Ухвала

від 18.02.2021 по справі 120/4403/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

18 лютого 2021 р. Справа № 120/4403/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про відстрочення виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до Лука-Мелешківського дошкільного навчального закладу Веселка про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до Лука-Мелешківського дошкільного навчального закладу Веселка про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.02.2020 адміністративний позов задоволено. Застосовано до Лука-Мелешківського дошкільного навчального закладу Веселка заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Лука-Мелешківського дошкільного навчального закладу Веселка , що знаходиться за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Лука-Мелешківська, вул. Тиврівське шосе, 12, шляхом відключення від джерела електроживлення та опломбування вхідних дверей, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, до повного усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених у акті Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області №371 від 03.12.2019.

05.02.2021 на адресу суду від Лука-Мелешківського дошкільного навчального закладу Веселка надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення від 25.02.2020 до 01.03.2021.

Обґрунтовуючи заяву відповідач вказав, що ряд порушень відображених в Акті № 371 від 03.12.2019 вже усунуті, а також вживаються заходи щодо повного усунення порушень.

Ухвалою суду від 08.02.2021 заяву про відстрочення виконання рішення суду призначено до розгляду в порядку письмового провадження у 10-денний строк, з урахуванням особливостей, визначених ст. 378 КАС України та запропоновато Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області надати пояснення.

Сторони повідомлені належним чином, що підтвердужється матеріалами справи. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області пояснення не подавало.

Відповідно до частини другої статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про відстрочення виконання рішення суду в порядку письмового провадження. При цьому, згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву Лука-Мелешківського дошкільного навчального закладу Веселка про відстрочення виконання рішення суду та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з вимогами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У разі, якщо рішення суду не виконується у добровільному порядку воно може бути звернене до примусового виконання у порядку статті 373 КАС України.

При цьому, відповідно до частин першої, третьої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд згідно з положеннями частини четвертої статті 378 КАС України також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частина п`ята статті 378 КАС України визначає, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є виняткові обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим виконання судового рішення в адміністративній справі.

Як зазначалось вище, обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення суду відповідач вказав на те, що з часу складення акту перевірки, відповідачем ведуться роботи по усуненню порушень вказаних в акті перевірки, однак на підтвердження чого не надав суду нжодних доказів.

Зважаючи на обґрунтування вказаної заяви, суд зауважує, що наведена вище норма КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

При цьому суд зазначає, що постановляючи рішення суду від 25.02.2020 про застосування до Лука-Мелешківського дошкільного навчального закладу Веселка заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді відключення від джерела електроживлення та опломбування вхідних дверей, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, до повного усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд дійшов висновків про те, подальша експлуатація будівлі навчального корпусу з порушеннями пожежної та техногенної безпеки, створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Посилання відповідача на те, що він частково усунув недоліки та продовжує усувати недоліки визначені в акті, як на підставу для відстрочення виконання рішення суду, суд вважає безпідставними, оскільки подальша експлуатація будівлі навчального корпусу з порушеннями пожежної та техногенної безпеки, створює реальну загрозу життю й здоров`ю осіб, що можуть перебувати в приміщені школи, за відсутності застосованих заходів реагування.

Станом на дату розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду, порушення, які стали підставою для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом відключення Лука-Мелешківського дошкільного навчального закладу Веселка від джерела електроживлення та опломбування вхідних дверей, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, до повного усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених у акті Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області №371 від 03.12.2019., відповідач не усунув та не спростував документально відсутність факту їх існування.

З огляду на викладене та враховуючи, що у будь-якому випадку відстрочення рішення суду у даній справі, може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушує конституційно закріплені права, зокрема, на безпечні умови для життя та праці, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 378 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна