Рішення

від 24.03.2021 по справі 400/1275/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2021 р. № 400/1275/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Шмідта, 16, корпус А, м. Очаків, 57500

третя особа:Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034

про:визнання протиправною та скасування постанови від 13.02.2020 р.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання протиправними та скасування постанов від 13.02.2020 р. про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою від 30.03.2020 р. суд відмовив у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 13.02.2020 р. про відкриття виконавчого провадження № 61255525. Ухвала залишена без змін П`ятим апеляційним адміністративним судом та Верховним Судом.

Таким чином, суд під час розгляду справи по суті розглядає позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Про стягнення виконавчого збору від 13.02.2020 р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що резолютивна частина рішення суду по справі № 483/1107/15-ц не місить припису зобов`язати вчинити дії чи обов`язку утримання від вчинення дій саме для позивача. Судом не визначено ніяких інших заходів примусового виконання рішення суду. А отже, позивач вважає, що вона не є боржником у розумінні приписів Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404), а рішення суду взагалі не підлягає примусовому виконанню. Покладення на позивача обов`язку зі сплати виконавчого збору за відсутності її обов`язку виконати рішення суду порушує права позивача та є втручанням у право на мирне володіння власними коштами. Окрім того, Позивач зауважує, що вона вчинила всі можливі дії на виконання рішення суду та відновлення порушеного права третьої особи ще до відкриття виконавчого провадження. Також позивач зазначає, що сума виконавчого збору визначена державним виконавцем в оскаржуваній постанові є завеликою та вирахувана виконавцем на власний розсуд.

19.10.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а. с. 103-106), де зазначено, що позовні вимоги не належать задоволенню, оскільки одним із заходів примусового виконання рішень, відповідного до Закону № 1404 є виконання рішень суду зобов`язального характеру, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. При відкритті виконавчого провадження було винесено постанову про стягнення виконавчого збору. Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області як стягувач у виконавчому провадженні надало заяву про відмову від одержання земельної ділянки (за рішенням суду Позивач була зобов`язана передати земельну ділянку ГУ Держкадастру). 08.04.2020 р. виконавче провадження закрито на підставі п. 6 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404. Наслідками закриття виконавчого провадження не передбачено не винесення та\або скасування постанови про стягнення виконавчого збору. Постанова про виконавчий збір виокремлена в окреме виконавче провадження та належить виконанню як окремий виконавчий документ. Сума виконавчого збору визначена відповідно до вимог Закону № 1404.

19.10.2020 р. третя особа до суду подала письмові пояснення (а. с. 90-92), в яких зазначила, що не має правових підстав та законних повноважень для прийняття спірної земельної ділянки від позивача, а відтак, відмовилася від одержання земельної ділянки. Виконавче провадження відповідачем закрито. Щодо правильності винесення постанови про стягнення виконавчого збору третя особа своєї позиції не виклала.

Провадження у справі було зупинено ухвалою від 19.10.2020 р. до розгляду Верховним Судом касаційної скарги на ухвалу від 30.03.2020 р.

Після повернення справи з касаційної інстанції, Ухвалою суду від 16.03.2021 р. провадження у справі поновлено.

За клопотанням сторін справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

19.05.2017 р. Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області розглянута справа № 483/1107/15-ц за позовом Очаківського міжрайонного прокурора до Очаківської РДА, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та зобов`язання повернути земельні ділянки у власність держави.

Суд у резолютивній частині рішення зазначив витребувати у ОСОБА_1 у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку площею 0,50 га з кадастровим номером 4825183200:01:000:0617, розташовану на території Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області за межами населеного пункту , що й було зазначено у виконавчому листі.

Рішення набрало законної сили 20.11.2019 р.

Виконавчий лист видано 31.01.2020 р. (а. с. 11-12). Боржником зазначено ОСОБА_1 , а стягувачем - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Миколаївська місцева прокуратура № 1 звернулася до відповідача із заявою від 04.02.2020 р. про примусове виконання виконавчого документа (а. с. 10).

13.02.2020 р. відповідачем відкрито виконавче провадження № 61255525 з примусового виконання виконавчого листа від 31.01.2020 р. по справі № 483/1107/15-ц (а. с. 14).

Одночасно з відкриттям виконавчого провадження винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 9446,00 грн (а. с. 18).

В подальшому, 08.04.2020 р. у зв`язку з відмовою стягувача від одержання земельної ділянки виконавче провадження № 61255525 було закрите на підставі п. 6 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404 (а. с. 100а). Постанову про стягнення виконавчого збору виділено в окреме виконавче провадження для подальшого виконання.

Суд наголошує на тому, що предметом розгляду даної справи не є правомірність відкриття виконавчого провадження № 61255525, а є правомірність винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

За приписами ст. 27 Закону № 1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

На виконанні відповідача перебував виконавчий лист, виданий Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області 31.01.2020 р. по справі № 483/1107/15-ц. Рішення суду, на виконання якого видано виконавчий лист, набрало законної сили. Виконавчий лист на момент відкриття виконавчого провадження № 61255525 не визнався таким, що не підлягає виконанню.

Постанова про стягнення виконавчого збору винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження № 61255525, як і передбачено ст. 27 Закону № 1404.

Оскільки примусово виконувалося рішення немайнового характеру, розмір виконавчого збору склав два мінімальні розміри заробітної плати станом на 01.01.2020 р. (4723,00 грн *2=9446,00 грн). Суд приходить висновку, що Відповідачем сума виконавчого забору визначена вірно відповідно до приписів Закону № 1404.

Будь-яких доводів, що спростовували б правомірність винесення відповідачем постанови про стягнення виконавчого збору позивачем суду не надано.

Окрім того, доводами позивача є те, що рішення суду не потребувало примусового виконання, але при цьому Позивач не зверталася до суду про визнання виконавчого документу (у даному випадку це виконавчий лист) таким, що не підлягає виконанню.

Виконавче провадження закрито на підставі п. 6 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404 (в редакції від 13.02.2020 р., яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин). Приписами ч. 3 ст. 40 Закону № 1404 передбачені наслідки закриття виконавчого провадження з підстав п. 6 ч. 1 ст. 39, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 13.02.2020 р. по ВП № 61255525 задоволенню не належать.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач довів правомірність оскаржуваної постанови, що має наслідком відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Шмідта, 16-А, м. Очаків, Миколаївська область, 57508, ідентифікаційний код 34993529), за участю третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404), про визнання протиправною та скасування постанови від 13.02.2020 р. про стягнення виконавчого збору - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 24.03.2021 р.

Суддя Н. В. Лісовська