Ухвала

від 18.02.2021 по справі 922/2792/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

18 лютого 2021 року Справа № 922/2792/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.

без повідомлення учасників апеляційного провадження

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Фізичної особи-підприємця Маслія Миколи Миколайовича, м. Куп`янськ Харківської області (вх. №2089 від 17.02.2021) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лакізи В.В., суддів Бородіної Л.І., Здоровко Л.М. від розгляду справи №922/2792/20 з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Люксон Логістік", м. Харків (вх.№172 Х/2)

на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20 (суддя Калантай М.В., повний текст рішення складено 07.12.2020)

за позовом Фізичної особи-підприємця Маслія Миколи Миколайовича, м. Куп`янськ Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Люксон Логістік", м.Харків

про стягнення 290 000,00 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець Маслій Микола Миколайович (надалі ФОП Маслій М.М.) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Люксон Логістік" (надалі ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік") про стягнення 290 000,00 грн боргу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення грошових коштів, отриманих за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 10.06.2019.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Люксон Логістік" (61040, м.Харків, вул.Беркоса, буд.86А, код 42345505) на користь Фізичної особи-підприємця Маслія Миколи Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 290 000,00грн боргу, а також 4350,00 грн судового збору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 поновлено ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20 та призначено справу до розгляду на "16" березня 2021 р. об 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі судових засідань № 105, про що повідомлено сторони. Учасникам провадження у справі встановлено строк до 02.03.2021 включно для подання відзиву на апеляційну скаргу та строк для подання заяв, клопотань, тощо - до 02.03.2021. Постановлено, що ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

17.02.2021 (вх. №2089 від 17.02.2021) до Східного апеляційного господарського суду за допомогою засобів підсистеми "Електронний суд" ФОП Маслій М.М. надано заяву про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лакізи В.В., суддів Бородіної Л.І., Здоровко Л.М. від справи №92/2792/20, щодо розгляду апеляційної скарги ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20 за позовом ФОП Маслія Миколи Миколайовича до ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" про стягнення 290 000,00 грн.

Частинами другою та третьою статті 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що з підстав, зазначених у статті 35 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

При цьому відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Статтею 39 ГПК України встановлено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. (ч. 1 ст. 39 ГПК України)

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Розглянувши заяву ФОП Маслія Миколи Миколайовича про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лакізи В.В., суддів Бородіної Л.І., Здоровко Л.М. від розгляду справи №92/2792/20 та перевіривши доводи викладені в заяві, суд не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Згідно частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України на заявника відводу судді на підставі пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, покладається обов`язок в заяві про відвід зазначити мотиви відводу.

Зокрема, заява ФОП Маслія Миколи Миколайовича по суті зводиться до непогодження позивача із рішенням колегії суддів про відкриття провадження у справі № 922/2792/20.

В обґрунтування заявленого відводу, позивач зазначає, що згідно даних системи Електронний суд та Судова влада України , а саме, звіту автоматизованого розподілу справи між суддями Східного апеляційного господарського суду, останній відбувся 12 січня 2021 року о 17:38:43, тобто, після набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області від 25 листопада 2020 року по справі № 922/2792/20. Незважаючи на це, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лакіза В.В. та суддів Бородіної Л.І. і Здоровко Л.М. 18.01.2021 залишила без руху апеляційну скаргу ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" та встановила десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 6525,00 грн та доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення підприємцю.

Крім того, заявник зазначає, що відкривши 15.02.2021 апеляційне провадження за скаргою ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік", колегією суддів не надано оцінки доводам і доказам ФОП Маслій М.М. про ненаправлення йому апелянтом копій документів, вказаних у додатку до апеляційної скарги. Вказані обставини, на думку заявника, порушують його права, як сторони по справі та норми процесуального закону та викликають сумнів в неупередженості суддів та їх об`єктивності.

Також, за доводами заявника, обставиною, що свідчить про упередженість та необ`єктивність колегії суддів є обставини, які свідчать про недослідження колегією суддів первинного платіжного документу з реквізитами, внесеними помилково банківською установою, яка, за висновком суду, двічі перерахувала кошти - перший раз з помилковими реквізитами (дату не значено), а другий - 12.02.2021. Колегія суддів обмежилася платіжним дорученням від 12.02.2021 та листом Чорноморського відділення Одеської обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль від 12.02.2021, які, як вважає заявник, не є первинними документами та доводять неусунення товариством недоліків апеляційної скарги в строк, встановлений цією ж колегією.

Інших обставин, що викликають сумнів в упередженості або необ`єктивності колегії суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М. в заяві про відвід не зазначено.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20.07.2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України наголосив на тому, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (аналогічна правова позиція, викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №9901/22/17).

Наявність безсторонності для цілей пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі Хаушильд проти Данії від 24.05.1989).

Суд враховує, що вирішення питання щодо наявності обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді (суддів) повинно здійснюватися комплексно, з урахуванням ряду об`єктивних та суб`єктивних чинників.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, сформовано основні підходи щодо оцінки безсторонності суду.

Зокрема, Європейським судом з прав людини в п. 49 Рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 було наголошено, що: "Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom), від 10.06.1996, п. 38)".

Одночасно Європейський суд з прав людини в п. 50 рішення у цій справі прямо вказав, що: "Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43)".

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини від 15 липня 2010 року у справі № 16695/04 Газета Україна-Центр проти України).

Відповідно до частин 4 та 8 статті 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Згідно частини третьої статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Отже, враховуючи вищевказані норми, судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, щодо незалежності судових органів судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.

Незалежність суддів не є прерогативою чи привілеєм і надається їм не для захисту власних інтересів, а в інтересах принципу верховенства права й усіх, хто прагне та очікує справедливості (пункт 10 Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях).

Відповідно до Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням Ради суддів України №1 від 04 лютого 2016 року (далі - Коментар), зокрема до Преамбули Кодексу суддівської етики, однією з найважливіших категорій етики, що виражає моральні обов`язки судді стосовно держави, суспільства, конкретної людини, в інтересах якої здійснюється правосуддя, є професійний обов`язок, який має не тільки моральну, а й правову природу, оскільки містить у собі як обов`язок, передбачений правовими нормами, так і обов`язок перед суспільством, пов`язаний зі здійсненням професійної діяльності.

Таке суддівське сумління не тільки має оціночний характер, змушуючи суддю співвідносити свої дії і рішення з правовими приписами і нормами моралі, а й спонукає його діяти відповідно до внутрішнього переконання, протистояти зовнішньому впливу і тиску.

Коментуючи статтю 2 Кодексу суддівської етики (Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень ) Рада суддів України, зокрема, зазначає, що незалежність судді від своїх колег у процесі ухвалення рішень означає свободу волевиявлення судді під час ухвалення судового рішення, яка має ґрунтуватися лише на загальних принципах відправлення правосуддя - верховенстві права, законності, незалежності суддів та підкоренні їх лише закону, а також на внутрішньому переконанні у правильності прийнятого суддею рішення. Якщо рішення приймається колегіальним складом суду, то воно має прийматися більшістю голосів, також без будь-яких зовнішніх впливів, виходячи лише із вищеозначених принципів правосуддя.

В Коментарі до статті 7 Кодексу суддівської етики (Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов`язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок) Рада суддів України зазначає, що під неупередженістю прийнято розуміти відсутність упередженості, безсторонність, об`єктивність, незацікавленість, нейтральність, універсальність підходів до будь-кого, незалежно від певних ознак; це прагнення до справедливості та відсутність особистих симпатій або антипатій, непідкупність, бездоганність, моральність.

Слід зазначити про обов`язок судді здійснювати судочинство, не допускаючи впливу на нього сторонніх осіб та життєвих обставин, будь-яких інших суб`єктивних чинників, відсутність у нього заздалегідь сформованої думки щодо обставин справи та готовність сприймати інформацію об`єктивно, вирішуючи справу лише відповідно до закону на підставі фактично встановлених обставин, виходячи з власного внутрішнього переконання.

Отже, безсторонній суд означає: позбавлений упередженості, незацікавлений, об`єктивний, безпристрасний, нейтральний.

Судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомірного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно, з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось, мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне бачення фактів та тлумачення чинного законодавства з дотриманням вимог процесуального закону.

Натомість доводи, на які посилається ФОП Маслій М.М. у заяві про відвід колегії суддів у справі № 922/2792/20, і які, на думку заявника, можуть бути підставою для відводу колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лакіза В.В. та суддів Бородіної Л.І. і Здоровко Л.М., не викликають жодних сумнівів в упередженості або необ`єктивності, виходячи з наступного.

Так, 12.01.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (вх. Господарського суду Харківської області №24 від 06.01.2021) надійшла апеляційна скарга ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" б/н від 24.12.2020 (поштове відправлення від 28.12.2020) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20, в якій скаржник просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Стягнути з ФОП Маслій М.М. на користь ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" судовий збір за подання апеляційної скарги.

Одночасно в апеляційній скарзі апелянт просив суд поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20, посилаючись на отримання відповідачем копії судового рішення 16.12.2020.

Згідно із вимогами ст. 260 ГПК України апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2021 для розгляду справи №922/2792/20 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.

Частиною 6 статті 262 ГПК України встановлено, що питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

18.01.2021, тобто в межах строку, встановленого ч. 6 ст. 260 ГПК України (з урахуванням вихідного дня 17.01.2021) суддею -доповідачем у справі прийнято рішення про залишення апеляційної скарги ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" б/н від 24.12.2020 (вх. .№172/Х від 12.01.2021) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20 без руху у зв`язку із невиконанням апелянтом вимог п. 2, п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України. Зокрема, скаржнику встановлено 10-денний строк, з дня вручення ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 6525,00 грн та доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення позивачу - Фізичній особі-підприємцю Маслію Миколі Миколайовичу.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 ГПК України до відкриття апеляційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

03.02.2021 до Східного апеляційного господарського суду за допомогою засобів підсистеми "Електронний суд" ФОП Маслій М.М. надано додаткові пояснення у справі (вх. №1420 від 03.02.2021), якими позивач повідомляв суду, що 01.02.2021 ним отримано примірник апеляційної скарги ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20. Натомість, апелянтом до апеляційної скарги не додано копії додатків, про які зазначено в апеляційній скарзі.

Також, у наданій до суду апеляційної інстанції заяві від 04.02.2021 (вх. №1442) ФОП Маслій М.М. повідомляв суд апеляційної інстанції, що до примірнику апеляційної скарги ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік", яка отримана позивачем 01.02.2021 апелянтом не додано копії додатків, які зазначені в апеляційній скарзі. Вказані обставини заявник вважав такими, що свідчать про порушення апелянтом вимог ст. 259 ГПК України, якими встановлено, що копія апеляційної скарги надсилається сторонам у справі разом з копіями доданих до неї документів.

Суд апеляційної інстанції приймаючи ухвалу від 15.02.2012 про відкриття провадження у справі № 922/2792/20, виходив з того, що 09.02.2021 ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" до суду апеляційної інстанції надано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, яка подана скаржником засобами поштового зв`язку 05.02.2021, тобто в межах строку для усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого в ухвалі від 18.01.2021 з урахуванням її отримання апелянтом 26.01.2021. Додатками до заяви апелянт надав: 1. оригінал квитанції N1FO1329OM від 05.02.2021 про сплату судового збору у розмірі 6525,00 грн; 2. опис вкладення до цінного листа із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця Маслія М.М. (адресата, позивача у справі).

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

На виконання вказаних вимог, судом апеляційної інстанції здійснено перевірку зарахування судового збору у розмірі 6525,00 грн за наданою апелянтом оригіналом квитанції N1FO1329OM від 05.02.2021 із призначенням платежу: ОСОБА_1 , апеляційна скарга на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20, сума 6525,00 грн, та встановлено, що кошти судового збору сплачено на рахунок НОМЕР_2, тобто рахунок суду, який був дійсним до 01.01.2021 року, в той час як з 01.01.2021 платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду змінено на інші.

Частиною 3 статті 262 ГПК України встановлено, що питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.

12.02.2021, тобто до закінчення строку, встановленого ч. 3 ст. 262 ГПК України від ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" засобами електронного зв`язку (вх. ел. пошти 711, ЄЦП перевірено у встановленому законом порядку) надано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги та продовження строків виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 18.01.2021 щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20. До вказаної заяви апелянтом надано копію платіжного доручення №В-11817412 від 12.02.2021 та лист Чорноморського відділення Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 12.02.2021 (вих. №Д2-В16/30-152) про допущену помилку в реквізитах та проведення 12.02.2021 платежу за вірними реквізитами.

Перевіркою судом платіжного доручення №В-11817412 від 12.02.2021 підтверджено зарахування судового збору в розмірі 6525,00 грн до спеціального фонду Державного бюджету України, який сплачено ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20.

Таким чином, в межах строку, встановленого частиною 3 статті 262 ГПК України для вирішення колегією суддів питання, пов`язаного із щодо подальшим процесуальним рухом апеляційної скарги, апелянтом надано докази зарахування судового збору за належними реквізитами, що фактично мало наслідком усунення порушень зарахування судового збору на інший рахунок згідно поданої до суду квитанції N1FO1329OM від 05.02.2021 та не позбавляло суд права прийняти її в якості належних доказів сплати судового збору, про що також зазначено судом в ухвалі від 15.02.2021.

Також в ухвалі від 15.02.2021 судом надано оцінку доводам позивача з приводу заперечень щодо ненаправлення йому документів, вказаних як додатки до апеляційної скарги та повідомлено позивачу, що дослідженням матеріалів апеляційної скарги судом встановлено, що додатками до апеляційної скарги ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" є документи на підтвердження відправлення даної апеляційної скарги позивачу (опис вкладення, фіскальний чек, поштова накладна) та роздруківку з трекінгу ПАТ "Укрпошта", якою апелянт підтверджував отримання копії оскаржуваного рішення по справі №922/2792/20 - 16.12.2020. Крім того, позивачу повідомлено, що за наявності підтверджених обставин отримання скаржником копії судового рішення 16.12.2020, а також виконання скаржником вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 щодо надання доказів сплати судового збору, колегія суддів вважає, що наведені позивачем доводи не можуть бути підставою для повернення апеляційної скарги в порядку ч. 4 ст. 174 ГПК України, або ж відмови у відкритті апеляційного провадження в порядку приписів ст. 261 ГПК України.

За таких обставин, колегією суддів прийнято рішення про можливість прийняття до розгляду апеляційної скарги ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік", про що повідомлено сторони ухвалою суду від 15.02.2021.

Також колегія суддів звертає увагу апелянта, що відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Проаналізувавши заявлені у заяві підстави для відводу суддям, суд встановив, що вони зводяться виключно до незгоди заявника з процесуальними діями колегії суддів щодо відкриття провадження у справі №922/2792/20, тоді як законодавцем визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу.

Доказів, які б вказували на будь-яку (пряму чи побічну) заінтересованість колегії суддів у результатах розгляду даної справи матеріали справи не містять.

Такі факти суду невідомі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що виходячи з приписів статей 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим та обґрунтованим. Це, зокрема, означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду .

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного .

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі Білуха проти України (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.

Зважаючи на те, що викладені в заяві ФОП Маслія М.М. мотиви для відводу колегії суддів по суті зводяться до незгоди із процесуальним рішенням колегії суддів щодо відкриття провадження у справі, колегія суддів вважає, що в даному випадку заявник не довів наявності обставин, які б свідчили про упередженість суддів стосовно заявника апеляційної скарги або їх зацікавленість у певному рішенні в цій справі та необ`єктивне ставлення до сторін у справі.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що наведені у заяві доводи є необґрунтованими, а правові підстави для відводу колегії суддів Східного апеляційного господарського суду від розгляду справи №922/2792/20 - відсутні.

Згідно частини одинадцятої статті 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в заяві про відвід є необґрунтованими, дана заява відповідно до частини третьої статті 39 ГПК України підлягає передачі на авторозподіл для визначення судді для розгляду даної заяви.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА :

1.Визнати необґрунтованою заяву Фізичної особи-підприємця Маслія Миколи Миколайовича (вх. №2089 від 17.02.2021) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М. від розгляду справи №922/2792/20 з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Люксон Логістік" (вх.№172 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20.

2. Передати справу №922/2792/20 та заяву про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Маслія Миколи Миколайовича (вх. №2089 від 17.02.2021) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лакізи В.В., суддів Бородіної Л.І., Здоровко Л.М. від розгляду справи №922/2792/20.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко