Постанова

від 18.02.2021 по справі 569/12207/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 року

м. Рівне

Справа № 569/12207/20

Провадження № 22-ц/4815/256/21

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Шимківа С.С.,

суддів: - Боймиструка С.В. , Ковальчук Н.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Рівне Дім Сервіс ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 листопада 2020 року (ухвалене у складі судді Ковальова І.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю Рівне Дім Сервіс про відшкодування майнової та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

У липні 2020 року ОСОБА_1 , звернулася до Рівненського міського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Рівне Дім Сервіс про відшкодування майнової та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04 грудня 2019 року приблизно в 11год. 50 хв., біля входу у під`їзд № 3 за адресою: АДРЕСА_1 , вона отримала тілесні ушкодження внаслідок падіння на пошкоджені бетонні сходи. Після падіння повернулася додому, оскільки через забій відчувала гострий біль і оніміння правої руки, яка почала опухати та отікати. Після звернення до медичного закладу їй діагностували закритий перелом правої променевої кістки в т. ч. зі зміщенням, що підтверджується довідкою КНП Центральна міська лікарня Рівненської міської ради від 04 червня 2020 року. Так як бетонні сходи біля під`їзду № 3 по вул. Генерала Безручка, 6, м. Рівне, були пошкоджені та невідремонтовані балансоутримувачем будинку - Товариством з обмеженою відповідальністю Рівне Дім Сервіс , вважає, що травму отримала через безвідповідальність працівників відповідача. Внаслідок лікування зазнала матеріальних збитків на загальну суму 3 118 грн., 38 коп., що підтверджує фіскальними чеками та квитанціями. Вказує, що їй пропонували робити операцію, але через високу вартість змушена була відмовитися. Тривале лікування отриманої травми завдало їй моральної шкоди, призвело до сильних душевних переживань і поганого самопочуття, а саме: підвищення артеріального тиску, постійне роздратування через власну недбалість, нервозність.

Просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 3 118 грн. 38 коп. та моральну шкоду у розмірі 8 000 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела належними та допустимими доказами ті обставини, що саме по вині відповідача вона внаслідок падіння на бетонні сходи отримала тілесні ушкодження, тобто не було доведено причинно-наслідкового зв`язку. Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від майнової шкоди, тому теж не підлягає до задоволення.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного і всебічного з`ясування обставин справи, невірною оцінкою спірних правовідносин.

Не погоджується з позицією суду щодо того, що окрім пояснень позивачки про випадкове падіння біля входу у під`їзд жодних інших доказів до матеріалів справи не було долучено. Вказує, що подані нею докази безпосередньо стосуються як позовних вимог, так і предмета доказування. Трактування отриманої травми шляхом випадкового падіння, на її думку, не відповідає дійсності та повністю спростовується письмовими доказами, які містяться у матеріалах справи і яким суд дав лише поверхневу оцінку.

Наголошує, що листом від 19 березня 2020 року вих. № 86 відповідач фактично визнав свою вину. Вважає, що нею було у повному обсязі, на підставі належних та допустимих доказів обґрунтовано заподіяння діями (бездіяльністю) відповідача майнової шкоди, а отже і в повному обсязі доведено заподіяння моральної шкоди.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04 грудня 2019 року приблизно о 11 год. 50 хв. біля входу у під`їзд № 3 за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження внаслідок падіння на пошкоджені бетонні сходи.

Балансоутримувачем будинку є ТзОВ "Рівне Дім Сервіс", що відповідачем не заперечується.

Згідно довідки від 04 червня 2020 року виданої лікуючим лікарем ОСОБА_2 КНП Центральна міська лікарня вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала травму 4.12.2019 о 11 в побуті, впала по вул.. Г. Безручка, 6, біля входу у під`їзд. Звернулась на МТП 04.12.19р. о 12-45 год., де було встановлено діагноз: закритий перелом правої променевої кістки в т.ч. зі зміщенням. Проходила амбулаторне лікування 5.12.2019., 16.01.2020, 30.01.2020, 04.03.2020 у лікаря травматолога.

Вважає, що травму отримала внаслідок невиконання своїх обов`язків балансоутримувачем будинку - ТзОВ "Рівне Дім Сервіс", оскільки бетонні сходи біля під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_2 , пошкоджені та останнім не відремонтовані.

Незадовільний стан бетонних сходів біля під`їзду № 3 зазначеного будинку підтверджується наявними у матеріалах справи фотоматеріалами та письмовими свідченнями сусіда позивача ОСОБА_3 .. Доказів, які б свідчили протилежне, а саме належний та безпечний до використання стан сходів, відповідачем не надано.

На лікування отриманої травми ОСОБА_1 понесла витрати на загальну суму 3 118, 38 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи чеками та рахунком.

Статтею 13 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачено, що вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки є територіями загального користування, які належать до об`єктів благоустрою населених пунктів.

Частиною 1 статті 10 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 вказаного Закону, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 17 Закону України Про благоустрій населених пунктів , громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право, зокрема, звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України Про благоустрій населених пунктів , підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 21 Закону України Про житлово-

комунальні послуги , виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Згідно з частиною 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 вищевказаної статті встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, у спірних правовідносинах діє презумпція винуватості відповідача і саме на ньому лежить тягар доведення, що шкода завдана не з його вини.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Будь-яких доказів на обґрунтоване підтвердження своїх заперечень проти позову відповідач не надав, натомість у письмових поясненнях до позовної заяви перекладає обов`язок доказування на позивача, що в силу положень ч. 2 ст. 1166 ЦК України є безпідставним.

Факт неналежного стану сходів біля під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_2 , відповідачем не спростований.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю ЇЇ вини.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України у постанові № 4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати не майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, завданих фізичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб, врахуванню підлягає тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, характер та обсяг душевних страждань, характер немайнових втрат.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до обґрунтованого переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ТзОВ "Рівне Дім Сервіс" матеріальної шкоди у розмірі 3 118,38 грн. підлягають до задоволення.

У частині відшкодування моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи вік, стан здоров`я та отримані тілесні ушкодження позивача, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача моральної шкоди у розмірі 1 000грн..

Судовий збір за розгляд справи місцевим судом та судом апеляційної інстанції покладається на відповідача у розмірі пропорційному до задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 листопада 2020 року скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рівне Дім Сервіс на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 3 118,38 грн. та моральну шкоду у розмірі 1 000 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рівне Дім Сервіс на користь держави судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 945,90 грн. та за розгляд судом апеляційної інстанції у розмірі 1418,85грн..

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.