Постанова

від 16.02.2021 по справі 686/16999/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/16999/18

Провадження № 22-ц/4820/223/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Журбіцький В.О.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

апелянта ОСОБА_3 ,

представниці апелянта ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2018 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (далі - Рада) про визнання права власності на земельну ділянку.

ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , внаслідок чого відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2,82 га, розташовану за межами населених пунктів Ради та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 9 жовтня 2013 року ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз О.А., яким усе своє майно заповів позивачеві. Позивач прийняв спадщину в установленому порядку, наразі він не може оформити права на неї через втрату правовстановлюючого документа на земельну ділянку.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд визнати за ним у порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку площею 2,82 га, розташовану за межами населених пунктів Ради та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ХМ №036378.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2018 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,82 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ради, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ХМ №036378 належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд виходив з того, що ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 та набув права на неї. До складу спадщини увійшла земельна ділянка, на яку правовстановлюючий документ втрачено, тому право власності ОСОБА_1 на спадкове майно слід визнати в судовому порядку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , який не брав участі у справі, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що протягом 2001-2003 років ОСОБА_5 виділив із земельної ділянки площею 2,82 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, у зв`язку з чим було змінено цільове призначення земель. За договором дарування від 2 грудня 2003 року ОСОБА_5 подарував ОСОБА_3 цю присадибну ділянку, на яку той одержав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ №111484. Оскільки на момент відкриття спадщини ОСОБА_5 не могла належати на праві власності земельна ділянка площею 2,82 га, то ОСОБА_1 не міг набути право на неї в порядку спадкування. Суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин справи та дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції

В порядку ст. 55 ЦПК України суд апеляційної інстанції залучив до участі у справі правонаступника Ради - Хмельницьку міську раду.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 і Хмельницька міська рада не подали відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, неправильно витлумачив норми ст. 1218 ЦК України та не дотримався положень ст. 48 ЦПК України.

У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

ОСОБА_3 є сином ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ХМ №036378 від 6 грудня 2000 року ОСОБА_5 належала земельна ділянка площею 2,82 га, розташована за межами населених пунктів Ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області від 18 серпня 2003 року №567/03-р надано дозвіл ОСОБА_5 на розробку проекту відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку за рахунок земельної частки (паю), що належить йому на праві власності, площею 0,25 га за межами с. Давидківці.

21 жовтня 2003 року ОСОБА_5 одержав державний акт серії ХМ №111254 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, розташовану на території Ради та призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку.

За договором дарування від 2 грудня 2003 року, посвідченим Хмельницькою районною державною нотаріальною конторою (реєстраційний номер 2-4552), ОСОБА_5 подарував ОСОБА_3 указану присадибну ділянку. На підставі цього договору ОСОБА_3 одержав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ №111484 від 19 грудня 2003 року.

9 жовтня 2013 року ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз О.А. (реєстраційний номер 1837), яким усе своє майно заповів ОСОБА_1 .

Застосовані норми права

Статтями 1216, 1217 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За змістом положень ст. 48 ЦПК України відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права чи інтереси, і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Визначення кола відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Цивільний процесуальний закон покладає саме на позивача обов`язок визначати відповідача у справі.

Якщо позивач не заявляє вимоги до усіх належних відповідачів, які мають безпосередній зв`язок зі спірними правовідносинами, то суд відмовляє у задоволенні позову.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів Ради та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець за заповітом прийняв цю спадщину та набув права на неї.

Водночас, як зазначили сторони, успадкована ОСОБА_1 земельна ділянка накладається на земельну ділянку ОСОБА_3 , у зв`язку з чим спір між ними вирішується в суді (цивільна справа №686/12664/20).

Враховуючи предмет і підстави позову ОСОБА_1 у справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, ОСОБА_3 має безпосередній зв`язок із спірними правовідносинами та мав брати участь у справі як співвідповідач.

Оскільки ОСОБА_1 не заявив вимоги до всіх належних відповідачів, то його позов не підлягає задоволенню.

3. Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи

При вирішенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції не врахував усі обставини справи, не дотримався норм матеріального та процесуального закону, внаслідок чого ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.

Щодо судових витрат

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій.

Оскільки в позові ОСОБА_1 відмовлено, то сплачений ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги має бути відшкодований йому за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_1 відмовити.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) 1 057 гривень 20 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 лютого 2021 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

А.В. Купельський

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції - Продан Б.Г.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 39