Ухвала

від 16.02.2021 по справі 184/291/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 184/291/17

провадження № 61-1554ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Покровський ремонтно-механічний завод про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати та компенсації за невикористані дні відпустки,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним вище позовом та просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, а саме: визнати незаконними та протиправними дії посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю Покровський ремонтно-механічний завод (далі - ТОВ ПРМЗ ) щодо порушення трудових прав заявника; встановити, що у період з 08 березня 2013 року по 22 серпня 2017 року ОСОБА_1 працював на посаді охоронця ТОВ ПРМЗ та зобов`язати ТОВ ПРМЗ внести зміни до його трудової книжки, шляхом зміни запису про займану посаду з підсобний робочий на охоронець ; стягнути з ТОВ ПРМЗ на користь позивача заробітну плату у розмірі 76 427 грн 78 коп. без урахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, проте не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності за період з 08 березня 2013 року по 22 серпня 2017 року та компенсацію за невикористані відпустки за вказаний вище період.

Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено, що у період з 08 березня 2013 року по 22 серпня 2017 року ОСОБА_1 працював на посаді охоронця ТОВ ПРМЗ . Зобов`язано ТОВ ПРМЗ внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 , шляхом зміни запису про займану посаду з підсобний робочий на охоронець . Стягнуто з ТОВ ПРМЗ на користь ОСОБА_1 заробітну плату у розмірі 6 861 грн 48 коп. без урахування податків, зборів та інших обов`язкових за період з 08 березня 2013 року по 30 серпня 2013 року.

Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ТОВ ПРМЗ задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2019 року скасовано в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 й ухвалено, в цій частині, нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . В іншій частині рішення суду залишено без змін.

25 січня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, що надійшла 29 січня 2021 року, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки за її подання заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж це встановлено законом .

Пунктом 1 частиною першою статті 5 Закону України Про судовий збір визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, заявника у цій справі не звільнено від сплати судового збору за вимоги немайнового характеру.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 1 600 грн.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у розмірі оспорюваної суми, таким чином (640 грн *2*200%=2 560 грн).

Заявником сплачено судовий збір за подання даної касаційної скарги у розмірі 1 816 грн.

Ураховуючи характер спору заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 744 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження.

Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Покровський ремонтно-механічний завод про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати та компенсації за невикористані дні відпустки залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян