Рішення

від 08.02.2021 по справі 922/3769/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3769/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців - Широнінців, буд. 3-А, корп. Б-1, ідентифікаційний код 38878151) про стягнення 376 304,54 грн за участю представників учасників справи:

позивача - Пантелей В.В., посвідчення № 1799

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 376 304,54 грн за період з 01.11.2017 по 31.10.2020 згідно ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

В обґрунтування позову позивач посилається, зокрема на те, що відповідач здійснює фактичне користування земельною ділянкою по вул. Гвардійців - Широнінців, 3-А у м. Харкові загальною площею 0,2026 га (кадастровий номер 6310137500:05:029:0023), на якій розташовані дві належні відповідачу нежитлові будівлі: літ. "Б-1" та літ. "БГ-1", без укладання договору оренди землі, у зв`язку з чим відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, а тому відповідач повинен відшкодувати розмір збережених коштів від безпідставно набутого майна за період з 01.11.2017 по 31.10.2020 у розмірі 376 304,54 грн, оскільки саме відповідач фактично користується зазначеною земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3769/20. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14 грудня 2020 р. об 11:00 год.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 14 грудня 2020 року про відкладення підготовчого засідання на 23.12.2020 об 11:40 год.

23.12.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву (вх. №30033), до якого додано відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову, зокрема посилаючись на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі №922/2562/18 позов був задоволений у повному обсязі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 рішення господарського суду Харківської області скасовано.

Отже, відповідач вважає, що по позовним вимогам в частині стягнення сум за період з 01.01.2017 по 31.07.2018 провадження у справі слід закрити, у зв`язку з тим, що зазначений період вже був предметом розгляду у справі №922/2562/18.

Крім того, відповідач зазначає, що ним використовується лише частина земельної ділянки, яка безпосередньо знаходиться під будівлею літ. "Б-1", а тому розрахунок має бути здійснено виходячи з фактично забудованої частини земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2020 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто" про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву. Продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву до 23.12.2020. Прийнято відзив на позовну заяву до розгляду. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 25 січня 2021 р. о 10:40 год.

29.12.2020 до господарського суду Харківської області надійшла заява позивача про продовження встановленого судом процесуального строку для подання відповіді на відзив у справі за вх. № 30428 від 29.12.2020.

В обґрунтування поданого клопотання позивач, зокрема посилається на те, що відзив на позовну заяву отримано позивачем 24.12.2020, про що свідчить відмітка Департаменту діловодства Харківської міської ради на титульному аркуші відзиву на позовну заяву за вх. № 24837/0/3-20, отже останнім днем строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву є 29.12.2020, проте 25, 26, 27 грудня 2020 року були вихідними днями, тобто на підготування відповіді на відзив у позивача було лише 2 робочих дні, тому позивач просить продовжити строк до 04.01.2020 року включно.

05.01.2021 року до господарського суду Харківської області від Харківської міської ради надійшла відповідь на відзив на позовну заяву за вх. № 186, що направлена позивачем у справі поштовим відправленням 04.01.2021 та документи в її обґрунтування.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема посилаючись на те, що скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд позов залишив без розгляду та зазначив, що в позовній заяві прокурор з метою обґрунтування підстав для представництва інтересів Ради в суді обмежився лише посиланням на те, що Харківська міська рада не вжила заходів представницького характеру щодо стягнення з Відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та не надавав будь-яких доказів відповідно до вимог процесуального закону.

Постановою Верховного Суду від 22.10.2019 касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у справі № 922/2562/18 залишено без змін.

Таким чином, як було зазначено вище, судами апеляційної та касаційної інстанції досліджувалась процесуальна дієздатність прокурора представляти інтереси держави в особі Харківської міської ради (статтю 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону України "Про прокуратуру"), проте предмет позову по суті не досліджувався.

Східний апеляційний господарський суд та Верховний Суд у своїх постановах зазначили про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 статті 226 ПІК України.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що у справі № 922/2562/18 предметом спору було стягнення безпідставно збережених коштів за користування відповідачем несформованою земельною ділянкою, яка є частиною загальної земельної ділянки площею 0,6523 з кадастровим номером 6310137500:05:029:0020 по вул. Гвардійців Широнінців, 3-А у м.Харкові з порушенням вимог земельного законодавства.

В той час, як у даній справі позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти за фактичне користування сформованою земельною ділянкою по вул. Гвардійців - Широнінців, 3-А у м. Харкові загальною площею 0,2026 га (кадастровий номер 6310137500:05:029:0023).

Щодо доводів відповідача про необхідність здійснення розрахунку виходячи з фактично забудованої частини земельної ділянки, позивач звертає увагу на чисельну судову практику та висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів використання ним меншої площі спільної земельної ділянки, аніж сформованої як об`єкт цивільних прав.

Отже, доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 січня 2021 року задоволено заяву позивача про продовження встановленого судом процесуального строку для подання відповіді на відзив у справі та прийнято відповідь на відзив на позов Харківської міської ради до розгляду.

У судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 25 січня 2021 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 08.02.2021 року об 14:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 08.02.2021 підтримав позов та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, свого повноважного представника не направив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки повноважний представник позивача - адвокат Кравченко С.П., що діє на підставі ордеру ПТ №065716 від 11.12.2020 брав участь у судовому засіданні 25.01.2021.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.10.2020 № 229324525 право власності на нежитлові будівлі по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові зареєстроване за ТОВ "Авто-Місто" наступним чином:

з 24.10.2013 по 17.04.2020 нежитлова будівля літ. "Б-1" загальною площею 820,7 кв.м на підставі договору купівлі-продажу. від 24.10.2013 № 2764 (до поділу об`єкта нерухомого майна);

з 17.04.2020 нежитлова будівля літ. "БГ-1" загальною площею 306,3 кв.м та нежитлова будівля літ. "Б-1" загальною площею 546,9 кв.м на підставі висновку щодо технічної можливості поділу нежитлової будівлі літ. "Б-1" від 16.03.2020 №50.

Висновком від 16.03.2020 № 50 встановлено можливість поділити нежитлову будівлю літ. "Б-1" на дві відокремлені будівлі, залишивши новоутвореним об`єктам поштову адресу без змін - Харківська область, місто Харків, вулиця Гвардійців-Широнінців № 3-А, а саме:

- нежитлова будівля (виробничий цех) літ. "Б-1" загальною площею 546,9 кв.м., що складається з нежитлових приміщень 1 (цех), 2, 2-а, 3-7,16 (цех), 17-19 та антресолі №20;

- нежитлова будівля літ. "БГ-1" загальною площею 306,3 кв.м., що складається з приміщень № 8-13, 13-а, 13-б, 13-в, 13-г, 13-д, 14, 15, антресолі № 21 та навісу літ. "бг".

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 07.10.2020 № НВ-0005775702020 земельна ділянка по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 сформована як об`єкт цивільних прав 03.06.2016; площа земельної ділянки 0,2026 га; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код ЦВПЗ 11.02); вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель: літ "Б-1" (виробнича ділянка термопластових автоматів), форма власності - комунальна.

Відповідно до вказаного витягу з Державного земельного кадастру речові права на зазначену земельну ділянку за TOB "Авто-Місто" не зареєстровані.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 23.10.2020 здійснено обстеження земельної ділянки по вул. Гвардійців- Широнінців, 3-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 на підставі витягу з Державного земельного кадастру від 07.10.2020 № НВ-0005775702020.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 07.10.2020 № НВ-0005775702020 земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові сформована як об`єкт цивільних прав 03.06.2016, площа вказаної земельної ділянки складає 0,2026 га.

Обстеженням на місцевості встановлено, що на земельній ділянці площею 0,2026 га з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові розташовані нежитлові будівлі літ. "БГ-1" та літ. "Б-1", право власності на які зареєстроване за TOB "Авто-Місто".

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові від 23.10.2020.

