Ухвала

від 09.02.2021 по справі 910/8794/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви

про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню

"09" лютого 2021 р. Справа № 910/8794/17

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Кропивна Л.В.

секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а саме: наказу Північного апеляційного господарського суду № 910/8794/17 від 18.03.2019 р., виданого на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 24.04.2017 р. у третейській справі № 45/16

стягувач-1 публічне акціонерне товариство "Сбербанк"

стягувач-2 товариство з обмеженою відповідальністю "Інтершина Плюс"

боржник товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ"

третя особа - публічне акціонерне товариство "Укрвторчормет"

про стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 р. у справі № 910/8794/17, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 26.02.2019 р., задоволено заяву публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Сбербанк" про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 24.04.2017 р. у третейській справі № 45/16 та видано наказ на примусове виконання вказаного рішення, яким:

- стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Інтер-ГТВ" на користь ПАТ "Сбербанк" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 74-В/11/54/КЛ від 07.07.2011 р. та на підставі договору поруки № 1 від 25.05.2015 р., що станом на 24.06.2016 р. склала 14 663 033,66 дол. США та 48 835 598,12 грн., з яких: 11 792 336,52 дол. США заборгованості за кредитною лінією, 2 870 697,14 дол. США процентів за користування кредитною лінією, що нараховані за період з 07.12.2013 р. по 23.06.2016 р., 9 329 942,45 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією за період 25.05.2015 р. - 03.06.2016 р.; 39 505 655,67 грн. пені за прострочення сплати основної заборгованості за кредитною лінією за період 13.02.2016 р. - 03.06.2016 р.;

- стягнуто з ТОВ "Інтер-ГТВ" на користь ПАТ "Сбербанк" 42 500,00 грн. третейського збору.

Також стягнуто з ТОВ "Інтер-ГТВ" на користь ПАТ "Сбербанк" 800,00 грн. судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.

18.03.2019 р. Північним апеляційним господарським судом видано відповідні накази.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 р., яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 01.10.2020 р., задоволено заяву ТОВ "Інтершина Плюс" про заміну сторони виконавчого провадження та замінено стягувача ПАТ "Сбербанк" його правонаступником - ТОВ "Інтершина Плюс" в частині стягнення з боржника 2 870 697,14 дол. США процентів, що нараховані за період з 07.12.2013 р. по 23.06.2016 р.

18.01.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Інтер-ГТВ" надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Заява обґрунтована тим, що на стягнення однієї і тієї ж заборгованості позичальника за кредитним договором державними судами були видані чотири виконавчих документа, при цьому лише один з виданих виконавчих документів передбачав солідарне стягнення з боржника - ПАТ "Укрвторчормет" та одного з поручителів - ТОВ "Металінвест ЛТД" (№ 910/7221/17 від 26.03.2019 р.), тоді як інші видані накази стосувалися примусового стягнення окремо з поручителів - ТОВ "Інтер-ГТВ" (№ 910/8794/17 від 18.03.2019 р.), ПАТ "Чернігів вторчормет" (№ 910/8691/17 від 11.09.2019 р.), ТОВ "Вторметал" (№ 910/8692/17 від 02.09.2019 р.) всієї суми заборгованості з кожного.

За твердженням ТОВ "Інтер-ГТВ", накази були передані стягувачем-1 на примусове виконання і у процесі такого виконання реалізовано майно одного з боржників. Від реалізації майна отримані кошти направлені на часткове задоволення вимог стягувача (кредитора).

ТОВ "Інтер-ГТВ" вважало, що при видачі наказів відносно примусового стягнення заборгованості з поручителів були допущені порушення закону, адже відповідно до ст. 554 ЦК України поручителі відповідають перед кредитором за декількома договорами поруки солідарно, тож і наказ мав бути один.

Крім того ТОВ "Інтер-ГТВ" зазначало, що стягувачем-1 частково відступлено право вимоги за кредитним договором іншій особі, тому на переконання ТОВ "Інтер-ГТВ", наявні підстави для визнання виданого судом на виконання рішення третейського суду наказу про примусове стягнення з ТОВ "Інтер-ГТВ" боргу таким, що не підлягає виконанню.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2021 р. заяву передано на розгляд судді Кропивної Л.В. (головуючий).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 р. прийнято до розгляду заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та призначено розгляд заяви на 01.02.2021 р.

01.02.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від стягувача-1 надійшли пояснення/заперечення на заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

01.02.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від боржника надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання та з метою надання заперечень на пояснення стягувача-1.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 р. відкладено розгляд заяви на 09.02.2021 р.

09.02.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від боржника надійшли додаткові пояснення.

09.02.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від стягувача-2 надійшли заперечення проти задоволення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

09.02.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від стягувача-2 надійшло клопотання про повернення заяви боржника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню без розгляду, оскільки у вказаній заяві не зазначено стягувача-2 та не направлено йому копії заяви з додатками.

У задоволенні клопотання відмовлено, з тих підстав, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 р. зазначено стягувача-2, повідомлено його про розгляд заяви боржника і стягувачем-2 надані відповідні заперечення на таку заяву, тож він був обізнаний про розгляд заяви боржника та про її зміст.

У судовому засіданні, що відбулось 09.02.2021 р., боржник просив задовольнити його заяву і визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Інші учасники провадження не взяли участі у розгляді заяви судом апеляційної інстанції, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши у судовому засіданні вказану заяву, заслухавши пояснення боржника, колегія суддів приходить до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відхиляючи за неспроможністю доводи заявника про те, що примусове стягнення суми боргу на користь кредитора з поручителів та боржника у основному зобов`язанні мав відбуватися за одним наказом, судова колегія виходить з того, що між поручителем та кредитором, в силу укладеного між ними договору, виникають самостійні правовідносини. Поручитель не приєднується до існуючих правовідносин між боржником та кредитором, або до відносин між кредитором та іншим (іншими) поручителем(ями), що не позбавляє поручителя права доводити відсутність або недійсність підстав виникнення до нього вимог кредитора у разі пред`явлення останнім до поручителя позову.

Таким чином саме на поручителеві, як на боржникові у зобов`язанні, лежить тягар доведення відсутності підстав вимог кредитора.

Судова колегія звертає увагу і на те, що особливості видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду встановлені главою 2 Розділу VII Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Вичерпний перелік підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду уміщено у статті 355 ГПК України.

За змістом частини 5 статті 354 ГПК України до постановлення судом ухвали про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, будь-яка сторона третейського розгляду в установлені законом порядку та строки має право звернутися до суду із заявою про скасування цього ж рішення третейського суду та просити суд розглянути питання про скасування рішення третейського суду спільно із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення в одному провадженні.

З доводів ТОВ "Інтер-ГТВ" не вбачається, що рішення третейського суду до постановлення судом ухвали про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду було оскаржене і скасоване господарським судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 р. у справі № 910/8794/17, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 26.02.2019 р., визначено відсутність підстав, передбачених законодавством для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, тож судом задоволено заяву банка про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Наслідком визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" є закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

- матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Виконання рішення суду проводиться лише тим способом, який визначено у рішенні, або в порядку ст. 331 ГПК України цей спосіб і порядок виконання може бути змінений.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про третейські суди" сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

Згідно з частиною 1 статті 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.

Статтею 57 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Тобто у даному випадку сторони повинні врегульовувати питання щодо виконання рішення третейського суду за правилами Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно частини 1 та 3 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У разі незгоди боржника з діями державного виконавця, він не позбавлений права їх оскаржити у встановленому законом порядку, що є у даному випадку належним способом захисту прав та інтересів боржника.

Враховуючи наведене у задоволенні заяви боржника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, належить відмовити.

Керуючись статтями 232, 234, 235, 328 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення і може бути оскаржена в порядку і строки встановлені ГПК України.

Повний текст ухвали складено 18.02.2021 р.

Суддя Л.В. Кропивна