Ухвала

від 16.02.2021 по справі 545/2358/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 545/2358/19

провадження № 61-2287ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 12 січня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь , товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт про визнання договору поруки недійсним ,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь (далі - ПАТ Банк Київська Русь ), товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт (далі - ТОВ Фінансова компанія Горизонт ) про визнання договору поруки № 54437-89

від 18 листопада 2009 року таким, що припинений по закінченню строків звернення та визнання додаткового договору від 07 листопада 2011 року до договору поруки № 54437-89 від 18 листопада 2009 року недійсним.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним додатковий договір від 07 листопада 2011 року до договору поруки № 54437-89 від 18 листопада 2009 року.

Визнано договір поруки № 54437 від 18 листопада 2009 року припиненим

18 листопада 2011 року по закінченню строків звернення.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 січня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ Фінансова компанія Горизонт задоволено.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

11 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 12 січня 2021 року, яка не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником не зазначені конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Як на підставу касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник посилається на те, що судом не застосовані висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, при цьому зазначає постанови Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 753/18425/16-ц (провадження

№ 61-2504св18), від 18 грудня 2019 року у справі № 242/1183/15-ц (провадження № 61-19140св18), якібули враховані судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції у вересні 2019 року з двома позовними вимогами немайнового характеру, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної

скарги у розмірі 3 073,60 грн (((1 921,00 грн х 0,4 %) х 2) х 200%). Оскільки заявником сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується доданою до касаційної скарги квитанцією, тому необхідно доплати

2 165,60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду з 01 січня 2021 року має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 379937837, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України

Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 12 січня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 12 березня

2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська