Рішення

від 12.02.2021 по справі 497/1515/2020

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.02.2021

Справа № 497/1515/2020

Провадження № 2/497/99/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2021 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Раца В.А.,

секретаря - Божевої І.Д.,

розглянувши у загальному позовному провадженні, у відкритому підготовчому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Залізничненської сільської ради, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області щодо відмови у виділенні ОСОБА_1 земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД № 028351. Виданим Болградською районною державною адміністрацією 07 серпня 1996 року та зареєстрованим в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 351;

- зобов`язати Залізничненську сільську раду Болградського району Одеської області виділити ОСОБА_1 земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД № 028351, виданим Болградською районною державною адміністрацією 07 серпня 1996 року та зареєстрованим в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 351.

В обґрунтування позову зазначила, що отримавши право на земельну частку (пай) в порядку спадкування, з метою реалізації права власності, звернулася до відповідача з відповідною заявою про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), однак відповідями сільської ради їй фактично було відмовлено в задоволенні заяви та роз`яснено, що у зв`язку з тим, що під час жеребкування серед членів СПК України власники сертифікатів було включено до списку осіб на отримання земельної долі (пай). Рішенням 23 сесії VІІ скликання від 30 квітня 2015 року за № 318-ІV Про визначення порядку виділення земельних ділянок із земель не витребуваних паїв на території Залізничненської сільської ради затверджено порядок і визначено, що вибір масиву залишити за заявником. Крім того відповідач роз`яснив їй , що на сьогоднішній день до сільської ради звернулися двоє власників земельних паїв щодо виділення їм земельних ділянок в натурі. По мірі надходження заяв від власників земельних паїв сільська рада планує організувати проведення робіт по розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) та земель, що залишилися у колективній власності. з відповідей сільської ради вбачається, що відповідач фактично відмовив у виділенні земельної ділянки в натурі та навмисно затягує вирішення питання про виділ земельної ділянки в натурі, чим перешкоджає оформити у встановленому законом порядку право власності на належну їй земельну ділянку, а також через бездіяльність відповідача вона не може здати цю земельну ділянку в оренду та отримувати дивіденди, що негативно відображається на матеріальному становищі її багатодітної сім`ї.

Ухвалою суду від 12.11.2020 року по справі відкрито провадження та вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, тому справу призначено до підготовчого провадження.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області - голова Болградської міської ради Димитрієв С.Г., до суду не з`явився, 23.12.2020 року надав заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача, позов визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримала у спадщину право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Україна", розміром 2,70 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД №028351 (а.с.11).

У зв`язку з цим, з метою реалізації права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 звернулася до Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області із заявою стосовно проведення жеребкування земельних часток (паїв).

Листом Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області №57 від 29.01.2020 року ОСОБА_1 було роз`яснено, що з якоїсь причини земельний пай ОСОБА_2 не був затребуваний. За даними сільської ради було визначено земельний масив загальною площею - 54,3 га (поле № 13 ) під незатребувані паї. Рішенням 43 сесії 7 скликання від 30.04.2015 року за № 318-ІV Про визначення порядку виділення земельних ділянок із земель не витребуваних паїв на території Залізничненської сільської ради затверджено порядок і визначено, що вибір масиву залишити за заявником (а.с.16).

Також, листом Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області №285 від 28.09.2020 року ОСОБА_1 було роз`яснено, що земельна ділянка площею - 28,10 га, кадастровий номер 5121483800:01:002:0672, яка передана в довгострокову оренду ВАТ Агротранс відноситься до земель колишньої колективної власності (не витребуваних сертифікатів). На даний час до сільської ради звернулися двоє власників земельних паїв щодо виділення їм земельних ділянок в натурі (на місцевості). По мірі надходження заяв від власників земельних паїв сільська рада планує організувати проведення робіт по розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та земель, що залишилися в колективній власності. Також після розподілу земельного масиву на який укладено довгостроковий договір оренди землі буде розірвано з ВАТ Агротранс в особі Кулінського І.М. (а.с.17).

Позивачка, вважаючи, протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення жеребкування земельних часток (паїв) за її заявою, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно із статтею 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай),виданий районною (міською) державною адміністрацією.

За приписами статті 3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до положень статті 5 закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" визначено, що організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом.

Згідно із статтею 9 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що саме на відповідача покладено обов`язок проведення жеребкування стосовно визначення земельної ділянки (паю).

Статтею 13 цього ж Закону, нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка 9пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю. У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким. Що відмовився від одержання земельної ділянки. Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади. На території якої вона розташована. У порядку визнання майна безхазяйним. За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель). Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

Крім того, слід зазначити що відповідно до Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122, організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом (пункт 2).

Відповідно до п.4 вказаного Порядку з метою інформування власників земельних часток (паїв) про проведення розподілу земельних ділянок сільська, селищна, міська рада розміщує у загальнодоступних місцях у населених пунктах, де проживають власники земельних часток (паїв), оголошення про проведення зборів власників земельних часток (паїв) (далі - збори) не пізніше ніж за 14 днів до їх проведення.

За приписами п.8 вказаного Порядку розподіл земельних ділянок може здійснюватися за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв) або їх представників такими методами: за списком (складається в алфавітному або іншому порядку, визначеному рішенням зборів); шляхом жеребкування - у разі відсутності згоди щодо розподілу за списком.

Поряд з наведеним, суд зауважує, що пунктом 1 Типового положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177, визначено, що з метою забезпечення захисту прав на пайовий фонд майна членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), в тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства створена комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - комісія).

Згідно із пунктом 17 вищенаведеного Типового положення, протоколи та інші документи комісії передаються органу місцевого самоврядування, де забезпечується їх зберігання протягом п`яти років.

Таким чином, саме на відповідача чинним законодавством покладено обов`язок збереження матеріалів з приводу розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не виділення за заявою ОСОБА_1 земельної частки (паю) в натурі, обраний позивачкою спосіб захисту її порушених прав є вірним, тому суд вважає необхідним зобов`язати відповідну раду розглянути питання, щодо виділу ОСОБА_1 земельної ділянки в натурі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 82 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,81,82,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області щодо відмови у виділенні ОСОБА_1 земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) згідно із сертифікатом на право на земельну частку 9пай) серії ОД № 028351, виданим Болградською районною державною адміністрацією 07 серпня 1996 року та зареєстрованим в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 351.

Зобов`язати відповідний орган місцевого самоврядування на території с.Залізничне Болградського району Одеської області виділити ОСОБА_1 земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД № 028351, виданим Болградською районною державною адміністрацією 07 серпня 1996 року та зареєстрованим в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 351.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 18.02.2021 року.

Суддя В.А. Раца