Рішення

від 06.09.2007 по справі 2/288-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/288-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

06.09.2007                                                                Справа №  2/288-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Лисенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" Скадовського району Херсонської області

до приватної фірми "Матіас" м.Херсона  

про   стягнення 3070,77 грн.

за участю

представників сторін:

від  позивача:  Дудченко Ю.М., довіреність № 1-8-183 від 06.09.2007 року   

від  відповідача: не прибув

в с т а н о в и в:

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Лідія" звернувся до суду з позовом до приватної фірми "Матіас" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу томатного соку у розмірі 3070,77 грн. Позовні вимоги ґрунтуються на ствердженні позивача про те, що ПФ "Матіас", отримавши у травні 2005 року через свого представника  томатний сік на суму 2250 грн., на цей час не здійснили розрахунки з продавцем продукції.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги СВК "Лідія"  та просить стягнути з ПФ "Матіас" на користь позивача 2250,00 грн. основного боргу, який виник з умов договору № 73/2 від 04.03.2005 року, 820,77 грн. пені і судові витрати по справі, посилаючись на надані докази, матеріали справи.

Відповідач або його представник до суду не прибули, про причини свого неприбуття суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього питання не надали.

На підставі наявних у справі матеріалів вбачається, що відповідач отримав від позивача копію позовної заяви з додатком, свідченням чого є поштова квитанція № 00002973 від 09.08.2007 року, а також ухвалу суду від 20.08.2007 року про порушення справи, зобов'язання виконання певних дій та виклик в судове засідання, підтвердженням чого є поштове повідомлення № 2038301 від 25.08.2007 року про вручення поштового відправлення, а також дані канцелярії суду про направлення сторонам ухвали від 20.08.2007 року за вих. № 20197 від 21.08.2007 року.

Крім того ПФ "Матіас" не виконала вимоги суду відносно надання відзиву на позов, доказів сплати боргу або обґрунтування причин його несплати, особистої явки в судове засідання. На початку судового розгляду справи представник позивача доповів, що зв'язався з підприємством відповідача по телефону де йому повідомили, що до суду нікого направляти не будуть у зв'язку із зайнятістю працівників та керівника.

Згідно положень ст.ст.4-2, 4-3 Господарсько-процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.  

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть  участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.  

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Призначаючи розгляд справи на 06.09.2007 року, суд надавав можливість сторонам, в тому числі і відповідачу, підготувати та подати всі необхідні документи для вирішення спору по суті, безпосередньо прийняти участь в судовому  засіданні.  

Відповідач не прибув, наданими йому правами не скористався.  

Вищезазначені дії суду свідчать про те, що господарський суд у повній мірі виконав свої обов'язки щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій. Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відправлення відповідачу ухвали від 20.08.2007 року з урахуванням конкретних обставин справи суд вважає належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. (Інформаційний лист ВГСУ № 01-8/1228 від 02.06.2006 року).

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі матеріалів і доказів, що знаходяться у справі і надані позивачем.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, з'ясувавши правовідносини сторін, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 04 березня 2005 року між сільськогосподарським виробничим кооперативом "Лідія" та приватною фірмою "Матіас" був укладений договір купівлі-продажу томатного соку за № 73/2.

Згідно пункту 6 договору сторони домовились, що ПФ "Матіас" на протязі 10 календарних днів з моменту отримання продукції проведе оплату за неї в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок СВК "Лідія".

27 травня 2005 року згідно видаткової накладної № 01-0023098 представник відповідача Ігнатенко І. отримав на складі СВК "Лідя" томатний сік на суму 2250,00 грн., оплата за який мала бути проведена в строк до 06 червня 2005 року.

Однак до цього часу гроші за отриману продукцію СВК "Лідія" не сплачені.

Позивач вважає дії ПФ "Матіас" незаконними, оскільки згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Правових підстав для звільнення ПФ "Матіас" від виконання зобов'язання по договору суд не знаходить.

Пунктом 7.2 укладеного договору передбачено, що у випадку порушення термінів розрахунку, передбачених п.6 договору, ПФ "Матіас" сплачує на користь СВК "Лідія"   пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми зобов'язання за кожний день прострочення.

Відповідно за час, що минув від кінцевого терміну передачі товару та необхідності його оплати у 10-денний термін, яким є 06.06.2005 року, по 27.07.2007 року позивач нарахував пеню у розмірі 820,77 грн., яку просить стягнути з ПФ "Матіас".

У цій частині позовних вимог суд відмовляє СВК "Лідія" на підставі наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України штрафна санкція у вигляді пені нараховується за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, на строк не більше 6 місяців. Нарахування припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Крім того, згідно положень ст. 249  Цивільного кодексу України, до штрафних санкцій у вигляді неустойки (штраф, пеня) застосовуються скорочені строки позовної давності, а саме строк у 1 рік. В той же час, з 06.06.2005 року коли відповідач повинен був виконати оплату товару, минуло більше 2 років і до того ж позивач не звертався до суду з заявою про відновлення строку позовної давності. У даному випадку суд не знаходить правових підстав для поновлення пропущеного строку з власної ініціативи.

Судові витрати по даній справі суд покладає на відповідача, з вини якого спір доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм, керуючись ст.ст. 44-49, 82- 85  Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

          1.Позов задовольнити частково.

          2.Стягнути з Приватної фірми "Матіас", 73026, м.Херсон, вул. Залізнична, 3, код ЄДРПОУ 24119450, р/р 260002284 в ОД АКБ "Укрсоцбанк", МФО 352015 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія", 75712, с.Новомиколаївка Скадовський район Херсонська область, код ЄДРПОУ 30952411, р/р 2600563878 в Райффайзенбанк "Аваль" м.Київ, МФО 380805 ІНН 03784121193: 2250,00 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят грн. 00 коп.) основного боргу, 102,00 (сто дві грн. 00 коп.) по сплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          В іншій частині позову відмовити.

          3.Рішення направити сторонам по справі.  

Суддя                                                                                      С.В.Скобєлкін