ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 400/1275/20
адміністративне провадження № К/9901/21899/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №400/1275/20
за позовом ОСОБА_1 до Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання протиправними та скасування постанов, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року (прийняту у складі головуючого судді - Лісовської Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: судді-доповідача - Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.)
У С Т А Н О В И В :
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати постанови від 13 лютого 2020 року про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.
2. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, у відкритті провадження було відмовлено в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13 лютого 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61255525.
3. Не погоджуючись з ухвалою суду першої та постановою апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Указана касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду 28 серпня 2020 року.
5. Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Відмовляючи у відкриті провадження у справі №400/1275/20 суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вказує, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
8. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що оскільки, у даній справі позивачем оскаржено постанову про відкриття виконавчого провадження у зв`язку з тим, що остання містить рішення державного виконавця про стягнення виконавчого збору, тому вимогу про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.
9. Інші учасники справи правом надати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
11.1. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
12. За приписами пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
13. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
14. Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням останнім владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
15. Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб`єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин. Крім того, такою умовою може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в порядку якого розглядається визначена категорія справ.
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконавче провадження № 61255525 відкрито на виконання виконавчого листа Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2020 року № 483/1107/15-ц про витребування у ОСОБА_1 у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельної ділянки. Виконавчий документ видано по цивільній справі.
17. Позивач, вважаючи незаконною постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 лютого 2020 року ВП № 53527668 щодо примусового виконання рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 травня 2017 року у справі № 483/1107/15-ц, звернулася з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.
18. Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовано статтею 287 КАС України.
19. За приписами частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
20. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі Закон № 1404-VIII)).
21. За приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню відповідно до цього Закону підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
22. Таким чином, при виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
23. Такий висновок ґрунтується на положеннях частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII, згідно з якою рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
24. Згідно із частиною першою статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
25. З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби стосовно виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ.
26. Виходячи з наведеного, Верховний Суд уважає правильним висновок судів попередніх інстанції, про відмову у відкритті провадження в цій справі в порядку адміністративного судочинства щодо вимог позивачки про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, прийнятої на виконання виконавчого листа, виданого судом у цивільній справі, а також про визначення юрисдикції спору в цій частині в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
27. В свою чергу, як вірно роз`яснено судом першої інстанції, що позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
28. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №826/15531/17 (11-455апп19).
29. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та є безпідставними.
30. Відповідно до положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
32. Відтак, в межах доводів касаційної скарги, за наслідками надання оцінки мотивуванням скаржника, Верховним Судом не встановлено неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
33. Положеннями статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
34. З огляду на наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
V. Судові витрати
35. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіО.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2021 |
Оприлюднено | 19.02.2021 |
Номер документу | 94973840 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Калашнікова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні