Рішення

від 17.02.2021 по справі 360/5044/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5044/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області про визнання відмови про надання статусу та посвідчення члена сім`ї загиблого протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також позивач) до Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області (далі також відповідач, УСЗН Білокуракинської РДА), в якій просить:

- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації, викладену в листі від 21.12.2020 за № 03-3593, у встановленні ОСОБА_1 статусу члена сім`ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни, та видачі відповідного посвідчення - «Посвідчення члена сім`ї загиблого»;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус члена сім`ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації видати ОСОБА_1 згідно з Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, відповідне посвідчення - «Посвідчення члена сім`ї загиблого».

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач є дружиною померлого ОСОБА_2 . Після смерті свого чоловіка позивач повторно не одружилася та на даний час є вдовою. За життя ОСОБА_2 був особою, якій встановлено 2 групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

22.09.2011 УПСЗН Білокуракинської РДА Луганської області ОСОБА_2 було видано посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого останньому було надано право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни. Відповідно до експертного висновку центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв`язку хвороби, що призвело до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС було встановлено, що захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

18.12.2020 позивач звернулася із заявою до УСЗН Білокуракинської РДА, в якому просила встановити їй статус члена сім`ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати згідно з Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, посвідчення члена сім`ї загиблого.

Листом від 21.12.2020 № 03-3593 УСЗН Білокуракинської РДА відмовило позивачу у встановленні статусу члена сім`ї померлого ветерана війни, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, та видачі посвідчення на пільги.

В цьому ж листі було роз`яснено, що відповідно до пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чинність цього закону поширюється на сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6, 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів. На підставі вищевикладеного, встановлення статусу дружинам осіб з інвалідністю внаслідок війни, які померли внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, статтею 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не передбачено.

Позивач вважає відмову УСЗН Білокуракинської РДА, викладену в листі від 21.12.2020 за № 03-3593, щодо встановлення ОСОБА_1 статусу члена сім`ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни, та видачі відповідного посвідчення - «Посвідчення члена сім`ї загиблого» протиправною, у зв`язку з чим звернулась до суду з позовною заявою.

Ухвалою суду від 25.01.2021 після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк. спр. 59-60).

Сторони у судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглянути справи без участі сторін (арк. спр. 62, 70, 81).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Відповідач позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 71-72), в якому зазначено таке.

18.12.2020 ОСОБА_1 звернулася до УСЗН Білокуракинської РДА із заявою щодо надання посвідчення члена сім`ї померлого ветерана війни, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Захворювання, що призвело до смерті, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно експертного висновку від 13.10.2017 № 5697, виданого центральною міжвідомчою експертною комісію МОЗ та МИС України смт. Пуща Водиця.

ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УСЗН Білокуракинської РДА як дружина померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 1А, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Відповідачем розглянуто вищевказану заяву та надано відповідь від 21.12.2020 № 03-3593.

Відповідно до абзацу пертого пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чинність Закону поширюється на сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6,7 цього Закону, тобто за життя (визнаних учасниками бойових дій чи особою з інвалідністю внаслідок війни.

Статус сім`ям цих-осіб надається у разі загибелі (смерті) внаслідок:

- поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків);

- захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період військової служби під час воєнних дій та конфліктів;

- захворювання, одержаного в період проходження військової служби на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

На відстані вищевикладеного встановлення статусу, дружинам осіб з інвалідністю внаслідок війни, які померли внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС статтею 10 Закону України не передбачено.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення Білокуракинської райдержадміністрації як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEС 1 категорії, посвідчення серії НОМЕР_2 , видане Луганською облдержадміністрацією 15.09.2011 на підставі довідки Луганської облМСЕК від 07.09.2011 № 736930, повторно визнаний особою з інвалідністю 2 групи, захворювання, пов`язане і виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково.

Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» управлінням соціального захисту населення Білокуракинської райдержадмiністрації на підставі заяви та вищевказаної довідки Луганської МСВК видано посвідчення інваліда війни серії НОМЕР_1 від 22.09.2011.

Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) є громадянкою України, що підтверджено інформацією, зазначеною в паспорті громадянина України (арк. спр. 12-14), картці платника податків (арк. спр. 15).

Відповідно до свідоцтва про одруження серія НОМЕР_4 , виданого П-Петровським с/с Білокуракинського району Ворошиловградської області 07.11.1970, між позивачем та громадянином України ОСОБА_2 . 1947 року народження було укладено шлюб 07.11.1970, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 9 (арк. спр. 20).

Згідно з відомостей свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 24.03.2017 виконавчім комітетом Просторівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 24.03.2017 складено відповідний актовий запис № 03 (арк. спр. 43).

Записами у військовому квитку серія НОМЕР_6 від 21.06.1966 підтверджено, що ОСОБА_2 в період з 10.01.1990 по 25.04.1990 виконував завдання з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при військовій частині НОМЕР_7 (арк. спр. 21-30).

На підставі експертного висновку від 06.06.2011 № 3847-0005 Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв`язку хвороби та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру встановлено, що захворювання ОСОБА_2 , пов`язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (арк. спр. 31).

Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 13.10.2017 за № 5697 захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (арк. спр. 44).

Відповідно до довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 12.05.1997 ОСОБА_2 у складі військової частини № НОМЕР_7 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно з посвідчення Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації від 22.09.2011 серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю II групи серії Б № 401752, відповідно до якого пред`явник цього посвідчення є інвалідом II групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (арк. спр. 38).

Згідно з посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 15.09.2011 серія НОМЕР_8 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (категорія 1) (арк. спр. 39).

Відповідно до довідки акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 736930 від 07.09.2011 ОСОБА_2 встановлена ІІ група інвалідності з 19.08.2011 внаслідок виконання військового обов`язку по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (арк. спр. 36).

ОСОБА_2 проходив військову службу з 23.06.1966 по 30.10.1968, з 10.01.1990 по 25.04.1990. приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 10.01.1990 по 25.04.1990 (арк. спр. 34).

У витязі з протоколу засідання Центрально військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 19.01.2018 № 140 зазначено, що захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 , 1947 року народження «Гіпертонічна хвороба III ст., кризовий перебіг. Гіпертензивне серце. Церебральний атеросклероз. Наслідки ГПМК(2007р.) в системі лівої середньо мозкової артерії з правобічним верхнім монопарезом. Дисциркуляторна енцефалопатія Піст. Хронічне порушення мозкового кровообігу з вестибуло- координаторними порушеннями, синдромом вегетативної дисфункції церебрастенічним синдромом. ХІХС: стенокардія напруги. ФК III. Атеросклеротичний кардіосклероз. СН ІІА ст. Цукровий діабет, II тип, перебіг середньої важкості», які призвели до «Ішемічного інсульту в системі лівої середньо мозкової артерії, набряку, набухання головного мозку» і стали причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 26, виданим Новопсковським міжрайонним відділенням СМЕ Луганського обласного бюро СМЕ 24.03.2017, експертними висновками Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 08 від 02.06.2011 та № 49 від 10.10.2017,- захворювання і причина смерті, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (арк. спр. 46).

Відповідно до довідки Просторівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області від 16.12.2020 № 7 ОСОБА_1 , яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на момент смерті чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали разом і вели спільне господарство по момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 (арк. спр. 47).

Відповідно до довідки Просторівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області від 16.12.2020 № 5 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та склад сім`ї становить: мешкає одна (арк. спр. 48).

18.12.2020 позивач звернулася із заявою до УСЗН Білокуракинської РДА, в якій просила встановити їй статус члена сім`ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати згідно з Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, посвідчення члена сім`ї загиблого (арк. спр. 10).

Листом від 21.12.2020 № 03-3593 УСЗН Білокуракинської РДА відмовило позивачу у встановленні статусу члена сім`ї померлого ветерана війни, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, та видачі посвідчення на пільги. Також було роз`яснено, що відповідно до пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чинність цього закону поширюється на сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6, 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів. На підставі вищевикладеного, встановлення статусу дружинам осіб з інвалідністю внаслідок війни, які померли внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, статтею 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не передбачено (арк. спр. 11).

Суд розцінює зазначений лист як фактичну відмову у наданні позивачеві відповідного посвідчення.

Отже, спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо фактичної відмови у наданні позивачеві посвідчення члена сім`ї загиблого ветерана війни відповідно до приписів статті 10 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(надалі - Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно з нормамистатті 2 зазначеного Законузаконодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цьогоЗаконута інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.

Нормамистатті 4 Закону № 3551-XIIвизначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до положеньстатті 7 Закону № 3551-XIIдо інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

До інвалідів війни, відповідно до положень зазначеної статті також належать інваліди з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Згідно з пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 20-РП/04 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. Розділ 11Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці, які безпосередньо як у воєнний, так і в мирний час, виконували інші обов`язки військової служби та тилового забезпечення, пов`язані з необхідністю захисту Батьківщини, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій.

З огляду на зазначені правові норми, обов`язковими умовами, за якими особу можна віднести до інвалідів війни, є наявність інвалідності, доказів залучення такої особи до військовослужбовців або до складу формувань Цивільної оборони та отримання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не оскаржується відповідачем померлий чоловік позивача - ОСОБА_2 мав статус інваліда війни другої групи та на нього поширювалась діяЗакону № 3551-XII. Зазначене підтверджується наступними документами: посвідченням інваліда 2 групи, видане 22.09.2011 серія НОМЕР_1 ; посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1 серії НОМЕР_9 , видане 15.09.2011; довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 736930, якою підтверджено встановлення інвалідності внаслідок виконання військового обов`язку по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14.02.2000 № 51/1/1980 про участь ОСОБА_2 в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Як встановлено судом раніше, зв`язок смерті (захворювання, що спричинило смерть) ОСОБА_2 виконанням обов`язків військової служби з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС підтверджено відповідним висновком з протоколу засідання Військово-лікарської комісії.

Отже, з аналізу зазначених норм чинного законодавства України та з наявних матеріалів справи, суд доходить висновку, що померлий чоловік позивача мав пільги для інвалідів Вітчизняної війни і помер від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно достатті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»належить до інвалідів війни, а згідностатті 4 Закону № 3551-XII- до ветеранів війни.

Статтею 10 Закону № 3551-XIIвизначені особи, на яких поширюється чинність цьогоЗакону, зокрема, такими є сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях6і7цьогоЗакону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів. До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать:

- утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія;

- батьки;

- один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

- діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

- діти, які мають свої сім`ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття;

- діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

Відповідно до пункту 4 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 травням 1994 року № 302особам, на яких поширюється чинністьЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого».

Положеннями абзацу 2 пункту 7 зазначеного Положення встановлено, що, зокрема, «Посвідчення члена сім`ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з померлим ОСОБА_2 , який відповідно до посвідчення віднесений до осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд дійшов висновку, що позивач у відповідності до вимог статті 10 Закону № 3551-XII має право на встановлення статусу та отримання посвідчення члена сім`ї загиблого інваліда війни, а тому відповідач неправомірно відмовив у задоволенні її заяви про видачу такого посвідчення. Аналогічної правової позиції дотримувався Вищий адміністративний суд України у своїх рішеннях від 08 лютого 2017 року № К/800/35284/14, від 03 жовтня 2017 року № К/800/31782/17.

При цьому, суд вважає необґрунтованим висновок УСЗН Білокуракинської РДА, викладений у листі від 21.12.2020 № 03-3593 щодо відсутності у позивача такого права, оскільки матеріалами справи підтверджується зворотнє.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведені висновки суд вважає за належне: визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації війни; зобов`язати Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус члена сім`ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов`язати Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації видати ОСОБА_1 згідно з Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, відповідне посвідчення - «Посвідчення члена сім`ї загиблого».

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно вищевказаних висновків суд вважає, що відповідачем не було доведено правомірності позиції, викладеної в Листі від 21.12.2020 № 03-3593 , а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд вважає, що Лист відповідача від 21.12.2020 № 03-3593 (на відміну від Рішення суб`єкта владних повноважень) не є актом індивідуальної дії та не потребує скасування, в той же час обраний судом спосіб захисту прав позивача є належним та достатнім.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Оскільки у даній справі позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з коригуванням обраного позивачем способу захисту порушеного права, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код 03196914, місцезнаходження: 2200, Луганська обл., Білокуракинський район, смт. Білокуракине, площа Шевченка, буд. 2 А) про визнання відмови про надання статусу та посвідчення члена сім`ї загиблого протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації війни.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус члена сім`ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації видати ОСОБА_1 згідно з Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, відповідне посвідчення - «Посвідчення члена сім`ї загиблого».

Стягнути з Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця