Ухвала

від 22.03.2010 по справі 44/34-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  44/34-б

22.03.10

За заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про  визнання банкрутом

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

Від заявника:   ОСОБА_3 - представник

Від боржника: Не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2   (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), оскільки останній заборгував йому 243 563 (двісті сорок три тисячі п’ятсот шістдесят три) грн. 69 коп. і не в змозі сплатити борг.

Ухвалою від 25.12.2009р. порушено провадження у справі № 44/34-б та призначено розгляд справи на 25.01.2010р.

25.01.2010 р. у судовому засіданні було оголошено перерву у справі до 09.02.2010 р.

09.02.2010 р. у судовому засіданні було оголошено перерву у слуханні справи до 22.02.2010р.

22.02.2010 р. у судовому засіданні було оголошено перерву у слуханні справи до 22.03.2010р.

У судовому засіданні 22.03.2010 р. представник заявника надав пояснення по суті справи та просив суд визнати боржника банкрутом.

Представник боржника у судовому засіданні подав відзив на заяву про порушення справи про банкрутство, в якому зазначив, що боржник у своїй відповіді на претензію заявника (кредитора) від 17 липня 2009 року щодо оплати суми боргу визнав кредиторські вимоги заявника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 230 000 (двісті тридцять тисяч) грн. 00 коп. Однак, через скрутне фінансове становище на даний час боржник не має можливості сплатити зазначену суму боргу.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для порушення справи про банкрутство боржника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та визнання його банкрутом.   

Як передбачено частиною 3 статті 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

За змістом частини 3 статті 6 та частин 1 і 8 статті 7 вищевказаного Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Стосовно розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника у безспірному порядку, то до них належать тільки платіжні вимоги, про що зазначається в пункті 1.25 статті 1 і статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Не виконані банком через брак коштів на рахунку боржника платіжні вимоги є доказом неплатоспроможності боржника та безспірності вимог його кредитора (кредиторів), до яких відносяться як стягувачі за виконавчими документами, так і отримувачі за договірним списанням коштів.

Претензія від 17 липня 2009 року та відповідь на неї боржника від 21 липня 2009 року, на які заявник посилається як на докази безспірності своїх вимог до боржника, не являються тими документами, які свідчать про безспірність кредиторських вимог у розумінні положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та інших законодавчих актів.

Таким чином, заявником - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не надано належних доказів безспірності його кредиторських вимог до боржника у сумі  грошовими зобов'язаннями 243 563 (двісті сорок три тисячі п’ятсот шістдесят три) грн. 69 коп.

Як зазначається в пункті 36 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 15 “Про судову практику в справах про банкрутство”, законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі № 44/34-б за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Керуючись ст.ст. 6, 7, п. 7 ч.1 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 1. ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 44/34-б за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) припинити .

2. Ухвалу направити заявнику, боржнику, установі банку боржника, Київському управлінню з питань банкрутства, державному реєстратору Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, Прокуратурі м. Києва, Державній податковій адміністрації у м. Києві.

Суддя                                                                                           П.П.Чеберяк