Постанова

від 17.05.2021 по справі 922/3769/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2021 р. Справа № 922/3769/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

за участю секретаря Гончарова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача- Мовчан М.В., посвідчення № 1796, б/д р. ;

від відповідача - Кравченко С.П., ордер ПТ № 065719 від 17.05.21 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Місто» , м. Харків (вх.№ 882 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2021, ухвалене суддею Чистяковою І.О. в приміщенні господарського суду Харківської області (повне рішення складено 18.02.2021) у справі № 922/3769/20

за позовом Харківської міської ради, м. Харкі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто", м. Харків

про стягнення 376 304,54 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 376 304,54 грн за період з 01.11.2017 по 31.10.2020 згідно зі ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

В обґрунтування позову позивач посилається, зокрема на те, що відповідач здійснював користування земельною ділянкою по вул. Гвардійців - Широнінців, 3-А у м. Харкові загальною площею 0,2026 га (кадастровий номер 6310137500:05:029:0023), на якій розташовані дві належні відповідачу на праві власності нежитлові будівлі: літ. "Б-1" та літ. "БГ-1", без укладання договору оренди землі та без сплати орендної плати , у зв`язку з чим за період з 01.11.2017 по 31.10.2020 зберіг за рахунок позивача грошові кошти у розмірі 376 304,54 грн., які підлягають поверненню на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківській області від 08.02.2021 у справі № 922/3769/20 позов задоволено повністю.Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 376 304,54 грн. за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова площею 0,2026 га по вул. Гвардійців - Широнінців, 3-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 у період з 01.11.2017 по 31.10.2020, а також судовий збір у розмірі 5 644,57 грн.

Рішення обґрунтовано наявністю передбачених статтею 1212 Цивільного кодексу України правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми як безпідставно збережених грошових коштів, з огляду на те, що відповідач у період з 01.11.2017 по 31.10.2020 використовував земельну ділянку комунальної власності м. Харкова площею 0,2026 га по вул. Гвардійців - Широнінців, 3-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 для експлуатації та обслуговування розташованих на ній належних відповідачу на праві власності об`єктів нерухомого майна, без оформлення прав власності або користування цими земельними ділянками, не сплачуючи за їх користування орендну плату, внаслідок чого за відсутності правових підстав зберіг за рахунок позивача грошові кошти у розмірі орендної плати за користування земельними ділянками в сумі 376 304, 54 грн.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто" із зазначеним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на неврахування судом першої інстанції та ненадання належної оцінки обставинам, які свідчать про недоведеність позовних вимог, а саме:

-загальна площа земельної ділянки за адресою: м. Харків вул. Гвардійців - Широнінців, 3-А до 01.09.2018 кадастровий номер 6310137500:05:029:0020 складала 0,6523 га та вона перебуває в оренді ТОВ Кредо згідно з договором оренди, доказами чого є Акт обстеження земельної ділянки від 21.10.2016 та План -схема, на якій чітко позначено, що вся земельна ділянка знаходиться в оренді ТОВ Кредо ;

- відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою є укладений між Харківською міською радою та ТОВ Кредо договір оренди такої земельної ділянки, строк дії якого встановлено до 01.09.2018 та відомості про дату припинення якого відсутні;

- набувши 24.10.2013 право власності на нежитлову будівлю літ. Б-1 загальною площею 248,40 кв.м. з розміром забудови по зовнішнім контурам будівлі земельної ділянки 0,0277га по вул. Гвардійців - Широнінців, 3-А в м. Харкові, відповідач належним чином не оформив правовідносини щодо користування відповідною частиною земельної ділянки під власною забудовою шляхом укладення договору суборенди, що не вважається правопорушенням, в той час як основним платником орендних платежів є ТОВ Кредо .

Крім цього скаржник зазначив про ненадання належної оцінки тим обставинам, що позивачем вже був поданий інший позов до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав. Так, рішенням господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі № 922/2562/18 позов був задоволений у повному обсязі. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 рішення господарського суду Харківської області скасовано.

На думку відповідача з наведеного вбачається, що в позові, поданому в рамках даної справи, позивач включив період стягнення (з 01.01.2017 - 31.07.2018), який був предметом розгляду по справі № 922/2562/18, застосувавши при цьому при розрахунку заявленої до стягнення у даній справі суми безпідставно збережених грошових коштів інші показники коефіцієнтів, ніж у справі № 922/2562/18, що, на думку скаржника, є недопустимим.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-місто» , м. Харків (вх.№ 882 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2021 у справі № 922/3769/20 залишено без руху, встановлено скаржнику 10-денний строк, з дня вручення ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надання мотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та належні докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги на 20 грн.

У зв`язку з усуненням скаржником недоліків апеляційної скарги у встановлений строк ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Місто» , м. Харків (вх.№ 882 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2021 у справі № 922/3769/20 та призначено її до розгляду в судове засідання з повідомленням сторін на 17.05.2021 р. о 14:00 год.

22.04.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 4773), згідно з яким він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає про безпідставність посилання скаржника на договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків вул. Гвардійців - Широнінців, 3-А площею 0,6523 га кадастровий номер 6310137500:05:029:0020,за яким орендарем є ТОВ Кредо , оскільки він не стосується предмету спору у даній справі, яким є стягнення безпідставно збережених грошових коштів внаслідок користування ТОВ Авто-Місто у період з 01.11.2017 по 31.10.2020 без правовстановлювальних документів та за відсутності сплати орендної плати іншою земельною ділянкою за вказаною адресою, яка має іншу площу - 0,2026 га та кадастровий номер- 6310137500:05:029:0023 та сформована внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:05:029:0020, що припинила своє існування як об`єкт цивільних прав внаслідок її поділу.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 24.10.2013 між ТОВ Кредо , продавцем та відповідачем -ТОВ Авто-Місто , покупцем було укладено договір купівлі-продажу, за яким продавець передав у власність відповідачу нежитлову будівлю літ. Б-1 , загальною площею 248, 4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, б. 3 -А.

В пункті 4.2. Договору зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:05:029:0020, площею 0, 6523 га, на якій розташована відчужувана за цим Договором нежитлова будівля не належить продавцеві на праві власності та згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6300517322013 від 26.09.2013 належить до комунальної власності.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.10.2020 № 229324525 (т. 1 а.с. 22-24)право власності на нежитлові будівлі по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові зареєстроване за ТОВ "Авто-Місто" наступним чином:

з 24.10.2013 по 17.04.2020 нежитлова будівля літ. "Б-1" загальною площею 820,7 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 24.10.2013 № 2764 (до поділу об`єкта нерухомого майна);

з 17.04.2020 нежитлова будівля літ. "БГ-1" загальною площею 306,3 кв.м та нежитлова будівля літ. "Б-1" загальною площею 546,9 кв.м на підставі висновку щодо технічної можливості поділу нежитлової будівлі літ. "Б-1" від 16.03.2020 №50.

Висновком від 16.03.2020 № 50 встановлено можливість поділити нежитлову будівлю літ. "Б-1" на дві відокремлені будівлі, залишивши новоутвореним об`єктам поштову адресу без змін - Харківська область, місто Харків, вулиця Гвардійців-Широнінців № 3-А, а саме:

- нежитлова будівля (виробничий цех) літ. "Б-1" загальною площею 546,9 кв.м., що складається з нежитлових приміщень 1 (цех), 2, 2-а, 3-7,16 (цех), 17-19 та антресолі №20;

- нежитлова будівля літ. "БГ-1" загальною площею 306,3 кв.м., що складається з приміщень № 8-13, 13-а, 13-б, 13-в, 13-г, 13-д, 14, 15, антресолі № 21 та навісу літ. "бг".

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 07.10.2020 № НВ-0005775702020 земельна ділянка по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 сформована як об`єкт цивільних прав 03.06.2016 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок; площа земельної ділянки 0,2026 га; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код ЦВПЗ 11.02); вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель: літ "Б-1" (виробнича ділянка термопластових автоматів), форма власності - комунальна (т. 1 а.с. 25).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023, утворилася шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:05:029:0020.

Відповідно до вказаного витягу з Державного земельного кадастру речові права на зазначену земельну ділянку за TOB "Авто-Місто" не зареєстровані.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 23.10.2020 здійснено обстеження земельної ділянки по вул. Гвардійців- Широнінців, 3-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 на підставі витягу з Державного земельного кадастру від 07.10.2020 № НВ-0005775702020.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові від 23.10.2020, в якому зазначено, що на земельній ділянці площею 0,2026 га з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові розташовані нежитлові будівлі літ. "БГ-1" та літ. "Б-1", право власності на які зареєстроване за TOB "Авто-Місто".

Зважаючи на наведене, позивач стверджує, що ТОВ "Авто-Місто" у період з 01.11.2017 по 31.10.2020 використовувало земельну ділянку по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 площею 0,2026 га для розміщення та експлуатації належних йому на праві власності нежитлових будівель, без здійснення плати у вигляді орендної плати за її використання та без державної реєстрації речових прав на вказану земельну ділянку у порядку ст. 125 Земельного кодексу України.

Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ "Авто-Місто" коштів в результаті такого використання земельної ділянки у розмірі орендної плати здійснено Харківською міською радою на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2026 га (кадастровий номер 6310137500:05:029:0023) по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові від 10.04.2019 № 1195/176-19 та від 28.07.2020 № 4957, виданих Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Харківській області від 15.10.2020 № 20527/9/20-40-04-03-17 ТОВ "Авто-Місто" є платником земельного податку на земельну ділянку площею 0,2026 га, що розташована у Московському районі м. Харкова.Сума нарахувань по земельному податку за 2018 рік становить 3 764,83 грн, за 2019 рік - 33 214,51 грн, за період 01.01.2020 - 30.09.2020 - 62 997,86 грн. Загальна сума надходжень за 2018 рік становить 3 764,83 грн, за 2019 рік - 44 156,09 грн, за період 01.01.2020 - 30.09.2020 - 59 958,88 грн.

Харківською міською радою в позовній заяві періодом використання ТОВ "Авто-Місто" спірної земельної ділянки без правовстановлювальних документів та за відсутності сплати орендної плати у спірних правовідносинах зазначено час з 01.11.2017 по 31.10.2020, проте спірну суму за таке користування нараховано за 35 місяців, оскільки за березень 2020 року нарахування безпідставно збережених коштів міською радою не здійснювалось з огляду на приписи Закону України від 02.04.2020 року № 540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби", відповідно до положень якого плата за землю не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Також, з метою недопущення подвійного стягнення плати за землю за використання спірної земельної ділянки комунальної власності, позивачем при обчисленні заявленої до стягнення суми безпідставно збережених грошових коштів було враховано сплату ТОВ "Авто-Місто" плати за землю у формі земельного податку, а саме:

Ззагальна сума безпідставно збережених ТОВ "Авто-Місто" коштів за використання земельної ділянки площею 0,2026 га з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 за період з 01.11.2017 по 31.12.2017 позивачем визначена в розмірі 23 408,26 грн.

Загальна сума безпідставно збережених ТОВ "Авто-Місто" коштів за використання земельної ділянки площею 0,2026 га з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 позивачем визначена в розмірі 140 449,60 грн.З урахуванням сплаченої ТОВ "Авто-Місто" суми земельного податку за дванадцять місяців 2018 року у розмірі 3 764,83 грн за використання вказаної земельної ділянки, така сума безпідставно збережених коштів за вказаний період позивачем визначена в розмірі 136 684,77 грн.

Загальна сума безпідставно збережених ТОВ "Авто-Місто" коштів за використання земельної ділянки площею 0,2026 га з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 позивачем визначена в розмірі 140 449,60 грн.З урахуванням сплаченої TOB "Авто-Місто" суми земельного податку за дванадцять місяців 2019 року у розмірі 44 156,09 грн за використання вказаної земельної ділянки, така сума безпідставно збережених коштів за вказаний період позивачем визначена в розмірі 96 293,51 грн.

Загальна сума безпідставно збережених ТОВ "Авто-Місто" коштів за використання земельної ділянки площею 0,2026 га з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 за період з 01.01.2020 по 31.10.2020 (без врахування березня) позивачем визначена в розмірі 179 876,88 грн.З урахуванням сплаченої ТОВ "Авто-Місто" суми земельного податку за дев`ять місяців 2020 року у розмірі 59 958,88 грн за використання вказаної земельної ділянки, сума безпідставно збережених коштів за вказаний період позивачем визначена в розмірі 119 918,00 грн.

З огляду на викладене вище, загальна сума безпідставно збережених ТОВ "Авто-Місто" коштів у розмірі орендної плати внаслідок використання відповідачем протягом спірного періоду земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 позивачем визначена в розмірі 376 304, 54 грн.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як зазначено вище, предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача -власника об`єктів нерухомого майна (нежитлових приміщень) безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, за відсутності оформленого відповідного речового права та сплати орендної плати.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави (кондикційні зобов`язання) визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України, кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норми глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

При цьому, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.120 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Аналогічним чином встановлено перехід права користування на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на будівлі або споруди положеннями статті 377 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Водночас статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , обов`язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Отже, за змістом наведених норм, правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв`язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень".

При цьому колегія суддів зазначає, що за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є достатньою підставою для виникнення у власника таких об`єктів нерухомості права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені, та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки, яке перейшло до власника розташованої на цій ділянці нерухомості виникає в результаті його оформлення шляхом укладення відповідного договору, з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на положення частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними,оскільки власник нерухомого майна використовує земельну ділянку для розміщення на ній та експлуатації належного йому нерухомого майна, не сплачуючи за її користування плати за землю у формі орендної плати, внаслідок чого зберігає за рахунок власника такої ділянки грошові кошти, які він має сплачувати за таке використання. Тобто фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України , для застосування якої не має значення наявність правопорушення в діях набувача.

Отже, правовідносини з користування власником нерухомого майна земельною ділянкою, на якій це майно розташоване, за відсутності речового права власності чи користування такою ділянкою та сплати за її користування орендної плати, є за своїм змістом кондикційними, а не деліктними, оскільки в них відсутній делікт (цивільне правопорушення), але наявні вищенаведені умови, передбачені статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).

Як зазначено вище, на земельній ділянці площею 0,2026 га з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 за адресою: м. Харків, вул. Гв . Широнінців, 3-А, розташоване належне відповідачеві нерухоме майно-нежитлові будівлі Б-1 загальною площею 546,9 кв.м. та БГ-1 , загальною площею 306,3 кв.м.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.10.2020 № 229324525 право власності на нежитлові будівлі по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові зареєстроване за ТОВ "Авто-Місто" наступним чином:

з 24.10.2013 по 17.04.2020 нежитлова будівля літ. "Б-1" загальною площею 820,7 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 24.10.2013 № 2764 (до поділу об`єкта нерухомого майна);

з 17.04.2020 нежитлова будівля літ. "БГ-1" загальною площею 306,3 кв.м та нежитлова будівля літ. "Б-1" загальною площею 546,9 кв.м на підставі висновку щодо технічної можливості поділу нежитлової будівлі літ. "Б-1" від 16.03.2020 №50.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 сформована 03.06.2016 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі Б-1 .

При цьому, згідно з договором купівлі-продажу від 24.10.2013 відповідач придбав у власність будівлю літ. Б-1 , за адресою: м. Харків, вул. Гв . Широнінців, 3-А загальною площею 248, 4 кв.м.

Як стверджує відповідач у відзиві на позов та в апеляційній скарзі .та підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.10.2020 № 229324525, у 2019 році він здійснив реконструкцію будівлі літ. "Б-1", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців - Широнінців, 3-А .

В подальшому нежитлова будівля літ. Б-1 за адресою: м. Харків, вул. Гв. Широнінців, 3-а була поділена на підставі висновку щодо технічної можливості поділу нежитлової будівлі літ. Б-1 , в результаті чого утворилось 2 об`єкта нерухомості : нежитлова будівля літ. "БГ-1" загальною площею 306,3 кв.м та нежитлова будівля літ. "Б-1" загальною площею 546,9 кв.м.

Так, зазначеним висновком встановлено можливість поділити нежитлову будівлю літ. "Б-1" на дві відокремлені будівлі, залишивши новоутвореним об`єктам поштову адресу без змін - Харківська область, місто Харків, вулиця Гвардійців-Широнінців № 3-А, а саме:

- нежитлова будівля (виробничий цех) літ. "Б-1" загальною площею 546,9 кв.м., що складається з нежитлових приміщень 1 (цех), 2, 2-а, 3-7,16 (цех), 17-19 та антресолі №20;

-нежитлова будівля літ. "БГ-1" загальною площею 306,3 кв.м., що складається з приміщень № 8-13, 13-а, 13-б, 13-в, 13-г, 13-д, 14, 15, антресолі № 21 та навісу літ. "бг".

Правовстановлювальні документи на вказану земельну ділянку у цей період за відповідачем не оформлено та право власності чи користування не зареєстровано, орендна плата не сплачувалась, але сплачувався земельний податок, сума якого є меншою в кілька разів розрахованої позивачем суми орендної плати за цю ділянку.

З наведеного вбдачається, що ТОВ "Авто-Місто" у період з 01.11.2017 по 31.10.2020 використовувало земельну ділянку по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 площею 0,2026 га для розміщення та експлуатації належних йому на праві власності нежитлових будівель без здійснення плати у вигляді орендної плати за її використання та без державної реєстрації речових прав на вказану земельну ділянку у порядку ст. 125 Земельного кодексу України.

Колегія суддів відхиляє як такі, що суперечать матеріалам справи та не стосуються предмета спору у даній справі посилання відповідача на те, що належні йому на праві власності нежитлові будівлі за адресою: місто Харків, вулиця Гвардійців-Широнінців № 3-А розташовані в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:05:029:0020, яка має загальну площу 0, 6523 га, що перебуває в оренді ТОВ "Кредо".

Так, як вбачається з наданого відповідачем акту огляду (попереднього обстеження) земельної ділянки від 21.10.2016, на підставі рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1262/13 земельна ділянка загальною площею 0,6523 га за рахунок земель промисловості по вул. Гвардійців Широнінців, 3-А надана в оренду ТОВ «КРЕДО» для обслуговування та експлуатації нежитлових будівель: літ. «А-4» (виробничо-складський корпус), літ. «Б-1» (виробнича ділянка термопластових автоматів), літ. «В-1» (КПП), літ. «Г-1» (ГСМ), літ. « 3-2» (адміністративно-побутовий корпус) строком до 01.09.2018 року.

На підставі рішення Харківської міської ради від 21.12.2014 року № 1744/14 TOB «ВО ОВЕН» , TOB «АВТО-МІСТО» , ТОВ «ЛОСК-К» надано дозвіл на поділ земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею 0,6523 га (кадастровий номер 6310137500:05:029:0020) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (код КВЦПЗ-11.02) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель: літ. «А-4» (виробничо-складський корпус), «Б-1» (виробнича ділянка термопластових автоматів), «В-1» (КПП), «Г-1» (ГСМ), « 3-2» (адміністративно-побутовий корпус) по вул. Гвардійців- Широнінців, 3-А (Московський район).

Цим же рішенням пункт 21 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1262/13 відмінено, в зв`язку з невиконанням.

Також у вказаному Акті зазначено, що Управління містобудування та архітектури вважає за можливе винесення на розгляд сесії Харківської міської ради питання щодо погодження технічної документації Із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310137500:05:029:0020), площею, 0,6523 га, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-4» (виробничо- складський корпус), літ.«Б-1» (виробнича ділянка термопластових автоматів), літ.«В-1» (КПП), літ.«Г-1» (ГСМ), літ.« 3-2» (адміністративно- побутовий корпус) по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А згідно з чинним законодавством, загальна площа земельної ділянки, яка передбачена для поділу - 0,6523 га, відповідно: TOB «ВО ОВЕН» - 0,2630 га (ділянка № 1), ТОВ «ЛОСК-К» - 0,1867 га (ділянка № 2), TOB «Авто-Місто» - 0,2026 га (ділянка № 3).

Як зазначено вище, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, зазначені нежитлові будівлі, що належать на праві власності ТОВ "Авто-Місто" у спірному періоді з 01.11.2017 по 31.10.2020 знаходились саме на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023 площею 0,2026 га, яка у цей період вже була сформована за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:05:029:0020, яка в свою чергу у цей період вже припинила своє існування як об`єкт цівільних прав відповідно до положень ч. 10 статті 24 , ч. 1 статті 27 Закону України Про Державний земельний кадастр , що передбачають скасування державної реєстрації земельної ділянки у разі її поділу.

При цьому колегія суддів зазначає про безпідставність посилання відповідача на необхідність врахуваня при розрахунку суми безпідставно збережених грошових коштів площі забудови земельної ділянки, зважаючи на наступне.

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Як зазначено вище, протягом спірного періоду належне відповідачеві нерухоме майно знаходилось на спірній земельній ділянці, яка з 03.06.2016 вже була сформована як окремий об`єкт цивільних прав саме з метою використання такого майна. Зважаючи на це, сам факт знаходження на цій земельній ділянці належного відповідачеві нерухомого майна свідчить про її використання як єдиного об`єкта цивільних прав з відповідною метою, пов`язаною з розміщенням нерухомості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 02.06.2020 у справі №922/2417/19.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Плата за землю - це обов`язковий платіж, який справляється у складі місцевого податку на майно у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності» .

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 ПК України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України).

За приписами ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Зважаючи на це, у спірних правовідносинах підлягає дослідженню розмір безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування відповідачем спірною земельною ділянкою без правовстановлювальних документів, визначений з урахуванням сплаченої відповідачем за цю ділянку суми плати за землю у формі земельного податку оскільки цей податок , як і орендна плата надходить саме до місцевого бюджету у складі місцевого податку на майно.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Як зазначено вище, частиною 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю визначена як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Визначення земельної ділянки наведено в частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79 - 1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

В постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/748/19 викладено висновок щодо необхідності перевірки судом обґрунтованості розрахунку позовних вимог, заявлених позивачем саме як безпідставно збережені грошові кошти в розмірі орендної плати за користування відповідачем сформованою земельною ділянкою.

Як зазначено вище, спірну суму безпідставно збережених грошових коштів нараховано позивачем у зв`язку з використанням відповідачем протягом періоду з 01.11.2017 по 31.10.2020 земельної ділянки площею 0,2026 га по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові, що була сформована з 03.06.2016, оскільки була зареєстрована в державному земельному кадастрі з присвоєнням ій кадастрового номеру -6310137500:05:029:0023.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).

За змістом статей 15 , 20 , 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки як нормативна грошова оцінка. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим. Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку земель" , нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності , втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, державної власності.

Статтею 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Зважаючи на наведені норми, визначення розміру орендної плати за спірні земельні ділянки, у розмірі якої нараховано до стягнення спірну суму безпідставно збережених грошових коштів, здійснюється на основі нормативної грошової оцінки земельних ділянок у встановлених ст. 288 Податкового кодексу України межах.

При цьому, наявність між сторонами позадоговірних кондикційних правовідносин не є підставою для незастосуванння при визначенні розміру несплаченої відповідачем орендної плати за земельну ділянку як безпідставно збережених грошових коштів затвердженої у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки цієї ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

З огляду на вимоги статей 20 , 23 Закону України "Про оцінку земель" і статей 77 , 79 , 86 ГПК України у спірних правовідносинах підлягають з`ясуванню обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку безпідставно збережених грошових коштів за безоплатне користування без правовстановлювальних документів земельними ділянками комунальної власності на основі саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ "Авто-Місто" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2026 га (кадастровий номер 6310137500:05:029:0023) по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові від 10.04.2019 № 1195/176-19 та від 28.07.2020 № 4957, виданих Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

З виконаних позивачем розрахунків розміру безпідставно збережених грошових коштів внаслідок використання відповідачем спірної земельної ділянки протягом спірного періоду вбачається, що зазначений розмір у відповідності до вимог чинного законодавства визначено на основі нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, яка діяла у відповідні періоди часу, за даними зазначених витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. При цьому, показники, визначені Витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є такими, що підтверджені належними і допустимими засобами доказування, в тому числі загальновідомими відомостями, які відповідно до законодавства підлягають опублікуванню.

Так,рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 була затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, яка застосовується з 01.01.2014 по 31.12.2019. Згідно з цим рішенням Базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 291,18 грн.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №т1449/19 була затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка застосовується з 01.01.2020 по теперішній час. Згідно з цим рішенням базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 639,78 грн.

Зважаючи на зазначену зміну нормативної грошової оцінки землі м. Харкова, яка діяла в різні періоди часу у межах спірного періоду, позивачем правомірно при обчисленні спірної суми безпідставно збережених грошових коштів застосовано два вищенаведених Витяги, що складені за відповідні періоди дії нормативної грошової оцінки землі.

У витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2026 га (кадастровий номер 6310137500:05:029:0023) по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А у м. Харкові від 10.04.2019 № 1195/176-19 правомірно застосовано базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова в розмірі 291,18 грн., відповідно до затвердженої нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, що діяла до 01.01.2020, а у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки від 28.07.2020 № 4957 -базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова в розмірі 639,78 грн., відповідно до затвердженої нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, що діяла з 01.01.2020.

Також у Витягах правомірно зазначено категорію землі- землі промисловості, транспорту, зв`язку,енергетики,оборони та іншого призначення, яка відповідає данним витягу з Державного земельного кадастру, а також вірно зазначено цільове призначення спірної земельної ділянки, визначене за кодом Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему віл 23.07.2010 № 548-11.02.-для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості та відповідне значення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф)-1,20.

Крім цього, у Витягах вірно застосовано індексацію нормативної грошової оцінки земелі у спірному періоді.

Так, в листі Державної служби України з питань геодезії, картографії від 06.01.2021 р. N 22-28-0.222-171/2-21 щодо індексації нормативної грошової оцінки землі повідомлено наступне.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу індекс споживчих цін за 2017- 2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

На підставі листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 22-28-0.222-171/2-21 від 06.01.2021 повідомлено, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2020 рік становить 1,0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703; 1997-й - 1,059; 1998-й - 1,006; 1999-й - 1,127; 2000-й - 1,182; 2001-й - 1,02; 2005-й - 1,035; 2007-й - 1,028; 2008-й - 1,152; 2009-й - 1,059; 2010-й - 1,0; 2011-й - 1,0; 2012-й - 1,0; 2013-й - 1,0; 2014-й - 1,249; 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 - для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0; для земель несільськогосподарського призначення - 1,06; 2017 рік - 1,0, 2018-й - 1,0 та 2019 рік - 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002-й, 2003-й, 2004-й та 2006 рік не індексувалася.

Враховуючи те, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок за 2020 рік становить 1,0, у випадках відсутності внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у відповідності до Закону України Про Державний земельний кадастр та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 , значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок не зміниться.

У Витягах з технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної спірної земельної ділянки правильно застосовано відповідні значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки К (і) за спірний період.

