Рішення

від 15.02.2021 по справі 718/1086/20

КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №718/1086/20

Провадження №2/718/295/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2021 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі головуючої судді: Масюк Л.О., секретаря Савчук А.І., розглянувши цивільну справу № 718/1086/20 року в залі суду м.Кіцмань в режимі відеоконференції за позовом представника позивача ТзОВ Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про стягнення тридцяти відсотків річних від суми боргу,-

за участю: представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року представник позивача ТзОВ Кредитні ініціативи , адвокат Черкавський Ю.С., звернувся із позовом до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних від суми боргу за прострочене виконання грошового зобовязання, посилаючись на те, що 13.11.2007 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №2874, відповідно до умов якого Первинний кредитор (за Кредитним договором - Кредитор) зобов`язується надати Відповідачеві (за Договором - Позичальникові) кредит у сумі 30 000,00 доларів США. Відповідно до умов Кредитного договору Відповідач зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Посилається на те, що відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також зазначає, що 17.12.2012 року між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ТОВ Кредитні Ініціативи було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ Кредитні ініціативи зобов`язувалось передати грошові кошти в розпорядження ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , а ПАТ Акціонерний комерційні промислово-інвестиційний банк зобов`язувалось відступити ТОВ Кредитні ініціативи свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення.

Таким чином, ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк було відступлено право грошової вимоги за Кредитним Договором №2874 від 13.11.2007 року ТзОВ Кредитні ініціативи . Відповідно до зазначеного договору, сторони свої зобов`язання повністю виконали - ТОВ Кредитні Ініціативи передало грошові кошти, а ПАТ Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк відступило свої права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься у Додатку №1 до Договору відступлення.

Посилається також на те, що Первинний кредитор (ПАТ Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк ) свої зобов`язання за Кредитним договором №2874 від 13.11.2007 року виконав, надав Відповідачеві кредит у сумі 30 000,00 доларів США.

Відповідно до листа №13-210/7871-22612 від 07.12.2009 року НБУ операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю . Таким чином, операція з надання банком кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії. Для проведення діяльності щодо задоволення вимог по валютним зобов`язанням своїх клієнтів ТОВ Кредитні ініціативи не потребує будь-яких ліцензій на здійснення операцій з валютними цінностями.

Крім цього вказує, що у порушення умов Договору позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого ПАТ Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк звернувся з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2874 від 13.11.2007 року.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24.02.2010 року задоволено вимог позивача - стягнуто з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі - 34456,47 дол.США. Оскільки заборгованість за Кредитним договором №2874 від 13.11.2007 року була стягнута за рішенням суду станом на 24.02.2010 року, ТОВ Кредитні ініціативи вважає, що на підставі ст. 625 ЦК України має право стягнути з боржника 3% річних від суми простроченого боргу.

Крм цього зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості станом на 04.05.2020 року заборгованість ОСОБА_1 за неналежне виконання умов Кредитного договору №2874 від 13.11.2007 року становить 287070 гривень 40 коп.

17.08.2020 року представником позивача ТОВ Кредитні ініціативи Матвійчук М.З. подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій зазначається, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 лютого 2010 року по справі № 2-266/2010 достроково стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк заборгованість за кредитним Договором № 2874 від 13.11.2007 року, що станом на 28.04.2009 року складала 34456,47 доларів США та 600,00 грн, і склалася із заборгованості за кредитом 29 998,58 доларів США; заборгованості по відсотках 3 934,19 доларів США; пеня 523,70 доларів США; заборгованості по комісії 600,00 грн. Дане рішення суду відповідачем не виконано і по день звернення до суду

Зазначає, що згідно пункту 2.4 Кредитного договору №2874 від 13.11.2007 року та Договору про внесення змін № 745 від 17.06.2008 року укладеного з ОСОБА_1 за користування кредитом встановлюються процентна ставка в розмірі 14 % річних в доларах США, а згідно пункту 3.2 вказаних договорів, у випадку порушення Позичальником терміну погашення кредиту, він сплачує проценти за неправомірне користування кредитом в розмірі 30% річних.

Згідно пунктів 3.4., 3.5. Кредитного договору нарахування банком процентів за користування кредитом починається з дати його видачі по день повного погашення на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом.

Проценти за користування кредитом нараховуються Банком щомісячно 20 числа за період з першого по останній календарний день звітного місяця, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного в п. 2.3 Договору, та сплачуються Позичальником їх нарахування по перше число наступного місяця.

Вказує, що відповідно до пунктів 61-63 Кредитного договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до повного повернення Позичальником кредиту, сплати у обсязі процентів за користування ним та до повного виконання Позичальником інших грошових зобов`язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору.

Відповідно ло п. 5.6 Кредитного договору, строк позовної давності встановлюється тривалістю у 10 років.

Таким чином умовами Кредитного договору передбачено сплата відсотків окремо за правомірне користування кредитними коштами та окремо за неправомірне, понад встановлені договором строки, користування кредитними коштами в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також інфляційні витрати.

Вважвє, що окільки рішенням суду від 24.02.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором достроково, то наслідком цього є право нараховувати відсотки за неправомірне користування кредитом в іншому збільщеному розмірі, адже після отримання вимоги про дострокове погашення заборгованості, або винесення рішення суту про стягнення такої заборгованості достроково, заборгованість за кредитним договором стає простроченою.

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором, здійсненого на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та пункту 3.2 Кредитного договору в розмірі 30% річних нарахованих за невиконання грошового зобов`язання, визначеного рішенням суду від 24.02.2010 року за період з 01.10.2014 року по 04.05.2020 року становить - 50 339,88 дол США, що за курсом НБУ на 04.05.2020 року (дата розрахунку) складає - 1 357 122 гривень 91 коп.

Враховуючи вищенаведене, представник позивача ТзОВ Кредитні ініціативи Матвійчук М.З. просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ Кредитні ініціативи , заборгованість по відсоткам за неправомірне користування кредитними коштами, розраховану на підставі ч.2 ст.625 УПК України та п.3.2 Кредитного договору в розмірі 30 % річних у розмірі 50 339 доларів США, 88 центів, що за курсом НБУ на 04.05.2020 року (дата розрахунку) складає - 1 357 122 гривні 91 коп. та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ Кредитні ініціативи витрати по сплаті судового збору в розмірі 20 219 гривень 28 коп.

29.06.2020 року ухвалою судді Кіцманського районного суду Чернівецької області справу було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у загальному порядку з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та призначено підготовче судове засідання.

15.02.2021 року представник позивача ТзОВ Кредитні ініціативи Матвійчук М.З в судовому засіданні підтримав збільшені позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Марченко Р.М., в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову та подав заперечення на позовну заяву.

У запереченні зазначив, що не погоджується з позовними вимогами, оскільки станом на 21.12.2020 року Кіцманським районним судом Чернівецької області розглядалася справа за позовом ТзОВ Кредитні ініціативи до приватного нотаріуса Кіцманського районного нотаріального округу Олексюк С.В., третьої особи ОСОБА_4 про визнання безпідставною відмову про видачу дубліката документа та зобов`язання вчинити дії. Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції. Вважає, що відсутність виконавчого документу у позивача є підтвердженням того, що він не пред`явлений до виконання, про що свідчить і відсутність виконавчого документу у виконавчій службі України.

Крім того, просив застосувати строк позовної давності до вказаних правовідносин, оскільки з моменту ухвалення 24.02.2010 року рішення Кіцманським районним судом Чернівецької області про задоволення позовних вимог позивача про дострокове стягнення заборгованості з ОСОБА_1 такий сплинув у лютому 2020 року, тобто до дня подачі позову до суду минуло більше 10 років (п.5.6 Кредитного договору).

Враховуючи викладене, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 13.11.2007 року між Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №2874 (а.с.6-7)

Згідно графіку погашення кредиту вбачається дата надходження коштів та сума погашення кредиту у доларах США (а.с. 7(зворот) - 8).

Зі змісту заяви - анкети позичальника на отримання кредиту від 01.10.2007 року року, вбачається, що ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 30000 доларів США (а.с.9-10).

Відповідно до договору про внесення змін №3023 до кредитного договору № 2874 від 13.11.2007 року, внесено зміни до вказаного кредитного договору, а саме п.2.2. викладено в наступній редакції: Максимальна заборгованість за кредитом не може перевищувати 30000 доларів США, що еквівалентно 151500 гритвень, згідно офіційного курсу гривні на день укладення цього договору, ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, починаючи з грудня 2008 року у відповідності до графіку (а.с.11).

Також встановлено, що згідно договору про внесення змін №745 від 17.06.2008 року до кредитного договору №2874 від 13.11.2007 року, внесено зміни до вказаного кредитного договору, а саме у п.2.4 змінено розмір відсоткової ставки встановленої за користування кредитом на 14% та у п. 3.2 збільшено розмір сплати відсотків річних у випадку порушення позичальником терміну погашення кредиту на 30% (а.с. 60).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитом №2874 від 13.11.2007 року, а саме 3% річних від простроченої суми, ОСОБА_1 станом на 01.05.2020 року має заборгованість у сумі 284070 гривень 40 коп.(а.с.16).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитом №2874 від 13.11.2007 року, а саме 30% річних від простроченої суми, ОСОБА_1 станом на 01.05.2020 року має заборгованість у сумі 1357122 гривні 91 коп.(а.с.61).

Встановлено, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24.02.2010 року задоволено позов ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк суму заборгованості по кредитному Договорі №12874 від 13.11.2007 року у розмірі 34456 доларів 47 центів США та 600 (шістсот) гривень, шляхом звернення стягнення на заставне майно, а саме, будівлю складу бувшого військового містечка та земельну ділянку площею 0,1746 га., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна № 5068354, кадастровий номер земельної ділянки 7322555400:01:002:0138, шляхом продажу через прилюдні торги в рамках виконавчого провадження, за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна в ході виконавчого провадження (а.с.17-18).

17.12.2012 року між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ТОВ Кредитні Ініціативи було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ Кредитні ініціативи зобов`язувалось передати грошові кошти в розпорядження ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , а ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк зобов`язувалось відступити ТОВ Кредитні ініціативі свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення (а.с.19-29).

Також встановлено, що постановою Чернівецького апеляційного суду від 05.03.2020 року змінено ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецько області від 25.11.2019 року, ухвалену в справі за позовом ТзОВ Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про визнання безпідставною відмову про видачу дубліката документа та зобов`язання вчинити дії де другий абзац ухвали суду викладено в новій редакції: Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний мислово-інвестиційний банк щодо виконання рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 лютого 2010 року у справі № 2-266/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк заборгованості за кредитним договором № 2874 від 13 листопада 2007 року в розмірі 34456 доларів США 47 центів та 600 гривень, шляхом звернення стягнення на заставне майно, а саме, будівлю складу бувшого військового містечка та земельну ділянку площею 0,1746 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна №5068354, кадастровий номер земельної ділянки 7322555400:01:002:0138, шляхом продажу через прилюдні торги в рамках виконавчого провадження, за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна в ході виконавчого провадження на Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи (а.с.92-101).

Відповідно до ухвали Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22.04.2020 року, залишеної без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 10.06.2019 року, у задоволенні заяви ТзОВ Кредитні ініціативи про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконачого листа до виконання відмовлено (а.с.102-113).

З урахуванням встановлених обставин суд вважає за необхідне проаналізувати наступні правові норми та судову практику.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України , завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України , обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно вимог ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст.. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц дійшла до висновку про те, що положення ст. 625 ЦК України поширюються на усі види грошових зобов`язань в незалежності від природи їх виникнення - на підставі договору або делікту.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

З огляду на проаналізовані правові норми, встановлені обставини, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до встановлених в судовому засіданні обставин справи, ОСОБА_1 не виконав належним чином умови кредитного Договору №12874 від 13.11.2007 року, укладеного між Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 , у результаті чого утворилася заборгованість, яку за рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24.02.2010 року стягнуто на користь Банку шляхом звернення стягнення на заставне майно - будівлю складу та земельну ділянку, шляхом продажу через прилюдні торги в рамках виконавчого провадження.

Таким чином кредитор, на даний час ТОВ Кредитні Ініціативи (договір відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року), набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 , який прострочив виконання грошового зобов`язання, щодо сплати 30% річних від простроченої суми, встановлених договором про внесення змін до кредитного догову від 17.06.2008 року (п. 3.2).

Статтями 251 та 252 ЦК України визначено поняття строку та терміну, зокрема строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст.253 ЦК України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (ст.254 ЦК України).

Згідно ст.. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, однак позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі(ст.ст. 257, 258 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст.ст. 261, 262 ЦК України).

Відповідно до п.п. 3, 4 стаття 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до п.5.6 Кредитного договору №2875 від 13.11.2007 року, укладеного між Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 , строк позовної давності встановлено 10 років, суд вважає за необхідне застосувати заявлений стороною відповідача строк позовної давності до вказаних правовідносин, оскільки саме з часу винесення рішення судом про стягнення боргу з відповідача, а саме з 24.02.2010 року почався перебіг позовної давності, тобто строк звернення кредитора до суду закінчився 23.02.2020 року, в той час коли позовна заява подана до суду 09.06.2020 року, а заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Отже, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 15 , 16 , 82 , 509 , 526 , 625 , 629 , 1048 ЦК України , ст.ст. 12 , 13 , 76-82 , 141 , 263-265, 354 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову представника позивача ТзОВ Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про стягнення тридцяти відсотків річних від суми боргу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 19.02.2021 року.

Суддя Кіцманського

районного суду: Л.О.Масюк