Таким чином, ТОВ "Авто-Місто" у період з 01.11.2017 по 31.10.2020 використовувало земельну ділянку по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 площею 0,2026 га без здійснення плати у вигляді орендної плати за її використання та без державної реєстрації речових прав на вказану земельну ділянку у порядку ст. 125 Земельного кодексу України.

Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ "Авто-Місто" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2026 га (кадастровий номер 6310137500:05:029:0023) по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові від 10.04.2019 № 1195/176-19 та від 28.07.2020 № 4957, виданих Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Харківській області від 15.10.2020 № 20527/9/20-40-04-03-17 ТОВ "Авто-Місто" є платником земельного податку на земельну ділянку площею 0,2026 га, що розташована у Московському районі м. Харкова.

Сума нарахувань по земельному податку за 2018 рік становить 3 764,83 грн, за 2019 рік - 33 214,51 грн, за період 01.01.2020 - 30.09.2020 - 62 997,86 грн. Загальна сума надходжень за 2018 рік становить 3 764,83 грн, за 2019 рік - 44 156,09 грн, за період 01.01.2020 - 30.09.2020 - 59 958,88 грн.

Періодом, за який звертається міською радою стягнення з ТОВ "Авто-Місто" за використання вказаної земельної ділянки є період з 01.11.2017 по 31.10.2020, проте стягнення проводиться за 35 місяців, оскільки за березень місяць 2020 року нарахування безпідставно збережених коштів міською радою не здійснювалось з огляду на приписи Закону України від 02.04.2020 року № 540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби", відповідно до положень якого плата за землю не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

З метою недопущення подвійного стягнення плати за землю за використання земельних ділянок комунальної власності позивачем було враховано сплату ТОВ "Авто-Місто" плати за землю з урахуванням інформації щодо сплаченого останнім земельного податку, а саме:

Загальна сума безпідставно збережених ТОВ "Авто-Місто" коштів за використання земельної ділянки площею 0,2026 га з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 за період з 01.11.2017 по 31.12.2017 складає 23 408,26 грн.

Загальна сума безпідставно збережених ТОВ "Авто-Місто" коштів за використання земельної ділянки площею 0,2026 га з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 складає 140 449,60 грн.

З урахуванням сплаченої ТОВ "Авто-Місто" суми земельного податку за дванадцять місяців 2018 року у розмірі 3 764,83 грн за використання вказаної земельної ділянки, така сума безпідставно збережених коштів за вказаний період складає 136 684,77 грн.

Загальна сума безпідставно збережених ТОВ "Авто-Місто" коштів за використання земельної ділянки площею 0,2026 га з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 складає 140 449,60 грн.

З урахуванням сплаченої TOB "Авто-Місто" суми земельного податку за дванадцять місяців 2019 року у розмірі 44 156,09 грн за використання вказаної земельної ділянки, така сума безпідставно збережених коштів за вказаний період складає 96 293,51 грн.

Загальна сума безпідставно збережених ТОВ "Авто-Місто" коштів за використання земельної ділянки площею 0,2026 га з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 за період з 01.01.2020 по 31.10.2020 (без врахування березня) складає 179 876,88 грн.

З урахуванням сплаченої ТОВ "Авто-Місто" суми земельного податку за дев`ять місяців 2020 року у розмірі 59 958,88 грн за використання вказаної земельної ділянки, така сума безпідставно збережених коштів за вказаний період складає 119 918,00 грн.

З огляду на викладене вище, загальна сума безпідставно збережених ТОВ "Авто-Місто" коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 складає 376 304, 54 грн.

Відповідач із позовними вимогами не погоджується у відзиві на позов зазначав, що позивачем вже був поданий інший позов до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав. Так, рішенням господарського суду Харківської області від 12.02.2019 по справі № 922/2562/18 позов був задоволений у повному обсязі. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 рішення господарського суду Харківської області скасовано.

З наведеного вбачається, що в існуючому позові позивач включив період стягнення (з 01.01.2017 - 31.07.2018), який був предметом розгляду по справі за № 922/2562/18.

Також, відповідач зазначає, що 24.10.2013 за Договором купівлі - продажу TOB "Авто-Місто" придбано у власність нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 248,40 кв.м., по вул. Гвардійців Широнінців, 3-А у м. Харкові, площа забудови земельної ділянки складає 0,0277 га., яка розташована в межах земельної ділянки, що перебуває в оренді ТОВ "Кредо".

Також, на загальній площі земельної ділянки розташовані інші будівлі, які належать - TOB "ВО ОВЕН", ТОВ "Завод Спецелектрообладнання", гр. ОСОБА_1 та ТОВ "Лоск-К".

У 2019 році ТОВ "Авто - Місто" здійснило реконструкцію будівлі літ. "Б-1", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців - Широнінців, 3-А.

Перереєстрація права власності за ТОВ "Авто - Місто", відбулась 28.01.2019, що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 154145936 від 28.01.2019.

Вказаним витягом підтверджується, що ТОВ "Авто-Місто" належить в цілому нежитлова будівля літ. "Б-1" загальною площею 554,70 кв. м. (колишня площа 248,40 кв. м.) з розміром забудови земельної ділянки площею 0,0721 га, (колишній розмір забудови земельної ділянки 0,0277 га), що підтверджується технічним паспортом, який виготовлений ТОВ "Харківська служба бюро технічної інвентаризації".

Реконструкція будівлі літ. "Б-1" підтверджується відомостями електронного реєстру Державної архітектурно-будівельної інспекції України - Декларація про готовність об`єкта до експлуатації Серії ХК № 141190111411. Власник ТОВ "Авто - Місто" (код-38878151).

Аналізуючи матеріали, які надані позивачем у справі за № 922/2562/18 зафіксовані п`ять різні розміри площ земельних ділянок: 1) 0,2026 га (площа, визначена у Акті огляду земельної ділянки позивача; 2) 0,1897 га (розрахована позивачем площа земельної ділянки під об`єктом нерухомого майна); 3) 0,0248 га (площа земельної ділянки для обрахування земельного податку); 4) 0,0277 га (площа забудови земельної ділянки в межах зовнішніх контурів будівлі до реконструкції); 5) 0,0721 га (площа забудови земельної ділянки в межах зовнішніх контурів будівлі після її реконструкції на січень 2019р.).

Інформація про припинення Договору оренди, вказаної земельної ділянки, орендарем якої значиться ТОВ "Кредо" в Акті огляду від 21.10.2016 не міститься, так саме, як не міститься інформації про подовження строку його дії.

До Акту огляду від 21.10.2016 по справі № 922/2562/18 додавався "План схема" з якої вбачається, що загальним орендарем земельної ділянки є ТОВ "Кредо", який й повинен сплачувати орендну плату в цілому за 0,6523 га., а інші власники нерухомого майна - ТОВ "ВО ОВЕН", ТОВ "Завод Спецелектрообладнання", гр. ОСОБА_1 та ТОВ "Авто-Місто" відповідно до займаної площі земельної ділянки належними ним об`єктами нерухомості.

Так, на думку відповідача, орендарем загальної земельною ділянкою (0,6523 га) є ТОВ "Кредо", в межах загальної площі земельної ділянки розташовані об`єкти нерухомого майна, які належать 4-м різним суб`єктам, які придбали їх в різні періоду часу.

Отже, відповідач вважає, що по позивним вимогам в частині стягнення сум за період з 01.01.2017 - 31.07.2018 слід закрити провадження, у зв`язку з тим, що зазначений період вже був предметом розгляду у іншій справі за № 922/2562/18.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Матеріали справи свідчать, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, право власності на земельну ділянку на підставі рішення позивача не оформив, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Відповідач у період з 01.11.2017 по 31.10.2020 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Розмір доходу відповідача у період з 01.11.2017 по 31.10.2020 було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Отже, за розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто - Місто") коштів від безпідставно набутого майна склав 376 304,54 грн. за період з 01.11.2017 по 31.10.2020. Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений на підставі Земельного кодексу України та Податкового кодексу України.

Суд також зазначає, що підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також статтею 22 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 224, ст. 225 Господарського кодексу України, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

За змістом статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 ЗК власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, як норми статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, так і статті 1212 Цивільного кодексу України унормовують відшкодування шкоди, зокрема, у вигляді неодержаних потерпілою особою доходів, що завдана як внаслідок неправомірних дій/бездіяльності, так і внаслідок безпідставного збагачення іншої особи за рахунок безпідставного збереження нею коштів, які належать (мають бути сплачені) цій потерпілій особі.

При цьому, правову кваліфікацію матеріально-правової природи вимоги про стягнення коштів має дати саме суд, виходячи з обставин справи.

Суд також зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права ґрунтується на вищенаведених положеннях чинного законодавства та підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 09.08.2016 у справі № 922/5212/14, від 12.01.2017 у справі № 922/51/15, а також аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справі №922/207/15 та Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 922/2976/17.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності дост.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем, у встановленому законом порядку, позовні вимоги позивача не спростовано та не надано жодних доказів використання ним меншої площі земельної ділянки, аніж сформованої як об`єкт цивільних прав.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,2026 га по вул. Гвардійців - Широнінців, 3-А у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:05:029:0023) за період з 01.11.2017 по 31.10.2020 в сумі 376 304,54 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що позивачем вже був поданий інший позов до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, і наявне судове рішення у справі № 922/2562/18 з того самого предмету спору та з тих самих підстав між тими самими сторонами, що порушує положення п. 10 ч. 3 ст. 162 ПІК України, суд зазначає наступне.

Так, Керівник Харківської міської прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто" про стягнення з відповідача на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 357 423,28 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.02.2019 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Авто-Місто" на користь держави в особі Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 357 423,28 грн.

Рішення господарського суду Харківської області аргументовано доведеністю прокурором обставин щодо наявності підстав для стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 357 423,28 грн. Також, суд першої інстанції зазначив, що прокурор обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Харківської міської ради у цій справі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, позов залишено без розгляду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що в позовній заяві прокурор з метою обґрунтування підстав для представництва інтересів Ради в суді обмежився лише посиланням на те, що Харківська міська рада не вжила заходів представницького характеру щодо стягнення з Відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та не надавав будь-яких доказів відповідно до вимог процесуального закону.

Постановою Верховного Суду від 22.10.2019 касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у справі № 922/2562/18 залишено без змін.

Таким чином, як було зазначено вище, судами апеляційної та касаційної інстанції досліджувалась процесуальна дієздатність прокурора представляти інтереси держави в особі Харківської міської ради (статтю 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону України "Про прокуратуру"), проте предмет позову по суті не досліджувався.

Східний апеляційний господарський суд та Верховний Суд у своїх постановах зазначили про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 статті 226 ПІК України.

Відповідно до ч. 4 статті 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Отож, доводи відповідача про наявність підстав для закриття провадження у справі є безпідставними та такими, що не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Також, суд зазначає, що згідно зі ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Законом України "Про Державний земельний кадастр" визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

За змістом ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Таким чином, обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 площею 0,2026 га по вул. Гвардійців Широнінців, 3-А здійснено з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.10.2020 № НВ-0005775702020, який відповідає існуючим характеристикам земельної ділянки у натурі (на місцевості), підтверджує факт сформованості земельної ділянки та є належним доказом.

Отже, доводи відповідача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що ним використовується лише частина земельної ділянки, яка безпосередньо знаходиться під будівлею літ "Б-1", суд зазначає наступне.

Про необхідність застосування статті 79 -1 Земельного кодексу України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Харківська міськрада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19 та у справі 922/2845/19, за результатами розгляду подібних кондикційних правовідносин.

У зазначених постановах вимоги міської ради були визнані обґрунтованими та такими, що підтверджувалися належними, достовірними та достатніми у своїй сукупності доказів.

За змістом ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем протягом спірного періоду нежитловою будівлею літ. "Б-1" по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19.

Так на обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з TOB "Авто-Місто" безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності у період з 01.11.2017 по 31.10.2020 позивач надав наступні належні та допустимі докази, які містяться в матеріалах справи:

- копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.10.2020 № НВ-0005775702020 в якому зазначено дату державної реєстрації земельної ділянки площею 0,2026 га як об`єкту цивільних прав - 03.06.2016 (підтверджує сформованість земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у період позовних вимог з 01.11.2017 по 31.10.2020) ; вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель: літ. Б-1 (виробнича ділянка термопластмасових автоматів.

- копію акту обстеження земельної ділянки площею 0,2026 га з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові від 23.10.2020 (підтверджує, що на вказаній сформованій земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі літ. "БГ-1" та літ. "Б-1", право власності на які було зареєстровано за Відповідачем, та як наслідок, підтверджує використання земельної ділянки TOB "Авто-Місто" у період позовних вимог з 01.11.2017 по 31.10.2020).

- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.10.2020 № 229324525 щодо державної реєстрації права власності на літ. "Б-1" загальною площею 820,7 кв.м. з 24.10.2013 по 17.04.2020 (до поділу об`єкта нерухомого майна); на літ. "БГ-1" та літ. "Б-1" з 17.04.2020 (підтверджує використання земельної ділянки у період позовних вимог з 01.11.2017 по 31.10.2020 враховуючи положення ст. 181 ЦК України та висновку Верховного Суду у постанові від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19).

Про належність та допустимість вказаних доказів на підтвердження площі земельної ділянки комунальної форми власності, якою користується землекористувач за наявності кондикційних правовідносин зазначено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 02.06.2020у справі № 922/2417/19 при розгляді подібних правовідносин, в якій суд дійшов висновку, що Наведеним спростовується висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність користування відповідачем усією площею спірної земельної ділянки, оскільки, на відміну від Міськради, Товариство не надало жодних доказів використання ним меншої площі спірної земельної ділянки, аніж сформованої як об`єкт цивільних прав.

Водночас, у вказаній постанові Верховний Суд аналізуючи положення ст.ст. 319, 322 ЦК України та ст. 91 ЗК України у пункті 45 дійшов наступного висновку:

"Зміст наведених норм законодавства переконливо свідчить про те, що серед кола обов`язків власника земельної ділянки (в цьому випадку - Міськради) відсутній як його обов`язок спонукати власника будівлі чи споруди до формування земельної ділянки для їх експлуатації та обслуговування, так і обов`язок із самостійного (за власною ініціативою) формування земельної ділянки без подання землекористувачем відповідної заяви."

З урахуванням викладеного, відповідачем не надано жодних доказів використання ним меншої площі спільної земельної ділянки, аніж сформованої як об`єкт цивільних прав.

На підставі викладеного вище, міською радою в позові належними та допустимими доказами доведено використання ТОВ "Авто-Місто" у період з 01.11.2017 по 31.10.2020 земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 по вул. Гвардійців- Широнінців, 3-А у м. Харкові саме площею 0,2026 га.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат та керуючись статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 644,57 грн. належить покласти на відповідача, оскільки позов задоволено повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців - Широнінців, буд. 3-А, корп. Б-1, ідентифікаційний код 38878151) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 376 304,54 грн за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова площею 0,2026 га по вул. Гвардійців - Широнінців, 3-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 у період з 01.11.2017 по 31.10.2020.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

3. Судові витрати по справі у розмірі 5 644,57 грн покласти на відповідача у справі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців - Широнінців, буд. 3-А, корп. Б-1, ідентифікаційний код 38878151).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців - Широнінців, буд. 3-А, корп. Б-1, ідентифікаційний код 38878151) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) судовий збір у розмірі 5 644,57 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців - Широнінців, буд. 3-А, корп. Б-1, ідентифікаційний код 38878151).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "18" лютого 2021 р.

Суддя І.О. Чистякова