Зокрема, у Витязі від 10.04.2019 № 1195 /176-19 вказано відповідне значення коефіцієнта К (і) -1,89720602, який не змінювався у період з 2016 по 2019 рік, коли діяла нормативна грошова оцінка, затверджена рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13, а тому відповідне значення коефіцієнту за 2017-2019 роки правомірно використано позивачем у розрахунках спірної суми за періоди: 01.11.2017 по 31.12.2017; з 01.01.2018 по 31.12.2018; з 01.01.2019 по 31.12.2019.

В той же час у Витязі від 28.07.2020 № 4957 вказано відповідне значення коефіцієнта К (і) -1 за 2020 рік, коли діяла вже нова нормативна грошова оцінка землі, затверджена рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1449/19, а тому відповідне значення коефіцієнту за 2020 рік правомірно використано позивачем у розрахунку спірної суми за період з 01.01.2020 по 31.10.2020.

Крім цього, позивачем при розрахунку спірної суми безпідставно збережених грошових коштів за використання спірної земельної ділянки правомірно враховано суму земельного податку, сплаченого протягом спірного періоду за вказану земельну ділянку, оскільки, як зазначего вище, цей податок, як і орендна плата надходить саме до місцевого бюджету у складі місцевого податку на майно.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню

При цьому колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, за якими ним відхилено доводи відповідача щодо необхідності закриття провадження у справі, обгрунтовані тим, що позивачем вже був поданий інший позов до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, і наявне судове рішення у справі № 922/2562/18 з того самого предмету спору та з тих самих підстав між тими самими сторонами.

Так, із загальнодоступної інформації з державного реєстру судових рішень вбачається, що Керівник Харківської міської прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто" про стягнення з відповідача на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 357 423,28 грн.

Предметом спору у зазначеній справі є безпідставно збережені грошові кошти внаслідок користування відповідачем несформованою земельною ділянкою, як частиною земельної ділянки площею 0,6523 га, з кадастровим номером 6310137500:05:029:0020.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.02.2019 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Авто-Місто" на користь держави в особі Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 357 423,28 грн.

Рішення господарського суду Харківської області аргументовано доведеністю прокурором обставин щодо наявності підстав для стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 357 423,28 грн. Також, суд першої інстанції зазначив, що прокурор обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Харківської міської ради у цій справі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, позов залишено без розгляду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що в позовній заяві прокурор з метою обґрунтування підстав для представництва інтересів Ради в суді обмежився лише посиланням на те, що Харківська міська рада не вжила заходів представницького характеру щодо стягнення з Відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та не надавав будь-яких доказів відповідно до вимог процесуального закону.

Постановою Верховного Суду від 22.10.2019 касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у справі № 922/2562/18 залишено без змін.

Таким чином, з наведеного вбачається, що судами апеляційної та касаційної інстанції досліджувалась процесуальна дієздатність прокурора представляти інтереси держави в особі Харківської міської ради (статтю 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону України "Про прокуратуру"), проте предмет позову по суті не досліджувався.

Східний апеляційний господарський суд та Верховний Суд у своїх постановах зазначили про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 статті 226 ПІК України.

Відповідно до ч. 4 статті 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Крім цього, у справі № 922/2562/18 предметом спору було стягнення безпідставно збережених коштів за користування відповідачем несформованою земельною ділянкою, яка є частиною загальної земельної ділянки площею 0,6523 з кадастровим номером 6310137500:05:029:0020 по вул. Гвардійців Широнінців, 3-А у м.Харкові з порушенням вимог земельного законодавства, в той час як зазначено вище, предметом спору у даній справі є стягнення безпідставно збережених коштів за користування сформованою земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137500:05:029:0023.

Отже, доводи відповідача про наявність підстав для закриття провадження у справі є безпідставними та такими, що не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч.1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Місто» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківській області від 08.02.2021 у справі № 922/3769/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.05.2021

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль