Ухвала

від 17.02.2021 по справі 333/6749/15-ц

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/6749/15-ц

Провадження №6/333/82/21

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2021 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №333/6749/15-ц за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

До Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягувач за виконавчим провадженням - Товариство з обмеженою відповідальністю Українська мікрофінансова мережа , в якій заявник просить суд визнати виконавчий лист №333/6749/15-ц, виданий 12.02.2016 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя, таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що з його пенсії за постановою державного виконавця від 23.05.2018 року стягується 20 % на погашення заборгованості за вказаним виконавчим листом. Проте стягувач до виконавчої служби не звертається, на вимогу від 23.03.2020 року реквізитів рахунку, на який необхідно направляти стягнені кошти не надав, жодного інтересу до виконавчого провадження не виявив. За відомостями, які перебувають у виконавця, стягувач за місцезнаходженням не перебуває. Таким чином, примусово виконати виконавчий лист не можливо, у зв`язку з чим на підставі ст.607 ЦК України, де зазначено, що зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, заявник просить суд визнати виконавчий лист №333/6749/15-ц таким, що не підлягає виконанню.

Заявник у судовому засіданні заяву підтримав з підстав, викладених у ній.

Стягувач і державний виконавець, будучи своєчасно і належним чином повідомлені судом про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ч.3 ст.432 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши пояснення заявника, вивчивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Як випливає з матеріалів справи, рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 09.12.2015 року позов ТОВ Українська мікрофінансова мережа до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Українська мікрофінансова мережа 3156 гривень 00 копійок - єдиний платіж за кредитом, 6768 гривень 00 копійок - заборгованості по процентам за користування кредитом, 100 гривень 00 копійок - штраф, 3787 гривень 00 копійок - пені, а разом 13811 гривень 00 копійок заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №ЗП04-00276 від 19.12.2014 року, а також 243 гривні 60 копійок витрат по сплаті позивачем судового збору, 700 гривень 00 копійок витрат позивача на правову допомогу, а разом 943 гривні 60 копійок. Рішення набрало законної сили (а.с.73-75).

12.02.2016 року представник позивача отримав виконавчий лист, за яким 12.12.2016 року державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) відкрито виконавче провадження ВП №53111149, стягувач - ТОВ Українська мікрофінансова мережа (ЄДРПОУ 38162180).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.18 ЦПК України і статті 124 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину судового провадження згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

За положеннями Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

На суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Також, з аналізу вказаної правової норми вбачається, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, законодавець пов`язує лише з тим, що: 1) виконавчий лист було видано помилково або 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання (такий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 16 січня 2018 року у справі №755/15479/14-ц).

Частинами першою і другою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у ст. ст. 599, 600, 604-609 ЦК України.

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (ст. 609 ЦК України).

Стягувач ТОВ Українська мікрофінансова мережа на сьогодні не ліквідований, а є відокремленим підрозділом юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю КРЕДІ КОНТИНЕНТАЛЬ (ТОВ КРЕДІ КОНТИНЕНТАЛЬ , 76005, Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, вул.О.Сорохтея, буд.2А, оф.1), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Положеннями ст. 607 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

При цьому слід враховувати, що обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об`єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, судом не встановлено ні юридичних, ні фактичних обставин, які унеможливлюють виконання боржником зобов`язання щодо сплати заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №ЗП04-00276 від 19.12.2014 року.

У ході розгляду заяви ОСОБА_1 підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, наведені в ч.2 ст.432 ЦПК України, в тому числі і будь-які інші причини, - свого підтвердження не знайшли.

На даний час рішення суду, на підставі якого виданий виконавчий лист, набрало законної сили.

За практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року).

За наведеного, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.598, 607, 609 ЦК України, ст.ст.18, 432 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого по цивільній справі №333/6749/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українська мікрофінансова мережа до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю .

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з її проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков