, яким поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника начальника відділу державних випробувань засобів вимірювальної техніки та атестації вимірювальних лабораторій Державного підприємства Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації з 14.02.2014 року. Стягнуто з ДП Кіровоградстандартметрологія на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 31 114 грн. 90 коп. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.09.2014 року у вказаній справі касаційну скаргу ДП Кіровоградстандартметрологія відхилено, рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 18.06.2014 року залишено без змін.

Крім того, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.09.2015 року у справі №404/3049/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ДП Кіровоградстандартметрологія про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яке залишено без змін постановою Верховного Суду України від 26.10.2016 року, позов задоволено, поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника транспортної служби ДП Кіровоградстандартметрологія та стягнуто з ДП Кіровоградстандартметрологія на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.03.2015 року по 09.09.2015 року в розмірі 30 707,48 грн.

У подальшому, у зв`язку з невиконанням рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.09.2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (справа №404/8004/16-ц), за результатом розгляду якого Кіровським районним судом м. Кіровограда 26.05.2017 року винесено рішенням, яким стягнуто з ДП Кіровоградстандартметрологія на користь ОСОБА_4 85 361,16 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто за період з моменту поновлення його на роботі рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.09.2015 року по день надання йому пропозиції фактично приступити до роботи. Відомості щодо подальшого (апеляційного/касаційного) оскарження рішення у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні.

Таким чином, загальна сума стягнутих коштів у вигляді оплати вимушеного прогулу, які ДП Кіровоградстандартметрологія виплатила незаконно звільненим працівникам, становить: ОСОБА_3 - 31 114, 90 грн., а також ОСОБА_4 - 30 707,48 грн. та 85 361,16 грн., що разом становить 147 183, 54 грн.

Таким чином, незаконність звільнень працівників встановлена судовими рішеннями та доказуванню не підлягає, відповідно оплата вимушеного прогулу є похідним від незаконного звільнення та обґрунтовано стягнута з ДП Кіровоградстандартметрологія , та, вказана вище сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 відповідно до статті 237 КЗпП України у повному обсязі з урахуванням положень ст.130 КЗпП України.

Додатково зазначив, що даний позов подається в межах строку, визначеного статтею 233 КЗпП України, оскільки про завдання ОСОБА_1 шкоди він (позивач) дізнався з листа Кіровоградської місцевої прокуратури від 18.07.2017 року №4-7616-14, який надійшов на адресу Міністерства 24.07.2017 року та зареєстрований за №05/51401-17.

Процесуальні дії по справі:

Ухвалою суду від 19 жовтня 2017 року, яка залишена без змін постановою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2017 року, відкрито позовне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Разом з вищевказаною позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачу ОСОБА_1 кошти у розмірі 150 000 грн., а за відсутності коштів, - шляхом накладення арешту на будь-яке майно, виявлене державним виконавцем та за наслідками розгляду зазначеної заяви хвалою суду від 23 жовтня 2017 року заяву позивача Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про забезпечення позову по зазначеній цивільній справі залишено без задоволення.

При цьому, судом відзначається, що 15 грудня 2017 року набрав чинності в новій редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Цивільний процесуальний кодекс України.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, на підставі чого, та враховуючи, що провадження у справі відкрито до набрання чинності зазначеною редакцією Колексу, подальший розгляд зазначеної цивільної справи судом здійснено за правилами ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, представник позивача Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Семенюк П.А. звернувся до суду із заявою від 26.06.2018 року про забезпечення вищевказаного позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні ОСОБА_1 кошти у розмірі 150 000 грн., а за відсутності коштів - шляхом накладення арешту на будь-яке виявлене державним виконавцем майно.

Ухвалою суду від 13 липня 2018 року вжито заходи забезпечення позову у зазначеній цивільній справі, шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 359178935101, кадастровий номер: 3510100000:20:165:0034) площею 0,045 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування серія та номер: 2917 від 30.12.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Драною І.В.

Представник позивача Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Семенюк П.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Фомічов К.С. позовні вимоги позивача не визнав в повному обсязі, заперечував щодо їх задоволення. Зазначив, що з 22 березня 2017 року відповідач ОСОБА_1 звільнений з посади директора державного підприємства Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації . Окрім того, зазначив, що позивачем в позові вказано, що про завдання ОСОБА_1 шкоди Мінекономрозвитку дізналось з листа Кіровоградської місцевої прокуратури, який надійшов на адресу Міністерства 24.07.2017 року, а отже, даний позов подано в межах визначеного статтею 233 КЗпП України строку. Проте з такою позицією позивача відповідач не погоджується, вважає, що позивачу ще значно раніше було відомо про наявність рішень судів щодо поновлення звільнених працівників на посадах та стягнення за рішеннями судів середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В позовній заяві зазначено, що рішенням апеляційного суду від 18.06.2014 року позов ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягненні середнього заробітку, - задоволено. Рішенням Кіровського районного суду від 09.09.2015 року позов ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, - задоволено. Дані рішення судів підлягають негайному виконанню та стягнення коштів з підприємства. Відповідно до статуту ДП Кіровоградстандартметрологія вищестоящим в порядку підлеглості органом відносно ОСОБА_1 та ДП Кіровоградстандартметрологія є Мінекономрозвитку. Відповідно до п. 2.1.5. Контракту № 19 від 18.11.2013 року, укладеного між Мінекономрозвитку та ОСОБА_1 директор підприємства зобов`язується забезпечувати подання Мінекономрозвитку України в установленому порядку щоквартально до 25 числа місяця, що настає зі звітним кварталом, - квартальної фінансової звітності та звіту про виконання фінансового плану Підприємства. Враховуючи вищевикладене, та той факт, що рішення судів про поновлення на посадах та стягнення за рішеннями судів середнього заробітку за час вимушеного прогулу прийняті у 2014 та 2015 роках, тому, відповідно, Мінекономрозвитку України, враховуючи подання директором підприємства щоквартальних фінансових звітів, враховуючи що дані витрати (виплати за час вимушеного прогулу поновленим на посадах працівникам) позивач класифікує як збитки підприємства, відповідач вважає, що позивачу було відомо про виплати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 задовго до подання позовної заяви (18.08.2017 року). Також факт обізнаності позивачем про факти збитків (на думку позивача), заподіяних незаконним звільненням з роботи ОСОБА_3 підтверджується листом Мінекономрозвитку від 23.07.2014 року за підписом заступника Міністра-керівника апарату Міністерства вих..№2432-04/25188-06, який підтверджує, що Мінекономрозвитку України станом на 23.07.2014 року було відомо про збитки, заподіяні незаконним звільненням з роботи ОСОБА_3 . Просив застосувати до зазначеного позову позовну давність, та з цих підстав відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору державного підприємства Кіровоградський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації Волосян Т.П. в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала, вважаючи наявними підстави для задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема, статутом державного підприємства Кіровоградський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 16.07.2013 року № 814, чинним на час перебування по посаді директора відповідача ОСОБА_1 , зокрема, п.1.1 якого визначено, що Державне підприємство Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації засноване на державній власності, належить до управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством.

Відповідно до Розділу 4 Статуту підприємство є юридичною особою. Права та обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до законодавства та цього Статуту, який затверджується Уповноваженим органом управління. Підприємство має відокремлене майно, самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, ідентифікаційним кодом, а також штампи і бланки зі своїм найменуванням. Підприємство має право в порядку, установленому законодавством та Уповноваженим органом управління, вчиняти правочини, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов`язки, здійснювати претензійну роботу, бути відповідачем або позивачем у судах України та інших держав. Підприємство діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, самостійно планує свою діяльність, несе відповідальність за її наслідки та виконання зобов`язань перед бюджетами, державними цільовими фондами і контрагентами (п.п.4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 Розділу 4 Статуту).

Відповідно до Розділу 5 Статуту, Підприємство, серед іншого, зобов`язане сприяти створенню належних умов для високопродуктивної праці, забезпечувати додержання законодавства про працю, соціальне страхування, правила та норм охорони праці, техніки безпеки.

Відповідно до п.п.7.1, 7.3, 7.5 Розділу 7 Статуту управління Підприємством здійснюється відповідно до цього Статуту. Управління Підприємством відповідно до повноважень, визначених цим Статутом та законодавством, здійснюється його директором, який призначається на посаду Уповноваженим органом управління шляхом укладення контракту, у якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади та інші умови найму за погодженням сторін. Директор відповідно до покладених на нього завдань зокрема здійснює керівництво Підприємством; несе персональну відповідальність за стан та діяльність Підприємства; вирішує питання добору, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, призначає на посади та звільняє з посад працівників підприємства, крім заступників директора, головного бухгалтера, керівника юридичної служби Підприємства, які призначаються на посади і звільняються з посад директоро Підприємства за погодженням з Уповноваженим органом управління, здійснює розподіл функціональних обов`язків між ними, уживає заходів до їх заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.

Відповідно до умов контракту №19 від 18 листопада 2013 року, укладеного між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та ОСОБА_1 , за яким ОСОБА_1 призначений на посаду директора державного підприємства Кіровоградський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації на термін з 18 листопада 2013 року по 18 листопада 2016 року, - директор зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за Підприємством державного майна, а Мінекономрозвитку України зобов`язується створювати необхідні умови для матеріального забезпечення та організації праці Директора. Директор діє на засадах єдиноначальності. Директор підзвітний Мінекономрозвитку України (п.п.1.1, 1.4, 1.5 Контракту).

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Розділу 2 Контракту директор зобов`язується здійснювати керівництво Підприємством, організовувати його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання інших завдань, передбачених законодавством,Статутом Підприємства та цим Контрактом.

Підпунктом 2.1.5 п.2.1 Розділу 2 Контракту також визначено, що директор зобов`язується забезпечувати подання Мінекономрозвитку України в установленому порядку щокварталу до 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, - квартальної фінансової звітності та звіту про виконання фінансового плану Підприємства.

Судом також встановлено, що 24 липня 2017 року за вх.№05/51401-17 на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшов лист від 18.07.2014 року за вих.№4-7616-14 керівника Кіровоградської місцевої прокуратури Д.Прокопчука, за яким Кіровоградською місцевою прокуратурою розглянуто колективне звернення ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , що надійшло з Адміністрації Президента України, щодо вжиття заходів до стягнення на кори сть ДП Кіровоградстандартметрологія з осіб, винних у незаконному звільненні працівників, та в ході вивчення Кіровоградською місцевою прокуратурою колективного звернення ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 встановлено, що керівництвом ДП Кіровоградстандартметрологія незаконно звільнено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується відповідними рішеннями судів. Зазначене призвело до відшкодування останнім значної суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за рахунок державного підприємства. З огляду на зазначене, існують підстави для звернення із відповідним позовом до суду в інтересах ДП Кіровоградстандартметрологія яке входить у сферу управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з метою відшкодування з винних осіб відповідних сум.

Також встановлено, що рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 18 червня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 вересня 2014 року, рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 12 травня 2014 року, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , - відмовлено, було скасовано й ухвалене нове рішення у справі про задоволення позову ОСОБА_3 . Скасовано наказ державного підприємства Кіровоградський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації № 15/к від 14 лютого 2014 року про звільнення ОСОБА_3 з 14 лютого 2014 року з посади заступника начальника відділу державних випробувань засобів вимірювальної техніки та атестації вимірювальних лабораторій з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором. Поновлено позивача на посаді заступника начальника відділу державних випробувань засобів вимірювальної техніки та атестації вимірювальних лабораторій державного підприємства Кіровоградський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації з 14 лютого 2014 року. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 31 114 грн. 90 коп., який обрахований без вирахування податків та інших обов`язкових платежів. Вирішено питання про судові витрати.

Крім того, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 вересня 2015 року, яке залишено в силі постановою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року, позов ОСОБА_4 до державного підприємства Кіровоградський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю. Скасовано наказ директора державного підприємства Кіровоградський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації № 2-К від 31 березня 2015 року про звільнення ОСОБА_4 з посади начальника транспортної служби відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу Законів про Працю України. Поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника транспортної служби державного підприємства Кіровоградський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації . Стягнуто з державного підприємства Кіровоградський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.03.2015 року до 09.09.2015 року в розмірі 30 707,48 грн. без урахування відповідних зборів та обов`язкових платежів.

Окрім того, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 травня 2017 року позов ОСОБА_4 до державного підприємства Кіровоградський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням індексу інфляції задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства Кіровоградський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації на користь ОСОБА_4 - 85 361,16 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 853,61 грн. судового збору.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Крім того, частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року за № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" визначено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, враховуючи норми ч. 3 ст. 13, ст.49 ЦПК України, позивач, який вважає, що його суб`єктивне право порушене, самостійно визначає предмет та підставу позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

Підставу позову складають зазначення фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, на підтвердження зазначених позивачем обставин.

В свою чергу, позивач Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звертаючись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , просив стягнути з останнього на користь державного підприємства Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації 147 183 грн. 54 коп., зазначивши на обґрунтування повноважень для звернення до суду, що ДП Кіровоградстандартметрологія засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством; управління Підприємством здійснюється через директора, який підзвітний Уповноваженому органу управління; управління Підприємством здійснюється його директором, який призначається на посаду Уповноваженим органом управління шляхом укладення контракту, тим самим, вищестоящим в порядку підлеглості органом відносно ОСОБА_1 та ДП Кіровоградстандартметрологія є Мінекономрозвитку .

Крім того, на обґрунтування підстав позову, позивач зазначив, що відповідачем ОСОБА_1 допущено незаконні звільнення працівників ДП Кіровоградстандартметрологія , що мали на підставі ухвалених за позовами працівників судових рішень, правові наслідки у вигляді їх поновлення на роботі та завдання підприємству збитків у вигляді стягнення з підприємства вимушеного прогулу, при цьому, загальна сума стягнутих коштів у вигляді оплати вимушеного прогулу, які ДП Кіровоградстандартметрологія виплатила незаконно звільненим працівникам становить 147 183, 54 грн., відповідно, вказана вище сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.237 КЗпП України в повному обсязі з урахуванням положень ст.ст.130, 134 КЗпП України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, зокрема, коли службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 134 КЗпП України службові особи, винні в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.

Статтею 136 КЗпП України встановлено, що покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Відповідно до ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що, обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівнику часу вимушеного прогулу, покладається на службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення здійснено з порушенням закону, та відповідальність настає незалежно від форми вини.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам,установам, організаціям їх працівниками судам роз`яснено, що, застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або яким затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

При цьому, позивач - це особа, на захист суб`єктивних прав і охоронюваних законом інтересів якої порушується цивільна справа в суді, в свою чергу, відповідачем в цивільному процесі є особа, до якої позивачем пред`явлено матеріально-правову вимогу, при цьому, позивач вважає, що саме ця особа, як відповідач, порушила охоронювані законом права та інтереси позивача.

Третіми особами є суб`єкти цивільних процесуальних відносин, які вступають у порушену в суді цивільну справу сторін для захисту особистих суб`єктивних прав і охоронюваних законом інтересів. Як і сторони, треті особи заінтересовані в результатах розгляду судом справи. Це пояснюється тим, що на їх правове становище можуть вплинути наслідки розгляду судом спірної справи між сторонами.

Разом з тим, треті особи без самостійних вимог на предмет спору не є сторонами в цивільному процесі, відповідно судом не може ухвалюватися рішення на їх користь.

Крім того, судом відзначається, що відповідно до ст.237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі, заподіяної працівником, визначеним ст.136 КЗпП України, стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Поряд з цим, судом відзначається, що на час звернення позивача з позовом до суду (19.08.2017 року) відповідач ОСОБА_1 з 22.03.2017 року був звільнений з посади директора державного підприємства Кіровоградський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , крім того, останній не перебував у трудових відносинах з ДП Кіровоградський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , оскільки, відповідно до п.п.1.2, 1.5 Контракту №19 від 18.11.2013 року, укладеного між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та ОСОБА_1 (Директор) на підставі зазначеного контракту трудові відносини виникли між Директором Підприємства та Мінекономрозвитку України, що є підставою для вирішення вимог про відшкодування шкоди в загальному порядку (ч.3 ст.136 КЗпП України) шляхом подання позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду власником або уповноваженим ним органом.

Крім того, з інформації Мінекономрозвитку України від 23.07.2014 року за вих.№ 2432-04/25188-05, адресованої на адресу прокуратури Кіровоградської області, вбачається, що ДП Кіровоградстандартметрологія є державним комерційним підприємством, яке діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, самостійно планує свою діяльність, несе відповідальність за її наслідки та виконання зобов`язань перед бюджетами, державними цільовими фондами і контрагентами; джерелом коштів на оплату праці працівників підприємства є частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності. Уповноважений орган управління (Мінекономрозвитку України) не несе відповідальності за зобов`язаннями Підприємства, крім випадків, передбачених законодавством. Тим самим, ДП Кіровоградстандартметрологія не фінансується з державного бюджету, відповідає за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна та здійснює витрати на оплату праці за рахунок власного прибутку.

Окремо судом відзначається, що ні позивачем, ні третьої особою без самостійних вимог на предмет спору, не надано суду належних доказів, які б підтверджували виплату працівникам ДП Кіровоградстандартметрологія на виконання судових рішень грошових коштів в загальному розмірі 147 183, 54 грн.

При цьому, представник відповідача просив застосувати до спірних правовідносин позовну давність та у зв`язку з цим відмовити у задоволенні позову, на підставі чого судом відзначається наступне.

Відповідно до положень ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦКК України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.3 ст.233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищестоящого органу.

Судом встановлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про наявність судових рішень про поновлення працівників та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу дізналося 24 липня 2017 року з листа керівника Кіровоградської місцевої прокуратури Д.Прокопчука, від 18.07.2014 року за вих.№4-7616-14, за яким Кіровоградською місцевою прокуратурою розглянуто колективне звернення ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , що надійшло з Адміністрації Президента України, щодо вжиття заходів до стягнення на користь ДП Кіровоградстандартметрологія з осіб, винних у незаконному звільненні працівників, та в ході вивчення Кіровоградською місцевою прокуратурою колективного звернення ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 встановлено, що керівництвом ДП Кіровоградстандартметрологія незаконно звільнено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується відповідними рішеннями судів, копіїх яких було долучено до зазначеного листа прокуратури, з позовом до суду Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звернувся 19.08.2017 року, тим самим, суд вважає, що позивачем строк звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 не пропущено, а відтак відсутні підстави для застосування наслідків його пропуску.

З огляду на зазначене та розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих учасниками справи доказів, а також виходячи зі суб`єктного складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем, і, вирішуючи справу за тим позовом, який пред`явлений, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Міністерства економічного розвитку і торгівлі України прав та свобод до ОСОБА_1 , з заявленими позивачем Міністерством економічного розвитку і торгівлі України вимогами про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ДП Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації коштів в розмірі 147 183, 54 грн., що є наслідком для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в задоволенні позову, - на позивача, на підставі чого понесені позивачем судові витрати по справі, які складаються з судового збору, залишити по фактично понесеним позивачем.

Крім того, відповідно до ч.ч.9, 10 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову, які, відповідно були вжиті у зазначеній справі на підставі ухвали Ленінського районного суду м.Кіровограда від 13 липня 2018 року у вигляді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 359178935101, кадастровий номер: 3510100000:20:165:0034) площею 0,045 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування серія та номер: 2917 від 30.12.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Драною І.В.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77 80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державне підприємство Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації про стягнення з ОСОБА_1 на користь державного підприємства Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації коштів в розмірі 147 183, 54 грн., - залишити без задоволення.

Судові витрати по справі залишити по фактично понесеним позивачем.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Ленінського районного суду м.Кіровограда від 13 липня 2018 року у цивільній справі № 405/4498/17, провадження 2/405/1053/17, за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівліУкраїни (ЄДРПОУ: 37508596, місцезнаходження: вул. М. Грушевського, 12/2, м, Київ, 01008) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа державне підприємство Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, - у вигляді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 359178935101, кадастровий номер: 3510100000:20:165:0034) площею 0,045 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування серія та номер: 2917 від 30.12.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Драною І.В.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Кіровограда.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова