Ухвала

від 23.02.2021 по справі 922/2792/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"23" лютого 2021 р. Справа № 922/2792/20

Суддя Фоміна В.О.,

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Маслія Миколи Миколайовича (вх. №2089 від 17.02.2021) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лакізи В.В., суддів Бородіної Л.І., Здоровко Л.М., у справі №922/2792/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Люксон Логістік" (вх.№172 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської область суддею Калантай М.В., повний текст рішення складено 07.12.2020,

за позовом Фізичної особи-підприємця Маслія Миколи Миколайовича, м. Куп`янськ Харківської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Люксон Логістік", м.Харків,

про стягнення 290000,00 грн,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2020 року позивач - Фізична особа-підприємець Маслій М.М., звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Люксон Логістік" про стягнення 290000,00 грн боргу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення грошових коштів, отриманих за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 10.06.2019.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 у справі №922/2792/20 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Люксон Логістік" на користь Фізичної особи-підприємця Маслія Миколи Миколайовича 290000,00грн боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4350,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 у справі №922/2792/20 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ФОП Маслія М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 поновлено ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 у справі №922/2792/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20; призначено справу до розгляду на 16 березня 2021 року об 11:30 годині; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 02.03.2021 включно, для подання заяв, клопотань, тощо - до 02.03.2021. Постановлено, що ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

17.02.2021 до Східного апеляційного господарського суду за допомогою засобів системи "Електронний суд" від ФОП Маслій М.М. надійшла заява (вх. №2089 від 17.02.2021) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лакізи В.В., суддів Бородіної Л.І., Здоровко Л.М. від справи №922/2792/20 з розгляду апеляційної скарги ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 у справі №922/2792/20 за позовом ФОП Маслія М.М. до ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" про стягнення 290 000,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 визнано необґрунтованою заяву ФОП Маслія М.М. (вх. №2089 від 17.02.2021) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., у справі №922/2792/20 з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Люксон Логістік" (вх.№172 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 у справі №922/2792/20. Передано справу №922/2792/20 та заяву про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви ФОП Маслія М.М. (вх. №2089 від 17.02.2021) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М. від розгляду справи №922/2792/20.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2021 для вирішення питання про відвід визначено суддю Фоміну В.О.

19.02.2021 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява (вх. №2212), в якій він просить суд, визначений для вирішення питання про відвід, врахувати доводи та докази, що надавались колегії суддів, та надати законну (всебічну, об`єктивну) оцінку.

Розглянувши заяву ФОП Маслія М.М. про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частини друга, третя статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

За положеннями частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до частин 1-3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Отже, підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Надаючи оцінку доводам заявника, слід зазначити, що вони не містять належних і допустимих посилань, у розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України, з якими законодавець пов`язує можливість відводу судді (суддів) від розгляду справи, виходячи з такого.

Проаналізувавши доводи заяви про відвід колегії суддів, слід відмітити, що вони зводяться до незгоди заявника із рішенням колегії суддів про відкриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Люксон Логістік" (вх.№172 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20.

Так, в обґрунтування наявності підстав для відводу суддям Східного апеляційного господарського суду Лакізі В.В., Бородіній Л.І., Здоровко Л.М. у справі №922/2792/20 на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, заявник посилається на те, що після набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 у справі №922/2792/20 відбувся автоматизований розподіл справи між суддями Східного апеляційного господарського суду; незважаючи на такі обставини колегією суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лакіза В.В, суддів Бородіної Л.І., Здоровко Л.М., ухвалою від 18.01.2021 залишено без руху апеляційну скаргу ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік", зі встановленням десятиденного строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6525,00 грн, а також доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення позивачу.

Заявник вказує на те, що під час вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у даній справі колегією суддів залишено поза увагою відсутність доказів направлення доданих до апеляційної скарги документів позивачу, про що було повідомлено суд апеляційної інстанції (додаткові пояснення від 03.02.2021 вх. №1420, заява від 04.02.2021 вх. №1442); не досліджено первинний платіжний документ з реквізитами, внесеними помилково банківською установою, яка, за висновком суду, двічі перерахувала кошти - перший раз за помилковими реквізитами, а другий - 12.02.2021, натомість колегією суддів взято до уваги лише платіжне доручення від 12.02.2021 та лист Чорноморського відділення Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 12.02.2021, які, на думку заявника, не є первинними документами.

Інших обставин, що викликають сумнів в упередженості або необ`єктивності колегії суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М. в заяві про відвід не зазначено.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Відповідно до частин 4 та 8 статті 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Згідно частини третьої статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Враховуючи вищевказані норми, судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказані твердження заявника не узгоджуються зі змістом нормативно-правових актів, якими врегульовано питання визначення складу суду та підстави для відводу суддів.

Таким чином, будь-які зауваження учасників процесу щодо процедури автоматизованого розподілу конкретної судової справи та/або щодо сформованого за наслідками її проведення звіту, не можуть слугувати самостійною підставою для виникнення обґрунтованих сумнівів у неупередженості чи об`єктивності судді, за умови відсутності у заявника доказів на користь протилежного (Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 19.02.2018 у справі №800/459/17).

Водночас, доводи ФОП Маслій М.М. в обґрунтування підстав для відводу колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у справі №922/2792/20 не викликають жодних сумнівів в упередженості або необ`єктивності, виходячи з наступного.

Так, 12.01.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (вх. Господарського суду Харківської області №24 від 06.01.2021) надійшла апеляційна скарга ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" б/н від 24.12.2020 (поштове відправлення від 28.12.2020) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20. Одночасно в апеляційній скарзі апелянт просив суд поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20, посилаючись на отримання відповідачем копії судового рішення 16.12.2020.

Відповідно до імперативних вимог частини першої статті 260 ГПК України апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 260 ГПК України встановлено, що питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до частини другої статті 262 ГПК України до відкриття апеляційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 262 ГПК України встановлено, що питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2021 для розгляду справи №922/2792/20 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.

18.01.2021, тобто в межах строку, встановленого частиною 6 статті 260 ГПК України (з урахуванням вихідного дня 17.01.2021), суддею-доповідачем прийнято рішення про залишення апеляційної скарги ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" б/н від 24.12.2020 (вх. .№172/Х від 12.01.2021) без руху на підставі частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником в порушення приписів пунктів 2, 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в порядку та розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", а також належних доказів на підтвердження направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу. Встановлено заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 6525,00 грн та доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення позивачу - Фізичній особі-підприємцю Маслію Миколі Миколайовичу.

З матеріалів справи вбачається, що 03.02.2021 до Східного апеляційного господарського суду за допомогою засобів системи "Електронний суд" від ФОП Маслій М.М. надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №1420 від 03.02.2021), в яких повідомлено про отримання примірнику апеляційної скарги ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20 без додатків, про які зазначено в цій апеляційній скарзі.

Також, 04.02.2021 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ФОП Маслій М.М. (вх. №1442), в якій повідомлено про те, що до примірника апеляційної скарги ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" апелянтом не додано копії додатків, які зазначені в апеляційній скарзі, що, на думку позивача, свідчить про порушення апелянтом вимог статті 259 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції під час вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у даній справі та постановляючи відповідну ухвалу від 15.02.2021 виходив з того, що 05.02.2021 засобами поштового зв`язку до апеляційного господарського суду ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" на виконання ухвали суду від 18.01.2021 подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги (від 09.02.2021 вх. № 1707), до якої додано оригінал квитанції N1FO1329OM від 05.02.2021 про сплату судового збору у розмірі 6525,00 грн, опис вкладення до цінного листа із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця Маслія М.М. (адресата, позивача у справі).

На виконання вимог частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судом апеляційної інстанції здійснено перевірку зарахування судового збору у розмірі 6525,00 грн за наданою апелянтом оригіналом квитанції від 05.02.2021 N1FO1329OM та встановлено, що кошти судового збору сплачено на рахунок №UA85899980313141206082020003. Тобто, на рахунок суду, який був дійсним до 01.01.2021, тоді як з 01.01.2021 платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду змінено на інші.

Водночас, 12.02.2021 від ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" засобами електронного зв`язку (вх. ел. пошти 711, ЄЦП перевірено у встановленому законом порядку) надано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги та продовження строків виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 18.01.2021 щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20. До вказаної заяви апелянтом надано копію платіжного доручення від 12.02.2021 №В-11817412 та лист Чорноморського відділення Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 12.02.2021 (вих. №Д2-В16/30-152) про допущену помилку в реквізитах та проведення 12.02.2021 платежу за вірними реквізитами.

За результатами перевірки судом апеляційної інстанції встановлено підтвердження зарахування судового збору в розмірі 6525,00 грн на підставі платіжного доручення від 12.02.2021 №В-11817412 до спеціального фонду Державного бюджету України, який сплачено ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №922/2792/20.

Таким чином, в межах встановленого частиною 3 статті 262 ГПК України строку для вирішення питання щодо подальшого процесуального руху апеляційної скарги, апелянтом надано докази зарахування судового збору за належними реквізитами, що фактично мало наслідком усунення порушень зарахування судового збору на інший рахунок згідно поданої до суду квитанції від 05.02.2021 N1FO1329OM. Вказані обставини свідчать про відсутність підстав для відхилення цієї квитанції в якості належних доказів сплати судового збору, про що також зазначено судом в ухвалі від 15.02.2021.

При цьому, в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 колегією суддів надано оцінку доводам позивача з приводу заперечень щодо ненаправлення йому документів, вказаних як додатки до апеляційної скарги та повідомлено позивачу, що дослідженням матеріалів апеляційної скарги судом встановлено, що додатками до апеляційної скарги ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" є документи на підтвердження відправлення даної апеляційної скарги позивачу (опис вкладення, фіскальний чек, поштова накладна) та роздруківку з трекінгу АТ "Укрпошта" на підтвердження отримання копії оскаржуваного рішення у справі №922/2792/20 - 16.12.2020. Крім того, позивачу повідомлено, що за наявності підтверджених обставин отримання скаржником копії судового рішення 16.12.2020, а також виконання скаржником вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 щодо надання доказів сплати судового збору, колегія суддів вважає, що наведені позивачем доводи не можуть бути підставою для повернення апеляційної скарги в порядку частини 4 статті 174 ГПК України, або ж відмови у відкритті апеляційного провадження в порядку приписів статті 261 ГПК України.

За таких обставин, колегією суддів прийнято рішення про можливість прийняття до розгляду апеляційної скарги ТОВ "Транспортна компанія "Люксон Логістік" та відкриття апеляційного провадження, про що повідомлено сторони ухвалою суду від 15.02.2021.

Водночас, частиною 4 статті 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Проаналізувавши заявлені у заяві підстави для відводу суддям, слід відмітити, що вони зводяться виключно до незгоди заявника з процесуальними діями колегії суддів щодо відкриття провадження у справі №922/2792/20, тоді як законодавцем визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу.

Будь-яких доказів упередженості колегії суддів для цілей відводу заявником не надано.

Такі факти суду невідомі.

Виходячи з приписів статей 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим та обґрунтованим. Це, зокрема, означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на те, що вмотивованих фактів та підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, заявником не наведено, а із матеріалів справи таких не вбачається, заява про відвід колегії суддів: головуючого судді Лакізи В.В., суддів Бородіної Л.І., Здоровко Л.М. у справі №922/2792/20, задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись статями 35, 38-39, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Маслія Миколи Миколайовича (вх. №2089 від 17.02.2021) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лакізи В.В., суддів Бородіної Л.І., Здоровко Л.М. у справі №922/2792/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Фоміна